Вирок № 80388900, 11.03.2019, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/7643/17

(1-кп/199/28/19)

ВИРОК

іменем України

11.03.2019 року місто Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі колегії суддів:

головуючого - судді - Воробйова В.Л.

суддів - Дяченко І.В., Сенчишина Ф.М.

при секретарі - Маршуби О.О.

за участю прокурора - Артвіх А.І.

захисника - Марголіна В.Г.

потерпілої ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпра кримінальне провадження №12017040630001873 за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя м.Дніпро, громадянин України, з середньою освітою, не одруженого, на військової службі за контрактом - солдат військової частини А1302, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,

В С Т А Н О В И В:

29.07.2017 близько 01:25 години ОСОБА_3, разом з потерпілим ОСОБА_4, перебував біля будинку №3 по пр.Слобожанському м. Дніпро, де між ними на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків стався словесний конфлікт, в ході якого у ОСОБА_3 виник злочинний намір, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, тобто, на умисне вбивство ОСОБА_4

Реалізовуючи свій раптово виниклий злочинний намір ОСОБА_3, 29.07.2017 близько 01:30 години, знаходячись біля будинку №3 по пр. Слобожанському м. Дніпро, діючи умисно, бажаючи настання смерті потерпілого ОСОБА_4, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, дістав ніж, який, використовуючи як знаряддя вчинення кримінального правопорушення, утримуючи ніж у правій руці, навмисно завдав ОСОБА_4 один удар ножем в область життєво важливого органу тіла людини - шию з правої сторони, де розташована сонна артерія.

Своїми злочинними діями ОСОБА_3 спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_4, згідно висновку експерта №368/НЕ/46 від 16.08.2017 у вигляді: колото-різаної рани на передній поверхні шиї, раньовий канал від якої пошкоджує праву загальну сонну артерію, що знаходиться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті та відноситься до тяжких тілесних ушкоджень.

Смерть ОСОБА_4 настала від колото-різаного поранення шиї з ушкодженням магістральної судини, яке ускладнилось гострою крововтратою, що підтверджується даними судово-медичної експертизи трупу. Смерть потерпілого настала через проміжок часу, який вираховується кількома хвилинами.

Після скоєння злочину ОСОБА_3 з місця вчинення ним кримінального правопорушення зник, а ніж викинув.

Обвинувачений ОСОБА_3 фактично визнав себе винуватим за обставинами кримінального правопорушення, викладеного в обвинувальному акті. Суду показав, що 28.07.2017 біля «Макдональдсу» він зустрівся зі своїм другом ОСОБА_5, з яким на «Воронцовському» пляжі пив пиво, коли до ОСОБА_5 приїхала його дівчина. Посидівши на пляжі, вони разом проводили дівчину на автобусну зупинку, після чого вирішили повернутись на пляж. Проходячи автобусну зупинку, невідомий чоловік зачепив його та обізвав, на що він не відреагував. Невідомий побіг по пр.Слобожанському, де забіг у приміщення з гральними автоматами, а вони перейшли проспект, у кіоску придбали цигарки та ще по пляшці пива. Трохи згодом до них підійшли раніше незнайомі потерпілий ОСОБА_4 із ОСОБА_6, висунули до них претензію, що вони образили їх друга, почали погрожувати фізичною розправою, ображати нецензурною лайкою. Під час образ вони відійшли близько 20 метрів до забору, де почалась між ними бійка. ОСОБА_6 наніс декілька ударів ОСОБА_5 в область тулуба, після чого він притиснув ОСОБА_6 до себе і вони разом впали. Зіпхнувши ОСОБА_6 з себе, він підвівся, сказав, що не бажає проблем, що приїхав у відпустку та разом з ОСОБА_5 пішли з місця події. ОСОБА_5 запропонував йому йти до його квартири. Він погодився та вони у двох пішли в бік вул. Б.Хмельницького. По дорозі він почув, що за ними хтось біжить, повернувся та побачив, що до них наближався ОСОБА_6 із ОСОБА_4, які наздогнавши їх, перегородили дорогу, не давали пройти далі, просили гроші. Під час цього ОСОБА_5 стояв з боку від нього, приблизно в 2,5 метра, спиною до узбіччя. ОСОБА_6, з яким попередньо в нього булла бійка, знаходився з іншого боку, навпроти ОСОБА_5 Він вирішив пройти повз них, але ОСОБА_4 схопив його за шию правою рукою та намагався потягти за собою. Тоді він своєю правою рукою вихопив із кишені спортивний ніж, довжина леза якого 10 сантиметрів, який взяв із собою на пляж для побутових цілей, та цим ножем, інстинктивно наніс ОСОБА_4 один удар «на відмашку», з права в область плеча ОСОБА_4, після чого поклав ніж у свою кишеню. Після удару ножем ОСОБА_4 почав хитатись, впав, і він побачив біля потерпілого кров. Після цього він та ОСОБА_5 побігли геть і поїхали додому. На наступний день він поїхав на службу до своєї військової частина, де проходив службу помічником кулеметника. Він гадав, що вдарив ОСОБА_4 у плече, проте точно вказати це не може. Ніж, яким він наносив удар ОСОБА_4, викинув у сміттєвий бак біля будинку. Служив в зоні АТО, де приймав участь у бойових діях. Проходячи службу у військової частині його навчали «бойовому» використанню ножа, користуватись ним як для нападу, так самообороні від ножа. Під час сутички ОСОБА_4 йому не загрожував вбити.

Відповідно до ч.1 ст.337, п.1,2,3,4 ч.1 ст.368 КПК України суд вважає, що мало місце діяння, у вчинені якого обвинувачується ОСОБА_3, це діяння містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України та ОСОБА_3 винен у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, що підтверджується доказами, отриманими під час кримінального провадження, долученими судом та дослідженими під час судового розгляду.

Потерпіла ОСОБА_2 суду показала, що ОСОБА_4 є її сином. Останнього разу його бачила 28.07.2017 близько 22:30 годин, коли поверталась додому, він їй допоміг донести пакети, до дому не повернувся і не ночував дома. Проживала вона разом із сином, стосунки були добрі, син їй допомагав та забезпечував у зв'язку з її інвалідністю. Син підтримував гарні відносини із сусідами, спиртними напоями не зловживав, працював на СТО мийником машин. 29.07.2017 до неї зателефонували працівники поліції та повідомили, що їй необхідно приїхати на впізнання трупа сина. Сама вона свідком обставин гибелі сина не була, а події їй відомі зі слів працівників поліції. Обвинуваченого ОСОБА_3, ні вона, ні син, раніше не знали. Просить покарання для ОСОБА_3 найбільш суворе, яке передбачене законом, цивільний позов підтримує та просить задовольнити.

Свідок ОСОБА_5 суду показав, що 28.07. 2017 року він зустрівся із ОСОБА_3 на пр.Слобожанському, на зупинці «Воронцова», де вони розпивали спиртні напої, скільки саме випили, він не пам'ятає. Біля ресторану швидкого харчування «Макдональдс» між ним, незнайомими раніше потерпілим ОСОБА_4 та знайомим останнього виник конфлікт. 29.07.2017 близько 00:00 - 00:30 годин на прохання знайомого потерпілого ОСОБА_4 - ОСОБА_3 відійшов із ним, де між ними виникла бійка. Він в цей момент стояв поруч із ними. Після закінчення бійки вони перейшли на інший бік пр.Слобожанський та направлялися в сторону лівого берегу де знову зустріли ОСОБА_4 та його знайомого, які їх наздогнали. ОСОБА_4 почав висловлюватися нецензурною лайкою та просити гроші на алкоголь. Погроз від ОСОБА_4 не було та у руках у нього він нічого не бачив, з боку останнього на адресу обвинуваченого була агресивна поведінка. Після цього між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 почалась бійка, в ході якої ОСОБА_3 наніс ОСОБА_4 один удар, як йому здавалось, в область голови. Чи було щось у руці ОСОБА_3 в моменту удару він не бачив, при цьому речі ОСОБА_3 були у нього у руках. ОСОБА_4, поруч якого знаходився ОСОБА_3, впав на землю, а вони побігли, сіли в таксі та поїхали. В таксі ОСОБА_3 сказав йому, що вдарив ОСОБА_4 ножем в шию, область шиї тощо, і показав цей ніж по приїзду додому. Коли саме ОСОБА_3 дістав ніж та вдарив ножем ОСОБА_4, він не бачив. Вдома ОСОБА_3 йому сказав, що не знає, що буде, здається, він вбив ОСОБА_4 ОСОБА_3 показав йому ніж зі слідами крові, після чого вони помили ніж, та лягли спати. Що було з ножем йому не відомо. Механізм нанесення удару потерпілому - ОСОБА_3, точно вказати не може, оскільки події відбувались дуже швидко. При цьому зазначає, що перед сутичкою ОСОБА_3 стояв біля ОСОБА_4, який стояв обличчям до дороги, він сам стояв ліворуч та позаду ОСОБА_3, а інший чоловік з іншого боку.

Свідок ОСОБА_8 суду показав, що у нічний час, точної дати не пам'ятає, він йшов по пр.Слобожанському міста Дніпро, де побачив як повз нього на відстані 5-7 метрів пробігли двоє невідомих хлопців, які бігли по проспекту із сторони чоловіка, якого він потім побачив. Описати їх він не може, в чому вони були одягнуті він не пам'ятає. Потім він побачив невідомого, який лежав на землі у калюжі крові, обличчям до низу, був ще живий та хрипів. Біля невідомого було багато крові, після чого він викликав поліцію.

З протоколу огляду трупу від 29.07.2017 вбачається, що на тротуарі біля буд. 3 на пр.Слобожанському у м. Дніпро знаходиться труп у горизонтальному стану, на животі, обличчям до низу. Права верхня кінцівка зогнута у ліктьовому суглобі під гострим кутом, відведена від тулубу, знаходиться під грудями, ліва зогнута у ліктьовому суглобі, в області плеча прижата до тулуба, передпліччя та зап'ястя заведені під тулуб. Права нижня кінцівка випрямлена та витягнута від тіла, ліва нижня кінцівка зогнута у колінному суглобі, внутрішньою поверхнею гомілковостопного суглобу лежить зверху на правої голені. Труп одягнутий в одежу, через плече одягнута сумка з речами, поруч від трупа лежить мобільний телефон. Під трупом та біля нього калюжа буро червоного кольору та на одежі із нагрудною сумкою виявлені сліди бурого кольору схожої на кров. На кожних покровах обличчя, передній поверхні шиї та тулубу верхніх кінцівок, а також на передній поверхні кінцівок маються буро червоні сліди схожі на кров. Пошкодження: на передньої поверхні шиї справа визначається рана веретеноподібної форми з рівними краями, один з кінців яких загострений, другий П-образний.

З протоколу огляду місця події від 29.07.2017 та фото таблиці до нього слідує, що об'єктом огляду є ділянка місцевості біля будинку № 3 по пр. Слобожанському у м. Дніпро, в ході якого в 1.5 м від забору виявлений та розташований труп чоловіка,біля якого мається речовина бурого кольору округлої форми, яка розташована під тілом та біля. На відстані 6 метрів від проїзної частини мається речовина бурого кольору, діаметром приблизно 20х15, 20х20, 50х15 см. В ході огляду було виявлено та вилучено: нагрудну сумку чорного кольору, портмоне чорного кольору, грошові кошти у сумі 9 гривень, закладної із ломбарду на ім'я ОСОБА_4, дактилоскопічна картка трупу, мікрочастинки, зрізи нігтьових пластин, речовини бурого кольору на марлевому тампоні та плям на асфальті, ліхтарика, розкладний ніж, мобільний телефон «Нокіа» ІМЕІ: НОМЕР_1.

Відповідно до протоколу огляду від 29.07.2019 - секційної зали № 1 КЗ ДОР СМЕ Новокодацького відділення, встановлено, що труп ОСОБА_4 був одягнутий у одяг та взуття зі слідами речовини бурого кольору: сандалі чорного кольору, труси сірого кольору, шорти чорного кольору, кофту жовтого кольору, які визнані речовими доказами по справі.

Згідно лікарського свідоцтва про смерть № 368/НЕ, смерть невідомого померлого 29.07.2018 настала внаслідок нападу з метою убивства, від крововтрати, травми кровоносних судин на рівні шиї, колото-різаного поранення шиї з використанням гострого предмету.

Відповідно до висновку експерта №368/НЕ від 29.07.2017 - 02.08.2017 року, судово-медичний діагноз: Основний - колото - різане поранення шиї з ушкодженням магістральної судини; Ускладнення - гостра крововтрата. Смерть ОСОБА_4 настала від колото-різаного поранення шиї з ушкодженням магістральної судини, яке ускладнилось гострою крововтратою, що підтверджуються даними судово-медичної експертизи трупа. При експертизі трупа виявлено: колото-різана рана на передній поверхні шиї на відстані 155 см від підошвенної поверхні стоп та 1,5 см вправо від середньої лінії тіла, від неї відходить раньовий канал, який іде спереду назад, дещо зліва направо, дещо зверху вниз, раньовий канал довжиною 5-7 см, по ходу раньового каналу ушкоджено праву загальну сонну артерію. Колото - різане поранення на передній поверхні шиї виникло, прижиттєве, безпосередньо перед настанням смерті (за хвилини, десятки хвилин до настання смерті), від дії предмету, який володів колото-ріжучими властивостями та знаходиться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті та відноситься до тяжких тілесних ушкоджень. При експертизі виявлено: 9 саден на передній поверхні у проекції правого колінного суглобу; 3 садна на передній поверхні у проекції лівого колінного суглобу; 12 саден на задній поверхні у проекції лівого ліктьового суглобу та 25 саден на задній поверхні правого ліктьового суглобу. Всі садна на верхніх та нижніх кінцівках виявлені при експертизі трупа, виникли прижиттєве, незадовго до настання смерті, від дії тупого твердого предмету або при ударі об такий (можливо рельєфна поверхня, схожа на асфальт або подібне), відноситься до Легких тілесних ушкоджень. При судового-токсикологічному дослідженні крові та сечі з трупа не виявлені: метиловий, етиловий, ізопропіловий, пропілів, ізобутиловий, бутиловий, ізоаміловий, аміловий спирти. Додатково при судово - імунологічному дослідженні зразка крові з трупу встановлена група 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за серологічною системою АВ0.

Відповідно до висновку експерта №368/НЕ/46 від 16.08.2017 встановлено: при експертизі трупа виявлено: колото-різана рана на передній поверхні шиї, раньовий канал від якої пошкоджує праву загальну сонну артерію. Це ушкодження утворилось, прижиттєве, безпосередньо перед настанням смерті (за хвилини, десятки хвилин до настання смерті), від дії твердого предмету, травмуючи частина якого володіла колото-ріжучими властивостями та знаходиться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті та відноситься до тяжких тілесних ушкоджень. Крім вищезазначеного при експертизі виявлено: 9 саден на передній поверхні у проекції правого колінного суглобу; 3 садна на передній поверхні у проекції лівого колінного суглобу; 12 саден на задній поверхні у проекції лівого ліктьового суглобу та 25 саден на задній поверхні правого ліктьового суглобу. Всі садна на верхніх та нижніх кінцівках, виявлені при експертизи трупа, виникли прижиттєве, незадовго до настання смерті від дії тупого твердого предмету або при ударі об такий (можливо рельєфна поверхня, схожа на асфальт або подібне), відноситься до Легких тілесних ушкоджень. Смерть ОСОБА_4 настала від колото-різаного поранення шиї з ушкодженням магістральної судини, яке ускладнилось гострою крововтратою, що підтверджується даними судово-медичної експертизи трупа. Після спричинення тілесних ушкоджень потерпілий міг здійснювати будь-які самостійні дії до моменту втрати свідомості. Враховуючи характер виявлених ушкоджень та причину смерті не виключено збереження життя потерпілого після їх утворення, за умови своєчасного надання спеціалізованої, кваліфікованої медичної допомоги. Виявлене при експертизі трупа тілесне ушкодження у вигляді колото-різаного поранення виникло від не менш ніж однієї механічної дії твердим предметом травмуюча частина якого володіла колото-ріжучими властивостями. Всі інші виявлені при експертизі трупа тілесні ушкодження утворились від тупого твердого предмету або при ударі об такий (можливо рельєфна поверхня, схожа на асфальт або подібне), тому визначити детальну кількість травмуючих впливів, необхідних для їх утворення, не можливо. Раньовий канал від колото-різаного поранення шиї розповсюджувався з переду - назад, дещо зліва - направо, дещо зверху - вниз, що вказує на напрямок руху травмуючого предмету відносно тіла потерпілого. Більш детально встановити розташування потерпілого під час утворення тілесних ушкоджень на момент проведення експертизи не можливо. Тілесних ушкоджень, які були властиві саме боротьбі або самозахисту та не могли утворитися за інших обставин, при експертизі трупа не виявлено. Після спричинення ушкоджень в області шиї з ушкодженням магістральної артерії смерть потерпілого настала через проміжок часу, який вираховується кількома хвилинами, що підтверджуються морфологічною характеристикою. При судово-токсикологічному дослідженні крові та сечі з трупа не виявлені: метиловий, етиловий, ізопропіловий, пропілів, ізобутиловий, бутиловий, ізоаміловий, аміловий спирти. Морфологічних ознак будь-яких тяжких або хронічних захворювань при експертизі трупа не виявлено. Враховуючи характер, кількість та локалізацію виявлених при експертизі трупа тілесних ушкоджень, можна вважати, що потерпілий не міг спричинити їх власною рукою.

Згідно протоколу пред'явлення особи для впізнання від 06.08.2017, а також, диску з відеозаписом його проведення, за участю свідка ОСОБА_9, вбачається, що останній впізнав особу під № 2 (ОСОБА_5), яка 29.07.2017 року близько о 01-30 біля будинку АДРЕСА_1 знаходилась разом із чоловіком, який в ході сварки, наніс ОСОБА_4, з яким був на той час свідок, удар в область шиї, після якого той впав на землю. Впізнав по рисам обличчя та загальної зовнішності, загальним рисам обличчя, волосся, форму носа та вух.

З протоколу пред'явлення особи для впізнання від 06.08.2017, а також диску з відеозаписом його проведення, за участю свідка ОСОБА_9, слідує, що останній впізнав особу під № 2 (ОСОБА_3.), яка 29.07.2017 року близько о 01-30 біля будинку АДРЕСА_1, в ході сварки, наніс ОСОБА_4, з яким в той момент був свідок, удар в область шиї, після якого ОСОБА_4, якого вдарили, впав на землю. Впізнав по рисам обличчя та загальної зовнішності, загальні риси обличчя, волосся, форма носа та вух.

З протоколу огляду від 06.08.2017 за участю ОСОБА_3 вбачається, що за повідомленням та вказівкою обвинуваченого були оглянуті сміттєві баків, які розташовані біля ділянки місцевості по вул. Корнійчука, 6 м. Дніпро, куди останній викинув ніж, яким вдарив 29.07.2017 о 01-30 год. раніше йому не відомого чоловіка в область шиї. Ножа не було знайдено та вилучено.

Особисті речі ОСОБА_3: сумка зеленого кольору, шорти чорного кольору з написом «Nike», де на лівій штанині попереду та на правої штанині попереду на зовнішньому шві наявні плями бурого кольору, на відстані 5 см від карману, також, наявні плями бурого кольору на внутрішньому шві правої штанині; капці чорного кольору, були оглянуті, вилучені та опечатані, про що 06.08.2017 складено відповідний протокол огляду. Як пояснив ОСОБА_3 у вказаній одежі він був одягнутий 29.07.2017 о 01-30, коли наніс удар ножем в область шиї невідомому чоловіку.

Відповідно до висновку експерта № 907/Н від 22.08.2017 - 30.08.2017 року у ОСОБА_3 встановлена кров групи 0 з ізогемаглютинінами анти - А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0.

Відповідно до висновку експерта № 908/Н від 24.08.2017 - 18.09.2017 року вбачається, що на шортах і сандалію на ліву ногу, які належать підозрюваному ОСОБА_3, знайдена кров, при встановлені видової приналежності крові, виявлений білок крові людини. У результаті серологічного дослідження крові на шортах і сандалію на ліву ногу, виявлені антиген Н і ізогемаглютиніни анти-А і анти-В. Що свідчить про приналежність крові у слідах на шортах та на сандаліях до групи 0 з ізогемаглютинінами анти- А і анти-В за ізосерологінчою системою АВ0. Беручи до уваги групову приналежність крові трупа ОСОБА_4 і підозрюваного ОСОБА_3, в слідах на шортах і сандалію на ліву ногу, не виключається походження крові, як від потерпілого ОСОБА_4, так і від підозрюваного ОСОБА_3.

З висновку судово-психіатричного експерта № 189 від 28.09.2017 року вбачається, що ОСОБА_3 на хронічне психічне захворювання, недоумство, тимчасовий хворобливий розлад психічної діяльності або інший хворобливий стан психіки в період інкримінованого йому діяння не страждав і в теперішній час не страждає. Виявляв раніше й виявляє в теперішній час психічні й поведінкові розлади внаслідок комбінованого вживання наркотичних засобів та алкоголю. Під час інкримінованого йому діяння він міг усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Іспитований у теперішній час також може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. Іспитований у досліджуваний ситуації в стані фізіологічному афекту або іншому емоційному стані, що істотно вплинув на свідомість і поведінку, не перебував.

Під час проведення дослідження експертами встановлено, що ОСОБА_3 служив в зоні АТО, де приймав участь у бойових діях на території Донецької та Луганської області. Спиртне вживає з 14 років. Зловживає останні 5 років. Періодично вживав наркотики та психотропні речовини, у зв'язку з чим у 2016 році знаходився на лікуванні у КЗ «Дніпропетровська клінічна психіатрична лікарня «ДОР». Був виписаний із діагнозом «Психічні і поведінкові розлади внаслідок одночасного вживання алкоголю і амфетамінів. Абстинентний стан (сидром відміни) неускладнений».

З висновку експерта №1026-МК від 27.09.2017 - 05.10.2017 року вбачається, що пошкодження на дослідженому шматку шкіри області шиї трупа ОСОБА_4 має морфологічні ознаки наскрізної колото-різаної рани, заподіяної предметом, який мав колюче-ріжучі властивості, слідоутворююча частина якого була пласка (типа клинка ножа), шириною слідоутворюючої частини близько 31 мм, мала вістря, один нерівномірно-гостро заточений край (лезовий) та протилежний не заточений край (обуховий), товщиною близько 2,3 мм, з «П» - подібним поперечним перетином, з чітко вираженими ребрами, прогнозовано, з більш загостреним лівим ребром обуха.

Відповідно складеного слідчим під час досудового розслідування протоколу проведення слідчого експерименту від 17.10.2017 року за участю підозрюваного ОСОБА_3, диску відеозапису до нього, заяви ОСОБА_3, вбачається, що ОСОБА_3 визнає свою провину повністю, але відмовляється від проведення слідчого експерименту у зв'язку з морально-етичних міркувань.

Європейський Суд з прав людини у справі «Жогло проти України» (п. 38) зазначив, що усі докази зазвичай мають бути представлені у відкритому слуханні справи в присутності обвинуваченого для забезпечення можливості надати аргументи іншій стороні. Існують винятки з цього правила, але вони не повинні порушувати права захисту. Як загальне правило, пункти 1 та 3 статті 6 вимагають надання підсудному відповідної та належної можливості заперечити, а також ставити запитання свідкові обвинувачення, - або під час давання показань, або на пізнішому етапі (див. «Люді проти Швейцарії» (Ludi v. Switzerland), рішення від 15 червня 1992 року). Обвинувачення не повинно ґрунтуватись виключно чи вирішальною мірою на тих показаннях, які сторона захисту не могла оскаржити (див., mutatis mutandis, «Дурсон проти Нідерландів» (Doorson v. theNetherlands), рішення від 26 березня 1996 року).

Європейський Суд з прав людини наголошує, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Суд, дослідивши наявні докази, вважає, що всі докази у кримінальному провадженні у відношенні ОСОБА_3, є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.

Недопустимих доказів, отриманих внаслідок істотного порушення прав та свобод людини або доказів та відомостей, які стосуються особи обвинуваченого не має.

З огляду на показання ОСОБА_3, потерпілої та свідків, письмових доказів, висновків експерта, суд вважає, що мотивом злочину, скоєного ОСОБА_3 - був конфлікт та бійка з потерпілим, злість до останнього, з-за цього раптово виниклі неприязні відносини та особлива неприязнь один до одного через конфлікт та бійки між ними, тому обвинувачений свідомо посягнув на життя іншої людини.

Те, що ОСОБА_3 діяв з прямим умислом на вбивство ОСОБА_4, свідчить той факт, що підсудний використав як знаряддя вбивства ніж, маючий достатньо довге лезо з особливою характеристикою, встановленою висновком експерта - мав колюче-ріжучі властивості, слідоутворююча частина якого була пласка (типа клинка ножа), шириною слідоутворюючої частини близько 31 мм, мала вістря, один нерівномірно-гостро заточений край (лезовий) та протилежний не заточений край (обуховий), товщиною близько 2,3 мм, з «П» - подібним поперечним перетином, з чітко вираженими ребрами, прогнозовано, з більш загостреним лівим ребром обуха.

При чому, повністю усвідомлюючи свої дії, цілеспрямовано, саме зі слів обвинуваченого, миттєво, «на відмашку», з достатньою силою наніс удар ножем виключно в життєво важливий орган потерпілого та спричинив останньому колото-різане поранення в область шиї з правої сторони з ушкодженням магістральної судини, яке ускладнилось гострою крововтратою, а саме в область життєво важливого органу - сонну артерію, від якого ОСОБА_4 помер через незначний час. Відповідно до висновку експерта це ушкодження утворилось, прижиттєве, безпосередньо перед настанням смерті (за хвилини, десятки хвилин до настання смерті).

Після нанесення удару ножем, ОСОБА_3 не надав потерпілому медичну допомогу, не залишився, а швидко залишив місце скоєння кримінального правопорушення та в подальшому позбувся знаряддя злочину - ножа, який викинув у сміттєвий бак.

З показів свідка ОСОБА_5 також вбачається, що ОСОБА_3 діяв з прямим умислом, оскільки потерпілий одразу після удару, нанесеного ОСОБА_3, впав на землю, а він разом з обвинуваченим після цього, швидко побігли з місця події. По дорозі до дому обвинувачений повідомив його, що вбив ОСОБА_4 ножем, який ОСОБА_3 разом з свідком вимили від крові.

Як з показів ОСОБА_3, так і свідки ОСОБА_5 не слідує, що дії ОСОБА_4 несли для них загрозу їх життю або здоров'ю.

Під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_3 служив в зоні АТО, де приймав участь у бойових діях на території Донецької та Луганської області. На час скоєння інкримінованого кримінального правопорушення проходив службу у військовій частині помічником кулеметника. Був обізнаний відносно використання холодної зброї, зокрема ножа, оскільки, проходячи службу у військової частині його навчали «бойовому» використанню ножа, користуватись ножем як для нападу, так самообороні від ножу.

З службової характеристики солдата військової частини А1302 ОСОБА_3 слідує, що він повсякденно загартовує себе, вдосконалює свою фізичну підготовку, фізично розвинутий добре, швидко адаптується до подій, що раптово змінюються.

З огляду на викладене, досліджені судом докази у своїй сукупності та взаємозв'язку поза всяким розумним сумнівом достатньо доводять винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення в межах обвинувачення, яке було підтримане прокурором, і суд, оцінюючи докази, вважає, що ОСОБА_3 усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння - дії, передбачав його суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті іншої людини - ОСОБА_4 і бажав її настання, а тому, дії ОСОБА_3 повинні бути кваліфіковані за ч.1 ст.115 КК України, які виразилися у вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині.

Твердження ОСОБА_3, що він наніс ОСОБА_4 один удар ножем «на відмашку» з права в область плеча ОСОБА_4, не впливає будь-яким чином на доведеність його винуватості у вбивстві ОСОБА_4 та на кваліфікацію його злочинних дій, оскільки на підставах тих доказів, які були предметом перевірки, дослідження в удовому засіданні, з достатньою повнотою з'ясовано всі обставини вбивства, причину смерті потерпілого, а також заподіяння йому тілесного ушкодження, внаслідок якого настала його смерть.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року передбачено, що кожен маж право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Призначаючи покарання ОСОБА_3 суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, яка викладена у справі «Езе і Коннорс проти Сполученого Королівства» від 9 жовтня 2003 року, що кримінальне покарання переслідує, як прийнято вважати, подвійну мету - покарання і стримування від вчинення нових злочинів.

Відповідно до положень ч.2 ст.65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Для вибору такого покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості вчиненого злочину.

Загальні засади призначення покарання спрямовані на забезпечення принципів законності, обґрунтованості, індивідуалізації, гуманності і справедливості, співмірності покарання, яке має бути необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Призначаючи покарання, суд враховує обставини, що пом'якшують покарання: ОСОБА_3 вперше скоїв умисний злочин, раніше не судимий, служив в зоні АТО, де приймав участь у бойових діях на території Донецької та Луганської області, за місцем служби характеризується позитивно, свою провину у скоєнні злочину, фактично визнав.

Конституція України визначила, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (ст.3).

Судом враховується, що ОСОБА_3 скоїв умисний особливо тяжкий злочин проти життя особи - вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, який представляє дуже велику суспільну небезпеку, вважається найтяжчим злочином проти особи.

Його суспільна небезпечність полягає у тому, що під час вчинення вбивства відбувається свідоме посягання на життя іншої людини. Наслідок у вигляді смерті не має зворотного характеру, оскільки шкода, заподіяна потерпілій особі, не може бути усунена, що унеможливлює її відшкодування або компенсацію потерпілому чимось іншим. Заподіянням смерті іншій людини грубо ігнорується її природне, а тому невідчужуване право на найцінніше благо - життя.

Призначаючи покарання, суд враховує позиції Європейського суду з прав людини, які викладені у справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року), згідно яких досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) ЄСПЛ вказав, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що покаранням, необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, є покарання у вигляді позбавлення волі, оскільки підстави для призначення покарання більш м'якого, ніж передбачено законом, не встановлені, виправлення обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції останнього від суспільства і саме таке покарання буде відповідати тяжкості правопорушення, не буде становити «особистий надмірний тягар для особи» та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.

Із цих же підстав суд не вбачає за можливе застосувати ст.69 КК України та призначити покарання більш м'яке ніж передбачене законом.

При цьому, суд вважає, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів.

Потерпіла ОСОБА_2, вона ж цивільний позивач, пред'явила до обвинуваченого ОСОБА_3 цивільний позов про відшкодування моральної шкоди у розмірі 500000,00 грн.

Прокурор Артвіх А.І. не заперечував проти задоволення цивільного позову.

Обвинувачений ОСОБА_3, він же цивільний відповідач, та його захисник Марголін В.Г. позовні вимоги визнали частково, оскільки вважають заявлені вимоги завищеними та не обґрунтованими.

Суд вважає, що є наявність правових підстав для задоволення цивільного позову ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди у повному обсязі.

Вирішуючи заявлений цивільний позов та розмір заявлених вимог щодо відшкодування шкоди, суд враховує наступне.

Згідно ч.1 ст.23 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України) особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявністю її вини.

Згідно ч.3 ст.23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливостей їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахування інших обставин, які мають істотне значення, також при визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, конкретних обставин по справі, характер моральних страждань і наслідків, що наступили.

Таким чином, з урахуванням викладеного, суд погоджується зі слушністю доводів цивільного позивача відносно стягнення з цивільного відповідача - обвинуваченого ОСОБА_3 моральної шкоди, завданої в результаті вчинення останнім відносно неї протиправних дій, а також наявністю передбачених законом підстав для її відшкодування, які передбачені ст.ст.11,16, п.1 ч.2 ст.23 ЦК України.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд керується принципами виваженості та розумності, при цьому суд враховує фактичні обставини, при яких цивільним позивачем було завдано моральні страждання, перенесені потерпілою внаслідок вчиненого відносно неї кримінального правопорушення - настання смерті її сина ОСОБА_4, виходячи з чого колегія суддів вважає суму у розмірі 500 000,00 гривень, достатньою для компенсації моральної шкоди, завданої ОСОБА_3 в результаті вчинення ним кримінального правопорушення.

Питання щодо речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.368-371,373,374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому за ч.1 ст.115 КК України обвинуваченні та призначити йому покарання у вигляді 11 (одинадцяти) років позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили продовжити дію раніше обраного ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою у Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)».

Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з 07.08.2017 року.

Цивільний позов задовольнити в повному обсязі і стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 500000 (п'ятсот тисяч) гривень на відшкодування моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням.

Відповідно до п.4 ч.9 ст.100 КПК України, речові докази - дактилоскопічну картку трупу ОСОБА_4, мікрочастинки, зрізи нігтьових пластин, речовини бурого кольору на марлевому тампоні та плям на асфальті, зразок крові ОСОБА_3 - зберігати до набрання вироком законної сили та знищити, як таке, яке не має ніякої цінності і не може бути використане.

Згідно п.1 ч.6 ст.100 КПК України: нагрудну сумку чорного кольору, портмоне чорного кольору, грошові кошти у сумі 9 гривень, закладну з ломбарду на ім'я ОСОБА_4, ліхтарик, розкладний ніж, мобільний телефон «Нокіа» ІМЕІ: НОМЕР_1, сандалі чорного кольору, труси сірого кольору, шорти чорного кольору, кофту жовтого кольору - повернути за належністю потерпілій ОСОБА_2

Сандалі та шорти ОСОБА_3 - повернути засудженому за належністю.

На підставі ч.5 ст.100 КПК України диск з відеозаписом проведення впізнання (т.2 а.с.114) та диск з відеозаписом проведення слідчого експерименту від 17.10.2017 року (т.2 а.с.205) - зберігати у матеріалах кримінального провадження.

Обвинувачений, захисник, прокурор та потерпіла мають право подати апеляційну скаргу на вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення, через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська до Дніпровського апеляційного суду.

На підставі ч.6 та ч.7 ст.376 КПК України копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, а потерпіла і захисник копію вироку мають право отримати у суді.

СУДДІ:

-------------------- ----------------- ---------------------

В.Л.Воробйов І.В.Дяченко Ф.М. Сенчишин