Рішення № 80393289, 12.03.2019, Куп'янський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 628/102/19

Провадження № 2/628/324/19

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2019 року Куп'янський міськрайонний суд Харківської області

у складі : головуючого судді - Шиховцової А.О.,

за участю секретаря - Шевченко О.І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», представник позивача: Савіхіна А.М. до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача Савіхіна А.М. звернулася до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту, вказуючи на те, що між позивачем та відповідачем 27.09.2010 року був укладений договір про надання банківських послуг № б/н на суму 4200,00грн., яку відповідач отримав у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Власник картрахунку зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, що передбачено п. 2.1.1.5.7 Договору. При цьому, позичальник зобов'язався погашати заборгованість за кредитом, відсотки за його використовування, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Відповідач взяті на себе зобов'язання щодо повернення суми кредиту належним чином не виконав, у результаті чого заборгованість за даним договором станом на 01.01.2019 року склала 12775,28 грн., з яких: тіло кредиту - 412,01 грн., відсотки за користування кредитом - 2517,45 грн., пеня - 8761,28 грн., а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та Правил надання банківських послуг: штраф (фіксована частина) -500, 00 грн., штраф (процентна складова) - 584,54 грн., яку позивач і просить стягнути з відповідача.

Також позивач просить відшкодувати за рахунок відповідача судові витрати у сумі 1921,00 грн., сплачені ним при поданні позову до суду.

Ухвалою від 17.01.2019 р. провадження у справі відкрито та справу призначено до розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження.

В судове засідання представник позивача не з'явився, надавши суду письмову заяву згідно якої просить суд розглянути справу у його відсутність, підтримав позовні вимоги які просить суд задовольнити, у разі неявки відповідача просив винести заочне рішення по справі.

Відповідач ОСОБА_2 копії ухвали про відкриття провадження, позовної заяви та додатків до неї, судове повідомлення про виклик у судове засідання на 07.02.2019 р. одержав 24.01.2019 р. (а.с.41,41). У письмовій заяві від 28.01.2019 р. просив перенести судове засідання на іншу дату, оскільки йому потрібна консультація адвоката, та просив призначити справу до розгляду після 14.02.2019 року. У судові засідання 18.02.2019 р. та 12.03.2019 р. не з'явився. Направлені на його адресу місця проживання, зареєстровану в установленому законом порядку, судові повідомлення про виклик на вищезазначені дати повернулись до суду з відміткою про причини повернення «за закінченням встановленого строку зберігання» (а.с.47,48,49,50). Відповідач відзив не подав.

Згідно положень ч. 1 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Відповідно до ч.3 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до Рішення Європейського суду з прав людини від 03 04 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошується, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Згідно ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату час та місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, та який не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи вищевикладене та наявність одночасного існування умов, передбачених ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає за необхідне провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів в порядку ст.ст. 280-281 ЦПК України.

Суд вважає можливим розглядати справу у відсутність сторін, на підставі наявних доказів в матеріалах справи.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Так, згідно договору № б/н від 27.09.2010 року, який укладено між «ПриватБанк» і відповідачем ОСОБА_2, позивач надав відповідачу кредит у розмірі 4200,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. ОСОБА_2 виразив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складають між ним та банком договір про надання банківських послуг. Згідно п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг відповідач дав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку. Власник картки зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, що передбачено п.2.1.1.5.7 Умов та правил надання банківських послуг. Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг - позичальник зобов'язався погашати заборгованість за кредитом, процентами за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором. При порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову (а.с.8-24).

При укладенні кредитного договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, за якою договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов'язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору. Особливістю договору приєднання є те, що позичальник приймає й погоджується із запропонованими кредитором умовами без права вносити свої пропозиції щодо цих умов. Саме такий договір був укладений і виконувався сторонами.

Таким чином знайшло своє підтвердження, що між учасниками справи склалися цивільно-правові відносини, які регулюються ст. ст. 1054, 1048 ЦК України, а саме те, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

З наданого до суду розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач взяті на себе зобов'язання щодо повернення суми кредиту, належним чином не виконав, у результаті чого заборгованість за даним договором кредиту станом на 01.01.2019 року склала 12775,28 грн., з яких: тіло кредиту - 412,01 грн., відсотки за користування кредитом - 2517,45 грн., пеня - 8761,28грн., а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та Правил надання банківських послуг: штраф (фіксована частина) -500, 00 грн., штраф (процентна складова) - 584,54 грн. (а.с.5-7), у зв'язку з чим порушив права, свободи та інтереси позивача, відповідно до ст. 1049 ЦК України, яка регламентує, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення.

Таким чином враховуючи спірні цивільно-правові відносини між учасниками справи, які вирішуються тільки в судовому порядку, суд оцінивши достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, вимоги норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку про стягнення з відповідача суми заборгованості відповідно до наданого позивачем розрахунку, який відповідач не оспорював, оскільки не виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань порушує права, свободи та інтереси позивача, тим самим задовольнивши позовні вимоги.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, сплачений судовий збір у розмірі 1921 грн. стягується з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 11, 12 13, 78, 79, 89, 141, 206, 264, 265, 280-284, 351, 352, 354, 355, Перехідних положень ЦПК України, ст. ст. 11, 509, 526, 610, 611, 612, 623, 625, 634, 1048-1050 ЦК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву - задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, МФО №305299, рахунок 29092829003111,заборгованість за договором кредиту № б/н від 27.09.2010 р. станом на 01.01.2019 р. у розмірі12775,28 грн. (дванадцять тисяч сімсот сімдесят п'ять грн. 28 коп.), а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921,00 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Куп'янський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення (п. 15, п.п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

На виконання вимог ч. 10 ст. 272 ЦПК України суд повідомляє учасникам справи, що копія (текст) судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень міститься за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/ (в рядку «Справа №» необхідно ввести номер справи, в якій видано це судове рішення).

Суддя: А.О.Шиховцова