Рішення № 80402860, 13.03.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

13 березня 2019 р. Справа № 120/280/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комара П.А., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Жмеринського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Жмеринського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що після досягнення необхідного пенсійного віку звернувся до Жмеринського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області із відповідною заявою про призначення пенсії за вислугою років відповідно до ст. 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення”. Однак, відповідачем було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії, у зв’язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи згідно п. «а» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» - 12 років 6 місяців.

Вважаючи таке рішення про відмову у призначенні пенсій за вислугу років протиправним, позивач звернувся до суду з вимогами:

- визнати протиправним рішення Жмеринського об'єднаного управління Пенсійного фонду України від 08.01.2019 щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пільгової пенсії відповідно до статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення";

- зобов'язати Жмеринське об'єднане управління Пенсійного фонду України зарахувати періоди роботи з 10.10.1985 по 29.04.1991 та з 06.06.2013 по 15.01.2014 на посаді старшого оглядача вагонів магістральних залізниць, а також період роботи з 06.04.2000 по 30.06.2006 на посаді слюсарем з ремонту рухомого складу по 4 розряду на поточний відчеплювальний ремонт вагонів ПТО Жмеринка-Подільська до пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років;

- зобов'язати Жмеринське об'єднане управління Пенсійного фонду України призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію згідно статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 02.01.2019;

- стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений при зверненні до суду судовий збір у сумі 2305,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Жмеринського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області;

- стягнути на користь ОСОБА_1 на підставі договору про надання правової (правничої) допомоги від 22.01.2019 компенсувати витрати на правничу допомогу адвоката за рахунок бюджетних асигнувань Жмеринського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 13.02.2019 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Крім того, встановлено відповідачу 15-денний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву в порядку ст. 162 КАС України.

У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не надав, копію ухвали про відкриття провадження отримав 27.02.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

В силу ч. 4 ст. 124 КАС України, суд вважає відповідача належним чином повідомленим про можливість подання відзиву у зазначені строки.

Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів. За таких підстав, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги Кодексу адміністративного судочинства України щодо належного повідомлення сторін у справі про розгляд справи.

Згідно частини 2 статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п’ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

06.03.2019 від представника позивача, адвоката ОСОБА_2 надійшло клопотання про стягнення з відповідача витрат на послуги з правничої допомоги.

Дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.

Згідно до трудової книжки та довідки Регіональної філії “Південно – західна залізниця” Виробничий підрозділ експлуатаційне вагонне депо Жмеринка, позивач працював:

- з 25.09.1981 по 24.04.1982 оглядачем вагонів магістральної залізниці на пункті технічного обслуговування вагонів станції Жмеринка 4 розряду;

- з 05.05.1982 по 08.05.1984 призваний на службу в армію;

- з 13.06.1984 по 24.06.1984 практикантом оглядача вагонів ПТО по 4 розряду;

- з 25.06.1984 по 09.10.1985 оглядачем вагонів магістральної залізниці на пункті технічного обслуговування вагонів станції Жмеринка 4 розряду;

- з 10.10.1985 по 29.04.1991 старшим оглядачем вагонів магістральної залізниці на пункті технічного обслуговування вагонів станції Жмеринка;

- з 30.04.1991 по 15.09.1991 інженером-технологом;

- з 16.09.1991 по 08.07.1993 приймальником вагонів вагонного депо;

- з 09.07.1993 по 08.03.1994 начальником виробничо-технічного відділу;

- з 09.03.1994 по 19.05.1994 приймальником вагонів;

- з 20.05.1994 по 30.04.1997 начальником пункту технічного обслуговування-2;

- з 01.05.1997 по 16.03.2000 старшим інспектором по збереженню вагонного парка;

- з 06.04.2000 по 30.06.2006 слюсарем з ремонту рухомого складу на поточний відчеплювальний ремонт вагонів ПТО-2 по 4 розряду;

- з 01.07.2006 по 11.09.2011 майстром пункту технічного обслуговування вагонів (ПТО-2) Жмеринка-Подільська;

- з 12.09.2011 по 04.07.2012 заступником начальника вагонного депо з експлуатації;

- з 05.07.2012 по 05.06.2013 начальником пункту технічного обслуговування вагонів Жмеринка-Подільська;

- з 06.06.2013 по 15.01.2014 старшим оглядачем-ремонтноком вагонів 6 розряду магістральної залізниці на пункті технічного обслуговування вагонів Жмеринка-Подільська;

- з 16.01.2014 по 31.12.2018 оглядачем-ремонтником вагонів 6 розряду ПТО Жмеринка-Подільська;

- з 01.01.2019 по теперішній час – майстром ПТО Гречани.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 13.08.2018 по справі №761/14710/18, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 04.12.2018, за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південно-західна залізниця», третя особа: Жмеринське об'єднане управління Пенсійного фонду Вінницької області про визнання неправомірними дії та зобов'язання вчинити певні дії, позов задоволено частково та зобов’язано Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південно-західна залізниця» виробничого підрозділу експлуатаційного вагонного депо Жмеринка видати на ім’я ОСОБА_1 довідку про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії, уточнюючої період роботи на посадах що дають право на призначення пенсії за вислугу років, із додатковим внесенням до неї записів стажу роботи за період його роботи на посадах:

- старшого оглядача вагонів ПТО-2 по 5 розряду з 10.10.1985 року по 30.04.1991 року;

- слюсара з ремонту рухомого складу на поточний відчеплювальний ремонт вагонів ПТО-2 по 4 розряду з 06.04.2000 року по 01.07.2006 року;

- старшого оглядача-ремонтника вагонів 6 розряду ПТО Жмеринка-Подільська з 06.06.2013 року по 16.01.2014 року.

Після досягнення 55-річного віку, позивач звернувся до Жмеринського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області з заявою про призначення пенсії за вислугу років на підставі статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

08.01.2019 відповідач прийняв рішенням про відмову у призначенні пенсії за відсутності необхідного стажу роботи зазначаючи, що відповідно до ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ст.115 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 №2148-VIII право на пенсію за вислугу років мають:

а) робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, - за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України:

чоловіки - після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 27 років, при зверненні за призначенням пенсії з 01.04.2018 р. по 31.03.2019 р., з них не менше 12 років і 6 місяців на зазначеній роботі (порахованого по 11.10.2017).

Відповідно до трудової книжки БТ-І №7849075 гр. ОСОБА_1 та довідок про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії, уточнююча період роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії за вислугу років, за відсутності записів у трудовій книжці №63 від 22.12.2018, загальний стаж роботи склав 39 років 10 місяців 25 днів, з них пільгового стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за вислугою років 05 років 06 місяців 23 дні. Періоди роботи з 10.10.1985 по 29.04.1991 та з 06.06.2013 по 15.01.2014 на посаді старшого оглядача вагонів магістральної залізниці на пункті технічного обслуговування вагонів станції Жмеринка, з 06.04.2000 по 30.06.2006 на посаді слюсаря з ремонту рухомого складу поточно-відчіплювального ремонту вагонів ПТО Жмеринка-Подільська до пільгового стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за вислугою років не зарахований, оскільки дані професії не передбачені постановою Кабінету Міністрів України №583 від 12.10.1992.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципами: рівноправності застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат та виконання обов'язків стосовно сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Статтею 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до ст. 51 Закону України “Про пенсійне забезпечення” пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрат професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на призначення пенсії за віком.

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 52 Закону України “Про пенсійне забезпечення” право на пенсію за вислугу років мають, зокрема, робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітені.

Відповідно п. “а” ч.1 ст. 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення” право на пенсію за вислугу років мають, зокрема, робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітені, за Списками професій і посад, що затверджуються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України чоловіки - після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній посаді.

Згідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно до ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно до п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Оцінюючи усі докази, досліджені судом, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Позивач звернувся до Жмеринського об'єднаного управління пенсійного фонду України Вінницької області з заявою про призначення пенсії за вислугу років.

Рішенням від 08.01.2019 відповідач відмовив позивачеві у призначенні пенсії за відсутності необхідного стажу роботи, в зв’язку із тим, що посада старший оглядач вагонів магістральної залізниці та посада слюсаря з ремонту рухомого складу постановою КМУ від 12.10.1992 року №583 не передбачені.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Зазначеній нормі відповідає пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок № 637).

Пунктом 20 зазначеного Порядку передбачено, що у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій. В довідці має бути вказано: період роботи, що зараховується до спеціального стажу: професія або посада, характер роботи: розділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включаються цей період роботи, первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Згідно з п. 3 Порядку №637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відтак, на підтвердження позивача права на призначення пенсії за вислугу років виробничий підрозділ експлуатаційне вагонне депо Жмеринка видали Довідку про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії, уточнююча період роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії за вислугу років, за відсутності записів у трудовій книжці №63 від 22.12.2018 виданої згідно Постанови Київського апеляційного суду від 04.12.2018 у справі №761/14710/18, що підтверджується записами у трудовій книжці (БТ-І №7849075).

Таким чином, суд зазначає, що відповідно до Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 13 серпня 2018 року, а також відповідно до Постанови Київського апеляційного суду від 04.12.2018 у цивільній справі № 761/14710/18 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південно-західна залізниця» третя особа: Жмеринське об'єднане управління пенсійного фонду Вінницької області про визнання неправомірними дії та зобов'язання вчинити дії, встановлено, що посада слюсаря з ремонту рухомого складу наявна в Списку професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року №583, а посади старшого оглядача вагонів та старшого оглядача-ремонтника вагонів згідно «Класифікатора професій ДК 003-2010 професійні назви «оглядач вагонів», «оглядач-ремонтник вагонів», а додаток «старший» є похідним словом до професії, яке може застосовуватись відповідно до додатка В «класифікатора професії» цього довідника.

Крім того, довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників (випуск 66 Залізничний транспорт і метрополітен), затвердженим наказом Міністерства транспорту України від 28.11.2001 року №834, визначені кваліфікаційні характеристики професії “оглядач-ремонтник вагонів”, а також кваліфікаційні вимоги до 3-5 розрядів. В примітці до розділу вказано, що старший оглядач ремонтник вагонів тарифікується на один розряд вище оглядачів вагонів, якими він керує.

Додатком А до Класифікатора професій передбачено професійну назву роботи “оглядач вагонів” за кодом КП 7233, додатком В до Класифікатора професій передбачено похідне слово “старший”, яке може застосовуватись до професій (професійних назв робіт). Також цим додатком зазначено, що похідні слова до професій (професійних назв робіт) можуть застосовуватися за умови збереження галузевої та функціональної належності, кваліфікаційних вимог, виключення дублювання, збереження коду новоутвореної професії.

Відповідно до примітки 2 Додатка В до “Класифікатора професій” назви професій можуть бути розширені за потреби користувача для внутрішнього використання термінами та словами, які уточнюють місце роботи, виконувані роботи, сферу діяльності за умови дотримання лаконічності викладення, якщо інше не передбачено у Класифікаторі професій чи відповідних нормативно-правових актах.

Відповідно до пункту 8 роз'яснення Міністерства соціального захисту населення України від 10 травня 1994 року № 01-3/406-02-2 “Про порядок застосування Списків №1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах”, якщо до Списків включені професії робітників під загальною назвою, то право на пільгове пенсійне забезпечення мають робітники всіх найменувань цих професій, в тому числі головні, старші, їх помічники.

Враховуючи викладене, суд вважає, що утворена від назви професії “оглядач - вагонів” похідна назва “старший оглядач вагонів”, на якій працював позивач, є професією працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті, та дає право на пенсію за вислугу років. Відтак, позивач має право на пенсію за вислугу років відповідно до п. “а” ст.55 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Аналогічна правова позиція викладена в рішеннях Вищого адміністративного суду України від 31.07.2014 року справа № К/800/58827/13, від 01.07.2014 року № К/9991/7535/12, від 24.09.2015 року № К/800/41089/15.

Суди дійшли висновку і такий узгоджуються із роз'ясненнями Міністерства соціального забезпечення України № 25 від 18 листопада 1992 року «Про деякі питання призначення пенсій на пільгових умовах та пенсій за вислугу років» відповідно до статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що право на пенсію за вислугу років мають зазначені в ній категорії працівників згідно із затвердженими Кабінетом Міністрів України переліками і списками, якщо в такі включені професії та посади під загальною назвою, то правом на пенсію за вислугу років користуються працівники всіх найменувань по цих професіях та посадах, тобто старші, головні, провідні, а також помічники.

Ст.ст. 8, 19, 46, 55 Конституції України встановлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п. 53 рішення у справі “Ковач проти України” від 07.02.2008р., п. 59 рішення у справі “Мельниченко проти України” від 19.10.2004р., п. 50 рішення у справі “Чуйкіна проти України” від 13.01.2011р., п. 54 рішення у справі “Швидка проти України” від 30.10.2014р. тощо).

Як вже судом зазначалося, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 13.08.2018 по справі №761/14710/18, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 04.12.2018, за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південно-західна залізниця», третя особа: Жмеринське об'єднане управління Пенсійного фонду Вінницької області про визнання неправомірними дії та зобов'язання вчинити певні дії, позов задоволено частково та зобов’язано Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південно-західна залізниця» виробничого підрозділу експлуатаційного вагонного депо Жмеринка видати на ім’я ОСОБА_1 довідку про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії, уточнюючої період роботи на посадах що дають право на призначення пенсії за вислугу років, із додатковим внесенням до неї записів стажу роботи за період його роботи на посадах:

- старшого оглядача вагонів ПТО-2 по 5 розряду з 10.10.1985 року по 30.04.1991 року;

- слюсара з ремонту рухомого складу на поточний відчеплювальний ремонт вагонів ПТО-2 по 4 розряду з 06.04.2000 року по 01.07.2006 року;

- старшого оглядача-ремонтника вагонів 6 розряду ПТО Жмеринка-Подільська з 06.06.2013 року по 16.01.2014 року.

Таким чином, відповідно до частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне позов задовольнити повністю, визнати протиправним та скасувати рішення Жмеринського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області від 08.01.2019 та зобов'язати зарахувати до пільгового трудового стажу періоди роботи з 10.10.1985 по 29.04.1991 та з 06.06.2013 по 15.01.2014 на посаді старшого оглядача вагонів магістральних залізниць, а також період роботи з 06.04.2000 по 30.06.2006 на посаді слюсарем з ремонту рухомого складу по 4 розряду на поточний відчеплювальний ремонт вагонів ПТО Жмеринка-Подільська та призначити ОСОБА_1 пенсію згідно статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 02.01.2019.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України).

Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частини 1 та 2 статті 134 КАС України).

Відповідно до ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до прохальної частини позовної заяви позивач, окрім понесених ним витрат зі сплати судового збору також просить суд стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені ним витрати на оплату професійної правничої допомоги.

Крім того, представником позивача подано клопотання про стягнення з відповідача витрат на послуги з правничої допомоги в розмірі 1500 грн.

Суд звертає увагу на те, що на підтвердження обставин щодо понесення стороною у справі судових витрат на правову допомогу повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вказані висновки щодо застосування норм права, узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 21.09.2018 у справі №820/5938/16, та повинні застосовуватись до спірних правовідносин на виконання ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і ч. 5 ст. 242 КАС України.

Як видно із матеріалів справи, 22.01.2019 між позивачем та адвокатом ОСОБА_2 укладено договір про надання правової (правничої) допомоги №01/2019, що підтверджується також Ордером на надання правової допомоги серії ВН за №094307. Згідно з додатком до договору №01/2019 про надання правової допомоги від 22.01.2019 вартість послуг (підготовка, складання позовної заяви за поданим позовом) становить 1500,00 грн. Факт понесення позивачем витрат на правову допомогу підтверджується меморіальним ордером від 05.03.2019.

Враховуючи вище викладене, у зв'язку з задоволенням позову, на користь позивача підлягають стягненню понесені ним та документально підтвердженні витрати зі сплати судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним рішення Жмеринського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області від 08.01.2019 щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пільгової пенсії відповідно до статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Зобов'язати Жмеринське об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області зарахувати періоди роботи з 10.10.1985 по 29.04.1991 та з 06.06.2013 по 15.01.2014 на посаді старшого оглядача вагонів магістральних залізниць, а також період роботи з 06.04.2000 по 30.06.2006 на посаді слюсарем з ремонту рухомого складу по 4 розряду на поточний відчеплювальний ремонт вагонів ПТО Жмеринка-Подільська до пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років.

Зобов'язати Жмеринське об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію згідно статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 02.01.2019.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений при зверненні до суду судовий збір у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Жмеринського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області.

Стягнути на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 1500,00 (одна тисяча п’ятсот) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Жмеринського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 (23100, м. Жмеринка, вул. Шекінська, 53 А, кв. 32, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

Відповідач: Жмеринське об’єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області (23100, м. Жмеринка, вул. Асмолова, 1, код ЄДРПОУ 37755147

Суддя Комар Павло Анатолійович