Рішення № 80392986, 28.02.2019, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/15738/17

Провадження № 2/638/855/19

28.02.2019 р. Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді - Подус Г.С.,

при секретарі - Коваленко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщені Дзержинського районного суду міста Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4, Шоста нотаріальна контора м. Харкова, Орган опіки та піклування Харківської міської ради, Харківська міська рада про встановлення факту родинних відносин та витребування майна з чужого незаконного володіння, -

встановив:

19.10.2017 року до Дзержинського районного суду м. Харкова звернулась ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4, Шоста нотаріальна контора м. Харкова, Орган опіки та піклування Харківської міської ради, Харківська міська рада про встановлення факту родинних відносин та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 07.10.2013 року задоволено її заяву про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами було задоволено та встановлено факт родинних відносин між фізичними особами, а саме те, що померла 16 листопада 2012 року ОСОБА_5 є двоюрідною сестрою ОСОБА_1 та ОСОБА_4. Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 09.09.2016 року Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 07.10.2013 року скасовано, з підстав, що вбачається, що встановлення факту пов’язано зі спором про право та заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду. 16.11.12 року померла двоюрідна сестра ОСОБА_1 та ОСОБА_4 – ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, вона була донькою ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, який мав рідну сестру ОСОБА_4 (дівоче прізвище – ОСОБА_6) ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка є матір’ю ОСОБА_1 та ОСОБА_4 Батьками ОСОБА_6 та ОСОБА_8 були ОСОБА_9 та ОСОБА_10. 21.01.2013 року Шостою нотаріальною конторою м. Харкова за заявою ОСОБА_1 було відкрито спадкову справу №54083413 про вступ до спадщини, яка залишилася після померлої ОСОБА_5. Під час розгляду наданих документів Шостої нотаріальної контори м. Харкова, робився нотаріальний запит до Вітебського облвиконкому Республіки Білорусь до архівного відділу реєстрації актів громадянського стану. В архіві органів ЗАГС ГУ юстиції Вітебського облвиконкому Республіки Білорусь відсутній актовий запис про народження ОСОБА_6. У зв’язку з цим документально підтвердити факт наявності родинних відносин між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 та ОСОБА_4 позивач не змогла, а тому вимушена звернутися до суду для встановлення даного факту.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав та просив задовольнити, на підставі обставин викладених у позовній заяві.

Представником ОСОБА_3 заявлено клопотання про пропуск позовної давності, адже ОСОБА_1 про порушення її прав знала ще з 2013 року, а позов подала лише у 2017 році. Проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі.

Треті особи Шоста нотаріальна контора м. Харкова, Орган опіки та піклування Харківської міської ради, Харківська міська рада про час і місце розгляду справи повідомлялись завчасно та належним чином, про що свідчать матеріали справи.

Відповідно до Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» внесено зміни до Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), який набув чинності 15 грудня 2017 року.

Згідно з Перехідними положеннями ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанції розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 07.10.2013 року по справі №638/13360/13-ц, було встановлено факт родинних відносин між померлоюОСОБА_5 та ОСОБА_1 в порядку окремого провадження.

У листопаді 2013 року ОСОБА_1 звернулась до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою про визнання право власності в порядку спадкування на двокімнатну квартиру. Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 14.05.2014 року – позов було задоволено в повному обсязі.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 09.09.2016 року Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 07.10.2013 року було скасовано, заява ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин – залишена без розгляду, одночасно суд роз’яснив, що вона має право подати позов на загальних підставах.

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 14.09.2016 року Заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 14.05.2014 було скасовано.

Крім того, ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 16.06.2016 року, Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 07.10.2013 року – було залишено без змін. Вказана Ухвала набрала чинності і станом на момент звернення до суду скасована не була.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 16.06.2016 року, встановлено, що батьком Волчок Белли Борисівни був Волчок Борис Самуїлович, який мав рідну сестру Кравцову (Волчок) Нінель Самуїловну. Кравцова (Волчок) Нінель Самуїловна є матір’ю Кравцової І.О. та Кравцова В.О. Дані обставини підтверджені наданими суду копіями свідоцтв про народження та свідоцтв про одруження. 16 листопада 2012 року Волчок Б.Б. померла. У січні 2013 року Кравцова І.О. звернулась до суду з заявою про прийняття спадщини, але у зв’язку з відсутністю копії актового запису про народження Волчок Бориса Самуіловича змушена була звернутися до суду з даною заявою про встановлення факту родинних відносин. В судовому засіданні був допитаний свідок Абрамович В.У., який підтвердив, що померла Волчок Б.Б. та Кравцова І.О. є двоюрідними сестрами.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні надав суду свої пояснення, якими підтвердив, що померла ОСОБА_5 та ОСОБА_1 є двоюрідними сестрами.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказують при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено, що 10.07.2013 року оформлено довіреність від імені померлої на продаж майна, яка посвідчена приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_12 за реєстровим №854; Договір купівлі-продажу від 19.07.2013 р. посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_13 за реєстровим №1578, спірну квартиру продано ОСОБА_14; Договір купівлі-продажу від 08.08.2013 року, посвідчений нотаріусом ХМНО Харківської області ОСОБА_15 за реєстровим №2004, ОСОБА_14 продав майно ОСОБА_16; Договір дарування від 27.09.2013 року, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Харківської області ОСОБА_15 за реєстровим №2438, ОСОБА_16 подарував квартиру ОСОБА_2; Договір дарування від 26.12.2013 р., посвідчений ПН ХМНО ОСОБА_17 за реєстровим №1574, ОСОБА_2 подарувала квартиру ОСОБА_3

Згідно ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема ч. 1 ст. 203 ЦК України.

Статтею 237 ЦК України, визначено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства. Частиною 1, 3 ст. 244 ЦК України, визначено, що представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі. Однак статтею 25 ЦК України, передбачено, що цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Суд враховує, що Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 16.06.2016 року, встановлено, що 19.07.2013 року, тобто вже після смерті спадкодавця, спадкове майно, а саме: квартира №23 по вул. Дерев’янка, б. 22-а у м. Харкова була відчужена декілька разів. (а.с. 12)

А тому, обґрунтованим є висновок, що перший договір купівлі-продажу від 19.07.2013 року було укладено від імені продавця не уповноваженою на те особою.

При вчиненні договору купівлі-продажу від 19.07.2013 року довіреною особою ( за довіреністю від 10.07.2013 року від імені померлої ОСОБА_5 посвідчена приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_12 за реєстровим №854; було порушено приписи ст. 203 ЦК України.

У відзиві на позов Вх. №6478 від 12.02.2018 року, представник відповідача вказує, що позивачем не надано доказів неможливості оформлення права на спадщину у нотаріальному порядку, а тому і не доведено наявність підстав визнання права у судовому порядку.

Однак, з даним твердженням представника відповідача суд не погоджується, з огляду на те, що матеріали спадкової справи містять постанову про відмову ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії від 05.04.2016 року. (а.с. 118)

Копією реєстраційної справи на квартиру №23 у будинку за адресою: м. Харків, вул. Дерев’янка, буд. 22 а, підтверджується набуття права власності ОСОБА_3 та проведення його державної реєстрації.

Стаття 387 ЦК України, визначено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Якщо майно було набуте безвідплатно від особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Пунктом 22 ППВСУ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» передбачено, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати це майно з незаконного володіння набувача (статті 387, 388 ЦК). Якщо в такій ситуації (саме так обґрунтовано підставу позову) пред'явлений позов про визнання недійсними договорів про відчуження майна, суду під час розгляду справи слід мати на увазі правила, встановлені статтями 387, 388 ЦК. У зв'язку із цим суди повинні розмежовувати, що коли майно придбано за договором в особи, яка не мала права його відчужувати, то власник має право на підставі статті 388 ЦК звернутися до суду з позовом про витребування майна у добросовісного набувача, а не з позовом про визнання договору про відчуження майна недійсним. Це стосується не лише випадків, коли укладено один договір із порушенням закону, а й випадків, коли спірне майно відчужено на підставі наступних договорів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є двоюрідною сестрою померлої ОСОБА_5 і має право на спадщину після смерті ОСОБА_5, а тому має право на витребування з незаконного володіння ОСОБА_3 спірну квартиру.

Стосовно заявлення представником відповідача пропущеного строку позовної давності, суд не задовольняє дане клопотання, з огляду на наступне.

ОСОБА_1 2013 році звернулась до Дзержинського районного суду м. Харкова за захистом своїх прав. У 2016 році строк позовної давності переривався Ухвалою та Рішенням Апеляційного суду Харківської області, адже даними судовими рішеннями було розяснено особі право звернення до суду за захистом своїх прав в загальному порядку,чим ОСОБА_1 і скористалася.

Крім того, позивачем було заявлено клопотання про поновлення строку позовної давності.

Відповідно до вимог ст. 256 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд. Таким чином перебіг строку позовної давності почався з моменту винесення Ухвали Апеляційного суду Харківської області від 09.09.2016 року, якою Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 07.10.2013 року було скасовано, заява ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин – залишена без розгляду, якою одночасно суд роз’яснив ОСОБА_1, право подачі позову на загальних підставах. А тому, ОСОБА_1 строк позовної давності пропущено не було.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 263-265,273, 289 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4, Шоста нотаріальна контора м. Харкова, Орган опіки та піклування Харківської міської ради, Харківська міська рада про встановлення факту родинних відносин та витребування майна з чужого незаконного володіння – задовольнити.

Встановити факт родинних відносин між фізичними особами, а саме те, що померла ОСОБА_5 (донька ОСОБА_6), яка померла «16» листопада 2012 року у місті Харкові в Україні (Свідоцтво про смерть серія 1-ВЛ №379672) є двоюрідною сестрою ОСОБА_1 (донька ОСОБА_8) та ОСОБА_4 (син ОСОБА_8).

Визнати в порядку спадкування за ОСОБА_1 право власності на двокімнатну квартиру №23 за адресою м. Харків, вул. Дерев’янка, б. 22 а.

Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_3 двокімнатну квартиру №23 за адресою м. Харків, вул. Дерев’янка, б. 22 а.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду до або через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня виготовлення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 07.03.2019 року.

Суддя: