Ухвала суду № 80391667, 11.03.2019, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/1697/19

Номер провадження 2/404/418/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2019 року Суддя Кіровського районного суду м. Кіровограда Іванова Н.Ю., розглянувши матеріали позовної заяви представника позивача - адвоката ОСОБА_1 в інтересах позивача ОСОБА_2 до Управління комунальної власності міської ради міста Кропивницького про встановлення факту прийняття спадщини та визнання в порядку спадкування права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

05 березня 2019 року представник ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_3 – ОСОБА_4 звернулась до суду з позовною заявою до Управління комунальної власності міської ради міста Кропивницького про встановлення факту прийняття спадщини та визнання в порядку спадкування права власності на спадкове майно, просила:

- встановити факт прийняття ОСОБА_5 спадщини після смерті свого чоловіка ОСОБА_6, який помер 22 листопада 1983 року,

- встановити факт прийняття ОСОБА_2 спадщини після смерті своєї матері ОСОБА_5, яка померла 07 листопада 1986 року,

- визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом право власності на 1/5 часток житлового будинку з відповідною часткою господарсько-побутових будівель, що знаходиться за адресою: вулиця ОСОБА_7 (Індустріальна), будинок 32, в місті Кропивницькому.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 187 ЦПК України, суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Подана позовна заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Частиною 3 ст.175 ЦПК України встановлено, що позовна заява повинна містити: найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові-для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» за № 5 від 12 червня 2009 року, готуючи справу до розгляду, суд повинен визначити: обставини, які мають значення для справи, та факти, що підлягають встановленню і покладені в основу вимог і заперечень; характер спірних правовідносин і зміст правової вимоги; матеріальний закон, який регулює спірні правовідносини; вирішити питання про склад осіб, які братимуть участь у справі; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів; визначити коло доказів відповідно до характеру спірних правовідносин і роз'яснити, якій із сторін слід довести певні обставини; вжити заходів для забезпечення явки в судове засідання, а також сприяти врегулюванню спору до судового розгляду.

Пунктом 4 ч. 3 ст.175 ЦПК України встановлено, що позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

Представник позивача звернулася до суду з позовом про встановлення факту прийняття спадщини та визнання в порядку спадкування права власності на спадкове майно.

Проте, відповідно до постанови № 1/02-31 від 21 лютого 2019 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального кругу ОСОБА_8 вбачається, що нотаріусом відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_5, померлої 07 листопада 1986 року, на частку 1/5 часток житлового будинку з відповідною часткою господарсько-побутових будівель, що знаходиться в місті Кропивницькому по вулиці Індустріальній, будинок 32, яка належала ОСОБА_6, померлому 22 листопада 1983 року, спадщину після якого прийняла, але не оформила його дружина ОСОБА_5 з підстав відсутності документів підтверджуючих місце відкриття спадщини після спадкодавців.

Таким чином, нотаріусом зазначено, що для видачі свідоцтва про право на спадщину потрібно встановити місце відкриття спадщини, а не факт прийняття спадщини. Також в постанові нотаріусом не зазначено, що після встановлення місця відкриття спадщини неможливо в нотаріальному порядку видати позивачу свідоцтво про право на спадщину.

У позовній заяві представник позивача посилається на Інструкцію про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 18/5 від 18 червня 1994 року, проте спадкодавці ОСОБА_5, померла 07 листопада 1986 року та ОСОБА_6, помер 22 листопада 1983 року, тому застосуванню підлягає Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 45/5 від 31 жовтня 1975 року.

Відповідно до п. 125 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України №45/5 від 31 жовтня 1975 року, державний нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність родинних чи інших відносин осіб, що подали заяви про видачу свідоцтва, з спадкодавцем, склад і місце знаходження спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців обов'язково вимагаються відповідні документи.

Місце відкриття спадщини підтверджується: свідоцтвом органів загсу про смерть спадкодавця, якщо останнє постійне місце проживання його і місце смерті збігаються, довідкою житлово-експлуатаційної контори (управління будинками), правління житлово-будівельного кооперативу, виконавчого комітету місцевої Ради депутатів трудящих або з місця роботи померлого про постійне місце його проживання, постійною пропискою спадкодавця в будинковій книзі, а якщо місце проживання померлого невідоме – документом (довідкою управління будинками, виконавчого комітету місцевої Ради депутатів трудящих та ін.) про місце знаходження спадкового майна або його частини.

У випадку відсутності у спадкоємців зазначених документів державний нотаріус вимагає копію рішення суду, що вступило в законну силу, про встановлення місця відкриття спадщини.

Відповідно до частини 5 статті 177 ЦПК України позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до змісту постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій приватного нотаріуса вбачається, що право власності на 1/5 частку житлового будинку зареєстровано Кіровоградським бюро технічної інвентаризації за ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності, виданого Відділом комунального господарства виконавчого комітету Кіровської райради 24 серпня 1990 року.

Проте, свідоцтво про право власності, видане Відділом комунального господарства виконавчого комітету Кіровської райради 24 серпня 1990 року, не яке посилається нотаріус, суду не надано.

Також, відсутні докази перебування ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у шлюбі, а саме свідоцтво про шлюб.

Крім цього, суддя звертає увагу, що в позовній заяві та постанові нотаріуса зазначено, що ОСОБА_6 на праві власності належала 1/5 частка житлового будинку, проте до позовної заяви додано свідоцтво про право власності на будівлю, в якому зазначено, що ОСОБА_6 належало 8/25 ч. домоволодіння за адресою м. Кіровоград, вул. Індустріальна, буд. 32.

Відповідно до частини 4 статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Абзацом 2.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду: позовної заяви немайнового характеру, яка подана: фізичною особою: 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (768,40 грн.)

Абзацом 1.2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду: позовної заяви майнового характеру, яка подана: фізичною особою або фізичною особою підприємцем: 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (768,40 грн. – 9605,00 грн.)

Пунктом 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року встановлено, якщо в позовній заяві об’єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов’язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою).

До позовної заяви додано документ про сплату судового збору позивачем в розмірі 1536 грн. 80 коп., тобто за дві вимоги немайнового характеру.

Позивачем не сплачено судовий збір в повному обсязі, тобто за вимогу майнового характеру.

Відповідно до п.2, п.9, п.10 ч.1 ст.176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності,- дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам,- не нижче його балансової вартості; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

В порушення п. 3 частини 3 статті 175 ЦПК України в поданій позовній заяві не визначено ціну позову та не додано документів, які б підтверджували факт проведення оцінки майна, на яке позивач просить визнати право власності.

На підтвердження вартості частини житлового будинку без зручностей та в незадовільному стані площею 30 кв.м. в місті Кропивницькому в районі Ново- Миколаївки становить близько 27000 грн. представником позивача надано довідку видану директором АН «Респект».

Однак, вказана довідка не узгоджується з положеннями Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» і не може бути прийнята судом до уваги.

Положенням п. 3 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1440 від 10 вересня 2003 року, вказується, що ринкова вартість це вартість, за яку можливе відчуження об’єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.

Згідно ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» № 2658-ІІІ від 12 липня 2001 року незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб’єктом оціночної діяльності суб’єктом господарювання.

У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Таким чином, ціна позову про право власності на нерухоме майно визначається від ринкової вартості цього майна та повинна бути підтверджена відповідними відомостями (оцінкою відповідної установи). З цього вбачається, що ціна позову не відповідає дійсності та неможливо визначитися з розміром судового збору, який позивач повинен сплатити за подачу позовної заяви.

В порушення вимог п.п. 2, 8, 10 ч. 3 статті 175 ЦПК України у позовній заяві не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача; не зазначено підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; не зазначено про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Відповідно до правил ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки, дана позовна заява оформлена з порушенням вимогст.cт.175,177 ЦПК України,відповідно до вимогст.185 ЦПК України її необхідно залишити без руху, а позивачу надати строк, тривалістю десять днів з дня вручення йому ухвали, для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Керуючись ст.ст.175,177,185, 353 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву представника позивача - адвоката ОСОБА_1 в інтересах позивача ОСОБА_2 до Управління комунальної власності міської ради міста Кропивницького про встановлення факту прийняття спадщини та визнання в порядку спадкування права власності на спадкове майно – залишити без руху, з підстав, викладених у мотивувальній частині ухвали.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10- ти (десяти) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Запропонувати позивачу надати до суду у встановлений строк позовну заяву у новій редакції, вказавши:

- реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача;

- ціну позову;

- надати докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги;

- визначитись з розміром частки в спадковому майні;

- надати підтвердження позивача про те, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

- зазначити про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

- надати оцінку вартості майна та докази сплати судового збору в повному обсязі з розрахунку дійсної вартості спірного майна на час звернення з позовною заявою до суду.

При необхідності довнести кошти по оплаті судового збору за подання позовної заяви до суду на р/р 31218206011003; отримувач коштів: УК у м. Кроп-цький/Фортечн.р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38037409, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача МФО 899998, Код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу (судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Кіровський районний суд м. Кіровограда.

В разі виконання вимог у встановлений судом термін, заява буде вважатись поданою в день первісного її подання до суду.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала може бути оскаржена щодо визначення розміру судових витрат шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення цієї ухвали.

Повний текст ухвали складено 11.03.2019 року.

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда Н. Ю. Іванова