Рішення № 80402935, 21.02.2019, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа №521/12812/18

Провадження №2/521/656/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2019 року місто Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси у складі:

головуючий суддя - Плавич І.В.,

секретар судового засідання - Коваль Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Филатова, 92» до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду знаходиться на розгляді цивільна справа за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Филатова, 92» до ОСОБА_1 про стягнення коштів.

В обґрунтування власної позиції та пояснюючи підстави звернення до суду, представник сторони позивача посилався на ті обставини, що ОСОБА_1 . проживає в квартирі АДРЕСА_1 . Вказаний будинок обслуговується ОСББ «Филатова, 92». Рішенням загальних зборів ОСББ «Филатова, 92» було вирішено питання про визначення щомісячної суми внесків на утримання багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , а також суми внеску на ремонт будинку у розмірі 1 гривня за 1 кв.м. Однак, як зазначає сторона позивача, у ОСОБА_1 наявна заборгованість зі сплати послуг з утримання будинку, у зв`язку з чим представник Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Филатова, 92» звернулась із даним позовом до суду.

Відповідач ОСОБА_1 скористався правом подачі відзиву на позов, заперечував проти заявлених стороною позивача вимог, вказував на те, що він жодних послуг зі сторони ОСББ «Филатова, 92» не отримував та не отримує, у зв`язку з чим просив суд відмовити у задоволенні даного позову.

Представник ОСББ «Филатова, 92» у відкрите судове засідання не з`явилася, але від сторони позивача надійшла заява, у якій сторона підтримала заявлені позовні вимоги, просила суд задовольнити їх, а також просила суд розглянути справу у її відсутність у порядку ст. 211 ч. 3 ЦПК України.

Відповідач ОСОБА_1 у відкрите судове засідання не з`явився, але від особи надійшла заява про розгляд справи у його відсутність у порядку ст. 211 ч. 3 ЦПК України.

Вивчивши наявні матеріали справи у їх сукупності, прийнявши до уваги пояснення сторін, дослідивши письмові докази, представлені суду, надавши правовідносинам, що виникли між сторонами у справі належну правову оцінку, суд доходить наступного висновку.

Під час розгляду справи й на підставі наявних в останній доказів, судом встановлено, що відповідно до акту приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу в управління від 01 грудня 2016 року КП ЖКС «Черьомушки» передало на баланс ОСББ «Філатова, 92» житловий комплекс, розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

03 травня 2016 року рішенням загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 було створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Як вбачається із виписки з протоколу №2 зборів співвласників багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 04 грудня 2016 року було прийнято рішення про визначення щомісячної суми внеску на утримання будинку у розмірі 2, 892 гривні за 1 кв.м., про визначення щомісячної суми внеску на ремонт будинку у розмірі 1 гривня за 1 кв.м.

Як вбачається із Реєстру прав власності на нерухоме майно квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 на праві власності.

Судом звернуто також увагу на звіти фінансово-господарської діяльності ОСББ «Филатова, 92».

Пунктом 9 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач має право складати та підписувати акти-претензії у зв`язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг.

Згідно із п.п. 4, 5 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право на усунення протягом строку, встановленого договорами про надання житлово-комунальних послуг або законодавством, виявлених недоліків у наданні житлово-комунальних послуг; на зменшення у встановленому законодавством порядку розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі їх ненадання, надання не в повному обсязі або зниження їхньої якості.

Згідно із п.5 ч.2 ст.8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець комунальної послуги зобов`язаний розглядати у визначений законодавством строк претензії та скарги споживачів і проводити відповідні перерахунки розміру плати за комунальні послуги в разі їх ненадання, надання не в повному обсязі, несвоєчасно або неналежної якості, а також в інших випадках, визначених договором про надання комунальних послуг.

Так, 01 серпня 2018 року ОСОБА_1 у присутності двох мешканців будинку (споживачів послуг) ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ) та ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 , було складено Акт-претензію про ненадання відповідних послуг ОСББ «Филатова, 92» відповідно до закону, згідно з Додатком №1 до Постанови КМУ від 11 грудня 2013 р. №970.

Однак, як вказує відповідач, від підписання акту-претензії голова ОСББ відмовилась. У здійсненні перерахунку за зазначений в акті період голова також відмовилась без надання пояснень підстави такої відмови.

Відповідно до п. 6 Постанови КМУ від 11 грудня 2013 р. №970, обсяг фактично наданих послуг та виконаних робіт, пов`язаних з їх наданням, повинен бути підтверджений відповідною первинною документацією, що зберігається у виконавця, зокрема, наказами підприємства, табелем обліку робочого часу, розрахунковими листками нарахування заробітної плати робітникам, нарядами-завданнями, актами списання матеріалів, матеріальними звітами майстрів, актами виконаних робіт постачальних та підрядних організацій, документами, що підтверджують технічні показники будинку, тощо.

Згідно п.5 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» - житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Пунктами 1,3 ч.1 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів; на відшкодування збитків, завданих його майну, шкоди, заподіяної його життю або здоров`ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг.

Статтею 8 зазначеного Закону визначені обов`язки виконавця комунальних послуг та управителя. Зокрема виконавець комунальної послуги зобов`язаний забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; управитель зобов`язаний забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.

Відповідно до ч.3 ст.16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» якість комунальної послуги повинна відповідати вимогам, встановленим цим Законом, іншими актами законодавства та договором. Обов`язок забезпечення відповідності якості комунальної послуги встановленим вимогам покладається на виконавця такої послуги.

Згідно із п.2 ч.1 ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на належну якість продукції та обслуговування.

Відповідно до Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2011 р. № 869 визначено механізм формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і поширюється на суб`єктів господарювання всіх форм власності, які надають послуги (далі - виконавці), суб`єктів господарювання всіх форм власності, що спеціалізуються на виконанні окремих послуг, на умовах субпідрядних договорів з виконавцями (далі - субпідрядники), органи місцевого самоврядування, власників, орендарів житлових будинків (гуртожитків), власників (наймачів) квартир (житлових приміщень у гуртожитках), власників нежитлових приміщень у житлових будинках (гуртожитках).

Тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій є сукупною (загальною) вартістю надання таких послуг, розрахованою на основі економічно обґрунтованих планованих (нормативних) витрат з урахуванням планового прибутку та податку на додану вартість або єдиного податку.

Однак, позивач жодним чином не підтверджує економічне обгрунтування встановленого тарифу.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У силу ст. 509 ч.ч.1,2 ЦК України, за якою зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. При цьому, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із ст. 11 ч.1, ч.2 п.1 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вказує ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 530 ч.1 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). В силу ст. 623 ч.ч.1,2 ЦК України, боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках (ст. 13 ЦПК України).

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 ЦК України). Однак, за загальним правилом, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень та доказування не може ґрунтуватись на припущеннях (ст. 12 ч.3, ст. 81 ч.1,6 ЦПК України).

У параграфі 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» («Seryavin and Others v. Ukraine», заява №4909/04), Європейський суд з прав людини зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» («Ruiz Torija v. Spain»), заява №18390/91, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» («Suominen v. Finland», заява №37801/97, п. 36). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» («Hirvisaari v. Finland», заява №49684/99, п. 30).

Проте, стороною позивача не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСББ «Филатова, 92» надавало та надає ОСОБА_1 послуги з утримання будинку та прибудинкової території.

Таким чином, суд вбачає доцільним відмовити у позову ОСББ «Филатова, 92» до ОСОБА_1 про стягнення коштів.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 12, 13, 19, 76, 81, 133, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, п.п. 8, 15.5 розділу ХІІІ ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Филатова, 92» до ОСОБА_1 про стягнення коштів - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду через Малиновський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повні відомості про учасників справи згідно ст. 265 ч.5 п.4 ЦПК України:

Позивач: ОСББ «Филатова, 92» - місцезнаходження: 65074, м. Одеса, вул. Академіка Філатова, 92, код ЄДРПОУ 40504565.

Відповідач: ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_5 , інші відомості відсутні.

Суддя: І.В. Плавич

З оригіналом згідно.

Оригінал рішення знаходиться в матеріалах цивільної