Ухвала суду № 80390436, 12.03.2019, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер справи 185/3086/16-к

1-кп/185/17/19

У Х В А Л А

12 березня 2019 року. м. Павлоград.

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської

області у складі:

головуючого судді - Тимченка С.О.,

за участю секретаря - Шанька С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про тимчасовий доступ до речей і документів,

за участі прокурора - Кириєнка П.Ф.,

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисників - Киричка Г.О., Соболя М.С.,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 369-2 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні звернувся з клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, в якому просить надати йому, адвокату Соболю М.С., адвокату Киричку Г.О. тимчасовий доступ до документів, які містять технічну інформацію, яка знаходиться у оператора мобільного зв'язку ПрАТ «ВФ Україна», розташованого за адресою: м. Киів, вул. Лейпцизька, 15, на мобільні номери якими користувалися ОСОБА_1 (м.т. НОМЕР_1) та ОСОБА_4 (м. т. НОМЕР_2, НОМЕР_3), щодо надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, маршрутів передавання, з прив'язкою до місцевості даних абонентів, адреси розташування та номери базових станцій, які забезпечували зв'язок кінцевого обладнання споживачів телекомунікаційних послуг (абонентів «А» та «Б»), типи з'єднання абонента «А», вхідні та вихідні дзвінки, SMS (короткі текстові повідомлення), MMS (мультимедійні повідомлення), GPRS (передача інформації по незайнятій голосовим зв'язком смузі частот), пере адресація тощо, час та тривалість з'єднань, у тому числі з'єднання нульової тривалості (неприйняті виклики) абонента А, ідентифікаційні ознаки кінцевого обладнання споживачів телекомунікаційних послуг, з якими відбувався сеанс зв'язку абонента А (абонент Б) в період з 18.12.2015 року по 04.02.2016 року.

В своєму клопотанні обвинувачений звертається на таке.

Під час судового розгляду в якості свідка був допитаний свідок ОСОБА_4, який повідомив суду, що в січні, точної дати він не пам'ятає, до нього додому в м. Тернівка приїхали співробітники поліції, один з яких був ОСОБА_5, та запропонували йому написати заяву про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 відносно нього, що той і зробив. Водночас, згідно дослідженого протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 14.01.2016 року, яка була написана ОСОБА_4 та прийнята о/у УВБ ОСОБА_5, вказаний документ був складений та зареєстрований 14.01.2016 року в м. Дніпропетровськ, що суперечить наданими свідком ОСОБА_4 показанням. Крім того, згідно показань свідка ОСОБА_4 він користується мобільними номерами оператора «Vodafone» НОМЕР_3, НОМЕР_2, та з ним зустрічався та телефонував на мобільні номери (НОМЕР_3, НОМЕР_2) ОСОБА_1 в період часу з 18.12.2015 року по 30.01.2016 року. Також свідок ОСОБА_4 зазначив, що ОСОБА_1 телефонував йому 03.02.2016 року та 04.02.2016 року та вимагав грошові кошти за не притягнення до кримінальної відповідальності. Крім того, свідок ОСОБА_4 повідомив, що 03.02.2016 року він, окрім ОСОБА_1, іншим працівникам поліції не телефонував і не пропонував зустрітися. Однак допитана в залі судового засідання в якості свідка ОСОБА_6, показала, що 03.02.2016 року на її мобільний телефон НОМЕР_4 із мобільного телефону НОМЕР_3 телефонував ОСОБА_4 та пропонував зустрітися поза робочим часом з метою вирішення питання про закриття відносно нього кримінального провадження, на що йому було відмовлено та повідомлено, що кримінальне провадження направлено до суду. Вказаний факт свідчить про надання свідком ОСОБА_4 неправдивої інформації в суді, та свідчить про провокування до вчинення злочину.

В своєму клопотанні обвинувачений ОСОБА_1 також доповнив, що допитаний в залі судового засідання свідок ОСОБА_5 показав, що складений 14.01.2016 року протокол відповідає дійсності, тобто складений в місці та часі, які вказані в процессуальному документі, а саме в м. Дніпропетровськ, підтвердив дані ним покази у судовому засіданні раніше, стверджував, що вони відповідають тим подіям, які відбувалися в січні-лютому 2016 року. Додатково допитаний свідок ОСОБА_5 змінив свої першочергові покази стосовно місця складення протоколу та вказав, що насправді він приймав заяву від ОСОБА_4 14.01.2016 року в с. Богданівка Павлоградського району, а місто Дніпропетровськ поставив автоматично та машинально, тому покази ОСОБА_5 у сторонни захисту викликають сумніви, та зміни в показах розцінюються як намагання ввести суд в оману з приводу правдивості своїх дій. Отже, між показами свідка ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виникли явні протиріччя, в зв'язку з чим виникла необхідність в отриманні тимчасового доступу до документів. Також в клопотанні обвинувачений зазначає, що судом було відмовлено у допиті свідка ОСОБА_7, покази якого мають суттєві значення для справи у відношенні нього, тому ним у судовому засіданні було надано покази ОСОБА_7 на окремому аркуші, де зазначено, що в січні-лютому 2016 року він проводив досудове слідство за фактом крадіжки, яке мало місце в с. Богданівка Павлоградського району. Потерпілий вказував, що вчинити крадіжку міг ОСОБА_4 Згідно вивчених трафіків було встановлено, що ОСОБА_4 в січні, лютому 2016 року за межі с. Богданівка не виїздив, ця інформація, яка знаходиться на диску CD-R, долучена до матеріалів кримінального провадження. Тому під час судового засідання були встановленні суттєві протиріччя в показах свідка ОСОБА_4 з показами інших допитаних осіб, та із відомостями, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження. Крім того, обвинувачений в клопотанні зазначає, що згідно допитів свідка ОСОБА_4, було встановлено, що саме він був ініціатором зустрічей з ОСОБА_1, а факт провокації, зацікавленості ОСОБА_4 в фальсифікації доказів підтверджує і сам ОСОБА_8, який був допитаний 25.11.2016 року. Вилучення такої інформації, згідно клооптання, надасть змогу встановити реальнее місцезнаходження ОСОБА_4 в день написання заяви про вчинення злочину 14.01.2016 року, так як сам свідок стверджує, що він в м. Дніпро у вказаний день не їздив, а заяву написав або в с. Богданівка, або в м.Тернівка.

Захисники обвинуваченого підтримали заявлене клопотання.

Прокурор просить суд відмовити в задоволенні клопотання обвинуваченого.

Суд, розглянувши заявленне клопотання, вислухавши думку учасників провадження, приходить наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку).

Як випливає з положень п. 7 ч. 1 ст. 162 КПК України, до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належать інформація, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікацій, про зв'язок абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі, отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо.

Так, у судовому засіданні був неодноразово допитаний свідок ОСОБА_4, який пояснив, що окрім ОСОБА_1, іншим працівникам поліції він не телефонував і не пропонував зустрітися. Він телефонував в прокуратуру м. Тернівка з приводу одержання неправомірної вимоги для ОСОБА_1 До нього додому, а не до іншого місця приїхали співробітники правоохоронних органів, та один з них, як він впізнав під час судового розгляду даної справи був ОСОБА_5, який запропонував йому написати заяву про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 відносно нього, що він і зробив. В той час він нікому не міг телефонувати, так як у нього не було телефону.

В судовому засіданні був неодноразово допитаний свідок ОСОБА_5, який пояснив, що заяву про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 він приймав від ОСОБА_4 в іншому місті, а ніж м. Дніпро. В бланку заяви зазначено м. Дніпро, куди він привіз цю заяву, по місту знаходження свого керівництва. Але пам ятає, що це було в селі Богданівка Павлоградського району за місцем проживання ОСОБА_4

З огляду на загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження, передбачених ст. 132 КПК України, відповідно до яких, слідчий суддя та суд для оцінки потреб досудового розслідування зобов'язані врахувати можливість без застосування заходу забеспечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні, також необхідно врахувати передбачену законодавством можливість обвинуваченого та захисника без застосування цих заходів добровільно отримати у опереторів мобільного зв'язку необхідну їм інформацію про всі з'єднання належних обвинувачному ОСОБА_1 та ОСОБА_4 мобільних номерів, однак, будь-яких доказів про вичерпання вказаних засобів отримання документів, суду не приведено.

Також, згідно до наданих матеріалів, захисник обвинуваченого - Соболь М.С. звертався до слідчого судді з клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, однак ухвалою Жовневого районного суду м. Дніпропетровська від 04.03.2016 року було залишено клопотання без задоволення.

На запит сторони захисту ОСОБА_3 про надання інформації абонентських номерів НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_1, останньому оператором мобільного зв'язку ПрАТ «МТС» було відмовлено.

Аналізуючи зазначені обвинуваченим ОСОБА_1 підстави, з яких останній просить надати тимчасовий доступ до речей і документів, вищезазначеної охоронюваної законом інформації, а також до документів, які містять в матеріалах кримінального провадження № 12016040370000379, що зберігаються в слідчому відділу Павлоградського ВП ГУНП України в Дніпропетровській області, суд вважає, що останній не навів належних обставин, та не надав суду достатніх доказів, які б свідчили про наявність суттєвого значення вказаної інформації для кримінального провадження, а також неможливість іншими способами довести ті обставини, які обвинувачений вважає за необхідне довести за допомогою цих документів.

Крім того, на думку суду, кримінальне провадження № 12016040370000379, що зберігаються в слідчому відділу Павлоградського ВП ГУНП України в Дніпропетровській області, не має жодного відношення до розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч.2 ст. 369-2 КК України.

Відповідно до ст. 350 КПК України клопотання учасників кримінального провадження розглядається судом після того, як буде заслухана думка щодо них інших учасників судового провадження, про що постановляється ухвала. Відмова у задоволенні клопотання не перешкоджає його повторному заявленню з інших підстав.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_1 неодноразово звертався у судовому засіданні з клопотаннями про тимчасовий доступ до речей і документів, в задоволені яких ухвалами суду від 19.02.2018 року, 06.06.2018 року, 21.09.2018 року, 19.10.2018 року було відмовлено. Інших підстав в своїх клопотаннях обвинувачений не зазначає.

Оцінку доказів, на які посилається обвинувачений та його захисники у зазначеному клопотанні, суд буде давати в нарядчій кімнаті, в тому числі про допустимість чи недопустимість доказів.

На думку суду неодноразове звернення обвинуваченого з аналогічними клопотаннями є не інше, як затягування розгляду кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст. 131, 132, 159-164, 350, 369-372 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 по кримінальному провадженню за його обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 369-2 КК України про тимчасовий доступ до речей і документів - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С.О. Тимченко.