Ухвала суду № 80399672, 13.03.2019, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/18074/18

Провадження № 1-кп/592/96/19

УХВАЛА

13 березня 2019 року м. Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми в особі судді Князєва В.Б., секретар судового засідання – Шипиленко О.Я., з участю прокурора Сумської місцевої прокуратури ОСОБА_1, обвинуваченого ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми матеріали кримінального провадження № 12018200440003284 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

встановив:

24.01.2019 р. під час судового розгляду суд продовжив дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_2 на строк до 22.03.2019 р.

Прокурор вважає за необхідне продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою.

Захисник та обвинувачений щодо продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою покладаються на розсуд суду.

Вирішуючи питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у п. 79 рішення у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, згідно якої питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обґрунтованою, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин, підстав, якими національні органи мотивували свої рішення, та належно задокументованих фактів, на які посилався заявник у своїх клопотаннях про звільнення з-під варти. Таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.

При цьому, суд враховує той факт,що органами досудового розслідування ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину проти власності, за який законом передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років; його вік і те, що він офіційно не працевлаштований, не має постійного джерела доходів.

Вказані факти дають достатні підстави вважати, що його дії, як і сам ОСОБА_2, як особа, представляють підвищену суспільну небезпеку, а тому є всі підстави вважати, що перебуваючи на волі, обвинувачений ОСОБА_2 може залишити місце проживання, переховуватися від суду з метою уникнути взагалі відповідальності за скоєне; вчинити інше кримінальне правопорушення, зокрема, здобувати собі, як ніде не працююча особа, матеріальні засоби для існування; іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню. З огляду на викладене, суд вважає, що застосування більш м’якого запобіжного заходу, з урахуванням відомостей про особу ОСОБА_2, не забезпечить його належної процесуальної поведінки та не буде запобігати ризикам, визначеним у ч. 1 ст. 177 КПК України та зазначеним в ухвалі суду про застосування запобіжного заходу від 03.10.2018 р., а тому необхідно продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого на строк до 11.05.2019 р. включно.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 196, 197, 199, 331 КПК України, суд, -

постановив:

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, на строк два місяці – до 24 год. 11 травня 2019 року.

Ухвала суду окремому оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення по суті справи.

Суддя В.Б. Князєв