Рішення № 80402789, 19.02.2019, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/11484/17

Провадження № 2/161/670/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2019 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Ковтуненка В.В.,

за участі секретаря судового засідання Камінського Ю.В.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду№10 в м. Луцьку цивільну справу № 161/11484/17 за позовною заявою ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_3 по усунення перешкод у користуванні нерухомим майном,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом. Просить суд визнати дії ОСОБА_3, яка допустила самовільне переобладнання санвузла квартири спільного заселення № 171-172, незаконними. Зобов’язати ОСОБА_3 знести збудовану нею стіну санвузла і привести це приміщення за свій рахунок у попередній стан з підстав, викладених в позовній заяві.

Позивач та її представник в судовому засіданні, кожен зокрема, заявлений позов підтримав з підстав викладених в позовній заяві. Суду пояснили, що позивачу створено перешкоди в користуванні спільним санвузлом, які тягнуть за собою додаткові грошові витрати. Просив позов задовольнити.

Відповідач та її представник в судовому засіданні, кожен зокрема, заперечили проти задоволення позову. Суду пояснили, що перепланування не потребує будь-яких дозволів, оскільки не стосується несучих елементів конструкцій, роботи проводились з відома позивача та за рахунок відповідача. А тому, права позивача ніяким чином не порушені.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується заявлений позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи у їх сукупності і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом при розгляді справи встановлено наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

Відповідно до ч. 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала

Відповідно до ч. 2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

ОСОБА_1, яка є позивачем по справі, на праві власності належить приміщення квартири спільного заселення № 172 у будинку № 10 по проспекту Молоді, в місті Луцьку (а.с. 5). Житлова площа квартири становить 11,70 кв.м., загальна площа квартири становить 13,90 кв.м.

ОСОБА_3, яка є відповідачем у справі, на праві власності належить приміщення квартири спільного заселення № 171 у будинку № 10 по проспекту Молоді, в місті Луцьку (а.с. 5). Житлова площа квартири становить 16,90 кв.м., загальна площа квартири становить 27,40 кв.м.

Сторонам на праві спільної часткової власності належить приміщення коридору, площею 1,6 кв.м. та вбиральні, площею 3,7 кв.м. ОСОБА_1 на праві власності в загальному належить 2,2 кв.м. приміщень коридору та вбиральні. ОСОБА_3 на праві власності в загальному належить 3,1 кв.м. приміщень коридору та вбиральні (а.с. 6, 66).

В кінці грудня 2016 року з ініціативи відповідача по справі, ОСОБА_3 приміщення вбиральні, площею 3,7 кв.м. було переплановано, шляхом встановлення стіни та поділу приміщення вбиральні на два приміщення, площею 1,85 кв.м. кожне. При цьому, втручання в несучі конструкції та інженерні системи здійснено не було. Зазначена обставина сторонами по справі не заперечувалась.

При цьому, судом достовірно встановлено, що взагалі відсутні жодні перешкоди в користуванні належною позивачу ОСОБА_1 часткою приміщення вбиральні. Оскільки позивач ОСОБА_1 має безперешкодний доступ до відокремленого приміщення вбиральні, площею 1,85 кв.м. через окремий вхід. Крім того, площа приміщення відокремленої вбиральні, яка перебуває у фактичному користуванні позивача ОСОБА_1, на 0,35 кв.м. перевищує розмір її частки у приміщенні загальної вбиральні.

Відповідачем було вжито заходів для забезпечення відокремленого приміщення вбиральні, площею 1,85 кв.м., призначеного позивачу ОСОБА_1, підключенням до мережі водопостачання окремого унітазу, умивальнику та виведенням каналізаційної труби для встановлення душового піддону. Вказаним приміщенням позивач ОСОБА_1 має змогу користуватися одноосібно. Зазначені обставини позивачем не заперечувалися.

А тому за таких обставин, взагалі незрозуміло, яким чином порушені права позивача ОСОБА_1 з боку відповідача ОСОБА_3

Крім того, як на підставу своїх позовних вимог ОСОБА_1 посилається на ст. 369 ЦК України, як співвласник майна, що є у спільній сумісній власності. Однак, судом достовірно встановлено, що приміщення вбиральні та коридору належать сторонам по справі на праві спільної часткової власності.

Також, як на підставу своїх позовних вимог ОСОБА_1 посилається на ст. 100 ЖК України, згідно якої переобладнання і перепланування жилого приміщення допускається за згодою співнаймачів і з дозволу виконавчого комітету місцевої ради. Однак, судом достовірно встановлено, що приміщення квартир спільного заселення № 171 і 172 у будинку № 10 по проспекту Молоді, в місті Луцьку належать сторонам на праві приватної власності. А тому за таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем неправильно визначено підстави її позову.

Приймаючи до уваги викладене, та враховуючи, що права позивача ОСОБА_1 з боку відповідача ОСОБА_3 взагалі не порушені. В ОСОБА_1 відсутні будь-які перешкоди в одноосібному користуванні відокремленим приміщенням вбиральні, площею 1,85 кв.м.. Крім того, позивачем неправильно визначено підстави її позову до ОСОБА_3 по усунення перешкод у користуванні нерухомим майном. А тому за таких обставин, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 16, 319, 391, 386 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 18, 76-81, 141, 259, 263-268 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову до ОСОБА_3 по усунення перешкод у користуванні нерухомим майном.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення в повному об’ємі складено

12 березня 2019 року.

Суддя: В.В. Ковтуненко