Ухвала суду № 80388110, 06.03.2019, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/6727/19

Провадження № 1-кс/760/3952/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2019 року м. Київ

Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва Вишняк М.В., при секретарі Моренко В.І., за участі: прокурора Сидоренка В.А., захисника Безпалого Т.Г. (свідоцтво № 3872/10 від 22.01.2009р. про право на заняття адвокатською діяльністю, ордер та угода про надання правової допомоги), підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного бюро Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Литвиненка Д.І., погоджене прокурором п'ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Сидоренком В.А., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5р. народження, уродженця м. Одеси, громадянина України, з вищою освітою, розлучений, має на утриманні сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7. народження, працює адвокатом, приватним підприємцем, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5, проживає за адресою: АДРЕСА_6, раніше не судимий,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.

Перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 52017000000000889 від 20.12.2017р., у рамках якого було подано клопотання, та, дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора, захисника та підозрюваного,

В С Т А Н О В И В:

До Солом'янського районного суду надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2, яке відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України.

Підозрюваний доставлений до суду під вартою.

Документом, що підтверджує надання підозрюваному копії клопотання та матеріалів, які його обґрунтовують, є розписка.

Подане клопотання обґрунтовується тим, що Національним антикорупційним бюро України ОСОБА_2 підозрюється в тому, що обіймаючи посаду директора Державного госпрозрахункового зовнішньоторгівельного підприємства «Спецтехноекспорт», тобто, будучи службовою особою, в період часу з 02.03.2015р. по 01.12.2016р., маючи єдиний умисел на розтрату чужого майна, за попередньою змовою групою осіб у складі ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та інших невстановлених органом досудового розслідування осіб, організував розтрату, шляхом зловживання своїм службовим становищем, чужого майна - грошових коштів на суму 2 225 059,41 дол. США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України становить 55 457 117,73грн., що є особливо великим розміром, оскільки більш ніж у 600 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, у результаті чого державі в особі ДП «Завод 410 ЦА» спричинено збитки на суму 2 225 059,41 дол. США, що за офіційним курсом Національного банку України, становить 55 457 117,73грн.

20.12.2017р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості за ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України під № 52017000000000889.

04.03.2019р. о 13.38 год. ОСОБА_2 було затримано на підставі ст. 208 КПК України.

04.03.2019р. о 15.32 год. ОСОБА_2 було повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України в організації розтрати чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, а також службовому підроблені.

У клопотанні детективом постановлено питання про застосування ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, з можливістю внесення застави у сумі 55 457 349грн., оскільки останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, один із яких відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, та у зв'язку із існуванням ризиків, передбачених ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Під час судового розгляду прокурор підтримав подане клопотання та просив його задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні.

Захисник Безпалий Т.Г. та підозрюваний ОСОБА_2 просили відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки пред'явлена органами досудового розслідування підозра є необґрунтованою, крім того, органами досудового розслідування не доведено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Тому, просили застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною залишати житло в нічний час.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання та надані в суді документи, вважаю, що клопотання детектива підлягає частковому задоволенню.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В ході судового розгляду встановлено, що пред'явлена органами досудового розслідування ОСОБА_2 підозра за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п. 175 рішення від 21.04.2011р. у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).

Так, ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні інкримінованих йому злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, що підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, зокрема: платіжними дорученнями в іноземній валюті № 318 від 20.10.2015р., № 102 від 05.04.2016р., № 302 від 17.11.2016р., № 325 від 30.11.2016р.; актом виконання робіт № 147 від 07.11.2016р. за агентською (консультаційною) угодою № STE-17-A-09 від 09.04.2009р.; звітами комісіонера від 26.10.2015р., від 18.11.2016р., від 01.12.2016р. за договором комісії № STE-1-2-Д/К-09-04/09-01 від 08.01.2009р.; довідкою спеціалістів Держаудитслужби від 08.05.2018р. з додатками до неї; висновком експерта за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи від 08.05.2018р. № 19/17-3/1/115-СЕ/18 з додатками до нього; висновком експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи № 9950/18-72 від 19.07.2018р. з додатками до нього; показами ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та інших свідків, та іншими матеріалами кримінального провадження.

Таким чином, надані суду докази обґрунтовано свідчать про причетність підозрюваного ОСОБА_2 до вчинення кримінальних правопорушень, які розслідуються.

Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, бо розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Під час судового розгляду клопотання, не знайшли свого підтвердження доводи прокурора про існування ризику перешкоджання ОСОБА_2 кримінальному провадженню іншим чином, оскільки прокурором не надано слідчому судді обґрунтованих доказів, які б свідчили про наявність вказаного ризику.

Разом з тим, слідчий суддя вважає доведеним існування ризику переховування від органів досудового розслідування, оскільки з моменту повідомлення ОСОБА_2 про підозру у вчиненні злочинів, один із яких відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, пройшов незначний проміжок часу, він має в наявності паспорти для виїзду за кордон, неодноразово перетинав державний кордон України, тому може переховуватися від органів досудового розслідування.

Також, слідчий суддя вважає доведеним існування ризику впливу на свідків та інших підозрюваних в даному провадженні, оскільки ОСОБА_2, перебуваючи на посаді директора ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт», організував вчинення інкримінованих йому злочинів за попередньою змовою з іншими підозрюваними в даному кримінальному провадженні - ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, тому виходячи з його авторитетної репутації, може мати на них вплив.

Крім того, під час досудового розслідування, серед інших, допитано в якості свідків працівників ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт», тому ОСОБА_2, користуючись авторитетом серед співробітників ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт», як колишній керівник, а також службовим становищем його спільників, може і надалі підтримувати особисті зв'язки із свідками та мати на них вплив.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

У справі «Амбрушкевич проти Польщі» (Ambruszkiewicz v. Poland N 7/03 від 04.05.2006) Європейський суд з прав людини наголошує, що не викликає протиріч те, що в деяких особливих випадках позбавлення свободи може бути єдиним засобом, який дозволяє гарантувати явку обвинуваченого до суду, зокрема, з урахуванням його особистості та характеру злочину, а також тяжкості ймовірного покарання. Крім того, Європейський суд з прав людини вважає за необхідне, щоб підстави, наведені владою на обґрунтування застосування запобіжного заходу у вигляді позбавлення свободи, були доповнені конкретними фактами стосовно підозрюваного, а мотиви за обставинами справи могли вбачатися переконливими та відповідними.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини та враховуючи наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у злочинах, у вчиненні яких він підозрюється, один із яких відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за який передбачено покарання до 12 років позбавлення волі, його роль при вчиненні інкримінованих йому правопорушень (організатор вчинених злочинів), свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам, тому, слідчий суддя, вважає необхідним застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Частиною 4 ст. 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо неправомірним для нього.

Згідно п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Таким чином, визначаючи розмір застави, слідчий суддя приймає до уваги дані про особу підозрюваного ОСОБА_2, який має постійне місце реєстрації та проживання, розлучений, має на утриманні сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7. народження, працює адвокатом, приватним підприємцем, стан його здоров'я (хворіє на хворобу Крона з 2016р.), а також майновий стан підозрюваного ОСОБА_2, якому на праві приватної власності належать: 1/2 частка квартири, що за адресою: АДРЕСА_1; 2-х кімнатна квартира, що за адресою: АДРЕСА_2; нежитлове приміщення № 147, що за адресою: АДРЕСА_7; 1/3 частка квартири, що за адресою: АДРЕСА_3; однокімнатна квартира, що за адресою: АДРЕСА_4; автомобіль марки «Mercedes-Benz», моделі: GL 350 CDI 4 MATIC, 2013 року випуску.

Крім того, слідчий суддя, враховуючи ті обставини, що в результаті злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_2 було завдано шкоду в особливо великих розмірах, що становить 55 457 117,73грн., а також, що предметом злочинних посягань, в даному випадку, також виступили державні та суспільні інтереси, тому слідчий суддя вважає, що такі обставини є виключними та такими, що вимагають від суду більшої суворості, як зазначено в рішенні ЄСПЛ «Летельє» проти Франції».

За таких обставин, відповідно до абзацу 2 п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, слідчий суддя вважає, що застава у межах трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не забезпечить належне виконання ОСОБА_2 покладених на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, тому вважає доцільним визначити ОСОБА_2 заставу у розмірі 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 921 000грн., яка є помірною для нього та буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у підозрюваного бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи вказане, слідчий суддя вважає обґрунтованим та достатнім задля забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_2 покласти на нього наступні обов'язки: прибувати до детектива, прокурора або суду за першою вимогою; не відлучатися з м. Києва та Київської області без дозволу детектива, прокурора або суду; повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування, що стосується обставин даного кримінального провадження, із підозрюваними в даному кримінальному провадженні ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, поза межами процесуальних дій; здати на зберігання до Державної міграційної служби України паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю, які в сукупності з тим розміром застави, яка до ОСОБА_2 застосована, повинні достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та забезпечити, у подальшому, його належну процесуальну поведінку у даному провадженні.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання детектива підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 480 КПК України стосовно адвоката застосовується особливий порядок кримінального провадження.

Як встановлено в ході судового розгляду клопотання підозрюваний ОСОБА_2, обліковується у Раді адвокатів м. Києва (свідоцтво № НОМЕР_1, видане 29.10.2009р. Київською міською КДКА). Однак, на підставі заяви від 03.10.2014р. зупинено право на заняття адвокатською діяльністю.

Тому, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 483 КПК України слідчий суддя вважає необхідним повідомити відповідні органи адвокатського самоврядування про застосування запобіжного заходу відносно адвоката ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6 народження.

Керуючись статтями 177, 178, 182, 183, 184, 192-194, 196, 197, 202, 207, 208, 209, 480, 483, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання детектива Національного бюро Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Литвиненка Д.І. - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6 народження, запобіжній захід у вигляді тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі строком на 60 днів.

Строк тримання під вартою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6 народження, рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 04 березня 2019 року 13.38год.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6 народження, закінчується о 13.38год. 02 травня 2019 року.

Заставу визначити у розмірі 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1921000грн. (один мільйон дев'ятсот двадцять одна тисяча гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: отримувач ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО 820172, банк Державна казначейська служба України м. Київ, р/р 37318005112089 та надати документ, що це підтверджує, до Солом'янського районного суду міста Києва.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6 народження, наступні обов'язки:

- прибувати до детектива, прокурора або суду за першою вимогою,

- не відлучатися з м. Києва та Київської області без дозволу детектива, прокурора або суду,

- повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну місця проживання та/або місця роботи,

- утримуватися від спілкування, що стосується обставин даного кримінального провадження, із підозрюваними в даному кримінальному провадженні ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, поза межами процесуальних дій,

- здати на зберігання до Державної міграційної служби України паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну,

- носити електронний засіб контролю.

Термін дії обов'язків, покладених судом, визначити, в межах строку досудового розслідування, тобто до 04 травня 2019р., з моменту звільнення підозрюваного з-під варти, внаслідок внесення застави.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово детектива, прокурора та слідчого суддю Солом'янського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

В задоволенні іншої частини клопотання відмовити.

Повідомити відповідні органи адвокатського самоврядування про застосування запобіжного заходу відносно адвоката ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6 народження.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру Генеральної прокуратури України.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя: М.В. Вишняк