Рішення № 80404455, 12.03.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2019 року м. Житомир справа № 240/140/19

категорія 106030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Лавренчук О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирського військового інституту ім. С.П.Корольова про визнання дій неправомірними, зобов"язання провести нарахування та виплату заборгованості по індексації грошового забезпечення,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Житомирського військового інституту ім. С.П.Корольова в якому просив визнати неправомірними дії відповідача щодо ненарахування та виплати ОСОБА_1 із 01.01.2016 по 01.10.2018 індексацію грошового забезпечення та зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату заборгованості по індексації грошового забезпечення за період із 01.01.2016 по 01.10.2018.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 11 січня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи

Копію ухвали позивач та відповідач отримали 16.01.2019, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Відділом документального забезпечення суду 31.01.2019 зареєстровано відзив на позовну заяву в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову. Вказує, що Житомирський військовий інститут ім. С.П.Корольова входить до складу Міністерства оборони України та фінансується через МОУ з державного бюджету. зазначає, що у п. 7 розпорядження директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 04.01.2016 №248/3/9/1/2 визначено, що у зв'язку з внесення змін до Порядку №1078, індексацію грошового забезпечення не нараховувати до окремого роз'яснення.

Розглянувши у межах строку, визначеного ч. 1 ст. 258 КАС України, позовну заяву та відзив, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з таких підстав.

Встановлено, що наказом першого заступника Міністра оборони України №47 від 28 серпня 2018 року майора ОСОБА_1, начальника навчально-лабораторного комплексу кафедри космічної розвідки факультету технічних видів розвідки Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова звільнено з військової служби у запас за підпунктом "к" п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу".

Наказом начальника Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова (по стройовій частині) №278 від 05.10.2018 позивача із 05 жовтня 2018 року виключено зі списків особового складу, знято з усіх видів забезпечення (а.с. 14).

З матеріалів справи вбачається, що у жовтні 2018 року позивач звернувся до начальника Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова із заявою про видачу довідки щодо суд виплаченої індексації, а в разі невиплати вказаних сум просив нарахувати та виплати індексацію грошового забезпечення з 01 грудня 2015 року по 01.10.2018 (а.с.16)

Листом №3892 від 23.11.2018 за підписом тимчасово виконуючого обов'язки начальника Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова позивачу повідомлено, що відповідно до роз'яснень Міністерства соціальної політики України від 08.08.2017 №13700/з та від 08.08.2017 №78/0/66-17 механізму нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за минулі періоди немає. Вказано, що згідно телеграми Департаменту фінансів МО України №248/3/9/1/108 від 10.02.2016 та роз'яснення №248/3/9/1/2 від 04.01.2016 індексацію грошового забезпечення не нараховувати (а.с. 17-18).

Вважаючи таку відмову необґрунтованою, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

Умови та порядок проведення індексації грошових доходів населення та порядок її проведення визначений Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003.

Відповідно до ст. 1 Закону України " Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

За приписами статті 2 Закону, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника. Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Статтею 4 Закону передбачено підстави для проведення індексації, зокрема, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок №1078).

Згідно із пунктом 1-1 Порядку №1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 №491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Пунктом 4 Порядку №1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Крім того на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації, при цьому базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру.

Проте, як вже зазначалося, позивачу за період з 01.01.2016 по 01.10.2018 відповідачем не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення, що свідчить не про протиправність дій відповідача, а про протиправну бездіяльність, оскільки будь-які дії стосовно вказаних виплат, відповідачем не учинялися.

Щодо посилань відповідача на розпорядження Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 04.01.2016 №248/3/9/1/2 та телеграму Департаменту фінансів Міністерства оборони України №248/3/9/1/108 від 10.02.2016, то суд вважає ці доводи безпідставними, оскільки вказані документи не є нормативно-правовими актами, а Житомирський військовий інститут імені С.П. Корольова повинен був діяти відповідно до закону, який має вищу юридичну силу.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477-IV, рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Кечко проти України" зауважував, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

З огляду на вищевикладене, складна фінансово-економічна ситуація в державі жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування індексації грошового забезпечення, що є предметом спору у даній справі. Проте, як вже зазначалося, позивачу за оскаржуваний період не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення, що свідчить про протиправну бездіяльність Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова, оскільки будь-які дії стосовно вказаних виплат, нею не учинялися.

Отже, порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом визнання протиправною бездіяльність Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова щодо не виплати йому індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 01 жовтня 2018 року.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Житомирського військового інституту ім. С.П.Корольова щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.10.2018.

Зобов'язати Житомирський військовий інститут ім. С.П.Корольова (проспект Миру, 22,м.Житомир,10004, код ЄДРПОУ 08183359) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.10.2018.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Лавренчук