Ухвала суду № 80386905, 12.03.2019, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/23971/17

провадження № 2-п/753/8/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2019 р. Дарницький районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Коренюк А.М.

при секретарі Крамарчук А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 21 листопада 2018 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", що є правонаступником Публічного акціонерного товариства "Платинум Банк", до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,суд -

В С Т А Н О В И В :

Заявник звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва Києва від 21 листопада 2018 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", що є правонаступником Публічного акціонерного товариства "Платинум Банк", до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Мотивуючи тим, що він не з»явився в судове засідання з поважних причин, а докази, на які посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи, тому постановлене заочне рішення вважає таким, що не ґрунтується на вимогах закону. Відтак, прийнявши вказане рішення, суд взяв за основу лише доводи позивача, внаслідок чого зробив помилковий висновок та невірно вирішив спір.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIIІ від 03 жовтня 2017 року, яким зокрема Цивільний процесуальний кодекс викладений в новій редакції.

Відповідно до п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Представник заявника ОСОБА_3, діюча на підставі довіреності від 10 травня 2017 року, в судовому засіданні заяву підтримала та просила її задовольнити.

Позивач в судове засідання не з»явився, належним чином повідомлений про час та місце його проведення - рекомендованою поштою з повідомленням про вручення, розміщеним оглошенням на офіційному сайті судової влади (суду). Звернувся до суду із заявою про розгляд заяви за відсутності його представника із додатково наданими доказами щодо своїх повноважень (а.с. 91-96).

Суд вважає, що неявка осіб, належним чином повідомлених про час та місце засідання про перегляд заочного рішення, не перешкоджає розгляду заяви відповідно до ч.1 ст. 287 ЦПК України.

Суд, вислухавши пояснення представника заявника, його доводи та заперечення, дослідивши матеріали цивільної справи та матеріали заяви про перегляд заочного рішення, у їх сукупності, вважає, що вимоги заявника про скасування заочного рішенняне обґрунтовані, обставини, викладені в заяві не підтверджуються наявними в матеріалами справи, та встановленими в ході судового засідання доказами.

Так, судом встановлено, що заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 21 листопада 2018 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", що є правонаступником Публічного акціонерного товариства "Платинум Банк", до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2, ідентифікаційний код платника податків - НОМЕР_1, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", код ЄДРПОУ - 35234236, 69 409 грн. 09 коп. - заборгованості за кредитним договором, 1 600 грн. 00 коп. - судового збору, а всього - 71 009 (сімдесят одна тисяча дев»ять) грн. 09 (дев»ять) коп. (а.с.65-68).

Відповідно до частини першої статті 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Проте судом встановлено, що законні підстави для задоволення заяви відсутні.

Так, відповідач належним чином повідомлявся судом про час та місце розгляду справи, що підтверджується зворотніми повідомленнями рекомендованого листа, врученого завчасно до судового розгляду (а.с.53 «б», 57), він подав відзив на позовну заяву (а.с.38-43), якому суд надав оцінку у сукупності доказів, докази, на які відповідач посилається, - не мають істотного значення для правильного вирішення справи та не можуть вплинути на ухвалене заочне рішення.

Так, посилання заявника на копію повідомлення ПАТ «Платинум Банк» від 13.06.2014 року про погашення ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором в повному обсязі 28 квітня 2014 року (а.с.46), не може оцінюватися як належний доказ, оскільки на його підтвердження заявник оригінал такого документа не надав. При цьому, суд, з урахуванням забезпечення заявником вказаного доказу, оголосив перерву з наданням часу для забезпечення оригіналу такого документа (протокол судового засідання від 27 лютого 2019 року), проте останній заявником не наданий.

Суд приймає рішення на підставі оригіналів документів, а не їх копій, відповідність якого суд не встановив у зв"язку із відсутність забезпеченого заявником оригіналу такого документа.

При цьому суд критично оцінює зміст такого повідомлення, оскільки після спливу 28 квітня 2014 року, у позичальника могла виникнути заборгованість за вказаним договором, адже у такому повідомленні зазначається лише про погашення боргу станом на певний час, а не про виконання зобов»язання у повному обсязі (припинення зобов»язання) у порядку ст. ст. 598, 599 ЦК України згідно загальних підстав виконання зобов"язання.

Так, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (ч.1 ст. 598 ЦК України).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частина 2 ст. 16 ЦК України передбачає способи захисту цивільних прав та інтересів.

Обов»язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду, порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Гарантоване статтею 55 Контитуції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджене порушення було обгрутованим.

Неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб»єктивних прав та обов»язків особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов»язку.

Отже, здійснюючи передбачене статтею 55 Контитуції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту, а суд, вирішуючи спір, зобов»язаний надати суб»єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Так, якщо особа вважає, що її суб»єктивне право у певних правовідносинах не може бути реалізоване належним чином, або на неї протиправно поклали певний обов»язок, така особа має право звертатися за судовим захистом.

В разі відповідного звернення особи суд повинен розглянути питання про наявність порушеного суб»єктивного права заявника у конкретних правовідносинах і на підставі цього вирішити спір.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст. 81 ЦПК України).

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (ч.7 ст. 81 ЦПК України).

Зважаючи на відсутність підстав, передбачених частиною першої статті 288 ЦПК України, підстав для скасування заочного рішення немає.

На підставі вищевикладеного та, п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України, керуючись ст. ст. 287, 288 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 21 листопада 2018 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", що є правонаступником Публічного акціонерного товариства "Платинум Банк", до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - залишити без задоволення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Копію ухвали невідкладно вручити присутнім в залі суду сторонам, відсутнім - надіслати рекомендованою поштою з повідомленням про вручення для відома.

СУДДЯ: