Рішення № 80391169, 20.02.2019, Софіївський районний суд Дніпропетровської області

ЄУН 193/872/17

Провадження №2/193/20/19

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Р І Ш Е Н Н Я

20 лютого 2019 року сел.Софіївка

Софіївський районний суд Дніпропетровської області в складі:

судді Шумської О.В.

при секретарі Мельниковій Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Софіївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1, представник позивача ОСОБА_2 до СФГ «Олександро-Володимирівське», третя особа: відділ у Софіївському районі Головного управління в Дніпропетровській області, про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та повернення земельної ділянки,-

В С Т А Н О В И В:

01 серпня 2017 року представник позивача подав до суду позовну заяву до СФГ «Олександро-Володимирівське» про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та повернення земельної ділянки. В обґрунтування уточненої позовної заяви (а.с. 20-22), представник позивача вказує, що ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДП №097460, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю Софіївської райдержадміністрації за № 010413302119 від 14.10.2004р., належить земельна ділянка площею 8,220 гектара, кадастровий номер 1225255000-02-002-0037, розташована на території Софіївської селищної ради Софіївського району Дніпропетровської області. Земельна ділянка передана їй для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Після отримання державного акту про право власності на земельну ділянку, приблизно в вересні 2011 року до ОСОБА_1 звернулась директор СФГ «Олександро-Володимирівське» ОСОБА_3 з пропозицією укласти з нею договір оренди земельної ділянки.

Вона погодилася на її пропозицію і підписала підготовлений ОСОБА_3 текст договору оренди земельної ділянки. Згідно умов договору строк його дії складав п”ять років, тобто до 2016 року.

Після закінчення строку дії договору наміру його продовжувати позивач не мала, тому приблизно в вересні 2016 року звернулась через свого внука ОСОБА_4 (довірена особа) до відділу у Софіївському районі, Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, де їм повідомили, що на земельну ділянку, яка на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДП №097460 від 14.10.2006 року площею 8,220 га належить громадянці ОСОБА_1 на території Софіївської селищної ради Дніпропетровської області з кадастровим номером 1225255000:02:002:0037 зареєстрований у Відділі Держкомзему у Софіївському районі Дніпропетровської області 19.03.2012 року договір за № 122525504001067 із СФГ "Олександро-Володимирівське" строком на 10 років.

Після отримання даної інформації вони неодноразово звертались до представників СФГ за поясненням, однак їм ніхто нічого не пояснював.

В червні 2017 року позивачем було отримано копію договору оренди земельної ділянки та акт приймання до нього.

Ознайомившись з цими копіями документів, було виявлено наступне:

- в договорі оренди без № від 28.02.2011 року і в Акті про передачу та прийом земельної ділянки підписи від імені орендодавця, тобто від ОСОБА_1, виконані однією рукою, але не нею;

- в п.8 Договору оренди землі, «договір укладено» є виконана рукописним текстом дописка «10» років.

Фактично договір оренди, предметом якого є земельна ділянка, вчинений та зареєстрований представниками СФГ «Олександро-Володимирівське» за відсутності на це згоди власника.

Представник позивача просить Софіївський районний суд Дніпропетровської області визнати договір оренди земельної ділянки від 28.12.2011 року зареєстрований відділом Держкомзему у Софіївському районі Дніпропетровської області 19.03.2012 року № запису 122525504001067 укладений між ОСОБА_1 та СФГ «Олександро-Володимирівське» площею 8,220 га на території Софіївської селищної ради Дніпропетровської області, недійсним та зобов'язати СФГ "Олександро-Володимирівське" повернути власнику земельну ділянку.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений, про причини неявки суд не увідомив. Заяв про розгляд справи без його участі в суд не направляв.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився. Надав суду у заяву про розгляд справи без його участі.

Враховуючи заяву представника позивача, фіксація судового процесу технічними засобами не проводилася згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДП №097460, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю Софіївської райдержадміністрації за № 010413302119 від 14.10.2004р., належить земельна ділянка площею 8,220 гектара, кадастровий номер 1225255000-02-002-0037, розташована на території Софіївської селищної ради Софіївського району Дніпропетровської області. Земельна ділянка передана їй для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.5).

19 березня 2012 року між ОСОБА_1 та СФГ "Олександро-Володимирівське" зареєстрований у Відділі Держкомзему у Софіївському районі Дніпропетровської області договір оренди земельної ділянки за № 122525504001067 строком на 10 років (а.с.6-7). Про наявність даного договору позивач дізналась у 2016 році. Фактично договір оренди, предметом якого є земельна ділянка, вчинений та зареєстрований представниками СФГ «Олександро-Володимирівське» за відсутності на це згоди власника.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов”язані з орендою землі, є Закон України «Про оренду землі».

Частиною 1 ст. 14 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди укладається у письмовій формі.

За змістом ч. 1 ст. 210 ЦК України та ч. 1 ст. 20 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі підлягає державній реєстрації, після чого він відповідно до ст. 18 Закону України «Про оренду землі» набирає чинності.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Стаття 15 Закону України «Про оренду землі» містить перелік істотних умов договору оренди.

Згідно із ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

У частинах 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків що обумовлені ним.

Без волевиявлення сторони не можливо вчинення договору, що узгоджується зі свободою Договору, установленого ст. 627 ЦК України.

Своє волевиявлення на укладення договору, учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов відповідного договору, складання та скріплення підписом письмового документу. Правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення, які повинні бути взаємними та двосторонніми.

Сторони, якшо дійшли згоди, щодо усіх істотних умов договору оренди, підписують документ надаючи згоду в установленій формі.

Пункт 5 ст. 203 ЦК України, яка містить загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановив, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що волевиявлення орендодавця не було вільним та не відповідало його внутрішній волі. Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі ст.ст. 203, 215 ЦК України та керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 80, 81, 263, 265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1, представник позивача ОСОБА_2 до СФГ «Олександро-Володимирівське», третя особа: відділ у Софіївському районі Головного управління в Дніпропетровській області, про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та повернення земельної ділянки задовольнити повністю.

Визнати договір оренди земельної ділянки від 28.12.2011 року зареєстрований відділом Держкомзему у Софіївському районі Дніпропетровської області 19.03.2012 року № запису 122525504001067 укладений між ОСОБА_1 та СФГ «Олександро-Володимирівське» площею 8,220 га на території Софіївської селищної ради Дніпропетровської області недійсним та зобов'язати СФГ "Олександро-Володимирівське" повернути земельну ділянку ОСОБА_1.

Стягнути з СФГ "Олександро-Володимирівське" на користь позивача ОСОБА_1 судові витрати у справі в розмірі 640,00 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.В.Шумська