Рішення № 80390141, 12.03.2019, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/8526/18

Провадження № 2/185/944/19

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12 березня 2019 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого - судді Шаповалової І.С., за участю секретаря судового засідання Красуцького Б.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» до ОСОБА_1 про стягнення боргу -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ "Служба миттєвого кредитування" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором в сумі 62 379, 62 грн. та судові витрати по справі на загальну суму 1 779,62 грн.

Позов мотивовано тим, що згідно кредитного договору № 140914-105315 від 14 вересня 2014 року відповідачу було надано кредиту розмірі 2 000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 730,00 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення до 27 вересня 2014 року. Однак зобов’язання за кредитним договором відповідач не виконав, станом на 17 вересня 2018 року заборгованість за кредитним договором склала 62 379, 62 грн., в т.ч. 2 000, 00 грн. основного боргу, 560,00 грн. проценти за договором, 58 040, 00 грн. пеня за договором.

У судове засідання представник позивача не з’явився, надав суду заяву, згідно з якою позовні вимоги підтримав, просив суд розглянути справу за його відсутності за наявними доказами у справі, просив винести заочне рішення.

Відповідач у судове засідання повторно не з’явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причину неявки суду не повідомив, відзив не подав.

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 14 вересня 2014 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 140914-105315, згідно умов договору відповідачу було надано кредит на загальну суму 2 000 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2% за кожен день користування кредитом (730% річних або 732%, якщо на період користування припадає високосний рік), строком по 27 вересня 2014 року (п.1.1.,1.2.,2.1.,3.1. кредитного договору) (а.с.5,6).

Відповідно до п.6.2. кредитного договору за порушення строків повернення кредиту сплачувати кредитодавцю неустойку у вигляді пені з розрахунку два відсотки від суми кредиту, що вказана в п.1.2. цього договору за кожен день прострочення платежу за кредитним договором.

Відповідно до п.9.2 сторони домовились про договірну давність - 10 років.

Зобов’язання передбачені зазначеним кредитним договором відповідач не виконав. Станом на 17 вересня 2018 року заборгованість за кредитним договором склала 62 379, 62 грн., в т.ч. 2 000, 00 грн. основного боргу, 560,00 грн. проценти за договором, 58 040, 00 грн. пеня за договором. (а.с.10-35).

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами. Згідно з ст. 526 ЦК зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов’язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК). Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК). Одним з видів порушення зобов’язання є прострочення невиконання зобов’язання в обумовлений сторонами строк. Якщо в зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

За змістом ч. 3 ст. 551 ЦК України суд має право у випадку виникнення спору з приводу розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінивши розмір заборгованості та розмір штрафних санкцій (неустойки), зменшити її розмір у тому випадку, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення, тобто зменшити розмір штрафних санкцій (неустойки) через її неспівмірність із розміром основного зобов’язання.

Розмір заборгованості та штрафних санкцій (розмір неустойки), їх співмірність, обставини, які дають суду право застосувати або не застосувати ч. 3 ст. 551 ЦК України, є фактичними обставинами справи, встановлення яких судом відповідно до приписів ЦПК України є обов’язковою умовою при розгляді справи та ухваленні судового рішення у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Згідно із правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 4 вересня 2014 року (справа № 6-100цс14), частина третя статті 551 ЦК України з урахуванням положень статті 2 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та частини четвертої статті 12 ЦПК України щодо обов’язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків.

Отже, встановивши, що визначений позивачем розмір пені значно перевищує основний розмір боргу, суд дійшов висновку про наявність правових підстав, передбачених ч. 3 ст. 551 ЦК України, для зменшення розміру пені, що підлягає стягненню на користь позивача до розміру основної заборгованості у сумі 2 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263-265, 274, 279, 280-284 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» до ОСОБА_1 про стягнення боргу – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання зареєстроване за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» (код ЄДРПОУ: 38839217, що знаходиться за адресою: 69037, Запорізька область, місто Запоріжжя, вул. Сорок років Рад. України, будинок 39-А, офіс 25) заборгованість за кредитним договором № 140914-105315 від 14 вересня 2014 року у розмірі 4560, 00 грн., яка складається з основного боргу – 2 000,00 грн., процентів за договором 560,00 грн., пені 2 000,00 грн.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання зареєстроване за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю 71;Служба миттєвого кредитування (код ЄДРПОУ: 38839217, що знаходиться за адресою: 69037, Запорізька область, місто Запоріжжя, вул. Сорок років Рад. України, будинок 39-А, офіс 25) судовий збір в розмірі 1762,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя І.С. Шаповалова