Рішення № 80405389, 12.03.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 березня 2019 року Справа № 280/5184/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Артоуз О.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 / АДРЕСА_2, іпн: НОМЕР_1), до Бердянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (71118, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Консульська, 23, корп.. «Л», код ЄДРПОУ 37963785), про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

05 грудня 2018 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач), до Бердянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), третя особа: Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Бердянської міської ради, відповідно до якого позивач просить визнати дії протиправними щодо невиплати пенсії за віком з 01.07.2018 та зобов'язати здійснити нарахування та виплату пенсії за віком з 01.07.2018.

Ухвалою від 06.12.2018 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків, шляхом надання до суду оригіналу платіжного документу про сплату судового збору та уточненого адміністративного позову із зазначенням статусу третьої особи.

17 грудня 2018 року на адресу суду від позивача надійшло клопотання (вх. №41397) про звільнення від сплати судового збору. Клопотання обґрунтоване частиною 3 статті 8 Закону України «Про судовий збір» та частиною першою статті 133 КАС України.

Ухвалою від 20 грудня 2018 року у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору відмовлено.

Крім того, позивачем на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху не надано уточненого адміністративного позову із зазначенням статусу третьої особи та підстав залучення її (для суду та сторін).

Ухвалою від 22 грудня 2018 року продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви до 03.01.2019.

Станом на 08.01.2019 в матеріалах справи відсутні докази отримання ухвали суду від 22.12.2018. Ухвалою від 08.01.2019 продовжено строк для усунення недоліків до 30.01.2019 шляхом подання до суду оригіналу платіжного документу на підтвердження сплати 704,80 грн. судового збору оформленого відповідно до вимог законодавства або шляхом подання до суду заяви про звільнення/відстрочення сплати судового збору, оформлену у відповідності до статті 167 КАС України, із доказами неможливості сплатити судовий збір (довідка з податкового органу про відсутність інших доходів, довідка з Пенсійного фонду про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік, тощо); уточненого адміністративного позову із зазначенням статусу третьої особи та підстав залучення її (для суду та сторін).

16 січня 2019 року на адресу суду позивачем надано заяву про усунення недоліків шляхом надання квитанції про сплату судового збору у розмірі 704,80 грн.

Крім того, 30 січня 2019 року позивачем подано уточнений адміністративний позов, відповідно до якого позивач ОСОБА_1 подано позов до Бердянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій відповідача щодо невиплати пенсії за віком з 01.07.2018 та зобов'язати здійснити нарахування та виплату пенсії за віком з 01.07.2018.

Ухвалою суду від 31.01.2019 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на 26.02.2019 без повідомлення (виклику) сторін.

25 лютого 2019 року до канцелярії суду від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, в якому зазначено, що позивач перебуває на обліку у відповідача з 01.07.2018. 19.06.2018 до Бердянського об'єднаного управління ПФУ в Запорізькій області надійшла заява ОСОБА_1 про запит пенсійної справи з Головного управління ПФУ в Херсонській області до заяви додана довідка внутрішньо переміщеної особи №0000560135/24530 від 18.06.2018. 19.06.2018 за вих. № 8810/03 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області направлено запит на отримання пенсійної справи ОСОБА_1 Згідно атестату Головного управління ПФУ в Херсонській області від 23.06.2018 припинено виплату пенсії в зв'язку з виїздом згідно запиту № 8810/03 від 19.06.2018. Головним управлінням ПФУ в Херсонській області 02.07.2018 за вих. № 1410/03-07 направлено пенсійну справу ОСОБА_1 на адресу Бердянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з відміткою про виплату пенсії позивачеві по 30.06.2018. Пенсійна справа отримана 20.07.2018. Макет пенсійної справи отримано 20.07.2018. 02.08.2018 на адресу Бердянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області надійшов витяг з протоколу засідання Комісії з питань щодо призначення/відновлення виплати внутрішньо переміщеним особам за №106 від 27.07.2018, яким прийнято рішення про відмову у призначенні соціальних виплат. 30.10.2018 до Бердянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області надійшла заява позивача, щодо поновлення виплати пенсії з 01.07.2018 до заяви додано довідку внутрішньо переміщеної особи №0000560135/24530 від 17.07.2018. Стосовно позивача направлено запит від 30.10.2018 до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Бердянської міської ради щодо перевірки факту проживання внутрішньо переміщених осіб та вирішення питання на Комісії з питань щодо поновлення або припинення соціальних виплат. 07.12.2018 на адресу Бердянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області надійшов витяг з протоколу засідання Комісії з питань щодо призначення/відновлення виплати внутрішньо переміщеним особам за №117 від 30.11.2018, яким прийнято рішення про призначення соціальних виплат. З урахуванням вищенаведеного виплату пенсії ОСОБА_1 було поновлено з 01.07.2018. Протоколом № 965080154329 позивачеві нарахована сума за липень - грудень 2018 року. Постановою Кабінету Міністрів України №335 від 25.04.2018 внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 №365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» внесено зміни, відповідно до якої суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. Станом на дату надання відзиву вищевказаний порядок не прийнято. Таким чином, виходячи з вищенаведеного, пенсію ОСОБА_1 поновлено з 01.07.2018, пенсію за період з 01.07.2018 по 31.12.2018 нараховано протоколом № 965080154329, пенсія з 01.01.2019 виплачується у встановлений законодавством термін. У задоволенні позову просить відмовити.

За приписами пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Враховуючи приписи пункту 2 частини першої статті 263 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Позивачу призначено 27.09.2009 пенсію по втраті годувальника.

Згідно довідки від 30.10.2014 №6508000086 позивача взято на облік як особу, переміщену з тимчасово окупованої території, фактичне місце проживання: АДРЕСА_3

Згідно розпорядження №154329 від 11.11.2014 позивачу призначено пенсію УПФУ в м. Нова Каховка в Херсонській області.

Згідно розпорядження з 01.09.2015 позивачу здійснено перерахунок пенсії УПФУ в м. Нова Каховка в Херсонській області.

Позивач має статус внутрішньо переміщеної особи, що підтверджується довідкою про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи від 18.06.2018 №0000560135/24530, адреса фактичного місця проживання/перебування: АДРЕСА_2.

19.06.2018 до Бердянського об'єднаного управління ПФУ в Запорізькій області ОСОБА_1 звернулася із заявою про запит пенсійної справи з Головного управління ПФУ в Херсонській області, до заяви додано: паспорт, ідентифікаційний код, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №0000560135/24530 від 18.06.2018 та інформацію щодо банківського рахунку.

19.06.2018 за вих. № 8810/03 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області відповідачем направлено запит на отримання пенсійної справи ОСОБА_1

24.07.2018 електронна пенсійна справа, як внутрішньо переміщеної особи, взята на облік у відповідача з 01.07.2018.

Згідно атестату Головного управління ПФУ в Херсонській області від 23.06.2018 припинено виплату пенсії в зв'язку з виїздом згідно запиту № 8810/03 від 19.06.2018.

Головним управлінням ПФУ в Херсонській області 02.07.2018 за вих. № 1410/03-07 направлено пенсійну справу ОСОБА_1 на адресу Бердянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з відміткою про виплату пенсії позивачеві по 30.06.2018.

Пенсійна справа отримана 20.07.2018. Макет пенсійної справи отримано 20.07.2018.

02.08.2018 року на адресу Бердянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області надійшов витяг з протоколу засідання Комісії з питань щодо призначення/відновлення виплати внутрішньо переміщеним особам за №106 від 27.07.2018, яким прийнято рішення про відмову у призначенні соціальних виплат.

30.10.2018 до Бердянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області надійшла заява позивача (вх. №1707/03-10) щодо поновлення виплати пенсії з 01.07.2018, до заяви додано довідку внутрішньо переміщеної особи №0000560135/24530 від 17.07.2018, у зв'язку з чим відповідачем направлено запит від 30.10.2018 до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Бердянської міської ради щодо перевірки факту проживання внутрішньо переміщених осіб та вирішення питання на Комісії з питань щодо поновлення або припинення соціальних виплат.

01.11.2018 за вих. №1900/Б-18/КЦ Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області надано відповідь позивачу на звернення до Урядової гарячої лінії щодо виплати пенсії за фактичним місцем проживання. Відповідно до вказаної відповіді, позивача включено до списку на отримання інформації для призначення (відновлення) виплати внутрішньо переміщеним особам, який передано до Управління праці та соціального захисту населення Бердянської міської ради Запорізької області. Після надходження відповідного рішення Комісії позивачу буде поновлено виплату пенсії.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Станом на день розгляду справи, судом встановлено, що 07.12.2018 на адресу Бердянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області надійшов витяг з протоколу засідання Комісії з питань щодо призначення/відновлення виплати внутрішньо переміщеним особам за №117 від 30.11.2018, яким прийнято рішення про призначення соціальних виплат. З урахуванням вищенаведеного виплату пенсії ОСОБА_1 було поновлено з 01.07.2018 та протоколом № 965080154329 позивачеві нарахована сума за липень - грудень 2018 року, з 01.01.2019 пенсія виплачується у встановлений законодавством термін

Приймаючи рішення стосовно спору, суд виходить з наступного

Дана справа відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи №805/402/18 (Пз/9901/20/18).

Звідси, суд враховує при ухваленні рішення у цій справі правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи №805/402/18 (Пз/9901/20/18).

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно стаття 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на пенсійне забезпечення, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

У пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» встановлено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою № 509.

Згідно пункту 6 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 01.10.2014, із змінами та доповненнями (далі - Порядок №509), довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону та абзацом шостим цього пункту.

Суд звертає увагу, що відповідачем не надано доказів скасування довідки про взяття позивача на облік внутрішньо переміщеної особи, не надано будь-якого власного рішення щодо зупинення виплати пенсії, при цьому зазначено лише посилання на Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, ПКМУ від 08.06.2016 №365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», без посилання на конкретні норми закону.

Відповідно статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: 1) подала заяву про відмову від довідки; 2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину; 3) повернулася до покинутого місця постійного проживання; 4) виїхала на постійне місце проживання за кордон; 5) подала завідомо недостовірні відомості.

За приписами пункту 71 Порядку №509, у разі наявності підстав, передбачених статтею 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», МВС, Національна поліція, ДМС, СБУ, Адміністрація Держприкордонслужби, Мінфін подають уповноваженому органу відповідну інформацію для прийняття рішення щодо зняття з обліку внутрішньо переміщених осіб.

Рішення про скасування дії довідки відповідно до статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» приймається керівником уповноваженого органу за місцем проживання особи та надається їй протягом трьох днів з дати прийняття такого рішення або надсилається на адресу місця проживання, зазначену в довідці.

Пунктом 2 постанови № 365 встановлено, що контроль за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам здійснюють структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення) шляхом відвідування не рідше ніж один раз на шість місяців фактичного місця проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи, про що складається акт обстеження матеріально-побутових умов сім'ї за формою, встановленою Мінсоцполітики.

Відповідно до підпункту 2 пункту 12 постанови №365 соціальні виплати припиняються у разі встановлення факту відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/ перебування згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов сім'ї.

Відповідно до частини першої статті 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» пенсія виплачується щомісячно організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

Відповідно до частини першої статті 49 Закону «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або рішенням суду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;

3) у разі смерті пенсіонера;

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5) в інших випадках, передбачених законом.

Відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження наявності підстав для припинення позивачеві виплати пенсії, як і не надано самого рішення про припинення виплати пенсії.

Слід також зазначити, що вимоги статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» є пріоритетними поряд з вимогами, встановленими постановами Кабінету Міністрів України, якими врегульовано окремі питання обліку та соціального забезпечення вимушених переселенців.

Вказані підзаконні нормативні акти не є законами, а тому не можуть змінювати в бік звуження права громадян, які встановлено нормативно-правовими актами вищої юридичної сили.

Пунктом 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про незалежність судової влади» № 8 від 13.06.2007 роз'яснено, що відповідно до статей 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод. Суди при визначенні юридичної сили законів та інших нормативно-правових актів щодо їх діяльності повинні керуватися Конституцією України як актом прямої дії.

Згідно зі статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Як зазначив Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні у справі «Пічкур проти України», яке набрало статусу остаточного 07.02.2014, право на отримання пенсії як таке стало залежним від місця проживання заявника. Це призвело до ситуації, в якій заявник, пропрацювавши багато років у своїй країні та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, був зовсім позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що він більше не проживає на території України (п. 51 цього рішення).

У пункті 54 вказаного рішення ЄСПЛ зазначив, що наведених вище міркувань ЄСПЛ достатньо для висновку про те, що різниця в поводженні, на яку заявник скаржився, порушувала статті 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою користування правами та свободами, визнаними в Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою, у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, якою передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном та закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Враховуючи те, що рішення ЄСПЛ є джерелом права та обов'язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції, суди при розгляді справ зобов'язані враховувати практику ЄСПЛ, у тому числі й у рішенні у справі «Пічкур проти України», як джерело права відповідно до статті 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Зупинення виплати пенсії позивачу відбулося без прийняття будь-якого рішення відповідачем на підставі повідомлення третьої особи про відмову у призначенні (відновленні) позивачу соціальних виплат внутрішньо переміщеній особі, тобто, право на отримання пенсії, а не соціальної послуги (виплати, допомоги) стало залежним від місця проживання позивача, який є громадянином України.

Таким чином, судом було встановлено, що відповідач, не приймаючи рішення відповідно до частини першої статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», з 01.07.2018 зупинив виплату пенсії позивачу, доказів наявності рішення про зупинення виплати пенсії позивачу сторонами суду не надано. Жодним Законом України не встановлено обмежень права на отримання пенсійних виплат осіб, які проживають на території, яка не контролюється органами державної влади.

Відповідно до частини другої статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач посилається на положення постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 335 та можливість провести виплату нарахованої пенсії за період з липня 2018 року по грудень 2018 року (включно), на умовах окремого Порядку, що станом на момент розгляду справи не прийнято.

Чинним законодавством України передбачено порядок і умови виплати пенсії за минулий час, а саме відповідно до положень ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

При цьому, суд звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 №335 були внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 №365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», а саме, пункти 16 і 18 доповнені реченням такого змісту: «Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України».

Пунктом 1.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, встановлено, що заява про поновлення виплати пенсії, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому, пункт 4.1 вказаного Порядку встановлює, що орган, який призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.

Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Пункт 4.3 вказаного вище Порядку встановлено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.

Пунктом 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про незалежність судової влади» № 8 від 13.06.2007 роз'яснено, що відповідно до статей 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод. Суди при визначенні юридичної сили законів та інших нормативно-правових актів щодо їх діяльності повинні керуватися Конституцією України як актом прямої дії.

Таким чином, суд не приймає до уваги посилання відповідача на відсутність визначеного порядку виплати пенсії за минулий час, оскільки відповідно до чинного законодавства України виплата пенсії «за минулий час» передбачена положенням статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з частини третьої статті 2 КАС України, основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною першою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина друга статті 77 КАС України).

Відповідачем не доведено правомірності своїх дій щодо припинення виплати пенсії, проте з врахуванням того, що на момент розгляду справи відповідачем поновлено виплату пенсії з 01.01.2019, у зв'язку з цим позовні вимоги ОСОБА_1 до Бердянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області підлягають задоволенню частково, а саме в частині визнання дій відповідача протиправними щодо невиплати пенсії за віком з 01.07.2018 та зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату пенсії за віком з 01.07.2018 по 31.12.2018.

Згідно частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Частиною першою статті 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Відповідно до частини першої статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до квитанції №3 від 14.01.2019 позивачем сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн., який підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Бердянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Керуючись ст.ст. 139, 241, 243, 244, 245, 246, 250, 263 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 / АДРЕСА_2, іпн: НОМЕР_1), до Бердянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (71118, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Консульська, 23, корп.. «Л», код ЄДРПОУ 37963785), про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Бердянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Запорізькій області в частині невиплати пенсії за віком ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 / АДРЕСА_2, іпн: НОМЕР_1), за період з 01.07.2018 по 31.12.2018.

Зобов'язати Бердянське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області нарахувати та виплатити пенсію за віком ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 / АДРЕСА_2, іпн: НОМЕР_1), за період з 01.07.2018 по 31.12.2018.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 / АДРЕСА_2, іпн: НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Бердянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (71118, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Консульська, 23-Л, код ЄДРПОУ 37963785) судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 12.03.2019.

Суддя О.О.Артоуз