Рішення № 80390813, 06.03.2019, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/543/19

Провадження № 2/346/912/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2019 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі:судді П'ятковського В.І.,

за участю секретаря Іванишин Х.І.,

позивачки ОСОБА_3

відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломиї справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка, звернувшись до суду із даним позовом посилається на те, що перебуває в зареєстрованому шлюбі з відповідачем, від якого в них народилось двоє дітей : ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Зазначає, що син ОСОБА_5 на даний час повнолітній, однак продовжує навчатися на денному відділенні юридичного факультету Львівського національного університету імені ОСОБА_1 та є студентом першого курсу.

Так як син вчиться на денній формі навчання то немає можливості працювати і забезпечити собі належний рівень життя.

Відповідно до норм Сімейного кодексу України батьки мають рівні права та обов»язки щодо своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання та зобов»язані їх утримувати до досягнення ними двадцяти трьох років за умови продовження навчання.

Вона не спроможна самостійно утримувати сина, а відповідач ухиляється від виконання батьківського обов'язку у частині матеріального утримання повнолітньої дитини, хоча має таку можливість, то просить суд стягувати з відповідача аліменти в розмірі 2000 грн. щомісячно до моменту закінчення сином навчання.

У судовому засіданні позивачка заявлені вимоги підтримала в повному обсязі та просила позов задовольнити.

Відповідач позовні вимоги визнав частково, мотивуючи тим, що згідний сплачувати аліменти на утримання повнолітнього сина. Раніше він добровільно надавав допомогу і в значно більшому розмірі, так як мав таку можливість за попереднім місцем роботи. На даний час він звільнився з постійного місця роботи і працевлаштувався на іншому місці, де оплата праці буде відрядною і він не впевнений що зможе платити суму аліментів, яку бажає позивачка, а тому просить її зменшити.

Беручи до уваги пояснення сторін, дослідивши подані докази, суд вважає позовні вимоги підлягаючими до часткового задоволення, виходячи із наступного.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, від якого 19 жовтня 2000 року народився син - ОСОБА_5, який на даний час повнолітній.

З довідки № 2158 від 29 серпня 2018 року видно, що ОСОБА_5 зарахований до числа студентів першого курсу денної форми навчання юридичного факультету Львівського національного університету імені ОСОБА_1, за кошти державного бюджету.

В силу ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зіст. 15 ЦК України, кожна особа має право на судовий захист.

Відповідно дост. 199 СК Україниякщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України, при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15 травня 2006 рокуобов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Відповідно до довідки товариства з обмеженою відповідальністю "Коломиясільгаз" від 04 березня 2019 року, ОСОБА_4 26 лютого 2019 року прийнятий на роботу на посаду слюсаря-сантехніка 5 розряду з відрядною оплатою праці.

Згідно вимог ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених устатті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до згадуваної Постанови Пленуму Верховного суду України, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

В силу ст. 201 СК України, до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їх утримання застосовуються норми ст. 191 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд виходить із того, що син сторін ОСОБА_5, якому на сьогодні виповнилося 18 років, стаціонарно навчається і проживає окремо від батьків на значній відстані у великому місті, в зв»язку з чим потребує матеріальної допомоги, а так як його матір самостійно не в змозі забезпечити всіх його потреб, то таку допомогу повинен надавати і батько. Враховуючи матеріальне становище відповідача, який хоч і офіційно працевлаштований, однак стабільного заробітку не отримує, суд вважає можливим стягувати з нього щомісячно аліменти на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчатися, однак у меншому розмірі, ніж просить позивачка.

На підставі наведеного та ст. 15 ЦК України, ст.ст. 199, 200 СК України, керуючись ст.ст. 141, 264, 265, 268, 354, п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, аліменти на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на утримання повнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який продовжує навчання щомісячно у розмірі одніє тисячі п"ятсот гривень.

Стягнення аліментів розпочати з 05 лютого 2019 року і проводити до закінчення навчання ОСОБА_5, але не більше ніж до досягнення ним двадцяти трьох років.

Стягнення аліментів в розмірі платежу за один місяць звернути до негайного виконання.

Стягнути із ОСОБА_4 768,40 грн. судового збору в дохід державної судової адміністрації (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код ЄДРПОУ 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, рахунок отримувача 31211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя П'ятковський В. І.