Ухвала суду № 80391541, 28.02.2019, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/1490/19

1-кс/405/841/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2019 р. м. Кропивницький

слідчий суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда Загреба А.В., секретар судового засідання Єсько Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні № 42019120050000021, клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованому та проживаючому за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3, за ч. 4 ст. 368-4 КК України, за участю прокурора Бурдейного В.В. та Калашникова Є.В., захисників ОСОБА_3В та ОСОБА_4, підозрюваного ОСОБА_2,

ВСТАНОВИВ:

слідчий за погодженням із прокурором звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_2

Органом досудового розслідування ОСОБА_2 повідомлено про підозру за ч.4 ст.368-4 КК України, а саме в одержанні іншою особою, яка провадить професійну діяльність, пов»язану з наданням публічних послуг, неправомірної вигоди для себе за вчинення такою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданих їй повноважень, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Так, слідчим управлінням Головного Управління Національної поліції в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019120050000021 від 17.02.2019 за підозрою арбітражного керуючого - ліквідатора державного підприємства «Управління по бурінню технічних свердловин» ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-4 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019120050000021 від 17.02.2019 за підозрою арбітражного керуючого - ліквідатора державного підприємства «Управління по бурінню технічних свердловин» ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-4 КК України, здійснюється військовою прокуратурою Кіровоградського гарнізону Південного регіону України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до статей 3, 8, 19, 29, 68 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Згідно вимог статті1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі Закон), арбітражний керуючий - фізична особа, призначена господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор з числа осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, ОСОБА_2 діє на підставі свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №273 від 26.02.2013.

У відповідності до статті 4 Закону, арбітражні керуючі є суб’єктами незалежної професійної діяльності. Арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) з моменту винесення ухвали (постанови) про призначення його арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) до моменту припинення здійснення ним повноважень прирівнюється до службової особи підприємства – боржника. Право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) надається особі, яка отримала відповідне свідоцтво у порядку, встановленому цим Законом, та внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Згідно до вимог статті 40 Закону, у постанові про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури господарський суд призначає ліквідатора банкрута з урахуванням вимог, установлених цим Законом, з числа арбітражних керуючих, якщо інше не передбачено цим Законом.

У відповідності до ухвали Господарського сулу Кіровоградської області від 03.02.2014 № 912/24/14, державне підприємство «Управління по бурінню технічних свердловин» (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія,

вул. Коваленка, 28, код ЄДРПОУ 24150744) визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру щодо банкрута державне підприємство «Управління по бурінню технічних свердловин» на 12 місяців.

Відповідно до ухвали Господарського сулу Кіровоградської області від 08.09.2016 у справі № 912/24/14, призначено ліквідатором банкрута – державного підприємства Управління по бурінню технічних свердловин» (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Коваленка, 28, код ЄДРПОУ 24150744) арбітражного керуючого ОСОБА_2, який діє на підставі свідоцтва арбітражного керуючого №273 від 26.02.2013.

У відповідності до статті 41 Закону, ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку. Ліквідатор з дня свого призначення здійснює, серед іншого, такі повноваження:приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута;аналізує фінансове становище банкрута;виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута;очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу;продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.

Згідно статті 98 Закону, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов’язаний, серед іншого:неухильно дотримуватися вимог законодавства;здійснювати заходи щодо захисту майна боржника;створювати умови для проведення перевірки додержання арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) вимог законодавства. Під час реалізації своїх прав та обов’язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов’язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов’язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство. Під час реалізації своїх прав та обов’язків арбітражний керуючий зобов’язаний додержуватися вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" щодо обмеження використання своїх повноважень з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб, одержання дарунків (пожертв). Порушення арбітражним керуючим вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції", а також виникнення конфлікту інтересів під час здійснення його повноважень є підставою для усунення його від виконання обов’язків арбітражного керуючого під час провадження у справі про банкрутство, про що господарський суд виносить ухвалу.

Однак, у порушення вищевказаних вимог нормативно-правових актів, ОСОБА_2, будучи арбітражним керуючим – ліквідатором державного підприємства «Управління по бурінню технічних свердловин» (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Коваленка, 28, код ЄДРПОУ 24150744), усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, став на шлях злочинної діяльності за наступних обставин.

Так, 12.02.2019, перебуваючи на території державного підприємства «Управління по бурінню технічних свердловин», розташованому за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Коваленка, 28,ОСОБА_2 оголосив громадянину ОСОБА_5 вимогу надати неправомірну вигоду у сумі 650 тисяч гривень, для себе за вчинення ним, тобто ОСОБА_2, в інтересах ОСОБА_5, як того хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданих йому повноважень, за створення умов для перемоги в аукціоні з подальшим укладанням договору купівлі-продажу майнового комплексу, що розташований за адресою: Кіровоградська область,м. Олександрія, вул. Коваленка, 28.

У подальшому, 25.02.2019, близько 17.00 год., ОСОБА_5, на виконання вимоги ОСОБА_2, зустрівся з останнім у салоні автомобіля марки Honda модель Legend д.н.з. НОМЕР_1, розташованого на території автозаправної станції «Socar», за адресою: Київська область, Бориспільський район, автодорога «Київ-Харків-Довжанський» на 23 км+680 праворуч, територія Гірської сільради. Під час вказаної зустрічі, ОСОБА_5 на виконання неправомірної вимоги ОСОБА_2, передав йому обумовлено останнім суму неправомірної вигоду, у розмірі 650 тисяч гривень за створення умов для перемоги в аукціоні з подальшим укладанням договору купівлі-продажу майнового комплексу, що розташований за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Коваленка, 28.

Під час розгляду клопотання прокурори зазначили про обґрунтованість підозри, наявність ризиків, та неможливість їх запобігання шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою. При цьому просили у разі застосування відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити, заставу у розмірі, що перевищує 80 та є не меншою ніж 1040 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У судовому засіданні захисники просили відмовити у задоволенні клопотання, вказавши, що матеріали клопотання не містять доказів на обґрунтування оголошеної підозри та заявлених ризиків, крім того, прокурором висловлюються загальні твердження, без належної правової аргументації, щодо неможливості запобіганню заявленим ризикам, шляхом застосуванню більш м’якого запобіжного заходу, послався на соціальні зв’язки підозрюваного, наявність у нього постійного місця проживання. Також просили у разі застосування до їх підзахисного запобіжного заходу у виді застави, визначити мінімальний розмір застави, або застосувати домашній арешт, або особисте зобов»язання.

Підозрюваний підтримав позицію захисника, спростувавши оголошену підозру, просив застосувати запобіжний захід не пов»язаний з триманням під вартою.

Заслухавши учасників, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до такого.

25.02.2019 о 17 год. 09 хв., ОСОБА_2 затримано в порядку

ст. 208 КПК України.

26 лютого 2019 року у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення повідомлено про підозру ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопрушення, передбаченого ч.4 ст. 368-4 КК України.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Крім того, згідно ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Вирішуючи питання щодо наявності обґрунтованої підозри, слідчий суддя зазначає, що термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини (далі-ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

Водночас, практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру.

Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 року ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.

Наявні матеріали на думку слідчого судді свідчать, що існують факти та інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача, що ОСОБА_2 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.368-4 КК України.

Причетність ОСОБА_2 до оголошеної підозри, підтверджується протоколом допиту свідка, протоколом ОМП, протоколлм обшуку (а.к. 11-12, 24-32,13-14,15-18).

Інші доводи сторони захисту про існування обґрунтованої підозри, про належність та допустимість доказів, повинні оцінюватися виключно під час розгляду справи по суті у сукупності із іншими доказами.

Покази свідків, які допитані під час розгляду клопотання, та позицію строни захисту про те, що 12.02.2019 року підозрюваний ОСОБА_2 не прибував на територію ДП «Управління по бурінню технічних свердловин» слідчий суддя не сприймає, як такі, що спростовують оголошену підозру, оскільки відповідно до показань свідка ОСОБА_5від 20.02.2019 року, останній запропонував ОСОБА_2 переміститись до м. Олександрія Кіровоградської області, проте не зазначив, що був присутнім та проїхав на територію ДП «Управління по бурінню технічних свердловин» (а.к. 11-12).

Щодо позиції строни захисту з приводу того, що в розпорядження слідчого судді надані докази є завідомо недопустимими, як такі, що отримані з порушенням прав і свобод громадянина слідчий суддя зазначає, що дослідження вказаних обставин на даній стадії є передчасним.

Крім того, з наданого та переглянутого у судовому засіданні відеозапису не знайшли свого підтвердження доводи строни захисту з приводу імітації злочину.

Також, слідчий суддя встановив наявність наступних ризиків передбачених:

- п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість підозрюваним ухилятися від кримінальної відповідальності, оскільки через тяжкість кримінального правопорушення по якому оголошено про підозру, зібраних у справі доказів та можливе покарання у разі доведення його провини, що свідчить про те, що останній може вчинити спробу направлену на ухилення від кримінальної відповідальності та суду.

-п.2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваним знищити, сховати або спотворити будь – яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки не всі документи вилучені та досліджені, що зокрема підтверджується відсутністью за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 документів, однією із сторін в яких зазначено ОСОБА_5

- п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість підозрюваним впливати на свідків, а також інших учасників кримінального провадження, які ще в судовому засіданні не допитувалися.

Разом з тим, прокурором не доведено існування інших ризиків.

Вказане свідчить, що більш м'які запобіжні заходи, зазначені у ст.176 КПК України, не зможуть забезпечити належне виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, а також запобігти встановленим ризикам, а тому не буде забезпечено виконання завдань кримінального судочинства.

Отже, застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за вказаних обставин справи та серйозністю висунутої проти нього підозри, з урахуванням встановлених ризиків, на думку слідчого судді, не є надмірним та таким, що принижує його гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Усі наведені обставини у їх сукупності, навіть із урахуванням наявності міцних соціальних зв»язків підозрюваного, постійного місця проживання, не дають достатніх підстав застосувати відносно нього більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою строком на 60 днів.

Згідно ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зобов’язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених цим кодексом.

З урахуванням встановлених обставин кримінального правопорушення, особи підозрюваного, наявність соціальних зв»язків та положень ч.5 ст.182 КПК України, слідчий суддя вважає можливим заставу визначити у 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з покладенням на підозрюваного обов’язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

При цьому слідчий суддя враховує, що підозрюваний ОСОБА_2 на даний час працює та у разі необхідності виїзду з населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, має можливість повідомити про це слідчого або прокурора та отримати відповідний дозвіл, а тому слідчий суддя вважає за доцільне з метою забезпечення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України покласти на останнього обов»язок не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора або суду із населеного пункту, в якому він зареєстрований і проживає.

Покази свідків, які допитані під час розгляду клопотання, та позицію строни захисту про те, що 12.02.2019 року підозрюваний ОСОБА_2 не прибував на територію ДП «Управління по бурінню технічних свердловин» слідчий суддя не сприймає, як такі, що спростовують оголошену підозру, оскільки відповідно до показань свідка ОСОБА_5від 20.02.2019 року, останній запропонував ОСОБА_2 переміститись до м. Олександрія Кіровоградської області, проте не зазначив, що був присутнім та проїхав на територію ДП «Управління по бурінню технічних свердловин» (а.к. 11-12).

Щодо заявленої прокурором під час розгляду клопотання вимогу про виходи за межи розміру застави, яка визначена КПК, слідчий суддя зазначає, що прокурором не надано належних доказів про значні статки особи, а відтак слідчий суддя вважає за неможливе у даному випадку визначити такий розмір застави, що об'єктивно буде непомірним тягарем для підозрюваного і фактично нівелює мету визначення такої застави.

Керуючись ст.ст.176-197, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ :

клопотання слідчого задовольнити частково.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, а саме з 17 години 09 хвилин 25.02.2019 р. до 17 години 09 хвилин 25.04.2019 р.

Визначити розмір застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 153 680 грн., які необхідно внести на депозитний рахунок: рахунок отримувача № 37312037002505, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області, ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача ГУ ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача МФО 820172. Призначення платежу: забезпечення виконання рішення згідно статті 182 КПК України по справі № 42019120050000021 від 17.02.2019 року.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_2 - з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_2 на строк до 25.04.2019 року наступні обов'язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду;

- не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора або суду із населеного пункту, в якому він зареєстрований і проживає;

- утриматися від спілкування зі свідками та іншими учасниками кримінального провадження за винятком участі в процесуальних діях під час досудового розслідування та у суді;

- здати на збергігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон.

Роз’яснити ОСОБА_2, що відповідно до ч.ч.8, 9 ст.182 КПК України у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з’явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов’язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Дата закінчення дії ухвали – 25.04.2019 р.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Ленінського

районного суду м. Кіровограда ОСОБА_6