Рішення № 80401279, 13.03.2019, Талалаївський районний суд Чернігівської області

Справа № 747/7/19

Провадження № 2/747/53/19

РІШЕННЯ

іменем України

13.03.2019 року смт. Талалаївка

Талалаївський районний суд Чернігівської області в складі головуючої судді Тіщенко Л.В. за участю секретаря Зірки В.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 200 400 грн, -

ВСТАНОВИВ:

АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулося до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позову зазначається, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв’язку з чим підписав анкету-заяву від 21.06.2017 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 200000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку» складає між ним та ОСОБА_2 договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Договором передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості по кредиту, сплата нарахованих за період користування кредитом відсотків, комісії за користування кредитом та інших витрат. Заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в ПриватБанку, які були йому надані для ознайомлення в письмовій формі. Також підтвердженням визнання договору укладеним є факт користування відповідачем картковим рахунком та використання кредитних коштів, що у відповідності до ч.2 ст. 642 ЦК України засвідчило його бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.

АТ КБ «ПРИВАБАНК» було надано відповідачу набір засобів доступу до картрахунку через віддалені канали обслуговування та до пристроїв самообслуговування, через які клієнтом можуть проводитися банківські операції по картковому рахунку. Для погашення кредиту банк надав відповідачу інструменти, передбачені договором, а саме п.2.1.1.12.3, відповідно до якого поповнення картрахунку здійснюється шляхом внесення коштів в готівковій або безготівковій формі і зарахування х банком на картрахунок держателя, а також шляхом договірного списання коштів з інших рахунків клієнта на підставі договору.

Позивач зобов’язання за даним договором виконав у повному обсязі, а саме – надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач не надав своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що відображається в розрахунку заборгованості. На даний час відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов’язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням прав позивача. Відповідно до умов договору та цивільного законодавства банк має право вимагати дострокового повернення всієї суми кредиту.

У зв’язку із зазначеним порушенням зобов’язань за кредитним договором відповідач станом на 06.12.2018 року має заборгованість 250384, 35 коп., яка складається з: 200400 грн – заборгованості за кредитом, 49984, 35 грн – заборгованості по процентам за користування кредитом. Поскільки законодавством не передбачено вимагати від божника повернення лише повної суми заборгованості. А кредитодавець на свій розсуд може вимагати від боржника будь-яку частину суми заборгованості за кредитом. Позивач на свій розсуд просить суд стягнути з відповідача лише суму заборгованості за кредитом 200400 грн та судові витрати.

Ухвалою судді Талалаївського районного суду від 14 січня 2019 року було відкрито спрощене позовне провадження у справі та за клопотанням представника позивача вирішено справу розглядати без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами і призначено судове засідання на 12.00 год 20 лютого 2019 року, яке було відкладено за клопотанням представника позивача на 10.00 год 13 березня 2019 року.

Відповідачу ОСОБА_1 було запропоновано протягом п’ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву та протягом п’яти днів - заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та про проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. .

Відповідач ОСОБА_1 у встановлений судом термін не подав заперечення проти розгляду справи у порядку спрощеного провадження та про проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Відповідачем 06.02.2019 року було надано відзив на позовну заяву, у якому він просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову.

У відзиві відповідач ОСОБА_1, заперечуючи проти позову, посилається на те, що позивачем не надано суду доказів оформлення та укладання між сторонами договору, а відповідно отримання позивальником, «Умов та Правил надання банківських послуг», та «Тарифів Банку», щоб в сукупності із заявою свідчило про укладений в належній формі договір між сторонами про надання банківських послуг. На думку відповідача «Умови та Правила надання банківських послуг та ОСОБА_2 не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору, якщо такі умови не містять підпису позичальника; не встановлено наявність належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови розумів позичальник, підписуючи заяву. Крім того, долучені до матеріалів справи Умови та Правила надання банківських послуг не містять відомостей про дату їх прийняття (затвердження). В той же час позивачем не надано доказів ого, що відповідна карта передбачена умовами Анкети-заяви, була видана відповідачу, і не надано відомостей, що підтверджують тип та строк дії картки, що є істотними умовами договору, доказів зарахування кредитних коштів на картку. При цьому матеріали справи не містять відомостей, що підтверджують факт наявності заборгованості відповідача за кредитним договором у розмірі 200400 грн. Також позивачем не надано суду доказів відкриття на ім’я відповідача рахунку, виписки по даному рахунку, який і мав би підтвердити рух грошових коштів, наявність або відсутність заборгованості, та з якого суд мав би встановити, який саме розмір грошових коштів було отримано позичальником. Крім того, наданий позивачем до матеріалів позовної заяви розрахунок заборгованості за договором від 21.06.2017 року не може бути прийнятий судом як належний та допустимий доказ наявності цивільно-правових відносин між сторонами у справі, оскільки є по суті калькуляцією, якою позивач обґрунтовує розмір своїх вимог. На думку відповідача розрахунок заборгованості не є тим документом, який підтверджує наявність або відсутність коштів на рахунку особи та факт проведення певних фінансових операцій. Тому відповідач ОСОБА_1 просить суд відмовити в задоволені позовних вимог.

У відповіді на відзив від 12.02.2019 року, яка надійшла до суду 04.03.2019 року, представником позивача зазначається, що ними надано докази, які підтверджують факт укладання кредитного договору та наявність не виконаних кредитних зобов’язань, а саме – копію кредитного договору, розрахунок заборгованості, копію паспорта відповідача за яким був оформлений кредитний договір, виписка по рахунку, довідка про видачу кредитних карт.

Щодо форми кредитного договору, то відповідачем було підписано заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, які по своїй суті є публічною офертою і містять умови та правила надання послуг банком клієнтам і клієнт отримує доступ до всіх без включення послуг банку. У даній заяві зазначено, що підписавши її, відповідач ознайомився та згодний з Умовами та Правилами надання банківських послуг, в тому числі з Умовами та правилами обслуговування по платіжним карткам, розташованим сайті банку, Тарифами банку, які разом з цією заявою складають договір банківського обслуговування. Окрім цього зазначено, що відповідачу було надано для ознайомлення Умови та правилами в письмовому вигляді, ознайомлення з чим засвідчено власним підписом в заявці про приєднання. Підписавши заяву банк та клієнт приєднуються і зобов’язуються виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, ОСОБА_2 банку – договорі банківського обслуговування в цілому. Отже, заява про приєднання до Умов та Правил разом з Умовами та правилами складають договір про надання банківських послуг. Тобто в даному випадку зміст кредитного договору зафіксовано в декількох документах, укладення кредитного договору таким чином не суперечить чинному законодавстві України. На підставі поданої заяви, що разом з Умовами та Правилами зі зразками підписів та відбитком печатки, Тарифами, що розташовані на офіційному сайті банку, складають договір про надання банківських послуг, відповідачу було відкрито картковий рахунок № 5221191100097293 – ключем до карткового рахунку є пластикова картка, яку отримав відповідач, та мобільний телефон, який вказав відповідач в анкеті-заяви. За допомогою встановлених ключів до карткового рахунку відповідачу надано можливість здійснювати дистанційне обслуговування - комплекс інформаційних послуг по рахунках клієнта і здійснення операцій по рахунку на підставі дистанційна розпоряджень клієнта. Таким чином банк забезпечив позичальнику можливість доступу до карткового рахунку різними можливими шляхами, зокрема за допомогою карти та фінансового телефону, на який приходить пароль. Відповідач був ознайомлений з умовами кредитування, отримання карти та видачі кредитних коштів, зміни кредитного ліміту, про що він засвідчив особистим підписом в анкеті-заяві від 21.06.2017 року. Тобто сторонами при укладенні договору були досягнуті усі істотні умови договору. Також позивачем до відповіді на відзив надано виписку з карткового рахунку, де прослідковується, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт, що відповідач користувався коштами, отримував через банкомат, здійснював розрахунки через термінали в касах магазинів, а отже отримав кредитну карту, оскільки проведення даних операцій є неможливим без наявності картки. З розрахунку заборгованості та наданої виписки про рух коштів вбачається, що відповідач частково сплачував заборгованість за договором – в графі «Сума погашення за наданим кредитом». Таким чином, відповідач належним чином свої зобов’язання за укладеним договором не виконує, тому просять задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Поскільки відповідач у встановлений судом строк не подав клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, тому згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Судом встановлені наступні фактичні обставини.

21.06.2017 року ОСОБА_1 звернувся до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» із анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, де зазначені персональні дані, адреса реєстрації та місця проживання та інша контактна інформація. ОСОБА_1 особистим підписом засвідчив, що він згоден з тим, що дана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та ОСОБА_2 договір про надання банківських послуг. Він ознайомлений та згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, зобов’язується виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг а також регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті ПриватБанку (а.с.7). Умовами та правилами надання банківських послуг, які долучені до матеріалів справи, передбачені права та обов’язки клієнта, права та обов’язки банку, відповідальність сторін, зміни до Умов та Правил, додаткові положення, регулюється умови використання кредитних карт, умови обслуговування, обов’язки та права банку і клієнта, відповідальність сторін, вимоги до безпеки та використання карт, положення про картковий рахунок та тарифи (а.с.8-27). Згідно розрахунку заборгованості за договором від 21.06.2017 року та клієнтом ОСОБА_1 станом на 06.12.2018 року заборгованість за кредитом складає 200400 грн, заборгованість по процентам – 49 984, 35 грн, і разом 250 384, 35 грн. Заборгованість до стягення – 200 400 грн. (а.с.6-6зв.). Згідно виписки по карті клієнта ОСОБА_1 за період з 01.06.2017 року по 12.02.2019 року всього витрати по карті за це період складають 283 335, 21 грн. (а.с.66-67).

Будь-яких доказів на підтвердження своїх заперечень проти позову відповідачем суду не надано. Оцінюючи кожен доказ наведений позивачем щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, суд приходить до наступного висновку.

Розглядаючи анкету-заяву ОСОБА_1 про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, суд приходить до наступного висновку. підписавши дану заяву, відповідач підтвердив те, що ознайомився та згодний з Умовами та правилами надання банківських послуг, в тому числі з умовами та правилами обслуговування по платіжним карткам, розташованим на сайті банку, тарифами банку. Підписавши заяву ОСОБА_1 приєднався та зобов’язався виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, ОСОБА_2 банку, тобто можна зробити висновок, що між сторонами укладений договір про надання банківських послуг в цілому. Тобто зміст кредитного договору зафіксовано в декількох документах – заяві позичальника, Умовах та Правилах надання банківських послуг та ОСОБА_2. Таким чином, між сторонами укладено договір у письмовій формі, укладення кредитного договору саме в такій формі не суперечить чинному законодавству України, між сторонами були здійснені всі необхідні дії, спрямовані, на придбання, припинення та зміну цивільних прав та обов’язків, тобто вчинено двосторонній кредитний договір, складовими якого виступають заява, Умови та Правила надання банківських послуг та ОСОБА_2, з якими позичальник був ознайомлений, про що свідчить підпис в заяві, до яких відповідач приєднався.

Розглядаючи надану позивачем виписку по картковому рахунку ОСОБА_1, суд приходить до висновку, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт та вбачається, що він користувався грошима, отримував кошти через банкомат, здійснював розрахуки через термінали в касах магазинів, здійснював перекази грошових коштів на рахунки фізичних осіб, деякі з яких є досить значними. Це все підтверджує ту обставину, що відповідач отримав кредитну карту, оскільки проведення даних операцій неможливе без наявності кредитної карти. Крім того, з розрахунку заборгованості та наданої виписки про рух коштів вбачається, що відповідач частково сплачував заборгованість за договором. Також суд вважає за необхідне зазначити, що відповідачем ОСОБА_3 жодним чином у відзиві не заперечується факт користування кредитною картою, він тільки зазначає, що позивачем надано неналежні та недопустимі докази укладення кредитного договору, хоча доказів на підтвердження даних посилань до відзиві відповідачем не надано. Так само, як відповідачем не спростовано наданий позивачем розрахунок заборгованості по кредиту, тільки зазначається, що він не є первинний документом на підтвердженні заборгованості, тобто є неналежним доказом.

Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи щодо мотивів їх незастосування.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що між сторонами виникли правовідносини, що регулюються нормами цивільного законодавства України.

У відповідності до ч.1 ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов’язаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію(передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника викання його обов’язку. Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно положень ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Положенням до ч.2 ст. 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалась. При оформленні кредиту заява на його отримання підписується повнолітньою дієздатною особою, що підтверджує те, що позичальник ознайомлений з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку. Відповідно до ч.1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається укладеним в письмовій формі, якщо її зміст зафіксовано в одному або кількох документах, якими обмінялися сторони. Зазначена стаття не передбачає вичерпний перелік таких документів, тому наряду з листами та телеграмами можуть використовуватися і інші засоби зв’язку, наприклад, електронний. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного зв’язку.

Відповідачем було підписано заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, які по своїй суті є публічною офертою, і містять умов та правила надання банком послуг його клієнтам, і це підтверджує той факт, що він ознайомився та згодний з Умовами та Правилами надання банківських послуг, в тому числі з Умовами та Правилами обслуговування по платіжним каркам, розташованими на сайті банку. Також відповідач своїм підписом підтвердив, що йому було надано для ознайомлення Умови та правила в письмовому вигляді. Стаття 202 ЦК України закріплює законодавче визначення правочину, а саме те що правочином є дія особи спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми. Поскільки в ході судового розгляду було встановлено, що між сторонами були здійснені всі необхідні дії для набуття необхідного обсягу відповідачем цивільних прав шляхом підписання ним анкети-заяви для отримання кредитних коштів в необхідному розмірі, тому суд приходить до висновку про вчинення двостороннього кредитного договору, складовими частинами якого виступають заява, Умови та Правил надання банківських послуг та ОСОБА_2. На підставі ч.1 ст. 634 ЦК України, підписавши заяву, ОСОБА_1 приєднався до запропонованих банком умов та прави надання банківських послуг, що підтверджується його підписом. Таким чином, суд приходить до висновку, що з моменту підписання цієї заяви був укладений договір в порядку ч.1 ст. 634 ЦК України шляхом приєднання відповідача до запропонованого банком договору, тобто до умов кредитування, запропонованих банком.

Презумпція правомірності правочину закріплена у ст. 204 ЦК України та може бути спростована нормою закону, яка містить відповідну заборону. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний відповідно до закону судом недійсним. На підставі ч.2 ст. 640 ЦК України у разі, якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання майна або вчинення певної дії.

Оскільки позивач надав кошти відповідачу шляхом встановлення кредитного ліміту, тобто між сторонами було укладено договір, який є чинний, ніким не оспорений, тому наявні всі підстави для задоволення позову і стягення з відповідача заборгованості на користь позивача в повному обсязі.

В силу статей 525, 526, 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається. Відповідно до статей 1048-1052, 1054 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцю позику та сплатити відсотки за користування коштами у строк та у порядку, що встановлені договором. Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають наслідки, встановлені договором. Відповідно до положень ч.2 ст. 1050, ч.2 ст. 1054 ЦК України наслідками порушення боржником зобов’язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позикодавця вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України. Судом встановлено, що ОСОБА_1 умови укладеного з позивачем кредитного договору порушив, внаслідок чого станом на 06.12.2018 року згідно наданого банком розрахунку утворилась заборгованість на загальну суму 200 400 грн. Суд також вважає за необхідне зазначити, що даний розрахунок суд приймає як належний а допустимий доказ наявності заборгованості, відповідачем він не оспорений, так само як і розмір заборгованості.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку про повне задоволення позовних вимог, а саме – стягення з відповідача на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованості в сумі 200 400 грн.

Крім того, ч.5 ст. 265 ЦПК України передбачено, що у резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат. Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Поскільки в ході судового розгляду суд прийшов до висновку про задоволення позову в повному обсязі, тому стягненню з відповідача на користь позивача підлягає до стягення сума судового збору, що була сплачена позивачем і документально підтверджена платіжним дорученням від 12.12.2018 року.

На основі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 18, 89, 95, 133, 141, 247, 258, 263-265, 279 ЦПК України, ст.ст. 526, 530, 611, 625, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІПН НОМЕР_1), на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором від 21.06.2017 року в сумі 200 400 (двісті тисяч чотириста) грн. та 3006 (три тисячі шість) грн. у відшкодування судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня отримання учасниками справи копії рішення.

Суддя Л.В.Тіщенко