Рішення № 80389790, 28.02.2019, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

28.02.2019 Єдиний унікальний номер 205/2227/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2019 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді - Скрипник К.О.,

при секретарі - Мікунової К.Ю.;

за участю учасників справи: представника відповідача – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи – приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_5, державний нотаріус Другої дніпровської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, скасування рішення приватного нотаріуса та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Дніпровської міської ради, треті особи – приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_5, державний нотаріус Другої дніпровської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 про визнання права власності на нерухоме майно, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі 12 квітня 2017 року звернулися до суду з вказаним позовом, в якому згідно уточнень зазначили, що 14 грудня 2003 року помер їх батько ОСОБА_7. Спадкоємцями після його смерті є дружина ОСОБА_8 та діти: ОСОБА_2, ОСОБА_3. 12 січня 2005 року померла ОСОБА_8, спадкоємцями після її смерті є її діти, позивачі по справі, які проживали та були зареєстровані зі своїми батьками по день їх смерті за адресою: м. Дніпро, пл. Новокодацька (колишня назва пл. Дзержинського), 10 кв. 57. 28.03.2017 року позивачі звернулися до нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, що залишилось після смерті батьків, а саме, будинок № 35 по провулку Монтажників в м. Дніпро. Разом з тим, при перевірці інформації про державну реєстрацію прав в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, було виявлено, що за вказаною адресою міститься реєстрація права власності за ОСОБА_4, на підставі рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 30.11.2016 року, зареєстрованого 29.12.2016 року приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_5 У зв’язку з чим постановою від 30.03.2017 року було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі свідоцтва на спадщину за законом на спірне домоволодіння. Однак, вказана державна реєстрація порушує право позивачів на отримання свідоцтва про право власності на спадкове майно, оскільки цивільна справа, як наслідок судове рішення, яке було надано приватному нотаріусу та слугувало підставою державної реєстрації в провадженні Ленінського районного суду м. Дніпропетровська не перебувала. Позивачі просили визнати в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_7, померлого 14.12.2003 року, та матері ОСОБА_8, померлої 12.01.2005 року, право власності за кожним по Ѕ частині домоволодіння за адресою: м. Дніпро, будинок № 35 по провулку Монтажників, загальною площею – 95,25 кв.м. та житловою – 52,68 кв.м; скасувати рішення приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про право власності: 18404635, індексний номер: 33274302 від 29.12.2016 року, на житловий будинок № 35 по провулку Монтажників у м. Дніпро, загальною площею – 95,25 кв.м. та житловою – 52,68 кв.м., реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна: 1138494512101, за ОСОБА_4.

31.10.2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Дніпровської міської ради, треті особи – приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_5, державний нотаріус Другої дніпровської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 про визнання права власності на нерухоме майно. В обґрунтування позову зазначив, що влітку 2016 року він мав на меті придбати у власність земельну ділянку в Новокодацькому районі м. Дніпра. З мережі «Інтернет» він знайшов відповідне оголошення, зателефонував та домовився про зустріч. Наступного дня зустрівся з Павлом, уточнивши всю інформацію передав йому необхідні документи. Згодом при зустрічі Павло передав йому рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 30.11.2016 року, з яким 27.12.2016 року він звернувся до приватного нотаріуса ДМНО ОСОБА_5 для реєстрації відповідного права власності, яке було зареєстровано, про що видано витяг. Маючи на руках всі документи, які підтверджують право власності відповідач почав будівництво житлового будинку за адресою: м. Дніпро, провулок Монтажників, 35. Зазначає, що за вказаною адресою були руїни, одна розвалена стіна та навколо були дерева. Просив визнати за ним право власності на нерухоме майно, а саме, житловий будинок, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, провулок Монтажників, 35.

Представником позивача ОСОБА_2 надано відзив на зустрічний позов, згідно якого викладено заперечення проти позову (Т.2, а.с.15-17).

Заяви (клопотання) учасників справи.

Від позивачів 27 лютого 2019 року надійшла письмова заява з проханням слухати справу у їх відсутність, позовну заяву підтримали та просили задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві. Зустрічну позовну заяву не визнали та просили відмовити в її задоволенні в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні зустрічні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві. Первісний позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 не визнав та заперечував проти його задоволення.

Від третіх осіб за первісним і зустрічним позовом: приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_5, державного нотаріуса Другої дніпровської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 надійшли письмові заяви з проханням слухати справу у їх відсутність.

Представник третьої особи за зустрічним позовом Дніпровської міської ради, у судове засідання не з’явився, про день і час проведення слухання справи сповіщався належним чином. Згідно письмових пояснень, які маються в матеріалах справи просили відмовити в задоволенні зустрічного позову в повному обсязі (Т.2, а.с.50-51).

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 29 травня 2017 року вжито заходи забезпечення позову та накладено арешт на домоволодіння: житловий будинок, загальна площа 95,25 кв.м., житлова площа 52,68 кв.м., реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна: 1138494512101, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, провулок Монтажників, 35, що належить на праві власності ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1) та заборонено ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1) вчиняти певні дії, а саме, демонтаж, будівництво, переобладнання, перебудову домоволодіння, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, провулок Монтажників, 35.

Ухвалою від 23 червня 2017 року постановлено витребувати у приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_5документи, на підставі яких приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_5 проведено державну реєстрацію права власності на будинок № 35 по провулку Монтажників в м. Дніпро за ОСОБА_4, номер запису про право власності 18404635 та рішення суду, справа № 205/8250/16, видане 30.11.2016 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська, суддя Остапенко Н.Г., провадження № 2/205/4132/16, рішення набрало чинності 12.12.2016 року, на підставі якого проведено вказану державну реєстрацію. Згідно відповіді приватного нотаріуса ДМНО ОСОБА_5 документи, на підставі яких було проведено державну реєстрацію права власності на будинок № 35 по провулку Монтажників в м. Дніпро після формування реєстраційної справи передані до відповідної реєстраційної служби: Департаменту державної реєстрації та дозвільних процедур Дніпровської міської ради.

Ухвалою від 23 червня 2017 року постановлено витребувати копію спадкової справи після смерті ОСОБА_7, померлого 14 грудня 2003 року та копію спадкової справи після смерті ОСОБА_8, померлої 12 січня 2005 року.

Ухвалою від 22 листопада 2017 року постановлено витребувати з Департаменту державної реєстрації та дозвільних процедур Дніпровської міської ради документи, на підставі яких приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_5 проведено державну реєстрацію права власності на будинок № 35 по провулку Монтажників в м. Дніпро за ОСОБА_4. Згідно відповіді від 07.02.2018 року документи щодо реєстраційних дій від 29.12.2016 року вилучені на підставі ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська Басової Н.В.

Ухвалою від 15 лютого 2018 року постановлено витребувати з КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» ДОР інформацію стосовно всіх зареєстрованих прав (історію) на домоволодіння, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, провулок Монтажників, 35.

Суд, вислухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи, з’ясувавши обставини по справі та перевіривши їх наданими доказами, з огляду на викладені вимоги процесуального законодавства, враховуючи нижченаведені фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, оцінку доказів, та аргументів сторін, суд ухвалює рішення про задоволення первісного позову в повному обсязі та відмову в задоволенні зустрічного позову в повному обсязі з наступних підстав.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що батьками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які перебували у зареєстрованому шлюбі (Т.1,а.с.20 на звороті).

Домоволодіння № 35 по провулку Монтажників в м. Дніпро належало на праві власності ОСОБА_7, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 25.01.1994 року, виданого Другою дніпровською державною нотаріальною конторою, за реєстровим № 1-465, зареєстроване в КП «ДМБТІ» ДОР та записано в реєстрову книгу № 569 за реєстровим № 60 (Т.1, а.с.17,26, 26 на звороті).

14 грудня 2003 року помер ОСОБА_7, що підтверджується свідоцтвом про смерть, видано відділом реєстрації смерті в місті Дніпропетровську Дніпропетровського обласного управління юстиції. Після його смерті відкрилася спадщина на домоволодіння № 35 по провулку Монтажників в м. Дніпро (Т.1, а.с.19).

Суд вирішує справу керуючись Цивільним кодексом України в редакції 1963 р., який діяв на час відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 529 ЦК України (в редакції 1963 року), при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти, дружина і батьки померлого.

Відповідно до ст. 548 ЦК України (в редакції 1963 року), для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 549 ЦК України (в редакції 1963 року), визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_7 є його дружина ОСОБА_8 та їх діти – позивачі по справі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, які прийняли спадщину вчасно, шляхом фактичного вступу в управління або володіння спадковим майном, оскільки проживали та були зареєстровані разом зі спадкодавцем на момент його смерті.

Згідно довідки про склад сім`ї № 39 від 05.12.2016 року КП «Жилсервіс 2» за адресою: АДРЕСА_1 (раніше пл. Дзержинського) було зареєстровано місце проживання, зокрема, ОСОБА_3 з 14.08.1979 р. по 20.10.2008 р., ОСОБА_2 з 27.07.1999 р. по 04.08.2016 р., ОСОБА_7 з 14.05.1971 р. по день смерті 14.12.2003 р., ОСОБА_8 з 14.05.1971 р. по день смерті 12.01.2005 р. (Т.1, а.с.18).

Таким чином, відповідно до ст. 529 ЦК України (в редакції 1963 року), ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_3як спадкоємці першої черги за законом мають право на спадкування та успадкували кожний по 1/3 частині домоволодіння за адресою: м. Дніпро, будинок № 35 по провулку Монтажників, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7, померлого 14 грудня 2003 року.

Далі встановлено, що 12 січня 2005 року померла ОСОБА_8. Після її смерті відкрилася спадщина на 1/3 частину житлового будинку № 35 по провулку Монтажників в м. Дніпро(Т.1, а.с.20).

Згідно ст.ст.1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Згідно ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийнятті.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Встановлено, що спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_8 є ОСОБА_2, ОСОБА_3, які прийняли спадщину фактично, оскільки постійно проживали та були зареєстровані разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Другою дніпровською державною нотаріальною конторою заведені спадкові справи № 1011/2016 після смерті ОСОБА_7, померлого 14 грудня 2003 року та № 1012/2016 після смерті ОСОБА_8, померлої 12 січня 2005 року, згідно яких з заявами про прийняття спадщини після смерті батьків звернулися ОСОБА_2, ОСОБА_3 (Т.1,а.с.137-158).

Так, згідно ч.1 ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Проте, позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3на даний час не мають можливості отримати свідоцтво про спадщину після смерті батьків, оскільки їм відмовлено у видачі свідоцтва на спадкове майно.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 30.03.2017 року відмовлено ОСОБА_2, ОСОБА_3 у видачі на їх ім’я свідоцтва про право на спадщину за законом на частину домоволодіння № 35, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, провулок Монтажників, у зв’язку з реєстрацією вищезазначеного домоволодіння за іншою особою, оскільки при перевірці інформації про державну реєстрацію прав в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, було виявлено, що за адресою: м. Дніпро, провулок Монтажників, 35, міститься реєстрація за ОСОБА_4 на підставі рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська, зареєстрованого приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_5А (Т.1, а.с.147 на звороті, 148).

29 грудня 2016 року рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 33274302, приватний нотаріус ДМНО ОСОБА_5 зареєструвала спірний житловий будинок за ОСОБА_4, на підставі рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 30.11.2016 року, суддя Остапенко Н.Г., справа № 205/8250/16, 2/205/4132/16, рішення набрало чинності 12.12.2016 року (Т.1,а.с.24).

В матеріалах справи знаходиться копія рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 листопада 2016 року у справі № 205/8250/16 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_9 про визнання договору дійсним та визнання права власності, яким визнано виконаним та дійсним договір купівлі-продажу будинку загальною площею 95,25 кв.м., який розташований за адресою: м. Дніпро, пров. Монтажників, 35, укладений 07 серпня 2015 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_4 та визнано за ОСОБА_4 право власності на вищезазначений будинок (Т.2, а.с.23-24).

На підставі даного рішення 29.12.2016 року за ОСОБА_4 зареєстровано право власності на спірний будинок.

Разом з тим, згідно листа Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 24.07.2018 року, відповідно до даних автоматизованої системи документообігу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська станом на 24.07.2018 року позовних заяв від ОСОБА_4 до ОСОБА_9 про визнання договору дійсним до суду не надходило, за єдиним унікальним номером 205/8250/16, який зазначений на копії рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 30.11.2016 року, зареєстровано справу між іншими сторонами щодо іншого предмету спору (Т.2. а.с.40).

Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судом перевірено зміст рішення по справі № 205/8250/16, яка перебувала в провадженні Ленінського районного суду м. Дніпропетровська, наявне в Єдиному державному реєстру судових рішень, та з'ясовано, що воно ухвалювалось по справі за іншим позовом та між іншими особами, а саме, Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_10 про стягнення заборгованості.

Отже, дані докази та встановлені обставини свідчать про те, що рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 листопада 2016 року по справі № 205/8250/16, на підставі якого за ОСОБА_4 зареєстровано право власності на спірний будинок, в дійсності не ухвалювалось, відтак неіснуюче рішення суду не може бути визнано підставою для визнання права власності за останнім на майно.

Крім того, суд неодноразово роз’яснював представникам ОСОБА_4 про необхідність надати суду належним чином посвідчену копію рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 30.11.2016 року,, однак належним чином посвідчену копію рішення з печаткою суду так і не було надано.

30 жовтня 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено запис про кримінальне правопорушення, кваліфікованого за ч. 1 ст. 358 КК України, а саме, невстановлена особа вчинила підробку офіційних документів (Т.1, а.с.193).

Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.

У зв’язку з чим, суд вважає за необхідне скасувати рішення приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про право власності: 18404635, індексний номер: 33274302 від 29.12.2016 року, на житловий будинок № 35 по провулку Монтажників у м. Дніпро, загальною площею – 95,25 кв.м. та житловою – 52,68 кв.м., реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна: 1138494512101, за ОСОБА_4, як таке, що прийнято всупереч чинному законодавству, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно ст. 6 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», організаційну систему державної реєстрації прав становлять, зокрема державні реєстратори прав на нерухоме майно, а відповідно до ст. 10 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державним реєстратором є зокрема нотаріус.

Відповідно до ст.3 ЗУ «Про нотаріат», нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності, а також здійснює функції державного реєстратора прав на нерухоме майно у порядку та випадках, встановлених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно прийнято приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_5 на підставі неіснуючого рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 30.11.2016 року, що порушує право позивачів на спадкове майно.

Згідно з ст. 1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Крім того, ОСОБА_4не мав права подавати приватному нотаріусу заяву про державну реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно, а нотаріус не мала законних підстав здійснювати таку реєстрацію на підставі неіснуючого рішення суду, не перевіривши відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень, що відкриті для загального доступу на офіційному веб-порталі судової влади, щодо наявності в Реєстрі електронної копії такого рішення, відповідності його за документарною інформацією та реквізитами, який виник у державних реєстраторів після набрання чинності Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення зміни до пункту 12 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 08.09.2016 №594, а саме: 14.09.2016 року.

Судом при вирішенні спору виявлено порушення, у зв’язку з чим постановлена окрема ухвала, в порядку ст. 262 ЦПК України.

Таким чином, позовні вимоги за первісним позовом в частині скасування рішення приватного нотаріуса є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Як зазначено вище після смерті ОСОБА_7, померлого 14.12.2003 року, ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_3як спадкоємці першої черги за законом мають право на спадкування кожний по 1/3 частині домоволодіння за адресою: м. Дніпро, будинок № 35 по провулку Монтажників.

Після смерті ОСОБА_8, яка померла 12.01.2005 року, відкрилася спадщина на 1/3 частину спірного будинку, тобто спадкоємці першої черги за законом ОСОБА_2, ОСОБА_3 мають право на спадкування кожний по 1/6 частині вищезазначеного домоволодіння.

На підставі вищевикладеного, враховуючи, що позивачами, як спадкоємцями за законом, вжито усіх передбачених законом заходів для прийняття спадщини, але у встановленому законом порядку останні спадщину отримати не мають можливості, суд вважає за необхідне визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_7, померлого 14.12.2003 року, та матері ОСОБА_8, померлої 12.01.2005 року, право власності на Ѕ частину домоволодіння за адресою: м. Дніпро, будинок № 35 по провулку Монтажників, загальною площею – 95,25 кв.м. та житловою – 52,68 кв.м. та визнати за ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_7, померлого 14.12.2003 року, та матері ОСОБА_8, померлої 12.01.2005 року, право власності на Ѕ частину домоволодіння за адресою: м. Дніпро, будинок № 35 по провулку Монтажників, загальною площею – 95,25 кв.м. та житловою – 52,68 кв.м., та первісні позовні вимоги в цій частині є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Натомість, зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Дніпровської міської ради, треті особи – приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_5, державний нотаріус Другої дніпровської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 про визнання права власності на нерухоме майно не підлягає задоволенню за нижченаведеним.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що підставою звернення ОСОБА_4до суду стали захист його невизнаних особистих майнових прав, пов’язаних із володінням, користуванням та розпорядженням об’єктом нерухомого майна – домоволодіння за адресою: м. Дніпро, будинок № 35 по провулку Монтажників.

Відповідно до ст. 316 ЦК України, ст. 41 Конституції України, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року, право власності - це право особи на майно, яке він здійснює відповідно до закону, по своїй волі і незалежно від волі інших осіб. Зміст права власності складаються із володіння, користування і розпорядження. Володіння майном - має на увазі юридично закріплену можливість фактично володіти майном, впливати на нього у будь-який момент, здійснювати відносно такого майна свою волю. Право користування полягає в юридично закріпленій можливості власника використовувати корисні якості майна для себе, отримувати з цього користь, вигоду. Розпорядження майном - це можливість власника встановлювати, змінювати, припиняти юридичне існування майна.

За правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред'явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.

Стаття 41 Конституції України зазначає, що право приватної власності набувається в порядку визначеному законом.

Відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний механізм, з яким закон пов'язує виникнення в особи суб'єктивного права власності на певні об'єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об'єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 ЦК України.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

ОСОБА_4не доведено, що діями позивачів порушуються його законні права та інтереси, які би підлягали судовому захисту.

Крім того, встановлені вище обставини, а саме, що судове рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 30.11.2016 року, на підставі якого за ОСОБА_4 зареєстровано право власності на спірне домоволодіння, в дійсності не ухвалювалось, відтак неіснуюче рішення суду не може бути визнано підставою для визнання права власності за ОСОБА_4

З огляду на вищевикладене, аналізуючи здобуті по справі докази, суд приходить до висновку, що немає законних та правових підстав для визнання права власностіна спірний житловий будинок за ОСОБА_4, у зв'язку із чим зустрічні позовні вимоги є незаконними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3підлягають задоволенню, а в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 необхідно відмовити.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд в силу ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь ОСОБА_2підлягає стягненню судовий збір у розмірі 640 грн. та на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 640 грн. та враховуючи, що зустрічні позовні вимоги оплачені ОСОБА_4, судом залишено без задоволення, останній не звільнений від їх оплати, у зв'язку з чим поверненню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 529, 549 ЦК України (в редакції 1963 року), ст. ст. 1216,1217,1218 1220, 1261, 1268, 1269 ЦК України, ст. ст. 7-13, 81, 141, 263, 265, 273, 354 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи – приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_5, державний нотаріус Другої дніпровської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, скасування рішення приватного нотаріуса - задовольнити в повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2) в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_7, померлого 14.12.2003 року, та матері ОСОБА_8, померлої 12.01.2005 року, право власності на Ѕ частину домоволодіння за адресою: м. Дніпро, будинок № 35 по провулку Монтажників, загальною площею – 95,25 кв.м. та житловою – 52,68 кв.м.

Визнати за ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_3) в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_7, померлого 14.12.2003 року, та матері ОСОБА_8, померлої 12.01.2005 року, право власності на Ѕ частину домоволодіння за адресою: м. Дніпро, будинок № 35 по провулку Монтажників, загальною площею – 95,25 кв.м. та житловою – 52,68 кв.м.

Скасувати рішення приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про право власності: 18404635, індексний номер: 33274302 від 29.12.2016 року, на житловий будинок № 35 по провулку Монтажників у м. Дніпро, загальною площею – 95,25 кв.м. та житловою – 52,68 кв.м., реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна: 1138494512101, за ОСОБА_4.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Дніпровської міської ради, треті особи – приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_5, державний нотаріус Другої дніпровської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 про визнання права власності на нерухоме майно - відмовити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 640 грн. та на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 640 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текс рішення виготовлено 07.03.2019 року.

Суддя К.О. Скрипник