Рішення № 80405650, 07.03.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 березня 2019 року м.Київ № 320/539/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенко О.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Переяслав-Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Переяслав-Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області та просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення від 04.10.2018 № 7551/08 про відмову в призначенні пенсії за віком в порядку ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

зобов'язати призначити з 12.10.2018 пенсію за віком відповідно до абз. 1 п. 1 ч. 1 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із зменшенням на 10 років пенсійного віку, встановленого для осіб, які працювали у зоні відчуження з 01.07.1986 по 31.12.1986 - не менше 5 календарних днів.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що у липні 2018 року звернулась до Переяслав-Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області із заявою про призначення їй пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», однак відповідач відмовив у призначенні даного виду пенсії у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують період роботи на території радіоактивного забруднення.

На думку позивача, вказана відмова є протиправною та такою, що порушує її права та законні інтереси.

Засобами поштового зв'язку 27.02.2019 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач не погоджується з вимогами позову та просить відмовити у його задоволенні у зв'язку з відсутністю на це підстав.

06 березня 2019 року до канцелярії суду надійшла відповідь на відзив у якій позивач зазначає, що твердження відповідача є безпідставними та просить адміністративний позов задовольнити.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.02.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Пунктом 2 ч. 1 ст. 263 КАС України визначено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 має статус громадянки, яка постійно проживає у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття рішення про відселення, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_4, виданим 13.01.1993 Київською обласною Радою.

Крім того, відповідно до посвідчення серії НОМЕР_3, виданого 15.12.1992 Київською обласною державною адміністрацією, позивачу встановлено статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році.

Записи у трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 свідчать про те, що у період з 25.07.1983 по 12.10.1992 позивач працювала в хмелерадгоспі «Хабне», звідки була звільнена у зв'язку з переселенням на інше місце проживання.

У період з 01.10 1986 по 31.11.1986 у зв'язку з аварією на ЧАЕС позивач працювала в зоні відчуження в с. Варовичі Поліського району Київської області, де виконувала роботи з евакуації худоби та іншого майна хмелерадгоспу, що підтверджується довідкою № 285 від 11.10.1992, виданою хмелерадгоспом «Хабне».

З архівного витягу комунальної установи «Трудовий архів Переяслав-Хмельницького району» № 04-04/329 від 29.06.2018 вбачається, що відповідно до наказу № 54-К від 26.08.1986 ОСОБА_1 з 21.07.1986 тимчасово прийнято на посаду інженера з якості та переробки продукції.

На думку позивача, вона, як особа, яка має статус учасника ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та яка відпрацювала в зоні відчуження у період з 01.07.1986 по 31.12.1986 не менше 5 календарних днів має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах із зниженням пенсійного віку на 10 років відповідно до положень, зазначених в абз. 1 п. 1 ч. 1 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у зв`язку з чим звернулась до Переяслав-Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області з відповідною заявою та надала усі необхідні документи.

Рішенням від 04.10.2018 № 7551/08 відповідач відмовив у призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку, зазначивши в обґрунтування своєї відмови те, що документи, які підтверджують участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, надані позивачем, не є первинними, а тому підстави для призначення такої пенсії відсутні.

Позивач не погоджуючись з даною відмовою звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII (далі - Закон № 796) особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи є: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Згідно ст. 10 Закону № 796 учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Нормами абз. 1 п. 1 ч. 1 ст. 55 Закону № 796 встановлено, що особам, які є учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 01.07.1986 незалежно від кількості робочих днів, а з 01.07.1986 по 31.12.1986 - не менше 5 календарних днів пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку на 10 років.

Відповідно до положень ст. 15 Закону № 796 підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.

Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 3 ст. 65 Закону № 796 посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 № 551 затверджений Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та іншим категоріям громадян, відповідно до п.п. 4, 5 якого учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали в зоні відчуження з моменту аварії до 01.07.1986 - незалежно від кількості робочих днів, з 01.07.1986 по 31.12.1986 - не менше п'яти, а в 1987 році - не менше 14 календарних днів, віднесеним до категорії 2, видаються посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 19__ році» (категорія 2) серії А синього кольору.

Потерпілим від Чорнобильської катастрофи з числа евакуйованих у 1986 році із зони відчуження (в тому числі особам, які на момент евакуації перебували у стані внутрішньоутробного розвитку, після досягнення ними повноліття) та особам, які постійно проживали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення, віднесеним до категорії 2, видаються посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» (категорія 2) серії Б сірого кольору.

Згідно абз. 9 п.п. 5 п. 2.1 розділу 2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які засвідчують особливий статус особи, зокрема, посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС , або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

З аналізу норм ч. 3 ст. 65 Закону № 796 вбачається, що єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи та надає право на користування пільгами, встановленими Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи».

Тому, різного роду довідки про період роботи у зоні відчуження, евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 344/9789/17, від 28.03.2018 у справі № 333/2072/17 та від 08.05.2018 у справі № 708/1022/17.

На підтвердження того, що позивач дійсно працювала в зоні відчуження, вона надала до пенсійного органу такі документи: копію посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії серії НОМЕР_3 від 15.12.1992, архівний витяг комунальної установи «Трудовий архів Переяслав-Хмельницького району» № 04-04/329 від 29.06.2018 про період роботи позивача в зоні відчуження та довідку хмелерадгоспу «Хабне» № 285 від 11.10.1992.

З огляду на зазначене, всі надані позивачем документи до заяви про призначення пенсії є належним доказом того, що у період з 01.07.1986 по 31.12.1986 вона працювала в зоні відчуження.

З урахуванням вищенаведеного, суд зазначає, що позивач має право на користування пільгами, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема, щодо призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимога про зобов'язання призначити позивачу з 12.10.2018 пенсію за віком відповідно до абз. 1 п. 1 ч. 1 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із зменшенням на 10 років пенсійного віку, встановленого для осіб, які працювали у зоні відчуження з 01.07.1986 по 31.12.1986 - не менше 5 календарних днів підлягає задоволенню.

Позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення від 04.10.2018 № 7551/08 про відмову в призначенні пенсії за віком в порядку ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є обґрунтованою та підлягає задоволенню, оскільки згідно п. 2 ч. 1 ст. 5 КАС України таке рішення є актом індивідуальної дії, а тому суд вважає за можливе для належного захисту прав і свобод позивача визнати його протиправним та скасувати.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на зазначене та беручи до уваги докази, які наявні у матеріалах справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача обгрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 72-77, 90, 143, 194, 242-246, 250, 255 КАС України, суд -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Переяслав-Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (код ЄДРПОУ 37757652) від 04.10.2018 № 7551/08 про відмову ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в призначенні пенсії за віком в порядку ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов'язати Переяслав-Хмельницьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області (код ЄДРПОУ 37757652) призначити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з 12.10.2018 пенсію за віком відповідно до абз. 1 п. 1

ч. 1 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із зменшенням на 10 років пенсійного віку, встановленого для осіб, які працювали у зоні відчуження з 01.07.1986 по 31.12.1986 - не менше 5 календарних днів.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Головенко О.Д.