Рішення № 80386702, 11.03.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №:755/1248/19

Провадження №: 2/755/1540/19

"11" березня 2019 р. місто Київ

Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

судді Шевченко В.М.,

за участю секретаря судового засідання Сіренко Д.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва

цивільну справу № 755/1248/19

за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК»

до ОСОБА_2

про стягнення заборгованості,

учасники справи - не з'явились,

УСТАНОВИВ:

16.01.2019 АТ КБ «ПРИВАТБАНК» в особі представника за довіреністю Гаренко Н.В. звернувся з позовом до ОСОБА_2 з вимогою про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 25.10.2011 в розмірі 37 596,86 грн та 1 921,00 грн в рахунок повернення судового збору. Позовна заява мотивована тим, що між позивачем та відповідачем у справі - ОСОБА_2 25.10.2011 був укладений кредитний договір № б/н, на підставі якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 700,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідачем не виконано взяті на себе зобов'язання відповідно до умов договору, у зв'язку із чим станом на 30.11.2018 заборгованість відповідача за кредитним договором становить 37 596,86 грн, з яких: 599,66 грн - заборгованість за кредитом; 30 530,68 грн - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 4 200,00 грн - заборгованість за пенею та комісією; а також штрафи відповідно до Договору: 500,00 грн - штраф (фіксована частина); 1 766,52 грн - штраф (процентна складова).

Справа призначена до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в тому числі через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України. Правом подання відзиву не скористався, інших заяв, клопотань, суду не надав.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, як вказує у позовній заяві, не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника Банку та винесення заочного рішення.

Згідно із ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням вказаного, суд прийшов висновку про можливість проведення заочного розгляду справи, про що постановлено ухвалу.

Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, за відсутності заперечень відповідача, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов таких висновків.

Судом встановлено, що 25.10.2011 між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір б/н /а.с. 6-30/, за яким відповідач отримав кредит у сумі 700,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Укладений між сторонами договір складається з Анкети-заяви /а.с. 6/, Довідки про умови кредитування /а.с. 7/, Умов та правил надання банківських послуг /а.с.8-30/. За своєю правовою природою вказаний договір є одним із видів кредитного договору. Відповідач взяв на себе зобов'язання повернути суму кредиту, відсотків, винагороди відповідно до Заяви та Умов.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а відповідач всупереч договірним зобов'язанням, в установлені терміни не повернув належні грошові суми, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість, яка підтверджується розрахунком /а.с. 4, 5/ та не спростована відповідачем.

Розмір заборгованості відповідача перед позивачем станом на 30.11.2018 становить 37596,86 грн, з яких: 599,66 грн - заборгованість за кредитом; 30 530,68 грн - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 4 200,00 грн - заборгованість за пенею та комісією; а також штрафи відповідно до Договору: 500,00 грн - штраф (фіксована частина); 1 766,52 грн - штраф (процентна складова).

Згідно із витягом із статуту /а.с.36, 37/ позивач є правонаступником Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК». А, випискою з ЄДРПОУ /а.с.35/ та банківською ліцензією /а.с.34/ підтверджується, що він є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку та має право на здійснення банківських операцій.

Предметом судового розгляду є стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

За приписом ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно із ч. 1 ст. 638 та ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту досягнення в належній формі згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України). Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк. При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як «строк дії договору», так і «строк (термін) виконання зобов'язання» (стаття 530 ЦК України).

Статтею 525 ЦК України заборонено односторонню відмову від зобов'язання або односторонню зміну його умов.

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ст. 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Водночас за положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст.549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Зазначена правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 21.10.2015 № 6-2003цс15, а також у правовому висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 21.01.2018 у справі № 554/2743/14-ц, провадження № 61-583 св 18.

Крім цього, у постанові Верховного Суду від 21.01.2018 зазначено, що правильними є такі складові при стягненні заборгованості: заборгованість за кредитом, заборгованість по процентам за користування кредитом, заборгованість по комісії за користуванням кредитом, пені.

Відповідно до частини третьої статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи із інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Подавши заяву від 25.10.2011, відповідач підтвердив, що ознайомлений з Умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами банку.

Згідно з п. 2.1.1.5.5. Умов та правил надання банківських послуг відповідач зобов'язалася погашати заборгованість по кредиту, процентам за користування кредитом, а також сплачувати комісії на умовах, передбачених договором.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе зобов'язання, у зв'язку із чим виникла заборгованість.

З розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач не повернув заборгованість за кредитом у розмірі 599,66 грн, що є підставою для стягнення з нього вказаної заборгованості.

Водночас з наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що банком неодноразово змінювалася процентна ставка за користування кредитом, зокрема при укладенні кредитного договору 25.10.2011 процентна ставка становила 30,00%, з 01.09.2014 процентна ставка збільшена до 34,80%, з 01.04.2015 - до 43,20%, з 01.04.2015 - до 43,2 %, а розмір остаточної заборгованості був розрахований, враховуючи змінені процентні ставки.

Відповідно до ч. 3 ст. 1056-1 ЦК України фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Матеріали справи не містять даних про причини зміни розміру процентної ставки, а також суду позивачем не надано належних та допустимих доказів повідомлення відповідача про зміну процентної ставки та погодження з ним даної дії.

Відсутність у матеріалах справи заперечень зі сторони відповідача з приводу збільшення процентної ставки банку, а також вимоги про визнання недійсною зміни банком в односторонньому порядку процентної ставки за кредитом не може бути перешкодою для неврахування його інтересів при вирішенні справи за позовом Банку до позичальника про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Установлено, що Умови та Правила надання банківських послуг є складовою частиною кредитного договору, при яких підпис під ними не потрібен, проте стороною позивача не доведено, що саме ці Умови та Правила були чинними під час укладення договору.

З огляду на викладене вище, суд на підставі зібраних у справі доказів прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) в розмірі 599,66 грн та заборгованості за відсотками до підвищення процентної ставки до 34,8% в розмірі 14,69 грн, що сукупно складає 614,35грн.

Враховуючи, що основна сума боргу з відсотками складає 614,35 грн, а пеня, яка заявлена позивачем до стягнення, складає 4 200,00 грн, що значно перевищує розмір суми боргу з відсотками, з урахуванням принципів справедливості та розумності, необхідно зменшити розмір пені до 500,00 грн, що узгоджується з правовою позицією, викладеною Касаційним цивільним судом в складі Верховного Суду від 07.11.2018 у постанові по справі № 592/9231/15-ц.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За приписами ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Частинами першою та другою ст. 83 ЦПК України встановлено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене вище, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, встановивши наявність між сторонами у справі кредитних зобов'язальних правовідносин, суд на підставі зібраних у справі доказів прийшов до висновку про часткове задоволення позову в межах доведеної та обґрунтованої його частини, зокрема стосовно стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 599,66грн, заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 14,69 грн, заборгованості за пенею у розмірі 500,00 грн; в частині стягнення штрафу - фіксованої частини та процентної складової слід відмовити, оскільки ст. 61 Конституції України заборонено застосування подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, у даному випадку строків виконання грошових зобов'язань.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, підлягає стягненню із відповідача сума судового збору у розмірі 1 921,00 грн, сплаченого позивачем при поданні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611, 623, 624, 625, 629, 1048 - 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 141, 209, 258, 264, 268, 354, пп.15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України,

УХВАЛИВ:

позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором № б/н від 25.10.2011 у розмірі 1 114 (одна тисяча сто чотирнадцять) грн 35 коп, з яких: 599,66 грн - заборгованість за кредитом; 14,69 грн - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 500,00 грн - заборгованість за пенею та комісією.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК судовий збір в розмірі 1 921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн 00 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Дніпровським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення (ст. 284 ЦПК України).

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо на нього не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва у строки, встановлені статтею 354 ЦПК України.

Інформацію стосовно справи, що розглядається, можна отримати за адресою: м. Київ, вул. І. Сергієнка, 3, та на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/fair/sud2604.

Позивач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВЕ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», код ЄДРПОУ 14360570, рах. № 29092829003111, МФО № 305299, адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д.

Відповідач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_2 виданий Дніпровським РУ ГУМВС України в м. Києві 11.05.2010, адреса реєстрації: АДРЕСА_1

Повний текст заочного рішення складено 11.03.2019.

Суддя В. Шевченко