Рішення № 80401209, 04.03.2019, Новозаводський районний суд м. Чернігова

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2019 року місто Чернігів

Справа №751/306/17

Провадження№2/751/310/19

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Маслюк Н.В.

секретаря судового засідання Дасюк Н.В.

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1

відповідач – ОСОБА_2

представник відповідача – ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернігова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди внаслідок залиття квартири,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 виклад позиції позивача

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди в сумі 70 000 грн та відшкодування матеріальної шкоди в сумі 12 700,55 грн, внаслідок затоплення квартири, стягнення понесених судових витрат, а також поновлення строку звернення до суду (т.1 а.с.29-31, 97).

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що з грудня 2013 по січень 2014 рік відбулось триваюче залиття квартири, яка належала йому на праві власності. Відповідач двері квартири не відчиняє, добровільно відшкодувати шкоду відмовляється. Внаслідок затоплень, що мали місце з вини відповідача, він зазнав моральної шкоди, яка виразилась у душевних стражданнях, негативних емоціях та переживанні з приводу пошкодження майна та неможливості нормального користування житлом, відбулось порушення звичного способу життя, при цьому посилався на ст. 22, 1166 ЦК України.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 18 серпня 2017 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди завданої залиттям квартири відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 26 жовтня 2017 року рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 18 серпня 2017 року залишено без змін.

Згідно постанови Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 18 серпня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 26 жовтня 2017 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині (відшкодування майнової шкоди) рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 18 серпня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 26 жовтня 2017 року залишено без змін.

Ухвалою суду від 20 листопада 2018 року справу прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 22 грудня 2018 року розгляд справи відкладався у зв'язку з неналежним повідомленням позивача.

Ухвалою суду від 29 січня 2019 року розгляд справи відкладався у зв'язку з першою неявкою відповідача.

Ухвалою суду від 19 лютого 2019 року розгляд справи відкладено у зв'язку із заявленим клопотанням представника відповідача.

Позивач в судове засідання не прибув, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримує (т.2 а.с.95).

У судове засідання відповідач та представник відповідачане прибули, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, від представника надійшла заява про розгляд справи без його участі, при цьому просив відмовити у задоволенні позову, стягнути витрати на правничу допомогу та долучити до матеріалів справи письмові пояснення, згідно яких відповідач позовні вимоги не визнає, вважає їх безпідставними (т.2 а.с.98-99). Зазначає, що вказану квартиру позивач здавав в оренду, до її продажу ремонт в квартирі не проводився. ОСОБА_2 пропонувала відшкодувати ОСОБА_1 шкоду внаслідок залиття квартири, але останній відмовився. У зв'язку з чим вважає, що позивач зловживає своїми цивільними правами. На даний час відповідач не працює, перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Згідно ст. 223 ЦПК України, суд ухвалив судове засідання проводити у відсутність сторін на підставі наявних у справі доказів. У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

Згідно договору дарування від 16.11.2011 року ОСОБА_1 є власником квартири №50 по пр - ту Перемоги, буд. 25. Даний факт також підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т.1 а.с.50, 51-52).

31.07.2014 року ОСОБА_1 продав вказану квартиру ОСОБА_5, що підтверджується договором купівлі-продажу (т.1 а.с. 53- 54).

Власником квартири №54 по пр - ту Перемоги, буд.. 25 у м. Чернігові є відповідач по справі ОСОБА_2 Даний факт підтверджується договором купівлі-продажу від 11.10.2013 року (т.1 а.с.55-56).

Як вбачається із заяв позивача, адресованих КП «Новозаводське» від 30.12.2013, 12.01.2014 останній звертався з приводу затоплення його квартири ( т.1 а.с. 81-83).

З листа КП «Новозаводське» Чернігівської міської ради від 12.12.2013 року (т.1 а.с. 19) вбачається, що 03.12.2013 року було проведено обстеження квартири АДРЕСА_1 та було виявлено сліди затікання на стелі та стінах приміщень кухні. Причиною затікання став витік води з-під заглушки трубопроводу холодного водопостачання на кухні квартири № 54.

Із повідомлення лікувально – профілактичного закладу про рішення МСЕК від 06.12.2013 року вбачається, що ОСОБА_1 протипоказані фізичні та психологічні перевантаження (т.1 а.с.20).

Також із матеріалів справи вбачається, що відповідачка 09 березня 2017 року народила дитину (т.1 а.с.142-143) та згідно витягу з наказу від 27.04.2017 року №29-ос перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3 річного віку (т.1 а.с.144).

ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін

За змістом положень частини третьої статті 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.

Статтею 23 ЦК України, встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншими ушкодженнями здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» встановлено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження громадського життя, настанні негативних наслідків.

Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду, якщо вона не доведе, що моральна шкода заподіяна не з її вини.

Як роз'яснено в п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», при вирішені спору про відшкодування моральної шкоди суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в який матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Згідно частини 4 ст.82 ЦПК Україниобставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи те, що рішенням Новозаводського районного суду м.Чернігова від 18 серпня 2017 року встановлено вину відповідача у залитті квартири позивача 03.12.2013 року, а тому вбачається причинно-наслідковий зв’язок між протиправною дією і шкодою.

У ході судового засідання безспірно встановлено, що позивачу внаслідок затоплення його квартири, що сталося з вини відповідача, спричинено втрати немайнового характеру у вигляді страждань, порушення звичного способу життя та необхідності докладання додаткових зусиль для його відновлення.

В той же час, суд вважає, що розмір моральної шкоди заявлений позивачем 70 000 грн підлягає зменшенню. Виходячи з принципу розумності та справедливості, адекватності завданим душевним та моральним стражданням позивача, а також враховуючи ту обставину, що після залиття 03.12.2013 року квартири позивача, останній майже через 8 місяців відчужив квартиру, звернення до суду за захистом порушених прав відбулось лише 13.01.2017 року, наявність на утриманні відповідача малолітньої дитини, суд доходить висновку, що розмір моральної шкоди, завданої позивачу, підлягає визначенню в сумі 2 000 грн.

За вищевказаних обставин, позов підлягає задоволенню частково.

V. Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений статтею 141 ЦПК України.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем понесені і документально підтверджені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за вимоги немайнового характеру в сумі 640 грн (а.с.1). Враховуючи, що позовні вимоги задоволені частково, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 18 грн 28 коп (640х2000/70000).

Представником відповідача заявлена вимога про стягнення понесених відповідачем витрат на правничу допомогу в сумі 6 000 грн.

Згідно пункту 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У відповідності до положень п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаютьсяу разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до приписів ч.ч. 2-4 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

У підтвердження понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу суду було надано договір про надання правової допомоги від 20.12.2018 року, укладений між ОСОБА_2 та адвокатом ОСОБА_3 (т.2 а.с.100); довідка про взяття на облік платника податку адвоката ОСОБА_3 (т.2 а.с.103), рекомендації щодо застосування ставок адвокатського гонорару (т.2 а.с.101), акт виконаних робіт від 20.12.2018 року (т.2 а.с.104) та квитанція про оплату послуг на суму 6 000 грн (т.2 а.с.102).

Враховуючи наявність документів, що підтверджують сплату відповідачем 6 000 грн на професійну правничу допомогу, відсутність клопотання іншої сторони, передбачене ч.5 ст.137 ЦПК України про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, суд вважає, що вказані витрати є співмірними зі складністю справи та наданими послугами, часом, витраченим на надання послуг, їх обсягом, значенням справи для сторони.

Оскільки ціна позову становила 70 000 грн, проте позов задоволено частково, на суму 2 000 грн, що становить 2,85% (100%х2000грн/70000грн), з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до відхиленої частини вимог 97,15% (100%-2,85%), що становить 5 829 грн (97,15%х6000грн/100%).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 137, 141, 258, 263, 264-265, 268 ЦПК України, ст.23, 386, 1167 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2 000 (дві тисячі) грн моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири.

У задоволенні решти вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 18 (вісімнадцять) грн 28 коп витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 5 829 (п’ять тисяч вісімсот двадцять дев’ять) грн 00 коп витрат на правничу допомогу.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 09.03.2019 року.

Позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: пр – т Миру, буд.45 кв.33 м. Чернігів, 14000, РНОКПП НОМЕР_1)

Відповідач - ОСОБА_2 (місце проживання: пр – т Перемоги, буд.25 кв.54 м. Чернігів, РНОКПП НОМЕР_2)

Суддя Н. В. Маслюк