Ухвала суду № 80393717, 12.03.2019, Златопільський міськрайонний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Первомайський міськрайонний суд Харківської області)

Первомайський міськрайонний суд Харківської області

18 м. м. Первомайський Первомайський район Харківська область Україна 64107

Справа № 632/332/19

провадження № 2/632/233/19

У Х В А Л А

Іменем України

12 березня 2019 р. Суддя Первомайського міськрайонного суду Харківської області Библів С.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Первомайському Харківської області в порядку прийняття до провадження матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Первомайської міської ради Харківської області про визнання незаконним та скасування рішення 51 сесії 7 скликання Первомайської міської ради Харківської області від 27.11.2018 року; визнання за ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства по вул. Дорожній (кадастровий номер 6311500000:06:002:0175, площею 1,0418 га), розташованої в територіальних межах Первомайської міської ради Харківської області,

У С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовом до Первомайської міської ради Харківської області, в якому просить визнати незаконним та скасування рішення 51 сесії 7 скликання Первомайської міської ради Харківської області від 27.11.2018 року в частині відмови у затвердженні документації із землеустрою та передачі земельної діляни у власність ОСОБА_1; визнання за ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства по вул. Дорожній (кадастровий номер 6311500000:06:002:0175, площею 1,0418 га), розташованої в територіальних межах Первомайської міської ради Харківської області.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 28.08.2018 року рішенням Харківського окружного адміністративного суду по справі № 632/532/18 його позовні вимоги до Первомайської міської ради Харківської області задоволені, а саме: визнано протиправним та скасоване рішення Первомайської міської ради Харківської області від 28.11.2017 року № 37 про відмову у затвердженні документації із землеустрою та передачі земельних ділянок у власність ОСОБА_1; зобов’язано Первомайську міську раду Харківської області вирішити питання щодо затвердження документації із землеустрою та передачі земельної ділянки, орієнтовною площею 1,0418 га ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства по вул. Дорожній (кадастровий номер 6311500000:06:002:0175) з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відповідач у справі не виконував вказане рішення Харківського окружного адміністративного суду тривалий час, а на 51 сесії 7 скликання від 27.11.2018 року свого рішення по виконанню рішення суду – не прийняв за відсутності більшості голосів. За вказаних обставин, вважає, що бездіяльність Первомайської міської ради Харківської області, яка полягає у незатверджені проекту землеустрою є протиправною, проект землеустрою повинен бути затверджений та йому повинна бути передана у приватну власність земельна ділянка.

Перевіривши надані матрали цивільної справи постало питання про відмову у відкритті провадження у справі, оскільки даний спір не належить розглядати в порядку цивільного судочинства, тобто спір у цій справі не має ознак приватноправового, а тому, підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Так, відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Європейський суд з прав людини у справі «Zand v. Austria» від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з «питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Правосуддя України здійснюється шляхом розгляду і вирішення справ по спорах відповідно до процесуального законодавства України. Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Справою адміністративної юрисдикції у розумінні п.1 ч. 1 ст.4 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. За правилами п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Ужитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п.7 ч.1 ст.4 КАС України).

Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і який виник у зв'язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

З аналізу наведених процесуальних норм вбачається, що до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників - суб'єкт владних повноважень, здійснює владні управлінські функції, у цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.

Натомість визначальні ознаки приватноправових відносин - це юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб'єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило майнового) певного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб'єкта владних повноважень.

За змістом положень ст.122 ЗК України вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. У разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання) рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок (ч.2 ст.123 ЗК України). Особа, зацікавлена в одержанні у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується у порядку, встановленому статтею 186-1 ЗК України. За приписами ч.6 ст.123 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва. Підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду (ч.,ч.10, 13, 14 ст.123 ЗК України).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що ними встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у власність громадян та визначені органи, уповноважені розглядати ці питання. Законодавчі норми передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у власність, за результатами розгляду яких визначені в ЗК України органи приймають одне з відповідних рішень. Отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність. А відмова особі у наданні земельної ділянки, яка висловлена шляхом відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо її відведення, сама по собі не є порушенням цивільного права цієї особи за відсутності обставин, які свідчать про наявність в неї або інших заінтересованих осіб відповідного речового права щодо такої земельної ділянки.

Конституційний Суд України у рішенні від 01 квітня 2010 року № 10-рп/2010 у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень ч.1 ст.143 Конституції України, п.«а»,«б»,«в», «г» ст.12 ЗК України, п. 1 ч.1 ст.17КАС України вирішив, що: положення п. «а», «б», «в», «г»ст.12ЗК України у частині повноважень сільських, селищних, міських рад відповідно до цього кодексу вирішувати питання розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності треба розуміти так, що при вирішенні таких питань ці ради діють як суб'єкти владних повноважень; положення п.1 ч.1 ст.17 КАС України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на «спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності» слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.

Згідно зі ст.151-2 Конституції України рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов'язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Реалізуючи дискрецію при визначенні предметної юрисдикції справ, суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Тобто, якщо особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у власність, за результатами розгляду яких ці органи приймають відповідні рішення, то в цих правовідносинах відповідач реалізує свої контрольні функції у сфері управління діяльністю, що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.

Отже, розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів.

У справі, яка розглядається, позивач звернувся до суду з позовом на захист свого інтересу в отриманні земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. Його право не реалізоване внаслідок бездіяльності відповідача – Первомайської міської ради Харківської області, яка, перед усім, полягає у не виконанні рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2018 року, а саме у не затвердженні документації із землеустрою та передачі земельної ділянки у власність через не набрання відповідної кількості голосів депутатів при голосуванні на сесії.

Крім того, суд має зазначити, що питання щодо судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах врегульовано статтею 382 КАС України. Так, відповідно до частин 1, 2 зазначеної статті суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Із матеріалів даного позову суд вбачає невиконання рішення Харківського окружного суду. Ініціювання судового контролю щодо виконання суб'єктом владних повноважень рішення суду може здійснюватись в будь-який час після його оголошення, при цьому нова адміністративна справа судом не порушується (судовий контроль ст. 382-383 КАС УКраїни).

Таким чином наявності існуючого речового права позивача або інших осіб на спірну, з точки зору позивача, земельну ділянку судом не встановлено, спір у цій справі не має ознак приватноправового та підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства. Зазначений висновок є аналогічним висновкам ОСОБА_2 Верховного Суду викладені у подібних справах, зокрема у постановах: від 21 березня 2018 року у справі №536/233/16-ц, від 03 жовтня 2018 року у справі № 820/4149/17.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Сплачений позивачем судовий збір у сумі 1536,80 грн. може бути повернутий при відмові у відкритті провадження у справі відповідно до положень п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" лише за клопотанням особи, яка його сплатила.

На підставі викладеного та керуючись, п.1 ч.1 ст.186, ст. 260 ЦПК України, ЗУ «Про судовий збір», суд,-

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження у справі за цивільним позовом ОСОБА_1 до Первомайської міської ради Харківської області про визнання незаконним та скасування рішення 51 сесії 7 скликання Первомайської міської ради Харківської області від 27.11.2018 року; визнання за ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства по вул. Дорожній (кадастровий номер 6311500000:06:002:0175, площею 1,0418 га), розташованої в територіальних межах Первомайської міської ради Харківської області

Роз'яснити позивачу, що заявлені ним вимоги підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Харківського апеляційного суду або через Первомайський міськрайонний суд Харківської області протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання її копії.

Позивач – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, житель 64107, м. Первомайського Харківської області, вул. Дорожна, б.13, і.н. НОМЕР_1.

Відповідач - ОСОБА_2 селищна рада, код ЄДРПОУ 04366442, місцезнаходження:вул. Перспективна, 51 смт Знамянка Друга Кіровоградської області.

Первомайська міська рада Харківської області, 64102, м. Первомайський Харківської області, проспект 40 років Перемоги, б.1, ЄДРПОУ 26149691.

Суддя: ОСОБА_3