Ухвала суду № 80395837, 07.03.2019, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Провадження № 1-кс/243/752/2019

Справа № 243/274/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2019 року

Слідчий суддя Слов’янського

міськрайонного суду

Донецької області ОСОБА_1,

за участю секретаря судового засідання Хміль О.М.,

розглянувши у судовому засіданні в залі судових засідань Слов’янського міськрайонного суду Донецької області (Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Добровольського, 2) клопотання слідчого СВ ОСОБА_2 ГУ НП в Донецькій області ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою відносно

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, який не працює, не одружений, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4, фактичне місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_5, у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12019050510000095 від 11 січня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

сторони та інші учасники кримінального провадження:

прокурор Рейпольський О.О.,

слідчий СВ

ОСОБА_2 ГУ НП

в Донецькій області ОСОБА_5,

захисник ОСОБА_6,

підозрюваний ОСОБА_4,

ВСТАНОВИЛА:

06 березня 2019 року до Слов’янського міськрайонного суду Донецької області, в межах якого здійснюється досудове розслідування, надійшло клопотання слідчого СВ ОСОБА_2 ГУ НП в Донецькій області ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_4 у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12019050510000095 від 11 січня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Клопотання із додатками відповідає вимогам, передбаченим ст. 184, 199 КПК України.

У клопотанні його ініціатор просить продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 в межах строку досудового розслідування, а саме до 11 квітня 2019 року.

У судовому засіданні слідчий Петренко Ю.І. клопотання підтримав, з підстав наведених в ньому та просив продовжити дію запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4, зазначивши при цьому, що обставинами, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання ОСОБА_4 під вартою, є те, що у кримінальному провадженні існує необхідність в отриманні висновку призначеної судової медико - криміналістичної експертизи. Крім того, потрібен час для отримання, та ініціювання розсекречення матеріалів негласної слідчо-розшукової дії, відкриття матеріалів провадження потерпілій особі та стороні захисту, а також складання обвинувального акту, у зв’язку із чим, постановою прокурора від 05 березня 2019 року строк досудового розслідування кримінального провадження був продовжений. Наведені обставини перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання підозрюваного під вартою. Також зазначив, що ризики наведені у клопотанні про обрання запобіжного заходу, а саме ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, та вплив на свідків кримінального провадження, на сьогодні не зменшилися.

Прокурор Рейпольський О.О. в судовому засіданні клопотання слідчого підтримав, зазначивши, що на сьогодні продовжують існувати доведені ризики ухилення підозрюваного від слідства та суду та здійснення впливу на свідків кримінального провадження, у зв’язку із чим, потреба у застосуванні відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою не відпала. Також повідомив, що в постанові про продовження строку досудового слідства даного кримінального провадження від 05 березня 2019 року можливо допущена помилка, та правильною датою ухвалення зазначеної постанови є не 05 березня 2019 року, а 06 березня 2019 року. Однак виклик посадової особи у судове засідання неможливий, оскільки вона у відрядженні.

Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні просив не продовжувати застосування до нього такого виду запобіжного заходу як тримання під вартою, зазначивши, що не має намірів переховуватися від слідства та суду, або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню. Повідомив, що за цей період часу він почав спілкуватися із своєю матір’ю, яка передавала йому передачі, допомагала йому. Також повідомив, що на сьогодні у нього є можливість перебувати під домашнім арештом, за місцем проживання його матері ОСОБА_7, за адресою: Донецька область, Слов’янський район, смт. Черкаське, вул. К. Маркса, буд. 32. Підтримав свого захисника.

Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечував проти продовження застосування відносно його підзахисного запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Вважає, що застосування до ОСОБА_4 найсуворішого запобіжного заходу стороною обвинувачення не доведено, та просив застосувати до ОСОБА_4 більш м’який запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту. Також звернув увагу на те, що на сьогодні строки продовження досудового розслідування проведені з порушенням процедури, оскільки як видно із клопотання про продовження строків досудового розслідування та постанови про продовження вказаних строків, то дата подання клопотання та його розгляду значиться як 05 березня 2019 року, в той час як сторона захисту отримала вказане клопотання 06 березня 2019 року, тобто вже після його розгляду.

На думку сторони захисту, постанова про продовження строків досудового розслідування була здійснена з порушеннями вимог ст. 295 КПК України, згідно із якою копію такого клопотання слідчий повинен вручити підозрюваному не пізніше ніж за п’ять днів до подання його прокуророві з тим, щоб підозрюваний та його захисник могли подати відповідні заперечення. Втім такого не відбулося, отже продовження строків досудового розслідування відбулося з порушенням норм чинного законодавства, внаслідок чого, і продовження строків тримання під вартою на сьогодні є неприпустимим.

Також повідомив, що у разі якщо суд дійти висновку про можливість розгляду згаданого клопотання, незважаючи на спірність продовження строків досудового слідства, то підстав для продовження строку тримання під вартою на сьогодні не має, вважає за можливе застосувати до підозрюваного цілодобовий арешт.

Заслухавши сторони кримінального провадження та дослідивши матеріали клопотання про продовження строку тримання під вартою, слідчим суддею встановлено наступні обставини та відповідні їм докази.

Згідно із витягом з ЄДРДР № 12019050510000095, внесено відомості щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Стороною обвинувачення ОСОБА_4 підозрюється в тому, що 10 січня 2019 року у вечірній час, точного часу під час досудового розслідування не встановлено, у приміщенні кухонної кімнати домоволодіння № 5 по вул. Руській в с. Глибока Макатиха Слов’янського району Донецької області, між ОСОБА_4 та ОСОБА_8, які перебували в стані алкогольного сп’яніння, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, трапився конфлікт. Під час конфлікту ОСОБА_4, діючи з прямим умислом, спрямованим на спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи протиправність свого діяння, не маючи при цьому наміру на позбавлення життя ОСОБА_8, умисно, цілеспрямовано, наніс ножем удар в напрямку тіла останнього, спричинивши: колото-різану рану передньої черевної стінки проникаючу в черевну порожнину з пошкодженням печінки, що за ступенем тяжкості відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя.

За таких обставин, стороною обвинувачення пред’явлено підозру ОСОБА_4 у вчиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.

На підтвердження зазначених обставин слідчим суддею досліджено представлені у судове засідання:

- протокол огляду місця події, а саме ділянки місцевості біля будинку № 3 по вул. Руській в с. Глибока Макатиха Слов’янського району Донецької області, від 10 січня 2019 року;

- протокол допиту підозрюваного ОСОБА_4, від 11 січня 2019 року, в ході якого останній зізнався у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та повідомив про обставини його скоєння.

- протокол проведення слідчого експерименту від 11 січня 2019 року за участю підозрюваного ОСОБА_4, згідно із яким, останній повідомив про те, що під час сварки із потерпілим, він наніс йому удар в обличчя, а коли потерпілий вставав, то у нього в руці був ніж, яким він намагався нанести удар, у відповідь ОСОБА_9 ніж перехопив та наніс прямий удар потерпілому у живіт;

- протокол допиту потерпілого ОСОБА_8 від 11 січня 2019 року;

- протокол допиту свідка ОСОБА_10, від 23 лютого 2019 року;

- протокол проведення слідчого експерименту від 25 лютого 2019 року за участю потерпілого ОСОБА_8, згідно із яким він пояснив, що ОСОБА_4 наніс йому удар в живіт справа.

- висновок судової медичної експертизи № 83 від 04 березня 2019 року, відповідно до якого, не виключається можливість виникнення тілесних ушкоджень у ОСОБА_8 при механізмі, на який вказали ОСОБА_8 та ОСОБА_4 під час проведення слідчих експериментів за їх участю, а саме при нанесенні одного удару ножем у живіт.

11 січня 2019 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Ухвалою слідчого судді від 11 січня 2019 року ОСОБА_4 був обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою в Бахмутській УВП № 6 на строк шістдесят діб, по 00 год. 15 хв. 11 березня 2019 року включно.

Постановою про продовження строку досудового слідства, у зв’язку із необхідністю проведення всіх необхідних слідчий дій спрямованих на отримання та перевірку вже отриманих доказів у кримінальному провадженні та надання їм оцінки, тощо, керівником ОСОБА_2 місцевої прокуратури був продовжений строк досудового розслідування кримінального провадження № 12019050510000095 від 11 січня 2019 року, до трьох місяців, - до 11 квітня 2019 року.

Щодо доводів сторони захисту в тій їх частині, що на сьогодні порушено процедуру продовження строків досудового слідства, то слідчим суддею оглянуто представлені суду копію клопотання та постанови про продовження строків досудового слідства, де зазначено дату складення вказаних документів 05 березня 2019 року, при цьому на клопотанні зазначено, що ОСОБА_4 копію клопотання отримав лише 06 березня 2019 року, 09 год. 45 хв. та заперечень він не має.

Копія клопотання про продовження строків досудового слідства, згідно із вимогами ст.. 295 КПК України, повинна бути вручена підозрюваному не пізніше ніж за п’ять до подання клопотання прокурору, з тим, що останній міг подати свої заперечення, які приєднуються до клопотання.

Як видно із копії клопотання, підозрюваний його отримав 06 березня 2019 року та заперечень у нього відносно клопотання не виникло, при цьому із змісту самої постанови про продовження строків досудового розслідування видно, що заяві підозрюваного відносно відсутності заперечень по продовженню строків досудового слідства не надано оцінки та вона в постанові не згадується.

За таких обставин, слідчий суддя ставиться критично до заяви прокурора про можливу помилку у даті постанови та не приймає її до уваги.

Разом з тим, на сьогодні є наявна постанова про продовження строків досудового слідства, яка не скасована. Слід зазначити, що чинним КПК України не передбачено наслідків порушення вказаної процедури, за якими така постанова є нікчемною в силу імперативних норм чинного законодавства.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що на сьогодні є в наявності процесуальне рішення, яким продовжено строки досудового слідства до 11 квітня 2019 року у кримінальному провадженні № 12019050510000095.

З огляду на викладене, слід дійти до висновку про можливість розгляду клопотання про продовження тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4.

Відповідно до ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров’я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв’язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 2 вказаної статті, слідчий суддя, суд зобов’язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м’який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов’язки, передбачені частиною п’ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання (ч. 4 ст. 194 КПК України).

Згідно із ч. 3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: шести місяців - у кримінальному провадженні щодо злочинів невеликої або середньої тяжкості; дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

Згідно із ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з’явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Слідчий суддя зобов’язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Згідно із ч. 5 ст. 199 КПК України, слідчий суддя зобов’язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.

Як видно із експертного висновку, що нанесення тілесних ушкоджень могло бути як при обставинах вказаних під час слідчого експерименту підозрюваним, так і потерпілим, отже доводи сторін підлягають перевірці під час проведення досудового слідства.

Разом з тим, слід дійти до висновку, що саме за критерієм оцінки «з точки зору стороннього об’єктивного спостерігача» представлені стороною обвинувачення докази дають можливість на сьогодні вважати, що ОСОБА_4обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, а саме в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння.

На думку слідчого судді представлені стороною обвинувачення вище наведені процесуальні документи та їх зміст при їх огляді саме за вказаним критерієм не викликають явних та очевидних сумнівів щодо їх невідповідності чинному законодавству.

Разом з тим, додані до клопотання протоколи допиту свідків ОСОБА_10 від 11 січня 2019 року, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 від 11 січня 2019 року.

Однак, з протоколів допиту вказаних свідків видно, що їх допит був проведений оперуповноваженими ВКП ОСОБА_2

Ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 40 КПК України передбачено, що слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій. Слідчий уповноважений, зокрема, доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам.

Втім, жодних доручень слідчого відділу ОСОБА_2 ГУ НП в Донецькій області про доручення проведення допиту вказаних свідків оперуповноваженим ВКП ОСОБА_2, до клопотання слідчим не додано та в судове засідання не представлено, у зв’язку із чим, слідчий суддя не приймає до уваги представлені слідчим протоколи допиту свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 від 11 січня 2019 року.

З огляду на викладене, наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об’єктивний зв’язок підозрюваного ОСОБА_4 із вчиненням кримінального правопорушення щодо нанесення останнім тілесних ушкоджень.

Вирішуючи питання про продовження існування заявлених передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, чи наявність нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 неодружений, неповнолітніх дітей, має маю матір, працює за тимчасовими угодами, за місцем проживання характеризується посередньо, в громадському житті селища участі не приймає, скарг на нього до селищної ради не надходило, раніше судимий.

При цьому у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 налагодив родинний зв’язок з матір’ю, спілкується з нею в телефонному режимі, остання приїздить до нього за місцем тримання під вартою. Підозрюваний має можливість проживати із нею за її місцем мешкання.

Стороною обвинувачення зазначені твердження сторони захисту не спростовані.

Під час обрання слідчим суддею запобіжного заходу у виді взяття під варту, було встановлено, що за відсутністю соціальних зв’язку(зокрема з матір’ю), відсутністю постійного місця проживання, постійного місця роботи, ризик втечі залишався на достатньо високому рівні.

Разом з тим, ті обставини, що на сьогодні у підозрюваного відновлено родинний зв’язок із матір’ю, є в наявності конкретне місце проживання, свідчать про те, що ризик втечі, ухилення від досудового слідства значно зменшився, та його запобіганню можливе застосування такого запобіжного заходу як цілодобовий домашній арешт за місцем мешкання матері підозрюваного.

Іншим встановленим ризиком при застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою було те, що підозрюваний міг здійснити вплив на свідків та потерпілого, у зв’язку з тим, що вони із підозрюваним проживали у одному населеному пункті.

На сьогодні в судовому засіданні встановлено, що такі процесуальні дії досудового слідства як допит свідків здійснювати не планується, адже як видно із постанови про продовження досудового слідства підставами його продовження є виконання ухвали суду про проведення медико - криміналістичної експертизи, розсекречення матеріалів негласних слідчих дій, відкриття матеріалів кримінального провадження сторонами та складання обвинувального акту.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що в даному випадку ризик впливу на свідків під час досудового слідства фактично є малоймовірним.

Слідчий суддя зважає на те, що ймовірним є вплив на свідків щодо їх показань під час розгляду справи судом. Однак, на думку суду, наявність ймовірності такого ризику на сьогодні не є такого рівня, який би виправдовував продовження тримання ОСОБА_4 під вартою. При цьому слідчий суддя зазначає, що у разі застосування до ОСОБА_4 такого запобіжного заходу, як цілодобовий домашній арешт, до того ж у іншому населеному пункті, ніж проживання потерпілого та свідків, цілком достатньо, щоб запобігти такому ризикові як вплив на свідків.

Виходячи з аналізу норм ст. ст. 194 та 199 КПК України, відмова у задоволенні клопотання про продовження строку тримання під вартою(ч.5 ст. 199 КПК України) не тягне за собою неможливість застосування більш м’яких запобіжних заходів, якщо під час розгляду про продовження строків тримання під вартою буде встановлено, що на сьогодні ризики, передбачені ст.. 177 КПК України, та встановлені під час обрання запобіжного заходу зменшилися, однак судом встановлена можливість застосування більш м’якого запобіжного заходу. При цьому при розгляді питання про продовження тримання під вартою, слідчий суддя також зобов’язаний з’ясувати можливість застосування більш м’якого запобіжного заходу.

Узв’язку із наведеним, з урахуванням положень ч. 5 ст. 199 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваному, оскільки слідчим не доведено, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання ОСОБА_4під вартою, та вважає за можливе застосувати більш м’який запобіжний захід відносно підозрюваного ОСОБА_4, ніж той, який зазначений у клопотанні, а саме у виді цілодобового домашнього арешту за місцем його фактичного проживання та проживання його матері, із покладенням на нього обов’язків, передбачених частиною п’ятою ст. 194 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 132, 176, 177, 181,183, 193, 194, 196, 197, 199, 376 КПК України, -

УХВАЛИЛА:

У задоволенні клопотання слідчого СВ ОСОБА_2 ГУ НП в Донецькій області ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_4, у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12019050510000095 від 11 січня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України – відмовити.

Застосувати до ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4, фактичне місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_5, запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за фактичним місцем його проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, за місцем проживання його матері ОСОБА_7, починаючи з 07 березня 2019 року по 11 квітня 2019 року, зобов’язавши підозрюваного прибувати за кожною вимогою до слідчого органу яким проводиться досудове розслідування, слідчого судді та суду, а також покласти на ОСОБА_4 наступні обов’язки:

1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає та перебуває, без дозволу слідчого, прокурора;

3) повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування зі свідками: ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_10, та потерпілим ОСОБА_8;

8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну;

9) носити електронний засіб контролю.

У разі невиконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього вищевказаних обов’язків до нього буде застосовано більш суворий запобіжний захід.

Виконання ухвали про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту покласти на співробітників ОСОБА_2 ГУ НП в Донецькій області, а контроль за його виконанням - на прокурора, який підтримує державне (публічне) обвинувачення у даному кримінальному провадженні.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом п?яти днів з дня її проголошення.

Ухвалу складено у нарадчій кімнаті у єдиному екземплярі.

Повний текст ухвали проголошений 12 березня 2019 року о 09 год. 30 хв.

Слідчий суддя Слов’янського

міськрайонного суду

Донецької області ОСОБА_1