Ухвала суду № 80403917, 12.03.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/2356/18

У Х В А Л А

12 березня 2019 року Приморський районний суд міста Одеси:

під головуванням судді Єршової Л.С.,

за участю секретаря судового засідання Радзімовської Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства акціонерного банку „Укргазбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю „Добробут ЛТД", ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав на новозбудоване майно,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство акціонерного банку „Укргазбанк", місцезнаходження: 03087, м.Київ, вул.Єреванська, 1 звернулося до суду з позовом до ТОВ «Добробут ЛТД, місцезнаходження: Одеська область, м.Чорноморськ, вул.Травня, 3, ОСОБА_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав на новозбудоване майно №1/123-181/1г від 12 травня 2011 року між ТОВ «Добробут ЛТД» та ОСОБА_1 ; та стягнення судових витрат у розмірі 1762 грн.

В судові засідання, призначені на 22.11.2018 року, 31.01.2019 року та 12.03.2019 року, представник позивача не з`явився, про час та місце розгляду справи судом повідомлявся належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, судові повістки про виклик до суду на 31.01.2019 року та 12.03.2019 року отримані представником позивача, про що свідчить його підпис на повідомленнях про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання ( ст. 44 ч.1 п.1, с.3 ЦПК України).

У справі «Каракуця проти України» (16 лютого 2017 р.) Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про наявність порушення доступу до суду, звернув увагу на строк, протягом якого заявники не звертались до апеляційного суду за інформацією щодо стану розгляду їх апеляційної скарги та зазначив, що заявники не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії» заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04 жовтня 2001 року у справі «Тойшлер проти Германії» (Тeuschler v. Germany).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.257 ЦПК України, суд залишає без розгляду позовну заяву, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання, або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи викладене, суд вважає, що зазначена позовна заява має бути залишена без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5, 43, 44, 131, 257, 223, 353, 354 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства акціонерного банку „Укргазбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю „Добробут ЛТД", ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав на новозбудоване майно, залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання її копії.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Л.С. Єршова