Ухвала суду № 80392417, 07.03.2019, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кс/428/2327/2019

Справа № 428/2856/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2019 року м. Сєвєродонецьк

Слідчий суддя Сєвєродонецького міського суду Луганської області Посохов І.С., за участю секретаря судового засідання Колядінцевої П.В., прокурорів військової прокуратури Луганського гарнізону ОСОБА_1, ОСОБА_2, захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4, підозрюваного ОСОБА_5, розглянувши клопотання прокурора військової прокуратури Луганського гарнізону старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та додані до клопотання матеріали кримінального провадження № 42018130610000276 від 26.11.2018 року у відношенні:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, працюючого на посаді старшого судового експерта сектору криміналістичного дослідження транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують, відділу автотехнічних досліджень та криміналістичного дослідження транспортних засобів Луганського НДЕКЦ МВС України, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-4 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

06.03.2019 року до слідчого судді Сєвєродонецького міського суду надійшло клопотання прокурора військової прокуратури Луганського гарнізону старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_1, внесене у кримінальному провадженні № 42018130610000276 від 26.11.2018 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_5.

У клопотанні слідчого зазначено, що прокурорами військової прокуратури Луганського гарнізону у формі процесуального керівництва здійснюється нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018130610000276 від 26 листопада 2018 року за підозрою старшого судового експерта сектору криміналістичного дослідження транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують, відділу автотехнічних досліджень та криміналістичного дослідження транспортних засобів Луганського НДЕКЦ МВС України ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-4 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до наказу завідувача сектору кадрового забезпечення Луганського НДЕКЦ МВС України від 04 січня 2019 року № 1 о/с громадянина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, переведено на посаду старшого судового експерта сектору криміналістичного дослідження транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують, відділу автотехнічних досліджень та криміналістичного дослідження транспортних засобів Луганського НДЕКЦ МВС України.

Відповідно до ст.ст. 8, 19, 68 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно до ст.ст. 3, 10, 12-14 Закону України «Про судову експертизу» ОСОБА_5 зобов’язаний здійснювати судово-експертну діяльність на принципах законності, незалежності, об’єктивності і повноти дослідження. Судовому експерту забороняється використовувати свої повноваження з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки та пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб.

При цьому, незалежно від виду судочинства та підстави проведення експертизи, судовий експерт зобов’язаний провести повне дослідження і дати обґрунтований та об’єктивний письмовий висновок; на вимогу особи або органу, які залучили експерта, судді, суду дати роз’яснення щодо даного ним висновку; заявляти самовідвід за наявності передбачених законодавством підстав, які виключають його участь у справі.

Незалежно від виду судочинства судовий експерт має право: вказувати у висновку експерта на виявлені в ході проведення судової експертизи факти, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання з дозволу особи або органу, які призначили судову експертизу; одержувати винагороду за проведення судової експертизи, якщо її виконання не є службовим завданням; проводити на договірних засадах експертні дослідження з питань, що становлять інтерес для юридичних і фізичних осіб, з урахуванням обмежень, передбачених законом.

Відповідно до п.п. б) п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб’єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема особи, які не є державними службовцями, посадовими особами місцевого самоврядування, але надають публічні послуги (аудитори, нотаріуси, приватні виконавці, оцінювачі, а також експерти, арбітражні керуючі, незалежні посередники, члени трудового арбітражу, третейські судді під час виконання ними цих функцій, інші особи, визначені Законом).

Згідно із ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» корупція – це використання особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій статті 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей.

Також, відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» неправомірна вигода – це грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи не грошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав.

Положеннями ст.ст. 3, 22, 24 Закону України «Про запобігання корупції» забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов’язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, а у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов’язані невідкладно вжити таких заходів: відмовитися від пропозиції; за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції.

Відповідно до «Посадової інструкції ОСОБА_5 на посаді старшого судового експерта сектору криміналістичного дослідження транспортних засобів і реєстрації документів, що їх супроводжують відділу автотехнічних досліджень та криміналістичного дослідження транспортних засобів Луганського НДЕКЦ МВС України», затвердженої 06 лютого 2019 року Директором Луганського НДЕКЦ МВС України, експерт ОСОБА_5 забезпечує виконання завдань, поставлених перед підрозділом, діяльність пункту експертного огляду сектору криміналістичного дослідження транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують, в територіальному сервісному центрі регіонального сервісного центру МВС України в Луганській області, згідно з чинним наказом Луганського НДЕКЦ про персональний розподіл працівників Луганського НДЕКЦ, які приймають участь у державній реєстрації (перереєстрації), знятті з обліку транспортних засобів у територіальних сервісних центрах.

У своїй роботі експерт ОСОБА_5 керується Конституцією України, Кодексом Законів про працю України, Законами України, іншими актами законодавства, нормативними документами, що стосуються діяльності Міністерства внутрішніх справ України, Експертної служби МВС та кадрової роботи.

Згідно з вищевказаною посадовою інструкцією на експерта ОСОБА_5 покладено виконання завдань, обов’язків та повноважень, зокрема виконання експертиз, право на проведення яких він має, а саме: 4.3 Криміналістичне дослідження транспортних засобів; 4.4 Дослідження ідентифікаційних номерів та рельєфних знаків; 12.2 Визначення вартості колісних транспортних засобів та розміру збитку, завданого власнику транспортного засобу; 2.1 Дослідження реквізитів документів; 2.3 Дослідження друкарських форм та інших засобів виготовлення документів.

Окрім цього, останній бере участь у державній реєстрації транспортних засобів у ТСЦ МВС України згідно з чинним наказом Луганського НДЕКЦ про персональний розподіл працівників Луганського НДЕКЦ, які приймають участь у державній реєстрації (перереєстрації), знятті з обліку транспортних засобів у територіальних сервісних центрах, виконує дослідження транспортних засобів за заявами власників або уповноважених осіб. У службовій діяльності дотримується вимог чинного законодавства та правил внутрішнього трудового розпорядку Луганського НДЕКЦ МВС України.

Таким чином, старший судовий експерт сектору криміналістичного дослідження транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують, відділу автотехнічних досліджень та криміналістичного дослідження транспортних засобів Луганського НДЕКЦ МВС України ОСОБА_5 провадить професійну діяльність, пов’язану з наданням публічних послуг, зокрема послуг експерта та є суб’єктом кримінальної відповідальності за вчинення корупційних кримінальних правопорушень.

У порушення вищевказаних нормативно-правових актів, з метою особистого незаконного збагачення, експерт ОСОБА_5 вирішив стати на злочинний шлях за наступних обставин.

Відповідно до п. 15 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів а також самохідних машин сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів» від 07 вересня 1998 року № 1388, державна реєстрація (перереєстрація), зняття з обліку транспортних засобів, крім випадків вибракування їх у цілому, без ідентифікаційного номера або із знищеними, пошкодженими (один чи кілька символів номера візуально не визначаються) чи підробленими (змінено один або кілька символів номера, замінено панель (табличку) або частину панелі (таблички) з номером) ідентифікаційними номерами складових частин (кузова, шасі, рами) не допускається.

На самостійно сконструйовані транспортні засоби та на зареєстровані в уповноважених органах МВС транспортні засоби із знищеними ідентифікаційними номерами їх складових частин (кузова, шасі, рами) або на транспортні засоби, ідентифікаційні номери складових частин яких пошкоджені під впливом корозії, знищені (пошкоджені) чи підроблені внаслідок незаконного заволодіння або в разі, коли проведена заміна таких складових частин після дорожньо-транспортної пригоди, наносяться спеціальні індивідуальні номери чи здійснюється дублювання первинних ідентифікаційних номерів складових частин (у разі встановлення відповідності ідентифікаційного номера таким засобам) згідно з вимогами міжнародних і державних стандартів.

Окрім цього, згідно з п. 37 вищевказаної Постанови, державна реєстрація (перереєстрація) переобладнаних транспортних засобів проводиться на підставі документів про відповідність їх вимогам безпеки дорожнього руху та документів, що підтверджують правомірність придбання встановлених кузовів (рам), які мають ідентифікаційні номери (у разі їх заміни).

Документами про відповідність переобладнаних в індивідуальному порядку транспортних засобів вимогам безпеки дорожнього руху є акт технічної експертизи (крім переобладнаних автобусів) за формою згідно з додатком 5 або сертифікат відповідності, виданий випробувальною лабораторією (центром), що має атестат акредитації відповідної галузі та повноваження щодо проведення перевірки технічного стану транспортних засобів, органом з оцінки відповідності, що визнаний та призначений в установленому порядку проводити процедуру сертифікації транспортних засобів, чи підприємством, що має сертифікат відповідності державної системи сертифікації УкрСЕПРО з установлення відповідності конструкції переобладнаного транспортного засобу умовам (вимогам), викладеним у документі про погодження переобладнання.

Так, на початку листопада 2018 року громадянин ОСОБА_7 вирішив придбати автомобіль марки «Renault Laguna», який належить громадянці ОСОБА_8, яким фактично користувався її чоловік ОСОБА_9 При цьому, свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу серії СХК № 437124 містить особливу відмітку з приводу того, що задня частина кузова встановлена з іншого автомобіля-донора.

Наприкінці листопада 2018 року, з метою отримання достовірних відомостей про можливість перереєстрації вищевказаного транспортного засобу, громадянин ОСОБА_7 та ОСОБА_9, у користуванні якого фактично перебував транспортний засіб, прибули за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Маяковського, 2-а, де розміщувалося службове приміщення співробітників сектору криміналістичного дослідження транспортних засобів та реєстраційних документів, що їх супроводжують, Луганського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

У подальшому, між старшим судовим експертом сектору криміналістичного дослідження транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують, відділу автотехнічних досліджень та криміналістичного дослідження транспортних засобів Луганського НДЕКЦ МВС України ОСОБА_5, ОСОБА_9 та громадянином ОСОБА_10 відбулася розмова, у ході якої ОСОБА_5 надано для ознайомлення свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, яке містило вищевказану особливу відмітку.

У цей час, у старшого судового експерта ОСОБА_5, до повноважень якого входить участь у державній реєстрації (перереєстрації) транспортних засобів у ТСЦ МВС України, виконання експертиз, право на проведення яких він має, виник злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди від громадянина ОСОБА_10

У зв’язку із зазначеним, старший судовий експерт ОСОБА_5 категорично запевнив ОСОБА_7, що він, як судовий експерт, завдяки своїм повноваженням судового експерта, може скласти позитивний висновок експертного дослідження, який необхідний для перереєстрації транспортного засобу на нового власника. Однак для складання ним такого висновку ОСОБА_7, як особа на яку буде перереєстрований автомобіль, повинен передати на його користь неправомірно вигоду у сумі 5000 (п’ять тисяч) гривень.

У разі відмови від передачі на користь ОСОБА_5 неправомірної вигоди, останній попередив, що створить усі умови для неможливості перереєстрації транспортного засобу, його купівлі-продажу та оформлення на нового власника.

02 березня 2019 року громадянин ОСОБА_7 прибув за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Маяковського, 2-а, та зустрівся із старшим судовим експертом ОСОБА_5 Під час розмови останній підтвердив свої злочинні наміри щодо отримання неправомірної вигоди за надання висновку експертного дослідження транспортного засобу.

05 березня 2019 року о 17 годині громадянин ОСОБА_7 прибув за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Маяковського, 2-а, де на вимогу старшого судового експерта ОСОБА_5, передав останньому неправомірну вигоду у вигляді 5000 (п’ять тисяч) гривень за надання висновку експертного дослідження транспортного засобу «Renault Laguna», 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1.

Після отримання неправомірної вигоди старший судовий експерт ОСОБА_5 передав громадянину ОСОБА_7 висновок експертного дослідження № 13/4442/659 від 05 березня 2019 року.

Так, відповідно до вищевказаного висновку, номер кузова НОМЕР_2, номер двигуна НОМЕР_3, наданого на дослідження транспортного засобу «Renault Laguna», номерний знак НОМЕР_1, не змінювалися. Ідентифікатор (додатковий) – типова дублююча табличка відсутня. Номер кузова не змінювався – остов кузова зварений з кузовних частин кількох автомобілів способом, який не відповідає заводському.

Тобто, наявність вищевказаного експертного дослідження дозволяє здійснити перереєстрацію даного транспортного засобу у порушення процедури, передбаченої Постановою КМУ «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів а також самохідних машин сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів у сіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів» від 07 вересня 1998 року № 1388.

Після одержання вказаних грошових коштів старшого судового експерта ОСОБА_5 затримано уповноваженими співробітниками правоохоронного органу у порядку ст. 208 КПК України, у зв’язку з чим злочинна діяльність останнього припинена.

При цьому, в ході затримання та особистого обшуку старшого судового експерта сектору криміналістичного дослідження транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують, відділу автотехнічних досліджень та криміналістичного дослідження транспортних засобів Луганського НДЕКЦ МВС України ОСОБА_5 виявлено та вилучено предмет неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів на суму 5000 (п’ять тисяч) гривень.

У клопотанні прокурора ставиться питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, строком на 2 місяці, встановивши у зв’язку з виключністю випадку заставу у розмірі не менше 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

У судовому засіданні прокурори Слободяник Є.М. та Кузема М.М. підтримали клопотання, просили його задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні захисники підозрюваного ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заперечували проти задоволення клопотання, просили у задоволенні клопотання відмовити.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання.

Вислухавши сторону обвинувачення та сторону захисту, дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного.

У судовому засіданні встановлено, що підозра ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-4 КК України, обґрунтовується наявними матеріалами кримінального провадження, а саме: заявою громадянина ОСОБА_7 про вчинення злочину від 26 листопада 2018 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 26 листопада 2018 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 26 листопада 2018 року; протоколом огляду, помітки та вручення грошових коштів від 05 березня 2019 року; протоколом затримання та особистого обшуку ОСОБА_5, підозрюваного у вчиненні злочину від 05 березня 2019 року; протоколом освідування ОСОБА_5 від 05 березня 2019 року та іншими доказами.

Відповідно до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов’язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, передбачені даною статтею.

В судовому засіданні з досліджених матеріалів кримінального провадження встановлено, що 26.11.2018 року до ЄРДР за № 42018130610000276 внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

06.03.2019 року прокурором військової прокуратури Луганського гарнізону ОСОБА_1 внесено зміни до правової кваліфкації кримінального провадження № 42018130610000276 від 26.11.2018 року та кваліфіковано кримінальне правопорушення за ч. 4 ст. 368-4 КК України.

06.03.2019 року органом досудового розслідування складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-4 КК України, яке, відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України, вручено останньому.

Відповідно до ст. 17 Закону України № 3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Суду, як джерело права, а статтею 18 цього Закону встановлено порядок посилання на Конвенцію та практику Суду.

Під час розгляду питання про обґрунтованість підозри слідчим суддею враховується практика Європейського суду з прав людини, викладена у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», згідно з якою факти, що викликають підозру, не обов’язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред’явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу.

Таким чином, з урахуванням досліджених доказів, слідчий суддя вбачає наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368-4 КК України, який, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п’ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Як видно з клопотання слідчого, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, якими обґрунтовується наявність підстав для застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5, а саме:

- можливість переховуватися від органу досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), про що свідчить тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5, а також тяжкість покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винним, крім цього під час проведення досудового розслідування встановлено, що старший судовий експерт ОСОБА_5 зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, та фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6. При цьому, м. Щастя фактично розміщується на умовному кордоні із НЗФ «ЛНР», у зв’язку із чим ОСОБА_5 у разі перебування на волі, під важелем понесення кримінальної відповідальності за вчинення корупційного злочину, ухилення від органу досудового розслідування, суду, зможе залишити підконтрольну Збройним силам України територію. Окрім цього, старший судовий експерт ОСОБА_5 тривалий час займав посаду дільничного Новоайдарського ВП ГУНП в Луганській області, у зв’язку з чим останній обізнаний із методиками роботи правоохоронних органів, має зв’язки із представниками правоохоронних органів у системі МВС України та інших правоохоронних органів;

- можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України), про що свідчить те, що на даному етапі досудового розслідування виконано значний обсяг слідчих та негласних слідчих (розшукових) дій, завдяки яким вдалось затримати правопорушника. Однак, наразі органом досудового розслідування не встановлено місцезнаходження другого примірника висновку експертного дослідження № 13/4442/659 від 05 березня 2019 року, документів щодо перереєстрації транспортного засобу «Renault Laguna», номер кузова НОМЕР_2, номер двигуна НОМЕР_3, державний номерний знак НОМЕР_1, які мають доказове значення по справі. При цьому, імовірним місцем зберігання вищевказаних матеріалів є службові приміщення співробітників сектору криміналістичного дослідження транспортних засобів та реєстраційних документів, що їх супроводжують, Луганського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. Окрім цього, процес отримання таких матеріалів передбачає процедуру звернення слідчого за погодженням із прокурором до слідчого судді задля отримання дозволу на тимчасовий доступ до речей і документів. У зв’язку із зазначеним, підозрюваний ОСОБА_5, залишаючись на волі, перебуваючи на посаді старшого судового експерта сектору криміналістичного дослідження транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують, відділу автотехнічних досліджень та криміналістичного дослідження транспортних засобів Луганського НДЕКЦ МВС України, маючи безпосередній доступ до службових приміщень, де імовірно зберігаються вищевказані матеріали, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може змінити (спотворити) зазначені документи, або знищити;

- можливість незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України) про що свідчить те, що у службових приміщеннях співробітників сектору криміналістичного дослідження транспортних засобів та реєстраційних документів, що їх супроводжують, Луганського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Маяковського, 2-а, здійснюють свою професійну діяльність інші експерти Луганського НДЕКЦ, які станом на 06 березня 2019 року у якості свідків з приводу отримання старшим судовим експертом ОСОБА_5 неправомірної вигоди не допитані. З урахуванням займаної ОСОБА_5 посади, існує об’єктивний ризик впливу останнього на інших посадових осіб Луганського НДЕКЦ, в тому числі і експертів, з якими ОСОБА_5 розділяє робоче місце, які можуть володіти інформацією про злочинну діяльність, з метою зміни, спотворення ними дійсних показів щодо обставин вчинення кримінального правопорушення. Окрім цього, незареєстрованим залишається транспортний засіб «Renault Laguna», номер кузова НОМЕР_2, номер двигуна НОМЕР_3, державний номерний знак НОМЕР_1, оскільки правопорушника затримано одразу після отримання неправомірної вигоди. У зв’язку із зазначеним ОСОБА_5, займаючи вказану посаду, може здійснювати тиск на свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 з метою помсти з підстав співпраці з правоохоронними органами та викриття його злочинної діяльності, шляхом створення штучних перешкод щодо завершення процедури перереєстрації вищевказаного транспортного засобу;

- можливість вчинити інше кримінальне правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України) про що свідчить те, що обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 відповідає суспільному інтересу. Крім того, гарантії того, що підозрюваний не вчинить інше кримінальне правопорушення, відсутні.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув’язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв’язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Таким чином, слідчий суддя погоджується з прокурором у тому, що органом досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органу досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України) та можливість незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).

На думку слідчого судді, прокурором правильно наведені підстави вважати, що наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК, про що свідчить тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого злочину.

На думку слідчого судді, прокурором правильно наведені підстави вважати, що наявний ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК, про що свідчить те, що ОСОБА_5, перебуваючи на волі, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, оскільки, органом досудового розслідування ще не виявлені та не вилучені усі документи, які мають доказове значення по справі, зокрема другий примірник висновку експертного дослідження №13/4442/659 від 05 березня 2019 року, документи щодо перереєстрації транспортного засобу «Renault Laguna», номер кузова НОМЕР_2, номер двигуна НОМЕР_3, державний номерний знак НОМЕР_1, та на теперішній час готуються відповідні клопотання про надання тимчасового доступу до речей і документів, а також ще можливі обшуки з метою відшукання необхідних для слідства документів.

На думку слідчого судді, прокурором правильно наведені підстави вважати, що наявний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК, про що свідчить те, що, перебуваючи на волі, ОСОБА_5 зможе тиснути на свідків у кримінальному провадженні з метою зміни показань останніми, а саме на свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 з метою помсти з підстав співпраці з правоохоронними органами та викриття його злочинної діяльності, шляхом створення штучних перешкод щодо завершення процедури перереєстрації вищевказаного транспортного засобу.

Разом з цим, слідчий суддя не погоджується з прокурором у тому, що наявний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення, адже прокурором ані в поданому клопотанні, ані в судовому засіданні нічим не обґрунтований даний ризик та не доведена його наявність.

Крім того, слідчий суддя не погоджується з прокурором у тому, що при обґрунтуванні підстав для існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, прокурор зазначає, що ОСОБА_5 зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, у зв’язку з чим у разі перебування на волі зможе залишити підконтрольну Збройним силам України територію. Як встановлено в судовому засіданні зі слів підозрюваного він є учасником АТО та учасником бойових дій, а тому, на думку слідчого судді, сам факт його переходу на територію України, яка тимчасово підконтрольна незаконним збройним формуванням, викликає обґрунтований сумнів.

Отже, слідчий суддя, на підставі наданих матеріалів, оцінивши в сукупності всі обставини, зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України, враховує: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим в інкримінованому кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров’я підозрюваного, про який слідчому судді не надано відомостей, які б унеможливлювали застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах слідчого ізолятора або свідчили би про необхідність надання йому кваліфікованої медичної допомоги; репутацію підозрюваного, який раніше не судимий, з його слів є учасником АТО та учасником бойових дій; майновий стан підозрюваного, який має постійне місце роботи; сімейний стан підозрюваного, який має дружину та неповнолітню дитину на утриманні, що свідчить про наявність у нього міцних соціальних зв’язків.

Таким чином, враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність усіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, що застосування запобіжного заходу у відношенні підозрюваного ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою відповідає конкретній меті, визначеній у КПК України, та застосовується за наявності підстав, передбачених КПК України, є необхідним та достатнім для запобігання існуючим ризикам і жоден із більш м’яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, у зв’язку з чим вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Разом з цим, враховуючи вимоги ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами 3 або 4 ст. 183 цього Кодексу підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти негайно, але не більше протягом одного робочого дня після внесення застави, визначеної в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при відсутності іншого судового рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього обвинуваченого під вартою; після отримання та перевірки документа, підтверджуючого факт внесення застави – та уповноважена службова особа місця ув`язнення повинна повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд. З моменту звільнення з-під варти у зв’язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов’язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

У своєму клопотанні прокурор просив при визначенні розміру застави ОСОБА_5 врахувати те, що ОСОБА_5 вчинив тяжкий корупційний злочин, являється старшим судовим експертом сектору криміналістичного дослідження транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують, відділу автотехнічних досліджень та криміналістичного дослідження транспортних засобів Луганського НДЕКЦ МВС України, а вказане кримінальне правопорушення створило в очах громадян негативне враження безладдя, безкарності та хабарництва в системі МВС України.

Однак, в судовому засіданні прокурором не доведено, що для визначення розміру застави, який перевищує 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та повинен бути не меншим ніж 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, існує саме виключний випадок. На думку слідчого судді, займання підозрюваним посади старшого судового експерту сектору криміналістичного дослідження транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують, відділу автотехнічних досліджень та криміналістичного дослідження транспортних засобів Луганського НДЕКЦ МВС України не становить виключності випадку.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що прокурором не доведена виключність випадку для визначення розміру застави, що задовольнивши клопотання прокурора та визначивши розмір застави, який перевищує 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, слідчий суддя може обмежити права підозрюваного, а застава у вказаному розмірі буде завідомо непомірною для підозрюваного ОСОБА_5, що не відповідатиме конкретній меті застосування запобіжного заходу, визначеній у КПК, та суперечитиме загальним засадам кримінального провадження, визначеним частиною першою статті 7 КПК України.

За таких обставин, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 визначити розмір застави у максимальному розмірі, передбаченому для категорії тяжких злочинів, – 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 153 680 грн. 00 коп., яку підозрюваний має право у будь-який момент внести на спеціальний рахунок у порядку, визначеному КМУ, після чого може бути звільнений з-під варти та на нього можуть бути покладені обов’язки, перелічені в ст. 194 КПК України і буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. На переконання слідчого судді застава у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб здатна забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього обов’язків.

Керуючись ст.ст. 110, 131, 132, 176-178, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 369-372 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора військової прокуратури Луганського гарнізону старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_5 задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме: з 05 березня 2019 року по 03 травня 2019 року включно.

Встановити ОСОБА_5 заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 153 680 (сто п’ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень, яку необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, отримувач – ТУ ДСА України в Луганській області, ЄДРПОУ – 26297948, банк отримувача – Держказначейська служба України м. Київ, МФО – 820172, рахунок 37317017002672, призначення платежу: застава № ухвали суду, П.І.Б. платника застави, ЄДРПОУ суду – 05381484.

У разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув’язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_5 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю або суд.

З моменту звільнення з-під варти у зв’язку з внесенням застави ОСОБА_5 буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 наступні обов’язки:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою;

- не відлучатися із м. Сєвєродонецька Луганської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками, зокрема ОСОБА_10 та ОСОБА_11, іншими експертами сектору криміналістичного дослідження транспортних засобів та реєстраційних документів, що їх супроводжують, Луганського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України;

- не відвідувати службові приміщення Луганського НДЕКЦ та його структурних підрозділів,

- здати на зберігання до органу міграційної служби свої паспорти для виїзду за кордон.

Вказані обов’язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_5 строком на 60 днів, який починається з моменту внесення застави.

У разі невиконання вищеперелічених обов’язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовуються у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

У задоволенні решти вимог клопотання відмовити.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Луганського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя І. С. Посохов