Ухвала суду № 80392911, 27.02.2019, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/14877/18

Провадження № 2-зз/638/34/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2019 року Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого Грищенко І. О.

за участю секретаря судового засідання Самогньозд О. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання ОСОБА_1 про скасування забезпечення позову ,

установив:

11.10.2018 року заявник ОСОБА_2 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова із заявою, в якій просить суд заборонити державним нотаріусам Десятої Харківської державної нотаріальної контори, код ЄДРПОУ 24342337, місцезнаходження: 61166, м. Харків, вул. Бакуліна, 1 вчиняти будь – які дії щодо оформлення спадкових прав на квартиру № 181, яка розташована за адресою: м. Харків, проспект Науки, буд. 41/43 на ім’я ОСОБА_3, паспортні дані: серія ЕМ 542754, виданий Алчевським МВ УМВС України у Луганській області 26.01.2000 року. Накласти арешт на квартиру № 181, загальною площею 55,6 м. кв., житловою площею 40,6 кв. м., що знаходиться за адресою: Харківська область, м. Харків, просп. Науки (кол. просп. Леніна), буд. 41/43, до моменту винесення судового рішення по суті справи.

В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову зазначив, що ОСОБА_4 та ОСОБА_2 мають намір подати позовну заяву до ОСОБА_1, треті особи: Десята Харківська державна нотаріальна контора, територіальний центр надання соціальних послуг Шевченківського району міста Харків, про визнання заповіту недійсним. Вони з братом є рідними онуками ОСОБА_5, яка померла 13 квітня 2018 року. Останній на праві приватної власності належала квартира № 181, яка розташована за адресою: проспект Науки, 41/43, м. Харків. Ще за життя 27.09.20177 року ОСОБА_5 склала заповіт, яким заповіла все своє майно у рівних частках позивачам , де б таке не було та з чого б воно не складалося, включаючи і спірну квартиру № 181, яка розташована за адресою: проспект Науки 41/43. Після смерті ОСОБА_5 позивачі звернулися до Десятої Харківської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Державним нотаріусом Десятої Харківської державної нотаріальної контори було повідомлено, що останні не мають права на спадкування за заповітом, оскільки 20.12.2017 року ОСОБА_5 склала новий заповіт № 3 – 1239 на соціального працівника – ОСОБА_1. На час складання заповіту № 3 – 1239 ОСОБА_5 була тяжко хворою, страждала на поведінкові та психічні розлади здоров’я, внаслідок перенесення тяжкої хвороби, сезонного загострення діабету, а тому не могла в повній мірі розуміти значення своїх дій та керувати ними.

Згідно з приписами частини 2 статті 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь – якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Суд може застосувати кілька видів заходів забезпечення позову, перелік яких визначений частиною 2 статті 150 цього Кодексу, а також іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 – 9 цієї частини.

Ухвалою суду від 26 жовтня 2018 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову до пред’явлення позову задоволено.

Заборонено державним нотаріусам Десятої Харківської державної нотаріальної контори, код ЄДРПОУ 24342337, місцезнаходження: 61166, м. Харків, вул. Бакуліна, 1 вчиняти будь – які дії щодо оформлення спадкових прав на квартиру № 181, яка розташована за адресою: м. Харків, проспект Науки, буд. 41/43 на ім’я ОСОБА_3, паспортні дані: серія ЕМ 542754, виданий Алчевським МВ УМВС України у Луганській області 26.01.2000 року. Накладено арешт на квартиру № 181, загальною площею 55,6 м. кв., житловою площею 40,6 кв. м., що знаходиться за адресою: Харківська область, м. Харків, просп. Науки (кол. просп. Леніна), буд. 41/43, до моменту винесення судового рішення по суті справи.

06.11.2018 року ОСОБА_1 подала до суду клопотання про скасування забезпечення позову.

Доводи клопотання обгрунтовано тим, що 31.10.2018 року вона звернулась до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про спадщину. 03.11.2018 року вона дізналась від нотаріуса про вищевказану ухвалу суду. Вважає, що ухвала про забезпечення позову підлягає скасування з тих підстав, що заявником ОСОБА_2 порушено вимогу ч. 4 ст. 152 ЦПК України , протягом десяти днів не подано позов до суду. Таким чином, заявник своїми діями щодо подачі спірної заяви про забезпечення позову перешкоджає їй законному оформленню спадщини за заповітом, тому що жодних правових підстав для визнання заповіту недійсним не існує. За вказаних обставин заходи забезпечення позову підлягають скасуванню, тому що на меті заявника не мається подання позовної заяви, а чиниться тільки перешкоджання законному спадкоємцю у любий спосіб оформити своє законне право на спадщину та розпорядитися спадковим майном. Необгрунтованим забезпеченням позову їй спричиняються чималі збитки.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала своє клопотання та просила його задовольнити.

Уповноважений представник ОСОБА_1- ОСОБА_6 , яка діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 06.11.2018 року , підтримала клопотання свого довірителя та просила його задовольнити з підстав, наведених в його обгрунтування. Додатково пояснила, що 06.09.2018 року ОСОБА_2 звертався до суду з позовною заявою про визнання заповіту недійсним, яка суддею Хайкіним В.М. була залишена без руху, а через не усунення недоліків- несплату судового збору , ухвалою від 03.10.2018 року визнана неподаною та повернута. Такими діями позивачі завдають шкоди її довірителю.

ОСОБА_4, , ОСОБА_2 та його уповноважений представник - адвокат ОСОБА_7, який діє на підставі ордеру пт №050768 про надання правової допомоги від 10 вересня 2018 року , в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання та скасування заходів забезпечення позову на тій підставі, що таке клопотання є необгрунтованим з наступних підстав. 05.11.2018 року позивач на виконання вимог ч. 4 ст. 152 ЦПК України, тобто, в десятиденний строк з дня прийняття ухвали про забезпечення його позову звернувся до суду з позовною заявою про визнання заповіту недійсним. Також просив звернути увагу суду на те, що предметом позову його довірителя є визнання недійсним заповіту. Тобто і позивач , і відповідач претендують на спадщину, що залишилась після померлої ОСОБА_5 З 13.10.2018 року у ОСОБА_1 виникла реальна можливість оформлення права на спадщину, яка є спірною.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази, суд дійшов наступного.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально – правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ’я сторін, вживати негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Відповідно до роз’яснень, які містяться в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв’язку із застосуванням відповідних заходів.

ОСОБА_5 на праві приватної власності належала квартира за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 21.08.1993 року.

ОСОБА_5 склала заповіт 27.09.2017 року на ім’я ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на все її майно, де б таке не було та з чого б воно не складалося, та, взагалі, все те, що буде належати їй на день її смерті та на що вона матиме право за законом. Заповіт посвідчено державним нотаріусом Десятої Харківської державної нотаріальної контори ОСОБА_8, зареєстровано в реєстрі за № 3 – 864.

ОСОБА_5 склала заповіт 20.12.2017 року на ім’я ОСОБА_1 на все її майно, де б таке не було та з чого б воно не складалося, та, взагалі, все те, що буде належати їй на день її смерті та на що вона матиме право за законом. Заповіт посвідчено державним нотаріусом Десятої Харківської державної нотаріальної контори ОСОБА_8, зареєстровано в реєстрі за № 3 – 1239.

ОСОБА_5 померла 13 квітня 2018 року.

З наданих сторонами доказів вбачається, що між ними дійсно виник спір про право на спадкове майно - квартиру № 181, загальною площею 55,6 м. кв., житловою площею 40,6 кв. м., що знаходиться за адресою: Харківська область, м. Харків, просп. Науки (кол. просп. Леніна), буд. 41/43. З метою не

З наданих стороною позивача доказів вбачається, що на виконання вимог ч. 4 ст. 152 ЦПК України у десятиденний строк з дня ухвалення рішення про вжиття заходів забезпечення позову до подачі позову – 26.10.2018 року, 05.11.2018 року позивачем- заявником подано до суду позовну заяву, що знайшло своє документальне підтвердження.

Ухвалою суду від 26.10.2018 троку постановлено накласти арешт на квартиру № 181, загальною площею 55,6 м. кв., житловою площею 40,6 кв. м., що знаходиться за адресою: Харківська область, м. Харків, просп. Науки (кол. просп. Леніна), буд. 41/43, до моменту винесення судового рішення по суті справи.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосований судом, було визначено його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. При вирішенні питання про забезпечення позову судом було здійснено оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням предмету позову .

Відповідно до п.1 ч. 13 ст. 158 ЦПК України, заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються також у разі неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини четвертої( в кодексі описка-) третьої статті 152 цього Кодексу.

За вказаних вище обставин, враховуючи , що станом на час звернення ( 06.11.2018 року) ОСОБА_1 до суду з клопотанням про скасування забезпечення позову вжитого до подачі позову , в провадженні суду вже знаходилась позовна заява, яка подана позивачем у визначений нормами ЦПК України строк, позивачеві подана позовна заява не повернута та не відмовлено у відкриття провадження у справі, подане ОСОБА_1 клопотання є передчасним, а тому законні підстави для задоволення такого клопотання та скасування забезпечення позову відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149 – 150, 158, 259 ЦПК України, суд

постановив:

Клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову , вжитих ухвалою суду від 26 жовтня 2018 року по заяві ОСОБА_2 про забезпечення позову до пред’явлення позову – залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий: І.О.Грищенко