Ухвала суду № 80387740, 27.02.2019, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 2/759/3541/19

ун. № 759/2606/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2019 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Шум Л.М. розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 759/2606/19 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп», ОСОБА_2 про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги за кредитним договором № 223334203 від 02.04.2008р., про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги за Іпотечним договором від 02.04.2008 р.,

В С Т А Н О В И В:

Позивач у лютому 2019 р. звернувся до суду із вказаними вище позовними вимогами.

Одночасно позивачем була подана заява про забезпечення позову, яка 22.02.2019 р. була доповнена, відповідно до якої представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 просив суд накласти арешт на Ѕ частину нежилого приміщення № 170 загальною площею 69 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та заборонити ОСОБА_2 відчужувати та вчиняти будь-які дії щодо відчуження вказаного вище майна.

В обгрунтування вимог заяви представник позивача посилається на те, що в разі реалізації спірного майна в рамках виконавчого провадження, відкритого на підставі рішення Святошинського раойнного суду м. Києва від 04.09.2012 р., позивачу доведеться вчиняти додаткові дії для відновлення становища, що існувало до реалізації майна, наприклад, оспорювати результати електронних торгів, на яких буде продано майна; оспорювати дійсність правочину, за яким право валсності на майно буде передано третім особам.

Суд, дослідивши матеріали позовної заяви, перевіривши доводи заяви про забезпечення позову вважає, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Відповідно до ч. 2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Судом встановлено, що рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 04.09.2012 р. у справі № 2608/4065/12, 2/2608/3477/12 розірвано кредитний договір № 223334203, укладений 02.04.2008р. між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль» (правонаступник Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль») та ОСОБА_1; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором в сумі 2 672 685,86 грн., судовий збір в розмірі 1700,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., а всього 2 674 505,86 грн.; звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: нежиле приміщення № 170 загальною площею 69 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1., що належить ОСОБА_1 та ОСОБА_7, на праві власності в рівних частках кожному по Ѕ частині, що підтверджується договором купівлі-продажу нежитлового приміщення, який зареєстрований в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна 18.04.2008 року в реєстровій книзі № 58-п-254 за реєстровим № 5277п.

Судом встановлено, що постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Чулієва А.А. від 01.11.2018 р. відкрито виконавче провадження № 57570095 з виконання виконавчого листа № 2/2608/3477/12 від 01.08.2013 р. щодо звернення стягнення на предмет іпотеки нежиле приміщення № 170 загальною площею 69 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1., що належить ОСОБА_1 та ОСОБА_7, на праві власності в рівних частках кожному по Ѕ частині.

Згідно ч. 1 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Тобто, задоволення вимог заяви про забезпечення позову фактично унеможливить продовження вчинення виконавчих дій в рамках виконавчого провадження № 57570095 та подальше виконання судового рішення, а саме: рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 04.09.2012 р. у справі № 2608/4065/12, 2/2608/3477/12.

Представником позивача у заяві про забезпечення позову не наведено належних обґрунтувань необхідності забезпечення позову у виді накладення арешту на частину нежилого приміщення, яке є предметом реалізації майна в рамках виконавчого провадження. При цьому, посилання представника позивача на те, що позивачу доведеться вчиняти додаткові дії для відновлення становища, що існувало до реалізації майна, наприклад, оспорювати результати електронних торгів, на яких буде продано майна; оспорювати дійсність правочину, за яким право валсності на майно буде передано третім особам, суд не приймає до уваги, оскільки такі посилання є надуманими, ймовірними та припущеннями.

Таким чином, суд не вбачає правових підстав забезпечення даного позову, шляхом фактичного зупинення виконачого провадження, в тому числі, оскільки заявлені позовні вимоги щодо визнання договорів відступлення прав вимог недійсними є похідними від кредитного та іпотечного договорів, у зв'язку з чим не можуть бути підставою для зупинення викнання судового рішення.

Враховуючи викладені вище обставини в їх сукупності, відсутність належного обґрунтування, суд вважає, що відсутні правові підстави для задоволення заяви про забезпечення позову. .

Керуючись ст.ст. 149-153, 258-260, 264-265, 268, 352, 354-355 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 759/2606/19 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп», ОСОБА_2 про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги за кредитним договором № 223334203 від 02.04.2008р., про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги за Іпотечним договором від 02.04.2008 р. - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів.

Суддя: