Рішення № 80402914, 12.03.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2019 року ЛуцькСправа № 140/2572/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Димарчук Т.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Володимир-Волинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1, позивач) звернувся з позовною заявою до Володимир-Волинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області (далі Володимир-Волинський МВ ДВС ГТУЮ у Волинській області, відповідач) про визнання протиправною бездіяльності щодо не зняття арешту з легкового автомобіля НОМЕР_1 та зобов'язання відповідача зняти арешт з легкового автомобіля НОМЕР_1, накладений постановою у виконавчому провадженні ВП №50005679 від 10.02.2016.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що 28.03.2014 рішенням Олевського районного суду Житомирської області у цивільній справі № 287/82/14-ц його позов до ОСОБА_2 та відділу ДВС Володимир-Волинського міськрайонного управління юстиції Волинської області про визнання правочину удаваним, визнання права власності на майно та зобов'язання вчинити певні дії задоволено, визнано за позивачем право власності на легковий автомобіль "FORD ESCORT", 1998 року випуску, об'єм двигуна 1753 куб. см., номер шасі НОМЕР_3, зобов'язано відділ ДВС Володимир-Волинського міськрайонного управління юстиції Волинської області зняти арешт з автомобіля.

На виконання вказаного рішення головним державним виконавцем відділу ДВС Володимир-Волинського міськрайонного управління юстиції Волинської області Невмержицьким С.В., під час виконання дій у виконавчому провадженні ВП № 38514457 (яке заведено на підставі виконавчого листа № 1-212 від 21.09.2012), автомобіль НОМЕР_2 звільнено з-під арешту та повернуто позивачу.

У період часу з квітня 2014 по 30.06.2018 позивач користувався вищевказаним автомобілем. 30.06.2018 він був зупинений на посту патрульної поліції м. Сарни Рівненської області поліцейським Рабош О.М., яка, після перевірки документів, вилучила у нього автомобіль на підставі ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» та помістила його на штрафмайданчик, пояснивши, що виконує рішення про накладення арешту на майно.

Позивач 02.07.2018 та 03.07.2018 звертався до Володимир-Волинського МВ ДВС ГТУЮ у Волинській області з проханням про повернення вилученого автомобіля. Листами відповідача від 12.07.2018 та від 25.07.2018 йому було відмовлено у поверненні автомобіля у зв'язку із тим, що після винесеного рішення від 28.03.2014 Олевським районним судом Житомирської області у цивільній справі № 287/82/14 позивач не перереєстрував даний автомобіль на себе. Також позивачу стало відомо, що державним виконавцем відділу ДВС Володимир-Волинського міськрайонного управління юстиції Волинської області винесено постанову ВП № 50005679 від 10.02.2016, якою накладено арешт на його автомобіль.

Вважає, що постанова відповідача ВП № 50005679 від 10.02.2016 про арешт автомобіля є незаконною, порушує його майнові права щодо володіння та розпорядження своєю власністю та просить визнати бездіяльність посадових осіб Володимир-Волинського МВ ДВС ГТУЮ у Волинській області щодо не зняття арешту з легкового автомобіля НОМЕР_1 протиправною та зобов'язати відповідача зняти арешт з легкового автомобіля НОМЕР_1, накладений постановою у виконавчому провадженні ВП №50005679 від 10.02.2016.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 11.01.2019 прийнято дану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України).

У відзиві на позов від 21.01.2019 № 610 відповідач позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні. В обгрунтування своєї позиції вказав, що на виконанні в головного державного виконавця Володимир-Волинського МВ ДВС ГТУЮ у Волинській області Невмержицького С.В. у 2013 році перебувало виконавче провадження відкрите на підставі виконавчого листа № 1-212/11 від 21.09.2012, виданого Сокальським районним судом Львівської області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТзОВ «Добробут» 144084, 33 грн. відшкодування матеріальних збитків. В ході проведення виконавчих дій стало відомо, що за ОСОБА_2 зареєстровано на праві власності транспортний засіб - автомобіль "FORD ESCORT", 1998 року випуску, об'єм двигуна 1753 куб. см., номер шасі НОМЕР_3, ДНЗ НОМЕР_1, на який накладено арешт та 18.11.2013 оголошено в розшук.

На виконання до Володимир-Волинського МВ ДВС ГТУЮ у Волинській області надійшло рішення Олевського районного суду Житомирської області у цивільній справі № 287/82/14-ц (набрало законної сили 24.04.2014), яким було зобов'язано відповідача зняти арешт з вищевказаного транспортного засобу. На виконання рішення суду, державним виконавцем Володимир-Волинського МВ ДВС ГТУЮ у Волинській області Невмержицьким С.В. 06.05.2014 винесено постанову ВП 38514457 про звільнення майна боржника з-під арешту, а саме транспортного засобу - автомобіля "FORD ESCORT", 1998 року випуску, об'єм двигуна 1753 куб. см., номер шасі НОМЕР_3, ДНЗ НОМЕР_1.

01.02.2016 стягувач повторно пред'явив на виконання до Володимир-Волинського МВ ДВС ГТУЮ у Волинській області виконавчий лист № 1-212/11 від 21.09.2012, виданий Сокальським районним судом Львівської області, про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості. В ході проведення виконавчих дій, згідно з повідомленням Нововолинського МРЕВ, стало відомо, що за боржником ОСОБА_2 зареєстрований транспортний засіб «FORD ESCORT», 1998 року випуску, об'єм двигуна 1753 куб. см., номер шасі НОМЕР_3, ДНЗ НОМЕР_1, який в подальшому було оголошено в розшук згідно постанови головного державного виконавця Коляди Ю.І. ВП № 50005679 від 10.05.2016.

Вказує на те, що позивач після набрання законної сили рішенням Олевського районного суду Житомирської області у цивільній справі № 287/82/14-ц не вчинив жодних дій щодо здійснення державної реєстрації транспортного засобу на себе, а відтак, згідно з відповідями територіального сервісного центру 0744 № 578 від 05.03.2016, № 31/3/4-542 від 05.04.2017, № 31/3/4и -1453 від 19.08.2017 власником вищезазначеного транспортного засобу є боржник ОСОБА_2

З наведених підстав просив у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 21.01.2013 Сокальським районним судом Львівської області було видано виконавчий лист № 1-212/11 р., згідно з яким підлягає стягненню з ОСОБА_2 в користь ТзОВ «Добробут» 144084, 33 грн. відшкодування матеріальних збитків (а.с.114).

01.02.2016 стягувач повторно пред'явив на виконання до Володимир-Волинського МВ ДВС ГТУЮ у Волинській області виконавчий лист № 1-212/11 від 21.09.2012, виданий Сокальським районним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості, на підставі чого відповідачем була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП 50005679 від 03.02.2016 (а.с. 62 (зворот)).

10.02.2016 головним державним виконавцем Колядою Ю.І. відділу ДВС Володимир-Волинського міськрайонного управління юстиції в ході здійснення виконавчого провадження ВП № 50005679 винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, згідно з якою з метою реального виконання виконавчого листа № 1-212/11 від 21.09.2012 накладено арешт на все майно, яке належить боржнику ОСОБА_2 (а.с. 63 (зворот)).

Згідно з відповіддю територіального сервісного центру 0744 № 578 від 05.03.2016 (на запит державного виконавця № 2723-2738 від 12.02.2016) за ОСОБА_2 зареєстрований транспортний засіб «FORD ESCORT», 1998 року випуску, об'єм двигуна 1753 куб. см., номер шасі НОМЕР_3, ДНЗ НОМЕР_1 (а.с. 74).

10.05.2016 відповідачем винесено постанову ВП № 50005679 про розшук майна боржника згідно з якою оголошено розшук майна ОСОБА_2, а саме автомобіля «FORD ESCORT», 1998 року випуску, об'єм двигуна 1753 куб. см., номер шасі НОМЕР_3, ДНЗ НОМЕР_1 (а.с. 77 (зворот)). Копію вказаної постанови надіслано для виконання в УДАІ УМВС України у Волинській області.

У зв'язку з тим, що транспортний засіб, розшук якого здійснювався органами Національної поліції, не виявлено протягом року та проведені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, 26.09.2017 головним державним виконавцем Володимир-Волинського МВ ДВС ГТУЮ у Волинській області Колядою Ю.І. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу (а.с. 113 (зворот)).

02.07.2018 та 03.07.2018 ОСОБА_1 двічі звертався з заявами до Володимир-Волинського МВ ДВС ГТУЮ у Волинській області у яких просив винести постанову про припинення розшуку та затримки транспортного засобу, оскільки саме його визнано власником автомобіля «FORD ESCORT», 1998 року випуску, об'єм двигуна 1753 куб. см., номер шасі НОМЕР_3, ДНЗ НОМЕР_1 рішенням Олевського районного суду Житомирської області від 28.03.2014 у цивільній справі № 287/82/14-ц (а.с. 18, 21).

З відповідей начальника відділу Володимир-Волинського МВ ДВС ГТУЮ у Волинській області від 03.07.2018 № 16712/03-23 та від 13.07.2018 № 18571/03-23 вбачається, що підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини передбачені ч.4 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження». У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду. Згідно з рішенням Олевського районного суду Житомирської області у цивільній справі № 287/82/14-ц (яким було зобов'язано відповідача зняти арешт з вищевказаного транспортного засобу), державним виконавцем Володимир-Волинського МВ ДВС ГТУЮ у Волинській області Невмержицьким С.В. 06.05.2014 винесено постанову ВП 38514457 про звільнення майна боржника з-під арешту, а саме транспортного засобу - автомобіля "FORD ESCORT", 1998 року випуску, об'єм двигуна 1753 куб. см., номер шасі НОМЕР_3, ДНЗ НОМЕР_1. Відповідно до статті 34 Закону України «Про дорожній рух» власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів.

На транспортні засоби оформляються та видаються реєстраційні документи, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України, та закріплюються номерні знаки, які відповідають вимогам стандартів. Закупівля за державні кошти бланків реєстраційних документів та номерних знаків для транспортних засобів здійснюється відповідно до вимог законодавства тими органами, на які покладений обов'язок щодо їх реєстрації.

Враховуючи наведене, відповідач вказав, що відсутні підстави для задоволення заяв позивача (а.с.19, 22).

Вважаючи бездіяльність відповідача незаконною та такою, що порушує його права та законні інтереси, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VІІ (далі - Закон 1404-VІІ) (в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Приписами ст. 1 Закону № 1404-VІІ визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону № 1404-VІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Статтею 10 цього Закону визначено, що заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

У силу норм ч.ч. 1, 2, 5, 6 ст. 48 Закону № 1404-VІІ звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Відповідно до ч.1-4 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

Частинами 2, 3 ст. 36 Закону № 1404-VІІ передбачено, що розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням. У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника державний виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання поліцією.

Тимчасове затримання та зберігання поліцією на спеціальних майданчиках чи стоянці виявленого за результатами розшуку транспортного засобу боржника здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 26 Закону № 1404-VІІ виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що 01.02.2016 стягувач повторно пред'явив на виконання до Володимир-Волинського МВ ДВС ГТУЮ у Волинській області виконавчий лист № 1-212/11 від 21.09.2012, виданий Сокальським районним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості, на підставі чого відповідачем була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП 50005679 від 03.02.2016 (а.с. 62 (зворот)). В подальшому, згідно з статтею 56 Закону № 1404-VІІ 10.02.2016 головним державним виконавцем Колядою Ю.І. відділу ДВС Володимир-Волинського міськрайонного управління юстиції в ході здійснення виконавчого провадження ВП № 50005679 винесена постанова про арешт майна боржника - ОСОБА_2 у межах суми звернення стягнення 158592, 76 грн.

Враховуючи вищевикладені правові норми та обставини справи суд дійшов висновку, що приймаючи постанову ВП № 50005679 від 10.02.2016 про арешт майна боржника (ОСОБА_2 ) та оголошення заборони його відчуження головний державний виконавець Володимир-Волинського МВ ДВС ГТУЮ у Волинській області Коляда Ю.І. діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Законом України «Про виконавче провадження», а тому його дії є правомірними.

Відносно позовної вимоги щодо визнання протиправної бездіяльності відповідача щодо не зняття арешту з легкового автомобіля НОМЕР_1, суд зазначає наступне.

Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини згідно з ч.4 ст. 59 Закону № 1404-VІІ є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Враховуючи вищевикладене, у відповідача були відсутні підстави для зняття арешту з майна боржника, які передбачені ч.4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», а тому Володимир-Волинським МВ ДВС ГТУЮ у Волинській області не було допущено протиправної бездіяльності.

Щодо посилання позивача на рішення Олевського районного суду Житомирської області у цивільній справі № 287/82/14-ц від 28.03.2014 згідно з яким його позов до ОСОБА_2 та відділу ДВС Володимир-Волинського міськрайонного управління юстиції Волинської області про визнання правочину удаваним, визнання права власності на майно та зобов'язання вчинити певні дії задоволено, визнано за позивачем право власності на легковий автомобіль "FORD ESCORT", 1998 року випуску, об'єм двигуна 1753 куб. см., номер шасі НОМЕР_3, зобов'язано відділ ДВС Володимир-Волинського міськрайонного управління юстиції Волинської області зняти арешт з автомобіля, то суд зазначає, що вказане рішення суду було повною мірою виконане відповідачем шляхом винесення постанови ВП 38514457 від 06.05.2014 про звільнення майна боржника з-під арешту, а саме транспортного засобу - автомобіля "FORD ESCORT", 1998 року випуску, об'єм двигуна 1753 куб. см., номер шасі НОМЕР_3, ДНЗ НОМЕР_1 (а.с.17).

Суд звертає увагу на ту обставину, що згідно з відповіддю територіального сервісного центру 0744 №578 від 05.03.2016 (на запит державного виконавця № 2723-2738 від 12.02.2016) транспортний засіб «FORD ESCORT», 1998 року випуску, об'єм двигуна 1753 куб. см., номер шасі НОМЕР_3, ДНЗ НОМЕР_1 зареєстрований саме за боржником ОСОБА_2 (а.с. 74).

У зв'язку з вищевикладеним, 10.05.2016 відповідачем правомірно винесено постанову ВП № 50005679 про розшук майна боржника ОСОБА_2, а саме автомобіля «FORD ESCORT», 1998 року випуску, об'єм двигуна 1753 куб. см., номер шасі НОМЕР_3, ДНЗ НОМЕР_1 (а.с. 77 (зворот)). Копію вказаної постанови надіслано для виконання в УДАІ УМВС України у Волинській області.

У зв'язку з тим, що транспортний засіб, розшук якого здійснювався органами Національної поліції, не виявлено протягом року та проведені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, 26.09.2017 головним державним виконавцем Вододимир-Волинського МВ ДВС ГТУЮ у Волинській області Колядою Ю.І. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу (а.с. 113 (зворот)).

Перевіряючи рішення, дії (бездіяльність) відповідача, суд вважає, що такі вчинені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та Законом України «Про виконавче провадження», а тому позовні вимоги до задоволення не підлягають.

Водночас, суд зауважує, що згідно з статтею 34 Закону України «Про дорожній рух» державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, а також відсутності будь-яких обтяжень, у тому числі за даними Державного реєстру обтяжень рухомого майна, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків.

Державний облік зареєстрованих транспортних засобів включає в себе процес реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про зареєстровані транспортні засоби та їх власників.

Державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення.

Державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України.

Власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів.

На транспортні засоби оформляються та видаються реєстраційні документи, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України, та закріплюються номерні знаки, які відповідають вимогам стандартів. Закупівля за державні кошти бланків реєстраційних документів та номерних знаків для транспортних засобів здійснюється відповідно до вимог законодавства тими органами, на які покладений обов'язок щодо їх реєстрації.

У пункті 7 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. № 1388 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2009 р. № 1371) вказано, що власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Строк державної реєстрації продовжується у разі подання документів, які підтверджують відсутність можливості своєчасного її проведення власниками транспортних засобів (хвороба, відрядження або інші поважні причини).

Експлуатація транспортних засобів, що не зареєстровані (не перереєстровані) в уповноважених органах МВС та без номерних знаків, що відповідають державним стандартам, а також ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах або знищені чи підроблені, забороняється.

Суд зауважує, що позивач, після отримання рішення Олевського районного суду Житомирської області у цивільній справі № 287/82/14-ц від 28.03.2014 згідно з яким за ним визнано право власності на легковий автомобіль "FORD ESCORT", 1998 року випуску, об'єм двигуна 1753 куб. см., номер шасі НОМЕР_3 не вчинив активних дій щодо перереєстрації вказаного транспортного засобу на своє ім'я, а відтак відповідачем оголошувався в розшук транспортний засіб, який згідно з інформацією, наданою територіальним сервісним центром 0744 № 578 від 05.03.2016, зареєстрований за боржником ОСОБА_2

Частинами 1, 2 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач належними та допустимими доказами довів, що діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Законом України «Про виконавче провадження», а тому позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності щодо не зняття арешту з легкового автомобіля НОМЕР_1 та зобов'язання відповідача зняти арешт з легкового автомобіля НОМЕР_1, накладений постановою у виконавчому провадженні ВП №50005679 від 10.02.2016 до задоволення не підлягають.

Керуючись статтями 243-246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Володимир-Волинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності щодо не зняття арешту з легкового автомобіля НОМЕР_1 та зобов'язання відповідача зняти арешт з легкового автомобіля НОМЕР_1, накладений постановою у виконавчому провадженні ВП №50005679 від 10.02.2016, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Суддя Т.М. Димарчук