Рішення № 80407184, 13.03.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

13 березня 2019 р. Справа № 520/752/19

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Харківського приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (вул. Євгена Котляра, буд. 4, м. Харків, 61052) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 (надалі за текстом - ОСОБА_1, позивач), звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківського приміського об'єднаного управління пенсійного фонду України Харківської області (надалі за текстом ХПО УПФУ Харківської області), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Харківського приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області у нездійсненні ОСОБА_1 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 1762,00 грн. за період з 01.01.2018 року по 31.07.2018 року включно, і зобов'язати Харківське приміське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 1762,00 грн. за період з 01.01.2018 року по 31.07.2018 року включно, з урахуванням виплачених сум;

- визнати протиправною відмову Харківського приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області у нездійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням суми матеріальної допомоги до відпустки - 1/12 окладу, і зобов'язати Харківське приміське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням суми матеріальної допомоги до відпустки 1/12 окладу з 01.08.2018 року по день усунення порушеного права, з подальшим постійним нарахуванням матеріальної допомоги до відпустки в розмірі 1/12 окладу судді.

Крім того позивач просить:

- стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 768,40 грн.;

- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання Харківського приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області в місячний строк з дня отримання постанови подати звіт про виконання рішення суду.

Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2019 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі згідно з положеннями п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України, якою унормовано що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду від 06.02.2019 року зупинено провадження у даній справі.

Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2019 року поновлено провадження у справі.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 263 КАС України, справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з положеннями ч. 1 та ч. 2 ст. 262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з положенням ч. 3 ст. 263 КАС України, у справах, визначених частиною першою цієї статті, заяви по суті справи є позов та відзив.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що працювала на посаді судді в Апеляційному суді Харківської області.

З 16.09.2016 року перебуває у відставці і знаходиться на обліку в ХПО УПФУ Харківської області.

Апеляційним судом Харківської області було видано довідку від 01.08.2018 року за № 03-56/75, яку позивач разом із відповідною заявою надала до ХПО УПФУ Харківської області для проведення перерахунку розміру грошового утримання судді у відставці, починаючи з 01 січня 2018 року, з урахуванням нового розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1762,00 грн..

Відповідачем у своєму рішенні від 06.08.2018 року зазначено провести ОСОБА_1 перерахунок щомісячного грошового утримання судді у відставці, згідно наданої довідки про складові заробітної плати, виданої Апеляційним судом Харківської області від 01.08.2018 № 03-56/75 та не враховувати суми матеріальної допомоги.

До канцелярії Харківського окружного адміністративного суду 18.02.2019 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву у строк, встановлений судом, в якому просить суд відмовити у задоволені позову у зв'язку з тим, що Закон України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і суміжних прав" від 15.05.2018 року № 2415 - VIII набрав чинності 22.07.2018, тому перерахунок довічного грошового утримання було проведено з 01.08.2018 року. Також відповідач зазначив, що суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за вислугу років, перебування на адміністративній посаді в суді, науковий ступінь, роботу, що передбачає доступ до державної таємниці, а тому до розрахунку щомісячного довічного утримання ОСОБА_1, не увійшла 1/12 матеріальної допомоги. (а.с.49-51).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Позивач, ОСОБА_1, є суддею у відставці Апеляційного суду Харківської області, що підтверджується посвідченням № 02605.(а.с.22).

01.08.2018 року ОСОБА_1 Апеляційним судом Харківської області було видано довідку № 03-56/75, яку позивач разом із заявою надала ХПО УПФУ Харківської області для проведення перерахунку розміру грошового утримання судді у відставці, починаючи з 01 січня 2018 року, з урахуванням нового розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1762,00 грн..(а.с.23).

06.08.2018 року ХПО УПФУ Харківської області винесено рішення, в якому зазначено, провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивачу згідно довідки №03-56/75 від 01.08.2018 року без включення в розрахунок суми матеріальної допомоги.(а.с.26).

Також, листами від 18.09.2018 року № 5296-02-01/44, від 08.11.2018 року № 6393-02-01/44 з аналогічним змістом тексту ХПО УПФУ Харківської області повідомило позивача, що розпорядженням управління від 10.08.2018 року позивачу проведено перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання з 01.08.2018 року, враховуючи положення пункту 4 розділу II Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 року № 3-1, перерахунок щомісячного довічного утримання суддям у відставці проводиться з 01.08.2018 року, оскільки Закон № 2415 набрав чинності з 22.07.2018 року. А отже, позивачу перерахунок щомісячного довічного грошового утримання було проведено з 01.08.2018 року. (а.с.27-28).

Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо перерахунку щомісячного довічного утримання судді з 01.08.2018 року без урахування суми матеріальної допомоги на оздоровлення, звернулась до суду із даним позовом.

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи має керуватися принципом законності, відповідно до якого має перевіряти, чи діяли органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані при прийнятті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є обмеженням. У традиційному розумінні діяльності визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Обсяг прав людини - це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними. Загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена.

Статтею 22 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Предметом спору, переданого на вирішення суду, є правомірність рішення відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати позивачу пенсії з урахуванням інших виплат, на які нараховувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно до ст. 126 Конституції України, незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і Законами України. Матеріальне забезпечення суддів, в тому числі суддів у відставці, та гарантії їх соціального захисту є одним із складових елементів принципу незалежності суддів.

Конституційний Суд України неодноразово висловлював правові позиції щодо гарантій незалежності суддів, їх матеріального та соціального забезпечення, зокрема у рішеннях: від 24 червня 1999 року № 6-рп/99 (справа про фінансування суддів), від 20 березня 2002 року №5рп/2002 (справа щодо пільг, компенсацій і гарантій), від 1 грудня 2004 року № 19-рп/2004 (справа про незалежність судців як складову їхнього статусу), від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання), від 18 червня 2007 року № 4-рп/2007 (справа про гарантії незалежності суддів), від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), від 03 червня 2013 року № 3рп/2013, від 8 червня 2016 року № 4-рп/2016 (справа про щомісячне довічне утримання суддів у відставці).

Відповідно до п. 7 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005 року №8-рп/2005 право судді, який перебуває у відставці, на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі після звільнення від виконання обов'язків судді. В цьому ж рішенні Конституційний Суд України вказав, що надання судді матеріального захисту є гарантією забезпечення його незалежності. Разом з тим будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя.

Конституційний Суд України у мотивувальній частині рішення від 14 грудня 2011 року №18-рп/20П вказав на неможливість звуження змісту та об'єму гарантій незалежності суддів, а відповідно, матеріального та соціального забезпечення.

У рішенні Конституційного Суду України від 03 червня 2013 року № 3-рп/2013 зазначено, що конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв'язку із досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання).

В абз.2 п. 7 рішення від 03.06.2013 року № 3-рп/2013 Конституційний Суд України зазначив, що право на щомісячне довічне грошове утримання не може бути звужене встановленням обмеження в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, що знижує досягнутий рівень гарантій незалежності судців, суперечить вимогам ч. 1 ст. 126 Конституції України.

Конституційний Суд України в Рішенні від 08.06.2016 № 4-рп/2016 визначив, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України гарантій незалежності суддів.

Згідно з п. 3 рішення Конституційного Суду України від 08.06.2016 № 4-рп/2016, щомісячне довічне грошове утримання є особливою формою матеріального забезпечення судді, полягає у гарантованій державою щомісячній грошовій виплаті, що слугує забезпеченню належного матеріального утримання судді після звільнення від виконання обов'язків (відставки), а також життєвого рівня, гідного його статусу.

Викладене відповідає положенням Європейської хартії про закон «Про статус суддів» від 10 липня 1998 року, за якими рівень винагороди суддям за виконання ними своїх професійних обов'язків має бути таким, щоб захистити їх від тиску, що може спричинити вплив на їхні рішення або взагалі поведінку судців і таким чином вплинути на їхню незалежність та неупередженість (пункт 6.1); статус забезпечує судді, який досяг передбаченого законом віку для виходу у відставку із посади судді і який здійснював повноваження судді протягом певного строку, право на отримання виплат, рівень яких має бути якомога ближчим до рівня його останньої заробітної плати на посаді судді (пункт 6.4).

У Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов'язки від 17 листопада 2010 року № (2010)12 зазначено: «оплата праці суддів повинна відповідати їх професії та виконуваним обов'язкам, а також бути достатньою, щоб захистити їх від дії стимулів, через які можна впливати на їхні рішення. Мають існувати гарантії збереження належної оплати праці на випадок хвороби, відпустки по догляду за дитиною, а також гарантії виплат у зв'язку з виходом на пенсію, які мають відповідати попередньому рівню оплати їх праці» (пункт 54).

Додаткові до конституційних гарантій незалежності суддів визначені також у п. 8 ч. 4 ст. 48 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-УІ «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції Закону України від 12 лютого 2015 року № 192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд»), згідно якої незалежність судді забезпечується належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді.

Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, а також фізичні і юридичні особи та їх об'єднання зобов'язані поважати незалежність судді і не посягати на неї (ч. 5).

При прийнятті нових законів, або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України гарантій незалежності судді (ч. 6).

Статтею 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року №2453-VI (надалі - Закон № 2453-VI) (у редакції, чинній на момент призначення позивачеві довічного грошового утримання) визначено, що судді, який вийшов у відставку, при досягненні пенсійного віку виплачується пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу" або, за його вибором, щомісячне довічне грошове утримання.

Суддя у відставці, який не досяг пенсійного віку, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею пенсійного віку за ним зберігається право на одержання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу".

Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Відповідно до статті 133 вказаного Закону № 2453-VI суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України "Про Конституційний Суд України" та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за:

1) вислугу років;

2) перебування на адміністративній посаді в суді;

3) науковий ступінь;

4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Аналогічні правові норми закріплені у Законі України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року № 1402-VIII, який набрав чинності 30 вересня 2016 року і діяв на час звернення позивача до пенсійного органу із заявою про перерахунок призначеного йому довічного грошового утримання.

Відповідно до ч. 4 ст. 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року № 1402-VIII у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Відповідно до ч. 5 ст. 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року № 1402-VIII Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно з пунктом 2 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VIII визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України "Про судоустрій і статус суддів" № 2453-VI, крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.

Так, пунктом 23 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VIII передбачено, що до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 2453-VI.

Відповідно до пункту 25 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 2453-VI. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Тобто, у питаннях визначення розмірів суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання норми Закону № 2453-VI зберігають чинність, а позивач має право на перерахунок раніше призначеного йому щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, у тому числі у зв'язку зі збільшенням посадового окладу.

Між тим, після набрання 01.01.2017 року чинності Законом України "Про внесених змін до деяких законодавчих актів України" № 1774-VІІ від 06.12.2016 року мінімальна заробітна плата вже не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, що передбачено пунктом 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

Згідно з абзацом 2 абзацу 2 пункту 3 розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до де яких законодавчих актів України" № 1774-VIII до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1600 гривень.

У зв'язку з цим, з 01.01.2017 року посадовий оклад судді визначається не з розміру мінімальної заробітної плати, як це передбачено Законом України "Про судоустрій і статус суддів", а з "розрахункової величини", запровадженої пунктом 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 1774-VІІ "Про внесення змін до яких законодавчих актів України".

В подальшому, Законом України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" № 2415-VIII від 15.05.2018 року, який набрав чинності 22.07.2018 року, було внесені зміни до абзацу 2 пункту 3 розділу ІІ Закону України № 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України". Зокрема слово та цифри "1600 грн." замінено словами та цифрами "прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року".

Даною нормою Закону введено застосування для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, в тому числі і суддям, нової "розрахункової величини" - прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня календарного року. Крім того встановлено початок застосування цієї нової "розрахункової величини" для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат - 1 січня 2017 року.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2018 року встановлено в розмірі 1762 грн..

З огляду на зазначене, з 01 січня 2018 року посадовий оклад суддів встановлюється, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 1762 гривні, а тому саме з цієї дати зміна суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, є підставою для проведення перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.

Разом із тим, Апеляційний суд Харківської області складаючи довідку № 03-56/75 від 01.08.2018 року та визначаючи розмір суддівської винагороди, яка враховується при призначенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходив із прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 1762,00 грн. (а.с.23).

Крім того, згідно довідки Апеляційного суду Харківської області № 03-56/176 від 28.09.2018 року перерахунок суддівської винагороди, виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2018 року у розмірі 1762 грн., працюючим суддям апеляційного суду Харківської області здійснено з 01 січня 2018 року.

Зазначені вище обставини свідчать, що порядок визначення посадового окладу та інших виплат працюючого судді змінився з 01.01.2017 року, а сам розмір суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з огляду на відмінність прожиткового мінімуму для працездатних осіб у порівнянні із попередньою розрахунковою величиною (1600 грн.), змінився з 01.01.2018 року (1762,00 грн.).

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про наявність у позивача права на проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з 1 січня 2018 року, виходячи із суддівської винагороди судді Апеляційного суду Харківської області, який працює на відповідній посаді, в розмірах, вказаних у довідках.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у рішенні від 09.11.2018 року по справі № 554/3215/17.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України зазначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо нездійсненні позивачу перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 1762 грн., за період з 01.01.2018 року по 31.07.2018 року включно, та обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Проте, як вже зазначалось вище, відповідно до ст. 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VI суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України «Про Конституційний Суд України» та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за:

- вислугу років;

- перебування на адміністративній посаді в суді;

- науковий ступінь;

- роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Таким чином, спеціальним законом, який регулює питання призначення щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, чітко визначено склад суддівської винагороди, який враховується при обчислення щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, до якого не входить матеріальна допомога на оздоровлення до відпустки.

Таким спеціальним законом є Закон України «Про судоустрій і статус суддів».

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 20 березня 2018 року у справі № 736/964/17, у справі № 749/951/17.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України зазначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи зазначені положення норм права у відповідача не було підстав до перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивача - судді у відставці з урахуванням суми матеріальної допомоги до відпустки - 1/12 окладу, а тому адміністративний позов в цій частині задоволенню не підлягає, та як внаслідок в частині позовної вимоги позивача щодо зобов'язання ХП ОУПФУ Харківської області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням суми матеріальної допомоги до відпустки 1/12 окладу з 01.08.2018 року по день усунення порушеного права, з подальшим постійним нарахуванням матеріальної допомоги до відпустки в розмірі 1/12 окладу судді, не підлягає задоволенню, оскільки є похідною.

Посилання позивача на положення статті 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та статті 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", згідно яких отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких фактично були нараховані та сплачені страхові внески або збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, враховується у заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати є безпідставним, оскільки застосування цих норм можливе у разі призначення пенсії, а не щомісячного довічного грошового утримання, яке визначено спеціальним законом - Законом України "Про судоустрій та статус суддів".

Також, є безпідставним застосування до спірних правовідносин висновків Верховного Суду України, викладених в постановах від 20 лютого 2012 року, № 21-430а11, 6 листопада 2013 року 21-350а13 про те, що матеріальна допомога на оздоровлення входить до системи оплати праці, є складовою заробітної плати, з неї нараховується та сплачується страховий внесок або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а тому її розмір враховується в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії та щомісячного грошового утримання, оскільки предметом позову у зазначених справах є перерахунок пенсії державних службовців, призначених на підставі статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII, а в даному випадку предметом позову є перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, при цьому спеціальним законом визначено склад суддівської винагороди, який застосовується при обчисленні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в даній справі, суд зазначає, що згідно приписів ч. 1 ст. 382 КАС України, встановлення такого контролю є правом, а не обов'язком суду, відповідно до фактичних обставин справи.

В даній справі суд не вбачає підстав для застосування судового контролю.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 5-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 263, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) до Харківського приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (вул. Євгена Котляра, буд. 4, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 40386382) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Харківського приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (вул. Євгена Котляра, буд. 4, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 40386382) у нездійсненні ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 1762 грн., за період з 1 січня 2018 року по 31 липня 2018 року включно.

Зобов'язати Харківське приміське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області (вул. Євгена Котляра, буд. 4, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 40386382) здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці - ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, АДРЕСА_1), виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 1762 грн., за період з 1 січня 2018 року по 31 липня 2018 року включно, з урахуванням виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Харківського приміського об'єднаного управління пенсійного фонду України Харківської області (61052, м. Харків, вул. Євгена Котляра, 4, код ЄДРПОУ 40386382) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) сплачений судовий збір в сумі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Текст рішення виготовлено 13 березня 2019 року.

Суддя Ю.О. Супрун