Рішення № 80407279, 20.02.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2019 р. Справа №1840/3019/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Опімах Л.М.,

за участю секретаря судового засідання - Бондаренко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Садівської сільської ради Сумського району Сумської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач у серпні 2018 року звернулася до суду з адміністративним позовом, який її представник підтримав у судовому засіданні, мотивуючи вимоги тим, що на території с. Сад Сумського району біля сімстанції знаходиться кладовище, на якому похована мати позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 (померла ІНФОРМАЦІЯ_1 р.). Поховання матері здійснювала позивач, що підтверджується наявним у неї оригіналом свідоцтва про смерть.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 25 Закону України "Про поховання та похоронну справу" після здійснення поховання померлого виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка взяла на себе зобов'язання поховати померлого, як користувачу місця поховання (користувачу місця родинного поховання) спеціалізованим комунальним підприємством (а в разі його відсутності - виконавчим органом сільської, селищної, міської ради) видається відповідне свідоцтво, зразок якого затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства. Це свідоцтво дає право його пред'явнику на встановлення намогильних споруд у межах могили (родинного поховання), вирішення питання про проведення підпоховання, здійснювати інші дії, пов'язані з використанням місця поховання, якщо це не суперечить законодавству.

Проте свідоцтво про поховання позивачу не видавалося, через що вона не може скористатися правом вирішення питання про проведення підпоховання, здійснювати інші дії, пов'язані з використанням місця поховання, якщо це не суперечить законодавству.

Частиною другою статті 25 Закону України "Про поховання та похоронну справу" також передбачено право отримати місце для родинного поховання.

З метою реалізації зазначених прав позивач звернулася до відповідача, на що отримала відмову, мотивовану тим, що на території Садівської сільської ради немає земель для виділення їх під кладовище, а на існуючих трьох кладовищах в с. Сад вільної території для поховання померлих немає. Крім того, відповідно до п. 4 Правил користування цвинтарями на території Садівської сільської ради, затверджених рішенням сільської ради восьмої сесії шостого скликання від 18.04.2011 р., поховання на цвинтарях, що розташовані на території сільської ради, здійснюється тільки померлих осіб, які були зареєстровані та проживали на території сільської ради, а також осіб, які знаходилися в родинних відносинах з громадянами, що зареєстровані та проживають на території сільської ради (батьки, діти). Така відмова суперечить принципу створення рівних умов для поховання померлих незалежно від їх раси, кольору шкіри, політичних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак, закріпленому в ст. 4 Закону України "Про поховання та похоронну справу", тому є протиправно. Крім того, п.4 Правил користування цвинтарями на території Садівської сільської ради Сумським окружним адміністративним судом визнаний протипранвим та нечиннним, відповідно не може бути підставою для відмови у задовленні прохання позивача. За таких обставн позивач просить визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полагала у невидачі їй свідоцтва про поховання матері та не виділенні місця родинного поховання на кладовищі, де вона похована, зобов»язати відповідача видати свідоцтво про поховання та виділити місце для родинного поховання.

У судовому засіданні представник відповідача позов не визнав, зазначив, що з метою впорядкування поховань на цвинтарях, розташованих на території сільської ради, підтримання належного санітарного стану на них, забезпечення раціонального використання земельних ділянок на території цвинтарів депутатами Садівської сільської ради було прийнято рішення про затвердження Правил користування цвинтарями на території Садівської сільської ради. Зазначене в позовній заяві кладовище біля сімстанції займає невелику ділянку, поряд з якою знаходяться гаражі, житлові будинки та схил. На численні звернення громадян під час обговорення порушених питань було запропоновано проводити поховання на кладовищах тільки громадян, які зареєстровані та проживають на території сільської ради, а також осіб, які знаходилися в родинних відносинах з ними (батьки, діти). Проте, незважаючи на затверджені Правила, не всі громадяни їх дотримуються. У даному випадку поховання гр. ОСОБА_2 на кладовищі в с. Сад проведене родичами самовільно без дозволу виконавчого комітету Садівської сільської ради, при цьому її могила огороджена металевою огорожею довжиною 6 м, відповідно, місця для родинного поховання достатньо. За таких обставин виділяти земельну ділянку для родинного поховання недоцільно, оскільки раніше зайнята земельна ділянка навколо могили відповідає нормам поховання для родинного поховання. Крім того, 02.11.2018 року Садівська сільська рада прийняла рішення про часткове припинення поховання померлих ( закриття) кладовища в с.Сад в районі вул.Заозерна, відповідно вільних місць для облаштування нових могил немає, а поховання померлих можливе лише на місцях родинного поховання. Просив у задоволенні позву відмовити.

17 вересня 2018 року провадження у справі було зупинено до розгляду адміністратвиної справи за позовом ОСОБА_1 до Садівської сільської ради Сумського району Сумської області про визнання протиправним та нечинним пункту Правил користування цвинтарями на території Садівської сільської ради, поновлене провадження у справі 15 січня 2019 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи й оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач здійснила поховання своєї матері ОСОБА_2 (померла ІНФОРМАЦІЯ_1 р.) на території кладовища в районі вул..Заозерна в с.Сад, Сумського району Сумської області, що підтверджується наявним у неї оригіналом свідоцтва про смерть ( а.с. 9,10).

В травні 2018 року позивач звернулася до Садівської сільської ради із заявою з проханням видати їй свідоцтво про поховання матері та виділити місце для родинного поховання на тому ж кладовищі ( а.с.11).

Листом від 07 червня 2018 року №456 відповідач відмовив у задовленні заяви, мотивуючи відмову тим, що поховання гр. ОСОБА_2 на кладовищі в с. Сад проведене родичами самовільно без дозволу виконавчого комітету Садівської сільської ради, при цьому її могила огороджена металевою огорожею довжиною 6 м, відповідно, місця для родинного поховання достатньо. За таких обставин виділяти земельну ділянку для родинного поховання недоцільно, оскільки раніше зайнята земельна ділянка навколо могили відповідає нормам поховання для родинного поховання ( а.с.12).

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходить з такого.

Загальні правові засади здійснення в Україні діяльності з поховання померлих визначені в Законі України "Про поховання та похоронну справу" (далі - Закон), який також регулює відносини, що виникають після смерті (загибелі) особи, щодо проведення процедури поховання, а також встановлює гарантії належного ставлення до тіла (останків, праху) померлого та збереження місця поховання.

Основні принципи діяльності в галузі поховання визначені у статті 4 Закону, відповідно до якої діяльність у галузі поховання базується, зокрема, на принципі створення рівних умов для поховання померлих незалежно від їх раси, кольору шкіри, політичних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.

Відповідно до ч.2-4 ст.25 Закону за бажанням одного з родичів, визначених у частині п'ятій статті 6 цього Закону, для поховання двох чи більше померлих безоплатно виділяється місце для родинного поховання.

Після здійснення поховання померлого виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка взяла на себе зобов'язання поховати померлого, як користувачу місця поховання (користувачу місця родинного поховання) спеціалізованим комунальним підприємством (а в разі його відсутності - виконавчим органом сільської, селищної, міської ради) видається відповідне свідоцтво, зразок якого затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Це свідоцтво дає право його пред'явнику на встановлення намогильних споруд у межах могили (родинного поховання), вирішення питання про проведення підпоховання, здійснювати інші дії, пов'язані з використанням місця поховання, якщо це не суперечить законодавству.

Виходячи із аналізу зазначених норм, суд приходить до висновку, що відповідач, повинен видати ОСОБА_1 свідоцтво про поховання її матері, відтак, при розгляді її зави в цій частині допустив протиправну бездіяльність.

Разом з тим, вирішуючи питання про зобов»язання виділити місце для родинного поховання, суд звертає увагу на таке.

Відповідно до ч.2 ст.23 Закону виконавчі органи сільських, селищних, міських рад забезпечують планування та впорядкування території місць поховання згідно з генеральними планами забудови відповідних населених пунктів та іншої містобудівної документації з дотриманням обов'язкових містобудівних, екологічних та санітарно-гігієнічних вимог.

Частиною 8 ст.23 Закону визначено, що орган місцевого самоврядування може прийняти рішення про часткове або повне припинення поховання померлих (закриття) кладовища в разі, якщо на території кладовища немає вільних місць для облаштування нових могил (колумбарних ніш), а поховання померлих можливе лише на місцях родинного поховання або шляхом підпоховання в могилах за згодою користувачів місць поховання відповідно до статті 25 цього Закону.

Водночас, судом встановлено, що 02.11.2018 року Садівська сільська рада прийняла рішення про часткове припинення поховання померлих ( закриття) кладовища в с.Сад в районі вул.Заозерна ( а.с. 45), у зв»язку з тим, що вільних місць для облаштування нових могил немає, а поховання померлих можливе лише на місцях родинного поховання. Таким чином, на час розгляду справи, суд не вбачає за можливе покласти на відповідача обов»язок виділити ОСОБА_1 додаткове місце для родинного поховання.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1) до Садівської сільської ради Сумського району Сумської області ( код ЄДРПОУ 05383323, вул.Войти, 5, с.Сад, Сумський район, Сумська область, 42343) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Садівської сільської ради Сумського району Сумської області, що полягала у невидачі ОСОБА_1 свідоцтва про поховання її матері ОСОБА_2 ( померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року) та не виділенні місця родинного поховання на клоадовищі, де вона похована.

Зобов"язати Садівську сільську раду Сумського району Сумської області видати ОСОБА_1 свідоцтво про поховання її матері ОСОБА_2 ( померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року).

У задоволенні позову в частині зобов"язання Садівської сільської ради Сумського району Сумської області виділити ОСОБА_1 місце для родинного поховання на кладовищі, де похована її мати - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складене 04 березня 2019 року.

Суддя Л.М. Опімах