Рішення № 80398408, 04.03.2019, Томашпільський районний суд Вінницької області

Справа № 146/381/18

РІШЕННЯ

Іменем України

"04" березня 2019 р. Томашпільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого-судді Пилипчука О.В.,

з участю секретаря судового засідання Бойко Т.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Томашпіль цивільну справу

ім'я (найменування) сторін та інших учасників справи: позивач: ОСОБА_1

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс «Зелена долина»

вимоги позивача: про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки

представники позивача: адвокат ОСОБА_2

представник відповідача: адвокат ОСОБА_3

Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

23 березня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом в якому просить визнати недійсним договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 2,0548 га., кадастровий номер 0523980900:04:000:0227, що знаходиться на території Великорусавської сільської ради Томашпільського району Вінницької області, належної ОСОБА_1 на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ЯЛ № 345079, виданого відділом Держкомзему у Томашпільському районі, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс «Зелена долина» 21 червня 2012 року, зареєстрований у відділі Держкомзему у Томашпільському районі 27 грудня 2012 року.

Позов позивачем обґрунтований наступним.

ТОВ «Агрокомплекс «Зелена долина» на даний час користується належною позивачу на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ЯЛ № 345079 земельною ділянкою площею 2,0548 га. що знаходиться на території Велико-Русавської сільської ради Томашпільського району Вінницької області відповідно до начебто укладеного між позивачем та ТОВ «АК «Зелена долина» 21 червня 2012 року договору оренди вищезазначеної земельної ділянки, який був зареєстрований у Томашпільському відділі Держкомзему 27 грудня 2012 року.

Однак, позивач вказує, що вказаний договір він не підписував, так як і акт про передачу земельної ділянки. У вказаний час – 21 червня 2012 року позивач взагалі перебував за межами України, що підтверджується послужною книжкою моряка, відповідно до якої у період з 2 квітня 2012 року по 28 липня 2012 року він перебував у плаванні в Атлантичному та Індійському океанах між портами Сінгапур та Полрт-Луїс.

Таким чином позивач вказує, що договір оренди земельної ділянки був укладений без його волевиявлення, тому з даним позовом він звернувся до суду.

16 квітня 2019 року на адресу суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, згідно якого представник ТОВ «АК «Зелена долина» вважає позовні вимоги ОСОБА_1 надуманими, безпідставними, необґрунтованими та такими, що не відповідають чинному законодавству України, оскільки позивач протягом всього часу оренди земельної ділянки систематично отримував орендну плату у встановлені договором строки та у розмірах визначених умовами оскаржуваного договору. Позивачем не висловлювалося жодних претензій та пропозицій щодо умов договору, його уточнення, зміни, тлумачення тощо, жодного разу не звертався до відповідача з питанням щодо невідповідності умов спірного договору оренди земельної ділянки нормам чинного законодавства, у тому числі строків, форми та порядку виплати йому орендної плати. Таким чином на думку відповідача вказані обставини свідчать про те, що сторони виконували умови договору, узгодженим способом, зокрема позивач упродовж усього часу отримував орендну плату, а вимоги заявленого позову слугують формальним приводом для припинення договірних відносин.

До відзиву представником відповідача додано копії відомостей на виплату грошей, копії відомостей на видачу продукції та копії накладних.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 27 березня 2018 року відкрито загальне позовне провадження у справі, підготовче засідання призначено на 21 червня 2018 року.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 21 червня 2018 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 2 жовтня 2018 року.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 2 жовтня 2018 року розгляд справи відкладено на 27 листопада 2018 року, за клопотанням представника позивача.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 27 листопада 2018 року розгляд справи відкладено на 21 лютого 2019 року, за клопотанням представника позивача.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 21 лютого 2019 року розгляд справи відкладено на 4 березня 2019 року, в зв’язку з неявкою в судове засідання представника відповідача .

Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, однак його представник адвокат ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, просив позов задовольнити повністю, судові витрати просив залишити за позивачем..

Представник ТОВ «АК «Зелена долина» адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в задоволенні позову. Зазначив, що спірний договір підписував позивач ОСОБА_1, що підтверджується заявою останнього від 5 жовтня 2015 року. При цьому представник вказав, що проставлення підпису ОСОБА_1 в договорі може не збігатися з числом укладення договору, тому що договорів на той час було біля одинадцяти тисяч і фізично не встигалося заповняти договір, а число в договорі було зазначено пізніше. Тобто підписував сам ОСОБА_1, а число було поставлено вже можливо коли він покинув територію України. Крім того представник відповідача просив застосувати загальну позовну давність, оскільки, як пояснив представник позивача, позивач дізнався про існування договору у 2014 році від родичів, тому строк звернення до суду сплинув.

Представник позивача адвокат ОСОБА_2 заперечив, щодо застосування строку позовної давності, зазначив що строк звернення до суду не пропущений, так як відповідачу про оскаржуваний договір стало відомо в 2017 році коли копію договору, а до цього надсилалися листи в ТОВ «АК «Зелена долина» на які відповіді не отримували. В 2014 році позивач знав, що його родичі отримують орендну плату, однак за що саме йому чітко відомо не було.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ч. 2 ст. 27 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі позовного провадження, для підтвердження своїх вимог або заперечень зобов’язані подати усі наявні у них докази або під час попереднього судового засідання, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться – до початку розгляду справи по суті.

Згідно ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів.

Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно статті 179 ЦПК України предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються нормами Земельного кодексу України (далі - ЗК України), Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Закону України «Про оренду землі» та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до ст.35 Закону України «Про оренду землі» спори, пов’язані з орендою землі, вирішуються у судовому порядку.

Згідно ст.13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно ч.3 даної статті, якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 345079 відділом Держкомзему у Томашпільському районі належить земельна ділянка площею 2,0548 га, що знаходитися на території Великорусавської сільської ради Томашпільського району Вінницької області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 0523980900:04:000:0227 (а.с.16)

Згідно договору оренди землі від 21 червня 2012 року укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «АК «Зелена долина» вбачається, що орендодавець ОСОБА_1 надає належну йому, а орендар – ТОВ « АК «Зелена долина» приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 2,0548 га. яка знаходиться на території Великорусавської сільської ради Томашпільського району. Даний договір укладено на десять років.( а.с.8-11)

Акт визначення меж земельної ділянки на місцевості взагалі ніким не підписано, крім того в акті не зазначено його дати. ( а.с.9 зворот)

Як вбачається з копії послужної книжки моряка виданої на ім’я ОСОБА_1 № 0020291 виданої 12 квітня 2007 року, на сторінці 16 -17 зазначено дату та місце влаштування на судно другого механіка ОСОБА_1 2 квітня 2012 року в Сінгапурі, дата та місце звільнення із судна 28 липня 2012 року, при цьому зазначено район плавання та порти заходження: океани Атлантичний та Індійський, порти – Сінгапур, Балтімор, Порт-Луїс. ( а.с.12-15)

Крім того, згідно довідки про плавання виданої капітаном судна «ІRON KING» вбачається, що другий механік ОСОБА_1 поступив на судно 2 квітня 2012 року, звільнився з судна 28 липня 2012 року, час фактичного плавання із врахуванням міжрейсових зупинок в порту до одного місяці та з врахуванням ремонту в іноземному порту строком до одного місяця – сто сімнадцять днів. (а.с.17)

Як вбачається з заяви ОСОБА_1 від 5 жовтня 2015 року адресованої на ім’я директора ТОВ « АК «Зелена долина», позивач просив видати копрію договору оренди земельного паю площею 2, 0548 га. ( а.с.48)

Згідно заяви позивача від 5 жовтня 2015 року на ім’я директораТОВ « АК «Зелена долина», позивач просив повернути належну йому земельну ділянку в належному стані, оскільки договір оренди закінчується в 2016 році, наміру продовжувати договір оренди він не має. (а.с. 75)

Відповідно до ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами (частина друга статі 207 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною ( сторонами) вимог які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 14 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (ч. 2 ст. 207 ЦК України).

Як вбачається з частини 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Положенням ст. 125 ч.2 ЗК України передбачено, що право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Відповідно до частини 1 статті 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Як зазначалося вище спірний договір оренди землі між ОСОБА_1 та ТОВ «АК «Зелена долина» був укладений 21 червня 2012 року.

Акт визначення меж земельної ділянки на місцевості сторонами не підписаний, дата відсутня.

ОСОБА_1 з 2 квітня 2012 року по 28 липня 2012 року перебував у плаванні, тобто за межами України, що підтверджується копією послужної книжки моряка та довідкою про плавання.

Враховуючи, що на дату укладання договору ОСОБА_1 перебував у плаванні в Атлантичному та Індійському океанах, тому власноручно не підписував спірного договору оренди земельної ділянки від 21.06.2012 року, даний договір не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю, оскільки в даному випадку відсутнє волевиявлення ОСОБА_1 на укладення договору.

Оскільки особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, а спірний договір оренди землі був укладений в період відсутності ОСОБА_1 на території України, тому суд приходить до висновку, що договір оренди землі, між ОСОБА_1 та ТОВ «АК «Зелена долина» від 21 червня 2012 року не є укладеним, тому і не створює для них прав та обов’язків, зокрема відповідач не набув права оренди земельної ділянки, яка належать ОСОБА_1

При цьому слід зауважити, що представником відповідача адвокатом ОСОБА_3 в судовому засіданні не оспорювався той фак, що позивача не було на території України на дату укладення спірного договору.

Відповідно до пункту 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року N 9 «Про судову практику з розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» визначено, що відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину.

Отже, позовні вимоги позивача про визнання договору оренди недійсним підлягають задоволенню.

Доводи представника відповідача про те, що ОСОБА_1 пропустив строк позовної давності для звернення до суду із позовом, не заслуговують на увагу з огляду на таке.

Позивач пов’язує порушення його прав саме з фактом обізнаності про існування договору оренди і його змістом, який він не підписував та про який дізнався у 2017 році, а не з фактом користування відповідачем його земельною ділянкою.

Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Частиною першою статі 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином суд приходить до висновку, що перебіг позовної давності починається з часу, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого майнового права.

Оскільки встановлено, що оспорюваний договір ОСОБА_1 не підписував, тому про його існування з 2012 року він знати не міг.

Такий висновок узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 22 квітня 2015 року у справі № 6048цс15.

Крім того, в установленому законом порядку відповідачем не спростовано доводи позивача, що про існування оспорюваного договору оренди він дізнався лише у 2017 році.

Також слід зазначити, що посилання представника відповідача у відзиві на виконання зобов’язань, які виникли з спірного правочину, має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання правочину недійсним (пункт 7 постанови Пленумом Верховного Суду України № 9 від 6 листопада 2009 року « Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»).

Відповідно ч.ч.1-5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч.5 ст.265 ЦПК України, у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.

Оскільки, представник позивача адвокат ОСОБА_2 в судовому засіданні просив не стягувати з відповідача на користь позивача понесені судові витрати, що складаються із сплати судового збору, суд вважає за можливе судові витрати залишити за позивачем.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст..ст. 203, 204, 525, 629 ЦК України, ст.27 Закону України «Про оренду землі», ст.ст.10, 11,60, 88, 209, 212, 214, 224, 225 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс «Зелена долина» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки задоволити повністю.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 2,0548 га., кадастровий номер 0523980900:04:000:0227, що знаходиться на території Великорусавської сільської ради Томашпільського району Вінницької області, належної ОСОБА_1 на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ЯЛ № 345079, виданого відділом Держкомзему у Томашпільському районі, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс «Зелена долина» 21 червня 2012 року, зареєстрований у відділі Держкомзему у Томашпільському районі 27 грудня 2012 року.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім'я) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження:

позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП 291810318, паспорт серії НЕ № 414252 виданий 04.11.1996 Жовтневим РВ ОМУ УМВС України в Одеській області, адреса проживання: 24200, Вінницька область, Томашпільський район, смт. Томашпіль, вул. Молодіжна, 31;

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс «Зелена долина», код ЄДРПОУ 32721857, адреса реєстрації: смт. Томашпіль вул. Івана Богуна, 4 Вінницька область.

Суддя: О.В. Пилипчук

Повний текст рішення виготовлено 11 березня 2019 року.