Ухвала суду № 80403012, 13.03.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні адміністративного позову

м. Вінниця

13 березня 2019 р. Справа № 120/756/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Поліщук Ірини Миколаївни, розглянувши у письмовому провадженні заяву про забезпечення позову у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом визнання протиправною та скасування вимоги до визнання протиправною та скасування вимоги про визнання протиправною та скасування вимоги.

Ухвалою від 07.03.2019 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Разом із тим, 13.03.2019 року позивачем подано заяву про забезпечення позову, шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - вимоги Головного управління ДФС у Вінницькій області про сплату боргу (недоїмки) від 17.09.2018 року №Ф-5852-17У.

Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, заявник зазначає, що постановою державного виконавця Замостянського відділу державної виконавчої служби м. Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області відкрито виконавче провадження з примусового виконання вимоги Головного управління ДФС у Вінницькій області про сплату боргу (недоїмки) від 17.09.2018 року №Ф-5852-17У. При цьому, зазначає, що дана вимога від 17.09.2018 року №Ф-5852-17У є протиправною та безпідставною, такою, що винесена з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому підлягає скасуванню. Також вказує, що ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 07.03.2019 року відкрито провадження у справі, однак у період її розгляду з нього можуть бути незаконно стягнуті грошові кошти за протиправною вимогою відповідача. З огляду на викладене, вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може негативно вплинути на захист його прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

В даному ж випадку, дослідивши викладенні у заяві мотиви, а також матеріали позовної заяви, суд приходить до висновку про можливість розгляду заяви про забезпечення позову в порядку письмового провадження.

Так, розглянувши подану позивачем заяву про забезпечення позову, суд приходить до наступного висновку.

Положеннями ч. 1 ст. 150 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, або до якого буде подано адміністративний позов, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову. Для задоволення судом поданого позивачем клопотання про забезпечення адміністративного позову останній має обґрунтувати необхідність задоволення такого клопотання та довести, що незадоволення клопотання призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених ч. 2 ст. 150 КАС України.

Так, положення ст. 150 КАС України передбачають, що передумовою вжиття заходів для забезпечення позову, є клопотання сторони, в тому рахунку, із зазначенням очевидних ознак можливості заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача. Тобто, у випадку звернення позивача з клопотанням про забезпечення позову він повинен обґрунтувати причини звернення з таким клопотанням. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів позивача в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

В даному ж випадку, обґрунтовуючи необхідність забезпечення адміністративного позову, позивач зазначає, що у період розгляду Вінницьким окружним адміністративним судом справи №120/756/19 з нього можуть бути незаконно стягнуті кошти за протиправною вимогою відповідача.

Разом із тим, вказані посилання позивача ґрунтуються виключно на його власних припущеннях щодо можливого стягнення державним виконавцем коштів за вимогою відповідача.

При цьому, сам лише факт відкриття виконавчого провадження, жодним чином не може свідчити про те, що кошти за податковою вимогою від 17.09.2018 року №Ф-5852-17У будуть стягнуті ще до вирішення справи №120/756/19.

До того ж, саме лише оскарження позивачем вимоги від 17.09.2018 року №Ф-5852-17У в судовому порядку та відкриття Вінницьким окружним адміністративним судом провадження у справі №120/756/19 за його позовом, на думку суду, не може свідчити про очевидну протиправність такої податкової вимоги.

Таким чином, зміст заяви про забезпечення адміністративного позову не дозволяє дійти переконливого висновку про існування обставин, які згідно положень ст. 150 КАС України є підставою для забезпечення позову, оскільки позивачем не наведено жодних належних та достатніх доводів в підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Враховуючи вище викладене та здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам, суд приходить до висновку, що подана позивачем заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 150-154, 248, 256 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволені заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову, - відмовити.

Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 13.03.2019 року.

Суддя Поліщук Ірина Миколаївна