Ухвала суду № 80402886, 13.03.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні адміністративного позову

м. Вінниця

13 березня 2019 р. Справа № 120/647/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни, розглянувши заяву про забезпечення позову у справі за позовом: ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до: Теплицької районної ради (23800, Вінницька область, смт. Теплик вул. Незалежності, 25) про: визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду 22.02.2019 надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Теплицької районної ради (23800, Вінницька область, смт. Теплик вул. Незалежності, 25) про визнання протиправним та скасування рішення.

Ухвалою суду від 27.02.2019 року відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження із викликом осіб.

В подальшому, 12.03.2019 на адресу суду позивачем подано заяву про забезпечення позову в порядку ст. 150 КАС України. В обґрунтування своєї заяви заявник вказує, що 11 березня 2019 в мережі Інтернет розміщено розпорядження №8 від 05.03.2019 «Про скликання 44 позачергової сесії Теплицької районної ради Вінницької області 7 скликання» (далі - Розпорядження №8). Позивач зазначає, що дане розпорядження має очевидні ознаки протиправності, оскільки прийнято депутатом Теплицької районної ради ОСОБА_2, який не обраний головою ради чи заступником голови ради відповідно до приписів ст. 49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Відтак, останній не має повноважень видавати розпорядження, яким скликати позачергові сесії районної ради.

Позивач вказує, що 30 листопада 2018 року головою Теплицької районної ради ОСОБА_1 на виконання рішення Гайсинського районного суду від 18.05.2018 у адміністративній справі №144/1447/17, яке набрало законної сили 29 листопада 2018 року, видано розпорядження №18-К «Про втрату депутатом районної ради ОСОБА_2 повноважень голови Теплицької районної ради 7 скликання».

Позивач зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до протиправного скликання позачергової сесії, а як вказує Верховний Суд у своїх рішеннях, що протиправне скликання та протиправна підготовка питань до розгляду на сесії ради призводить до прийняття протиправних рішень.

Враховуючи те, що позивач у справі №120/647/19-а має намір, керуючись нормами ст. 47 КАС України доповнити позовні вимоги (зміна предмету позову), та просити суд визнати протиправним та скасувати розпорядження №8 від 05.03.2019 «Про скликання 44 позачергової сесії Теплицької районної ради Вінницької області 7 скликання», яке видане депутатом Теплицької районної ради ОСОБА_2, як посадовою особою органу місцевого самоврядування - головою Теплицької районної ради, вважає за необхідне заявити заяву про забезпечення позову.

На необхідність вжиття заходів забезпечення позову вказує, що відповідно до п. 19 ч. 2 ст. 4 КАС України, індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк. А відповідно до ч. 4 ст. 150 КАС України, подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

За наведеного, позивач просить прийняти дану заяву та розглянути невідкладно до 14.03.2019 року, постановивши ухвалу, якою зупинити дію розпорядження №8 від 05.03.2019 «Про скликання 44 позачергової сесії Теплицької районної ради Вінницької області 7 скликання», яке видане депутатом Теплицької районної ради ОСОБА_2, як посадовою особою органу місцевого самоврядування - головою Теплицької районної ради. Заборонити депутату Теплицької районної ради ОСОБА_2, яка не має посадових обов'язків голови Теплицької районної ради скликати сесію районної ради.

Також від позивача 12.03.2019 на адресу суду надійшла заява, в порядку ст. 47 КАС України, про зміну предмету позову шляхом доповнення позовних вимог, яка зареєстрована за вх. №13670.

За змістом останньої позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження №1 від 16.01.2019 року «Про скликання позачергової сесії Теплицької районної ради Вінницької області 7 скликання», яке видане депутатом Теплицької районної ради ОСОБА_2, як посадовою особою органу місцевого самоврядування - головою Теплицької районної ради 7 скликання.

- визнати протиправним та скасувати розпорядження №8 від 05.03.2019 «Про скликання 44 позачергової сесії Теплицької районної ради Вінницької області 7 скликання», яке видане депутатом Теплицької районної ради ОСОБА_2, як посадовою особою органу місцевого самоврядування - головою Теплицької районної ради 7 скликання.

Розглянувши подану заяву про вжиття заходів забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Інститут забезпечення позову регламентовано ст. ст. 150-158 КАС України, які закріплюють порядок розгляду заяв, клопотань про забезпечення позову, підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі, зокрема ст. ст. 150, 151 вказаного Кодексу.

За правилами частини першої статті 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Розглянувши у вказаний строк заяву про забезпечення позову, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 150 КАС України, забезпечення позову допускається, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Частиною 1, 2 статті 151 КАС України встановлено, що позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 КАС України, не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов'язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Суд звертає увагу на те, що забезпечення адміністративного позову це вжиття судом, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача, тобто покликане гарантувати виконання рішення адміністративного суду і спрямоване на забезпечення принципу обов'язковості судових рішень.

Зазначені в ст. 150 КАС України підстави забезпечення позову, є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог.

Необґрунтоване вжиття таких заходів може призвести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Позивач зазначає, що розпорядження №8 від 05.03.2019 має очевидні ознаки протиправності, оскільки прийнято депутатом Теплицької районної ради ОСОБА_2, який не обраний головою ради чи заступником голови ради відповідно до приписів ст. 49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Виходячи зі змісту заяви про забезпечення позову та наведених позивачем тверджень в її обґрунтування, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, суд вважає, що ознаки протиправності розпорядження підлягають судовому дослідженню під час розгляду справи по суті та не є достатніми для висновку про наявність очевидної протиправності такого рішення та застосування заходів забезпечення позову за правилами встановленими статтями 150-151 КАС України.

Відтак, запропонований заявником спосіб забезпечення адміністративного позову в даному випадку є вирішенням справи по суті, без ухвалення рішення по справі, що виходить за межі мети інституту забезпечення позову, встановленої вимогами статті 151 КАС України.

Крім того, згідно ч. ч. 1, 2 ст. 153 КАС України заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 2) одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Відтак, положеннями статті 153 КАС України, визначено чітко порядок подання заяви про забезпечення позову, якою не передбачено вжиття заходів забезпечення позову щодо заяви про зміну предмету позову, поданої шляхом доповнення позовних вимог згідно із нормами ст. 47 КАС України, та яка, на разі, судом не розглянута.

Відповідно до матеріалів справи, заява, що подана в порядку ст. 47 КАС України, з урахуванням того, що у справі призначено перше судове засідання, розглядається за участі учасників справи. Процесуальним Кодексом вимоги щодо розгляду заяви в письмовому провадженні, поданої в межах ст. 47 КАС України, по справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін, не установлені.

За наведених вище обставин, суд вважає, що заява про забезпечення позову є такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 150, 151, 154, 243, 248, 256 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову від 12.03.2019 - відмовити.

Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 13.03.2019

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна