Ухвала суду № 80406221, 12.03.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

12 березня 2019 р. № 400/638/19

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Мельник О.М., ознайомившись з матеріалами

за позовомОСОБА_1, АДРЕСА_1

доГоловного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001

провизнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу від 25.11.2018 № Ф-80590-17,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу від 25.11.2018 № Ф-80590-17.

Відповідно до підпунктів 3, 5, 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

За приписами частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи та клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд зазначає таке.

Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За змістом частини четвертої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" оскарження вимоги про сплату недоїмки платником єдиного внеску може бути здійснене до органу доходів і зборів вищого рівня або до суду протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.

Згідно з частиною шостою статті 161 цього ж Кодексу, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Так, зі змісту позовної заяви суд встановив, що ОСОБА_1 просить скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у Миколаївській області від 21.11.2018 № Ф-80590-17, яку позивач отримав, як сам зазначив, 05.01.2019 року.

Тож з моменту прийняття спірної вимоги пройшло більше 10 днів.

Відповідно до частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України від 23.11.2018 №2629-VIII "Про Державний бюджет України на 2019 рік" установлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2019 року - 1921 грн., тож розмір судового збору за подання до адміністративного суду даного позову становить 768,40 грн.

При зверненні до суду з даним позовом позивач надав клопотання про звільнення від сплати судового збору, обґрунтувавши його тим, що він не має постійної роботи, єдиним джерелом доходів є співпраця за контрактом з регіональним центром з надання вторинної безоплатної правової допомоги у Миколаївській області. Вказав, що за 2019 рік центр виплат не робив.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до частини 1 пункту 1 статті 8 ЗУ "Про судовий збір" суд може звільнити від сплати судового збору у разі, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Позивач на підтвердження своєї заяви не надав доказів, того, що регіональним центром з надання вторинної безоплатної правової допомоги у Миколаївській області йому не здійснювались виплати. Також позивачем не надано жодного доказу на підтвердження отримання доходу за 2018 рік.

Згідно з ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, а саме надати до суду:

- заяву про поновлення строку звернення до суду та доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку;

- докази про отримання сукупного доходу за 2018 рік.

3. Роз'яснити позивачу, що наслідками невиконання ухвали суду у встановлений судом строк відповідно до частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, є повернення позовної заяви.

4. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Мельник