Рішення № 80404025, 25.02.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2019 року м.Житомир справа № 240/5920/18

категорія 12.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панкеєвої В.А.,

секретар судового засідання Бондаренко Д.А.,

за участю: позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Голобородого Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання протиправним та скасування наказу,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного Управління Національної поліції в Житомирській області полковника поліції Печененка В.П № 1498 від 14.11.2018 "Про застосування дисциплінарних стягнень", в частині накладення дисциплінарного стягнення на нього у виді звільнення з посади.

В обґрунтування позову зазначено, що за період перебування на посаді до нього жодного дисциплінарного стягнення не застосовувалось. Оскаржуваним наказом від 14.11.2018 був притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади у зв'язку зі скоєнням його підлеглим дорожньо-транспортної пригоди поза межами служби. Вважає, що такий вид дисциплінарного стягнення застосований до нього безпідставно, в порушення вимог Закону України "Про Національну поліцію". Жодного дисциплінарного проступку він не вчиняв, оскільки жодних протиправних дій, які б полягали в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського, порушенні обмежень та заборон, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції ним не вчинено. Крім того, позивач зазначив, що службове розслідування відносно нього не проводилось.

Ухвалою від 20.12.2018 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Позивач та представник позивача в судових засіданнях позов підтримали в повному обсязі та просили його задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

В обґрунтування відзиву зазначено, що Посадовою інструкцією заступника командира роти патрульної поліції з охорони зони радіоактивного забруднення Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області на підполковника поліції ОСОБА_1 покладено відповідальність за дотримання особовим складом роти патрульної поліції з охорони зони радіоактивного забруднення Коростенського ВП ГУНП дисципліни та законності, оскільки він являється безпосереднім керівником чергової служби підрозділу. Представник відповідача стверджує, що керівництво ГУНП за наслідками службового розслідування правомірно зробило висновок про наявність в діях позивача вчинку, який слугує підставою для застосування до нього дисциплінарного стягнення.

Заслухавши пояснення позивача та представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено з матеріалів справи, наказом ГУНП в Житомирській області від 13.12.2016 №322 о/с підполковника поліції ОСОБА_1 переміщено на посаду заступника командира роти патрульної поліції з охорони зони радіоактивного забруднення Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області у зв'язку з проведенням реорганізації (а.с.16).

Наказом ГУНП в Житомирській області від 14.11.2018 №1498 "Про застосування дисциплінарних стягнень" на ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади. Підставою вказано порушення службової дисципліни, недотримання вимог статтей 1, 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, вимог ч.1 ст.18 Закону України "Про Національну поліцію", в частині неухильного дотримання законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, неналежне здійснення виховної та профілактичної роботи з особовим складом щодо зміцнення дисципліни і законності, транспортної дисципліни в підрозділі та упередження надзвичайних подій серед особового складу роти патрульної поліції з охорони зони радіоактивного забруднення ГУНП в Житомирській області, низький керівний вплив на зміцнення дисципліни і законності, транспортної дисципліни, що призвело до настання надзвичайної події у підпорядкованому підрозділі (а.с.12-15).

Позивач вважає, що на нього неправомірно було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади, а тому звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним наказам, суд зазначає наступне.

Відповідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вирішуючи спір по суті, суд ураховує, що згідно з ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При цьому суд відмічає, що "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень: 1) повинен бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним; "у межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх; "у спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби; "з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано", тобто використання наданих суб'єкту владних повноважень повинно відповідати меті та завданням діяльності суб'єкта, які визначені нормативним актом, на підставі якого він діє; "обґрунтовано", тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Рішення повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII, із змінами і доповненнями (далі - Закон №580-VIII).

Згідно з частиною 1 статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

У частині 1 статті 18 Закону №580-VIII визначені обов'язки поліцейського зокрема: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Відповідно до частини 1, 2 статті 19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII затверджений Дисциплінарний статут національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Згідно з частиною 3 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.

Статтею 12 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. У разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок, розпочинається нове службове розслідування.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Частинами 1 та 2 статті 18 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; користуватися правничою допомогою.

Згідно частини 3 статті 19 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Відповідно до частини 7 статті 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби (ч.8 ст.19 Дисциплінарного статуту).

Згідно статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

У відповідності до п.3 ст.22 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.

Як встановлено судом, згідно подання для організації проведення службового розслідування та вжиття заходів реагування від 13.11.2018 № 1941/4205/01-2018, 13.11.2018 близько 17.00 помічник чергового чергової частини роти патрульної поліції з охорони зони радіоактивного забруднення ГУНП в Житомирській області старший сержант поліції ОСОБА_5, перебуваючи поза службою, керуючи власним автомобілем марки "Volkswagen Polo", поблизу с.Черепин, Овруцького р-ну порушив Правила дорожнього руху, в результаті якого скоїв зіткнення з автомобілем марки "Hyundai Galloper", під керуванням ОСОБА_6, який рухався в зустрічному напрямку, що призвело до заносу транспортного засобу останнього з подальшим його перекиданням. У результаті дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_6 від отриманих тілесних ушкоджень загинув (а.с.102).

Наказом від 13.11.2018 №1224 "Про призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії" призначено службове розслідування за фактом дорожньо-транспортної пригоди від 13.11.2018 за участю сержанта поліції ОСОБА_5 Для проведення службового розслідування створено дисциплінарну комісію (а.с.99).

Так, зі змісту інформаційних довідок від 13.11.2018 № 190еп/12/01-2018 та 14.11.2018 № 191еп/12/01-2018, встановлено, що 13.11.2018 о 17.30 до Овруцького відділення поліції Коростенського відділу поліції ГУНП з відділу служби "102" УОАЗОР ГУНП надійшло повідомлення про те, що на автодорозі сполученням "Овруч - Словечно" поблизу с.Черепин Овруцького р-ну Житомирської обл. сталася дорожньо-транспортна пригода. Помічник чергового чергової частини роти патрульної поліції з охорони зони радіоактивного забруднення ГУНП в Житомирській області старший сержант поліції ОСОБА_5, перебуваючи поза службою, у цивільному одязі, керуючи власним автомобілем, виїхав на смугу зустрічного руху, у результаті чого допустив дотичне зіткнення з іншим автомобілем "Hyundai Galloper" під керуванням ОСОБА_6, який рухався в зустрічному напрямку, що призвело до перекидання транспортного засобу, яким керував останній. ІНФОРМАЦІЯ_1 від отриманих у наслідок дорожньо-транспортної пригоди тілесних ушкоджень, ОСОБА_6 помер у реанімаційному відділенні Овруцької ЦРЛ (а.с.100-101).

За вказаним фактом Овруцьким відділенням поліції Коростенського відділу поліції ГУНП в Житомирській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018060250000675 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України та розпочато досудове розслідування (а.с.103).

15.11.2018 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (а.с.135-136).

За результатами службового розслідування 14.11.2018 дисциплінарною комісією сформовано Висновок про результати службового рослідування за фактом доржньо-транспортної пригоди, яка сталася 13.11.2018 за участі помічника чергової частини роти патрульної поліції з охорони зони радіоактивного забруднення ГУНП в Житомирській області старшого сержанта поліції ОСОБА_5 (а.с.139-145).

Згідно з п.3 резолютивної частини вказаного Висновку за порушення службової дисципліни, недотримання вимог ст.ст.1, 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, вимог ч.1 ст.18 Закону України "Про Національну поліцію", в частині неухильного дотримання законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, неналежне здійснення виховної та профілактичної роботи з особовим складом щодо зміцнення дисципліни і законності, транспортної дисципліни в підрозділі та упередження надзвичайних подій серед особового складу роти патрульної поліції з охорони зони радіоактивного забруднення Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області, низький керівний вплив на зміцнення дисципліни і законності, транспортної дисципліни, що призвело до настання надзвичайної події у підпорядкованому підрозділі, застосувати до заступника командира роти патрульної поліції з охорони зони радіоактивного забруднення Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області підполковника поліції ОСОБА_1, дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач стверджує, що відповідачем відносно нього не призначалось і не проводилось службове розслідування.

В свою чергу представник відповідача пояснив, що службове розслідування проводилось за фактом доржньо-транспортної пригоди, яка сталася 13.11.2018 за участі помічника чергової частини роти патрульної поліції з охорони зони радіоактивного забруднення ГУНП в Житомирській області старшого сержанта поліції ОСОБА_5 Позивач на той час був відповідальним за дотримання особовим складом роти патрульної поліції з охорони зони радіоактивного забруднення Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області дисципліни та законності та являвся безпосереднім керівником чергової служби підрозділу. Отже, керівництво ГУНП в Житомирській області за наслідками службового розслідування правомірно зробило висновок про наявність в діях позивача вчинку, який слугує підставою для застосування до нього дисциплінарного стягнення та подальшого переміщення на нижчу посаду.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2013 №230, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.04.2013 за №541/23073, затверджено Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, яка була чинною на момент проведення службового розслідування (далі - Інструкція №230).

За визначенням, наведеним у пункті 1.2. Інструкції №230 службове розслідування - комплекс заходів, які здійснюються у межах компетенції з метою уточнення причин і умов подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, ступеня вини особи (осіб), якою (якими) вчинено дисциплінарний проступок, а також з'ясування інших обставин.

Згідно з пунктами 8.1., 8.3.-8.4. Інструкції №230 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин.

В описовій частині висновку службового розслідування викладаються встановлені при проведенні службового розслідування відомості про: обставини, за яких особа (особи) РНС скоїла (и) дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; посаду, звання, прізвище, ім'я та по батькові, персональні дані (дата та місце народження, освіта, період служби в органах внутрішніх справ і на займаній посаді - з дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних"), характеристику особи (зокрема, про наявність або відсутність у неї діючих дисциплінарних стягнень), винної в учиненні дисциплінарного проступку, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли вказаним обставинам; наявність причинного зв'язку між неправомірними діяннями особи РНС та їх наслідками; умови, що передували скоєнню дисциплінарного проступку або спонукали до цього; вимоги законодавства або посадові обов'язки, які було порушено; наявність вини особи (осіб) РНС, обставини, що пом'якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного. Також в описовій частині зазначаються відомості про залучення фахівців та дані про них, висвітлюються подані ними результати.

У резолютивній частині висновку службового розслідування виконавцем (комісією) зазначаються: підтвердилися чи спростувалися відомості, які стали підставою для його призначення; пропозиції щодо закінчення службового розслідування, застосування до осіб РНС конкретних заохочень або дисциплінарних стягнень, кваліфікації отриманих тілесних ушкоджень, обставин загибелі (смерті) осіб РНС, списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про направлення матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством; запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.

Аналізуючи норми викладеного законодавства, суд зазначає, що службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Підставою для призначення службового розслідування наказом від 13.11.2018 стала дорожньо-транспортна пригода за участю старшого сержанта ОСОБА_5 у зв'язку з чим службове розслідування проводилось саме щодо ОСОБА_5

Суд зауважує, у разі встановлення певних обставин порушення ОСОБА_1 Посадових інструкцій в ході проведення службового розслідування щодо ОСОБА_5, відповідачем мало бути призначено службове розслідування саме щодо ОСОБА_1

Однак доказів призначення службового розслідування з приводу рішень, дій або бездіяльності ОСОБА_1 суду не надано.

Згідно з Посадовою інструкцією заступника командира роти патрульної поліції з охорони зони радіоактивного забруднення Коростенського ВП ГУ НП в Житомирській від 11.06.2018 серед завдань і обов'язків вказано: забезпечення дотримання особовим складом підрозділу законності та дисципліни, правил внутрішнього трудового розпорядку згідно з вимогами стройової служби в органах МВС України; забезпечення дотримання особовим складом підрозділу законодавства України з питань правоохоронної діяльності, прав та свобод людини та громадянина; здійснення контролю за веденням у підрозділі діловодства, збереженням документів, у відповідності із чинним законодавством у межах наданих повноважень; організація та контроль проведення службових розслідувань у разі порушень дисципліни та законності особовим складом підрозділу; розробку та проведення профілактичних заходів, спрямованих на недопущення таких порушень (а.с.18-20).

Суд зауважує, що позивач у підтвердження належного виконання своїх посадових обов'язків до матеріалів справи надав зобов'язання ОСОБА_5 дотримуватись дисципліни та законності у службовій діяльності від 12.10.2018 (а.с.33), зобов'язання ОСОБА_5 від 27.06.2018, від 26.04.2018 з приводу недопуску порушень службової та транспортної дисципліни і законності (а.с.34,35), зобов'язання від 27.06.2018 не допускати порушень транспортної дисципліни та ПДР (а.с.36).

За дорученням начальника ГУНП до особового складу роти було доведено вказівки "Огляд про стан дисципліни, законності" впродовж 2018 року, "Про оголошення вироків судів стосовно колишніх поліцейських". У списках про ознайомлення містяться підписи ОСОБА_5

Зі змісту службової характеристики від 05.12.2018 встановлено, що за період служби в органах внутрішніх справ та Національній поліції України ОСОБА_1 зарекомендував себе з позитивної сторони як дисциплінований, професійно-грамотний співробітник, принциповий та вимогливий керівник. Доручену ділянку роботи забезпечує в повному обсязі. Вказано, що постійно працює над удосконаленням свого професійного рівня та приділяє належну увагу щодо професійного розвитку своїх підлеглих. Нормативні акти МВС України та НП України щодо організації управління та діяльності підрозділів патрульної поліції знає та правильно їх використовує в роботі (а.с.17).

Суд звертає увагу, що дана характеристика, яка позитивно характеризує позивача, була складена після проведення вказаного службового розслідування і застосування до позивача дисциплінарного стягнення.

Водночас, відповідачем суду не надано жодного доказу про невжиття ОСОБА_1 заходів з метою зміцнення дисципліни та законності і проведеного з цього приводу службового рослідування.

У Висновку про результати службового рослідування за фактом доржньо-транспортної пригоди, яка сталася 13.11.2018 за участі помічника чергової частини роти патрульної поліції з охорони зони радіоактивного забруднення ГУНП в Житомирській області старшого сержанта поліції ОСОБА_5 лише зазначено, що вивченням посадових інструкцій заступника командира роти патрульної поліції з охорони зони радіоактивного забруднення Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області підполковника поліції ОСОБА_1 установлено, що останній є відповідальним за дотримання особовим складом роти патрульної поліції з охорони зони радіоактивного забруднення Коростенського ВП ГУНП дисципліни та законності, являється безпосереднім керівником чергової служби підрозділу. Вказана надзвичайна подія стала можливою, насамперед, через особисту недисциплінованість сержанта поліції ОСОБА_5, а також через неналежне здійснення виховної та профілактичної роботи з особовим складом щодо зміцнення дисципліни і законності, транспортної дисципліни в підрозділі та упередження надзвичайних подій серед особового складу роти патрульної поліції з охорони зони радіоактивного забруднення Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області з боку заступника командира роти патрульної поліції з охорони зони радіоактивного забруднення Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області підполковника поліції ОСОБА_1 та інших.

Суд звертає увагу, що в порушення п.8.3. Інструкції № 230, в описовій частині Висновку від 14.11.2018 не викладено відомості відносно ОСОБА_1 про: обставини, за яких позивач скоїв дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування відносно нього, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; посаду, звання, прізвище, ім'я та по батькові, персональні дані (дата та місце народження, освіта, період служби в органах внутрішніх справ і на займаній посаді - з дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних"), характеристику особи (зокрема, про наявність або відсутність у неї діючих дисциплінарних стягнень), винної в учиненні дисциплінарного проступку, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли вказаним обставинам; наявність причинного зв'язку між неправомірними діяннями особи РНС та їх наслідками; умови, що передували скоєнню дисциплінарного проступку або спонукали до цього; вимоги законодавства або посадові обов'язки, які було порушено; наявність вини особи (осіб) РНС, обставини, що пом'якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного.

Як вже зазначалось, згідно ст.13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

Таким чином, якщо вина поліцейського у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку, дисциплінарне стягнення не застосується.

Суд зазначає, що висновок про наявність в діях позивача вчинку, який слугував підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади був зроблений за результатами службового розслідування по факту дорожньо-транспортної пригоди за участю старшого сержанта ОСОБА_5

Крім того, ст.18 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; користуватися правничою допомогою.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови.

Таким чином, право надання особою щодо якої призначено службове розслідування письмових пояснень з метою свого захисту встановлено законом.

Однак, як встановлено судом, під час проведення службового розслідування, жодних письмових пояснень ОСОБА_1 не надавав та не відмовлявся від їх надання.

Як пояснив в судовому засіданні позивач під час проведення службового розслідування йому не пропонувалось надати письмові пояснення або скористатись правом долучити до матеріалів розслідування необхідні документи.

Надана відповідачем копія доповідної записки про надання усних пояснень, зокрема позивача ОСОБА_1 від 14.11.2018 (а.с.107) не свідчить про дотримання відповідачем вимог ст.18 Дисциплінарного статуту.

Одночасно суд зазначає, що згідно п.1.19. Доручень про заходи щодо зміцнення дисципліни і законності серед особового складу ГУНП Житомирської області у разі скоєння поліцейським правопорушень у поза службовий час, які не пов'язані зі службовою діяльністю або використанням службового автотранспорту, службової зброї та спеціальних засобів, вживати заходів дисциплінарного впливу, в разі встановлення вини, виключно щодо цих осіб (а.с.21-32).

Вказані доручення були доведені до особового складу роти патрульної поліції з охорони зони радіоактивного забруднення Коростенського ВП ГУНП в Житомирській, зокрема і до підполковника поліції ОСОБА_1 та старшого сержанта поліції ОСОБА_5 під особистий підпис (а.с.39-65).

У Висновку про результати службового рослідування за фактом дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 13.11.2018 за участі помічника чергової частини роти патрульної поліції з охорони зони радіоактивного забруднення ГУНП в Житомирській області старшого сержанта поліції ОСОБА_5 зазначено, що вказана надзвичайна подія стала можливою, насамперед, через особисту недисциплінованість сержанта поліції ОСОБА_5, не проявлення ним високої свідомості дисципліни, порушення основних обов'язків поліцейського, в частині неухильного дотримання Конституції України, законів, інших нормативно-правових актів та Присяги поліцейського, надання невідкладної зокрема домедичної і медичної допомоги потерпілому внаслідок ДТП.

Крім того, відповідач жодним чином не обгрунтував застосований до позивача такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з посади, оскільки як видно з Послужного списку ОСОБА_1, останній не мав дисциплінарних стягнень під час служби в Національній поліції (а.с.166-173).

Також доказів наявності наказу по особовому складу з приводу застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади суду не надано, позивача звільнено наказом від 14.11.2018 №1498 "Про застосування дисциплінарних стягнень".

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що службове розслідування відносно ОСОБА_1 не призначалось, позивачем доведено, а відповідачем не спростовано протиправний характер застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади.

Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб'єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права без його практичного застосування.

Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту.

Верховний суд України у своїй постанові від 16.05.2015 по справі №21-1465а15 зазначив, що у випадках задоволення позову, рішення суду має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду.

З урахуванням того, що позивачем доведено протиправність наказу від 14.11.2018 №1498 "Про застосування дисциплінарних стягнень" в частині накладення на нього дисциплінарного стягнення та з метою захисту та недопущення порушення прав, свобод та законних інтересів позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та задовольнити позов наступним чином: визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління національної поліції в Житомирській області №1498 від 14.11.2018 в частині застосування до заступника командира роти патрульної поліції з охорони зони радіоактивного забруднення Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області підполковника поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади та поновити ОСОБА_1 на посаді заступника командира роти патрульної поліції з охорони зони радіоактивного забруднення Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.371 КАС України негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби, а тому рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді підлягає до негайного виконання.

З приводу розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Як встановлено з матеріалів справи, позивачем при подачі до суду позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн, про, що свідчить квитанція №49 від 14.12.2018 (а.с.4).

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням задоволення позову, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з Головного управління національної поліції в Житомирській області сплаченого судового збору у сумі 704,80 грн.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 371 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління національної поліції в Житомирській області (Старий Бульвар, 5/37, Житомир, 10008, ЄДРПОУ 40108625) №1498 від 14.11.2018 в частині застосування до заступника командира роти патрульної поліції з охорони зони радіоактивного забруднення Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області підполковника поліції ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, інд. код НОМЕР_1) дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади.

Поновити ОСОБА_1 на посаді заступника командира роти патрульної поліції з охорони зони радіоактивного забруднення Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області.

Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника командира роти патрульної поліції з охорони зони радіоактивного забруднення Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області допустити до негайного виконання.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 704,80 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління національної поліції в Житомирській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Панкеєва

Повне судове рішення складене 11 березня 2019 року