Ухвала суду № 80387394, 04.12.2018, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/23581/17

провадження № 4-с/753/92/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2018 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі

головуючого судді Колесника О.М.

при секретарі Слаква О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за скаргою ПАТ «РОДОВІД БАНК» до заступника начальника Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві МЕДВЕДЄВОЇ ОЛЕНИ ОЛЕГІВНИ, боржник ОСОБА_3 на бездіяльність державного виконавця,

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2017 р. ПАТ «РОДОВІД БАНК» в особі представника Пономаренка О.В. звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність заступника начальника Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Медведєвої О.О. та скасування постанови від 27.11.2017 р. про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні №42708345, мотивуючи свої вимоги тим, що на виконанні у Дарницького РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві перебував виконавчий лист № 2-1879/12 (провадження №2/753/335/13), виданий 07.08.2013 р. Дарницьким районним судом м. Києва про стягнення із ОСОБА_3 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованості за кредитним договором № 77.2/СЖ-286.07.2 від 25.07.2007 р. у розмірі 885416,71 грн.

27.11.2017р. заступником начальника Дарницького РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Медведєвою О.О. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні №42708345, з підстав п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» та у відповідності до Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», не може бути примусово стягнути нерухоме майно, яке вважається предметом іпотеки згідно із ст. 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із ст. 5 Закону України «Про іпотеку» якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадян України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами-резидентами України в іноземній валюті. З метою забезпечення виконання рішення суду накладено арешт на майно боржника. Вжиті заходи щодо розшуку майна, джерела отримання доходів боржника виявились безрезультатними.

Вважає такі дії заступника начальника Дарницького РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Медведєвою О.О. при винесенні постанови про повернення виконавчого документа незаконними з огляду на те, що станом на дату подання заяви про відкриття провадження діяв ЗУ «Про відкриття провадження» №606-XIV до 05.10.2016. Враховуючи те, що виконавче провадження було відкрито на час дії ЗУ «Про відкриття провадження» №606-XIV, у заступника начальника були відсутні правові підстави для винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі ст. 37 нової редакції ЗУ «Про відкриття провадження». Окрім того, заступник начальник порушила вимоги ч.1 ст. 6, ч. 2 ст. 11 ЗУ «Про відкриття провадження», а саме не здійснила усі необхідні дії, які передбачені законом щодо ефективного та своєчасного виконання рішення. У зв'язку з вищевикладеним, просив визнати бездіяльність заступника начальника Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Медведєвої О.О. незаконною та скасувати постанову від 27.11.2017 про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні №42708345.

У судове засідання представник скаржника Пономаренко О.В. не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи без участі представника, вимоги скарги підтримав у повному обсязі.

Представник Дарницького РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Спектор М.О. в судовому засіданні вимоги скарги не визнала, просила відмовити в її задоволені, оскільки постанова про повернення виконавчого документа стягувачу від 27.11.2017 р. є законною та обґрунтованою, відповідає вимогам законодавства та не порушує права ПАТ «РОДОВІД БАНК».

Боржник ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_6 у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду скарги були повідомлені у встановленому законом порядку, надали до матеріалів справи заперечення проти скарги, з заявами чи клопотаннями про неможливість розгляду справи у їх відсутність до суду не звертались.

Враховуючи те, що неявка скаржника, боржника у судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги, суд, у порядку визначеному ст. 450 ЦПК України вважає за можливе розглянути скаргу за їх відсутності.

Вислухавши пояснення представника Дарницького РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Спектор М.О., дослідивши матеріали скарги та додані до неї документи, суд приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (ч. 1 ст. 447 ЦПК України).

Судом встановлено, що 27.03.2014 р. державним виконавцем Дарницького РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Шевченком М.Р. відкрито виконавче провадження №42708345 за заявою ПАТ «РОДОВІД БАНК» з виконання рішення Дарницького районного суду м. Києва на підставі виконавчого листа № 2-1879/12, виданого 07.08.2013 р. Дарницьким районним судом м. Києва про стягнення із ОСОБА_3 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованості у розмірі 885416,71 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV, який діяв до 05.10.2016 (далі - ЗУ «Про виконавче провадження») передбачалось, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Закон України «Про виконавче провадження» №606-XIV в редакції від 05.10.2016 втратив чинність, крім ст. 4, на підставі Закону №1404-VIII (1404-19) від 02.06.2016 ВВР, 2016, №30, ст. 542).

Даний закон набрав чинності одночасно з набранням чинності Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», крім статей 8, 9 та положень, що стосуються діяльності приватних виконавців, які вводяться в дію через три місяці з дня набрання чинності цим Законом.

Разом із тим, відповідно до розділу XIII прикінцевих та перехідних положень даного закону передбачено, що рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження. А виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Статтею 1 ЗУ «Про виконавче провадження» даного закону визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 1 ст. 10 ЗУ «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є зокрема, звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

Згідно ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п.п. 1 п. 1 ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 03.06.2014 р. не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із ст. 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

У відповідності до п. 9 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачається що, виконавчий документ повертається стягувачу, якщо законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Так, 27.11.2017 заступником начальника Дарницького РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Медведєвою О.О. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 9 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження», якою встановлено, що у відповідності до ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», не може бути примусово стягнути нерухоме майно, яке вважається предметом іпотеки згідно із ст. 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із ст. 5 Закону України «Про іпотеку» якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадян України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами-резидентами України в іноземній валюті. З метою забезпечення виконання рішення суду накладено арешт на майно боржника. Вжиті заходи щодо розшуку майна, джерела отримання доходів боржника виявились безрезультатними. Повернення виконавчого документа не позбавляє права стягувача пред'явити виконавчий документ для повторного його виконання у встановлений законом строк.

Вказана постанова була направлена на адресу стягувача ПАТ «РОДОВІД БАНК» 22.11.2017 р., та отримана останнім 05.12.2017 р.

Відповідно до матеріалів виконавчого провадження постановою державного виконавця накладено арешт майна на все майно боржника ОСОБА_3 та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна; накладено арешт на кошти боржника, здійснено запити про наявність зареєстрованих транспортних засобів, також державний виконавець звернувся до суду з поданням про примусове входження до житла боржника, тобто державним виконавцем вжито всіх передбачених ЗУ «Про виконавче провадження» заходів примусового виконання рішення суду,

Як вбачається з відомостей з реєстру права власності на нерухоме майно АДРЕСА_1 належить боржнику ОСОБА_8 та перебуває в іпотеці, згідно договору іпотеки від 25.07.2007 р.

Відповідно до постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 27.11.2017 р., виконавчий документ повернуто у зв'язку з веденням в дію ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», що передбачається п.9 ч.1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження», у зв'язку із чим, заступник начальника Дарницького РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Медведєва О.О. діяла в межах своїх повноважень, наданих ЗУ «Про виконавче провадження», який діяв на день винесення постанови.

Ствердження представника, що міститься у скарзі про те, що державний виконавець повинна була діяти керуючись нормами ЗУ «Про виконавче провадження» №606-XIV в редакції, яка діяла до 05.10.2016, суд не може покласти в основу ухвали, оскільки відповідно ст. 58 Конституції України, якою закріплено принцип дії законів та інші нормативно-правові акти, які не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, прийнятий ЗУ «Про виконавче провадження» у новій редакції не звужує та не порушує права інших суб'єктів, включаючи даного стягувача.

Окрім того, стягувач не позбавлений права повторного звернення до державної виконавчої служби із заявою про поновлення виконавчого провадження у порядку визначеному законом.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги ПАТ «Родовід Банк» на бездіяльність заступника начальника Дарницького РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Медведєва О.О. та скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу.

Відповідно до вимог ст. 452 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

На підставі ст.ст. 447-453 ЦПК України, відповідно Закону України «Про виконавче провадження», ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні скарги ПАТ «РОДОВІД БАНК» до заступника начальника Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві МЕДВЕДЄВОЇ ОЛЕНИ ОЛЕГІВНИ, боржник ОСОБА_3 про визнання бездіяльності незаконною, скасування постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві відмовити.

Стягнути з ПАТ «РОДОВІД БАНК» на користь держави 1409 грн. 60 коп. судового збору.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом 15 днів з дня її проголошення.

Суддя :