Рішення № 80386406, 05.03.2019, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/14393/14-ц

Провадження № 2/752/46/19

РІШЕННЯ

Іменем України

05.03.2019 року Голосіївський районний суд м. Києва

в складі головуючого судді Чередніченко Н.П.

з участю секретаря Шевчук М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Саміт Моторз Україна", Підприємство з іноземними інвестиціями "Тойота Україна ", третя особа: Інспекція з питань захисту прав споживачів у м. Києві про захист прав споживачів

ВСТАНОВИВ:

В 2014 році позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом в якому просить: зобов'язати відповідача 1 - ТОВ «Саміт Моторз Україна» виконати гарантійний ремонт автомобіля, який належить позивачу, а саме автомобіля марки

Toyota Land Cruiser 150 код моделі GRJ150L - GKAEKW з номером кузова НОМЕР_1 та номером двигуна НОМЕР_2; зобов'язати відповідача ТОВ "Саміт Моторз Україна" встановити на автомобіль акумуляторну батарею (оригінальну) відповідно до технічних характеристик зазначеного автомобіля; зобов'язати відповідача ТОВ "Саміт Моторс Україна" повернути після проведення гарантійного ремонту автомобіль позивачеві; стягнути з відповідача 1 на користь позивача відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 5 050,00 грн.; стягнути з відповідача ТОВ "Саміт Моторс Україна"на користь позивача відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 231,00 грн. за неякісно надані послуги - зарядку акумулятора, в результаті чого акумуляторна батарея була пошкоджена відповідачем ТОВ "Саміт Моторс Україна"; зобов'язати відповідача - Підприємство з іноземними інвестиціями «Тойота Україна» в сервісній книжці на автомобіль позивача виконати відмітку про продовження гарантійних зобов'язань на час перебування вказаного автомобіля в гарантійному ремонті за весь період експлуатації зазначеного автомобіля, внаслідок чого позивач був позбавлений можливості користуватися транспортним засобом; стягнути з відповідача ТОВ "Саміт Моторс Україна" та відповідача Підприємство з іноземними інвестиціями "Тойота Україна" на користь позивача відшкодування моральної шкоди у розмірі 50 000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача, відповідач ТОВ "Саміт Моторс Україна" неналежним чином виконував обов'язки з гарантійного ремонту автомобіля позивача, не усунув наявний в автомобілі недолік; відповідач ТОВ "Саміт Моторс Україна" надав позивачеві неякісні послуги із зарядки акумуляторної батареї, внаслідок чого остання була пошкоджена; відповідач ТОВ "Саміт Моторс Україна" безпідставно не повертає позивачеві автомобіль та не проводить його гарантійний ремонт; через протиправні дії відповідача ТОВ "Саміт Моторс Україна" позивачеві було заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 5050,00 грн.; відповідачі ігнорують звернення позивача; у зв'язку із зазначеними обставинами, стан здоров'я позивача погіршився, чим йому було заподіяно моральну шкоду.

У судових засідання у справі позивач та його представники позовні вимоги підтримали, позов просили задовольнити.

Представники відповідачів проти задоволення позову заперечували.

Відповідач ТОВ "Саміт Моторс Україна" надав до суду заперечення проти позову (а.с. 157-185, т. 1). У запереченнях проти позову вказав, що відповідач ТОВ "Саміт Моторс Україна" належним чином та в повному обсязі виконав усі замовлені позивачем роботи та послуги з обслуговування автомобіля позивача; під час проведення вказаних робіт недоліків автомобіля виявлено не було; послуги із зарядки акумуляторної батареї було виконано персоналом відповідача ТОВ "Саміт Моторс Україна" належним чином, однак після заряджання батареї при її тестуванні було встановлено її несправність, яка не є наслідком дій відповідача 1. Усі вимоги позивача відповідач ТОВ "Саміт Моторс Україна" вважає необґрунтованими та такими, що не ґрунтуються на фактичних обставинах, у задоволенні позову просить відмовити. Представник відповідача ТОВ "Саміт Моторс Україна" у судовому засіданні надав пояснення, аналогічні тим, що викладені в запереченнях проти позову, просив суд відмовити у задоволенні позову.

Відповідач Підприємство з іноземними інветиціями "Тойота Україна" надав до суду заперечення проти позову (а. с. 50-55, т. 3), у яких зазначив, що вважає заявлені до нього позовні вимоги необґрунтованими та незаконними, оскільки Приватне підприємство з іноземними інвестиціями «Тойота-Україна» прав позивача не порушувало, неправомірних рішень щодо нього не приймало, неправомірних дій чи бездіяльності не вчиняло. У судовому засіданні представник відповідача підтримав позицію, викладену у запереченнях проти позову, просив у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, у судові засіданні у справі не з'являвся; будь-яких пояснень щодо суті спору третьою особою до суду направлено не було. Враховуючи, що про дату та час судових засідань у справі третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, повідомлялась належним чином, суд вважає можливим розглянути справу без участі представника третьої особи.

Провадження у справі відкрито ухвалою суду від 04.09.2014 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд, дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідачем ТОВ «Саміт Моторз Україна» за зверненнями позивача у період з 26.12.2013 року по 22.01.2014 року були проведені наступні роботи та надані послуги щодо автомобіля позивача: роботи з технічного обслуговування (без заміни масла в АКПП), за замовленням позивача від 22.12.2013 року, що підтверджується рахунком-фактурою від 26.12.2013 року (а.с. 20, т. 1), квитанцією про оплату цих робіт (а. с. 21, т. 1), актом виконаних робіт та наданих послуг від 26.12.2013 року (а. с. 22, 215-216, т. 1); гарантійна заміна маточної передньої осі за замовленням позивача, що підтверджується наряд-замовленням від 25.12.2013 року (а. с. 219-220, т. 1), актом виконаних робіт від 26.12.2013 року (а. с. 222 - 223, т. 1); роботи з гарантійної заміни одного переднього амортизатора, що підтверджується наряд-замовленням від 25.12.2013 року (а. с. 224, т. 1), актом виконаних робіт від 12.01.2014 року (а. с. 227, т. 1), роботи із заміни другого переднього амортизатору за замовленням позивача, оформленого наряд-замовленням від 25.12.2013 року (а. с. 228, т. 1), що підтверджується рахунком -фактурою від 26.12.2013 року (а.с. 23, 232, т. 1), квитанцією про оплату (а. с. 23, т. 1), актом виконаних робіт від 12.01.2014 року (а. с. 25-26, 231, т. 1); перевірочно-регулювальні роботи, зчитування кодів несправностей, що підтверджується актом виконаних робіт та наданих послуг від 12.01.2014 року (а.с. 24, 236, т. 1). Підписуючи акти виконаних робіт, позивач погоджувався, що не має претензій до кількості та якості виконаних робіт.

Крім того, 22.01.2014 року в 13:00 позивач на підставі наряду-замовлення від 11.01.214р. (а. с. 238 - 239, т. 1) передав автомобіль відповідачу ТОВ «Саміт Моторз Україна»для гарантійної заміни задніх амортизаторів. Заміна задніх амортизаторів була проведена відповідачем 24.01.2014 року, про що позивач був обізнаний (а. с. 39, т. 1).

22.01.2014 року о 14:00 та 23.01.2014 року позивач подав відповідачеві ТОВ «Саміт Моторз Україна» заяви (претензії) (а. с. 35, 36, т. 1), у яких повідомив, що належний йому автомобіль має недолік у вигляді сильного поштовху та механічного хрусту при увімкненні коробки передач в режим «драйв» та просив усунути дану поломку. В межах розгляду претензій позивач просив виконати ряд робіт за його замовленням, оформленим наряд-замовленням від 22.01.2014 року (а. с. 33, т. 1).

За результатами розгляду цих претензій відповідачем ТОВ «Саміт Моторз Україна» було проведено перевірку, складено рекламаційний акт (а. с. 41, т. 1), з якого вбачається, що за результатами проведеної перевірки зазначений недолік не було підтверджено. Як видно з рекламаційного акту, під час перевірки були проведені діагностичні роботи, а також було проведено тест-драйв інших автомобілів тієї ж моделі, що й автомобіль позивача, та встановлено, що заявлені позивачем звуки є характерними і для цих автомобілів, їх присутність не є несправністю (недоліком) автомобіля. Всі роботи з автомобілем були проведені відповідачем у присутності позивача. Від підписання рекламаційного акту позивач відмовився. Це підтверджується показаннями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Рекламаційний акт було направлено позивачеві поштою та ним отримано, що ним підтверджується у наданих ним у судовому засіданні поясненнях.

Як пояснив позивач, від підписання рекламаційного акту він відмовився через не зазначення у ньому номерів кузовів автомобілів, на яких проводився порівняльний тест-драйв. Водночас, в рекламаційному акті зазначені номери кузова двох автомобілів, на яких проводився порівняльний тест-драйв. Автомобіль для гарантійного ремонту АКПП позивач відповідачу ТОВ «Саміт Моторз Україна» не передавав.

Після виконання відповідачем ТОВ «Саміт Моторз Україна» всіх замовлених позивачем робіт з автомобілем та розгляду претензії позивача щодо недоліку АКПП автомобіля, позивач не забрав 24.01.2014 року автомобіль у відповідача ТОВ «Саміт Моторз Україна» не дивлячись на неодноразові прохання відповідача це зробити (лист від 24.01.2014 р. № 23-14 (а. с. 39, т. 1), лист від 04.03.2014 р. № 62-14 (а. с. 21, т. 2), лист від 20.06.2014 р. № 191-14 (а. с. 39, т. 2)).

06.02.2014 року позивач направив відповідачу ТОВ «Саміт Моторз Україна» заяву, у якій просив направити його автомобіль на експертизу до випробувальних центрів або лабораторії, що акредитовані згідно з законодавством України (а. с. 44 - 48, т. 1). Заява мотивована ненаданням ТОВ «Саміт Моторз Україна» висновку про те, що експлуатація автомобіля є безпечною; посиланням на ухилення відповідачем ТОВ «Саміт Моторз Україна» від проведення гарантійного ремонту.

27.03.2014 року відповідач ТОВ «Саміт Моторз Україна» за замовленням позивача, оформленим наряд-замовленням від 27.03.2014 року (а. с. 1, т. 2), виконав роботи з зарядки акумуляторної батареї автомобіля позивача, вартістю 231,00 грн., що були оплачені позивачем (а. с. 49-50, т. 1). Після зарядки батареї персоналом ТОВ «Саміт Моторз Україна» було проведено її тестування, результат якого вказав на необхідність заміни акумуляторної батареї у зв'язку з її несправністю (а. с. 51, т. 1). Позивач вважає, що акумуляторна батарея була виведена з ладу персоналом відповідача 1 ТОВ «Саміт Моторз Україна».

З матеріалів справи та пояснень, наданих у судових засіданнях позивачем та його представниками, вбачається, що претензії позивача, які направлялися відповідачеві, по суті стосуються двох обставин, про які стверджує позивач, зокрема, наявності у АКПП (коробка передач) автомобіля позивача недоліку у вигляді поштовху та механічного хрусту при увімкненні коробки передач в режим «драйв» та не усунення відповідачем ТОВ «Саміт Моторз Україна» цього явища, та пошкодження персоналом відповідача ТОВ «Саміт Моторз Україна» акумуляторної батареї автомобіля позивача. У матеріалах справи відсутні докази, з яких би вбачалася наявність претензій позивача до відповідача ТОВ «Саміт Моторз Україна» або Підприємства з іноземними інвестиціями "Тойота Україна" стосовно інших дій відповідача ТОВ «Саміт Моторз Україна» щодо обслуговування автомобіля позивача (щодо не усунення конкретних недоліків, надання неякісних послуг, заподіяння шкоди тощо).

Крім того, у позовній заяві позивач вказує, що ТОВ «Саміт Моторз Україна» незаконно відмовився проводити експертне дослідження автомобіля позивача на вимогу останнього. Також, позивач вказує, що порушення його прав як споживача відповідачем ТОВ "Саміт Моторз Україна" встановлено за результатами перевірок відповідача , які проводились третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

У позовній заяві та в своїх поясненнях, наданих під час судових засідань у справі, позивач стверджує про ігнорування ТОВ «Саміт Моторз Україна» його звернень та претензій. Також позивач зазначає, що звертався до відповідача- Підприємства з іноземними інвестиціями «Тойота Україна» з проханням втрутитись у конфлікт, що виник між ним і ТОВ «Саміт Моторз Україна» та взяти під особистий контроль виконання гарантійних зобов'язань вказаним відповідачем.

Проаналізувавши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та свідків, суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, не підтверджуються матеріалами справи.

Зокрема, не знайшли підтвердження під час судового розгляду доводи позивача про наявність в автомобілі позивача неусунених ТОВ «Саміт Моторз Україна»за зверненням позивача недоліків (дефектів). Твердження позивача стосовно наявності можливих дефектів у роботі коробки передач автомобіля позивача з огляду на посилання позивача на існування такої особливості коробки передач як «звук, схожий на скрегіт металу, який супроводжується поштовхом автомобіля у момент перемикання передач» не підтверджуються належними та допустимими доказами. Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем ТОВ «Саміт Моторз Україна» було виконано усі роботи, що були замовлені позивачем, недоліків у роботі коробки передач автомобіля позивача не виявлено. Позивач, у свою чергу, не надав суду доказів неналежного виконання відповідачем замовлених позивачем робіт/послуг. Відповідно до сервісної книжки на автомобіль «Сервіс та гарантія» (а. с. 196 - 197, т. 1) не є гарантійними роботи з усунення естетичних проявів, таких як шум, вібрації та інше. Отже, механічні звуки та вібрації під час роботи АКПП не є недоліком автомобіля.

Позивачем до суду також не надано доказів вчинення персоналом ТОВ «Саміт Моторз Україна» будь-яких дій, внаслідок яких було пошкоджено акумуляторну батарею автомобіля позивача. Натомість, матеріалами справи підтверджується, що необхідність заміни батареї було встановлено відповідачем ТОВ «Саміт Моторз Україна» під час її тестування. Вказані обставини підтверджуються складеною відповідачем ТОВ "Саміт Моторз Україна" дефектною відомістю (а. с. 51, т. 1), а також показаннями свідка ОСОБА_5

З урахуванням усіх досліджених судом обставин у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що ТОВ «Саміт Моторз Україна» належними та допустимими доказами підтвердив належне виконання ним замовлень позивача. Докази протилежного позивачем не надано та у матеріалах справи відсутні.

Доводи позивача щодо відмови ТОВ «Саміт Моторз Україна» проводити експертне дослідження автомобіля позивача спростовуються матеріалами справи. Як вбачається з матеріалів справи, 06.02.2014 року позивач звернувся до ТОВ «Саміт Моторз Україна»зі зверненням щодо проведення експертизи (а. с. 256, т. 2), у зв'язку з чим ТОВ «Саміт Моторз Україна» позивачу була направлена відповідь (а. с. 21-23, т. 2). Крім того, ТОВ «Саміт Моторз Україна» неодноразово звертався до позивача з пропозиціями узгодити питання для постановки експертній установі (а.с. 35-38, т. 2; а.с. 43-45, т. 2). Судом встановлено, що відповідачем ТОВ «Саміт Моторз Україна» було направлено ряд листів до акредитованих випробувальних лабораторій, із запитами стосовно можливості проведення відповідних експертних досліджень (а.с. 135-136, т. 2; 139-140, т. 2; 139-140, т. 2; а.с. 144-145, т. 2; а.с. 149-150, т. 2; а.с. 154-155, т. 2; а.с. 159-169, т. 2; а.с. 163-164, т. 2; 172-173, т. 2; 167-168, т. 2; 175-176, т. 2; а.с. 178-179, т. 2; а.с. 181-182, т. 2; а.с. 184-185, т. 2; а.с. 187-248, т. 2).

На звернення відповідача ТОВ "Саміт Моторз Ураїна" від відповідних лабораторій були отримані відповіді, у яких зазначалося про неможливість проведення відповідних досліджень (а.с. 137-138, т. 2; 141-142, т. 2; а.с. 146-147, т. 2; а.с. 151-152, т. 2; а.с. 156-157, т. 2; а.с. 161-165, т. 2; а.с. 169-170, т. 2). У запереченнях на позовну заяву та в наданих у судовому засіданні поясненнях представник ТОВ «Саміт Моторз Україна» пояснив, що неможливість проведення експертизи була викликана, у тому числі, ігноруванням позивачем усіх пропозицій відповідача ТОВ "Саміт Моторз Україна" узгодити перелік питань, на які потрібна відповідь експерта.

Оцінюючи доводи позивача щодо ненаправлення автомобіля на експертизу відповідачем ТОВ «Саміт Моторз Україна», суд звертає увагу, що відповідно до п. 30 Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни дорожніх транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства промислової політики України від 29.12.2004 р. № 721, якщо споживач і виконавець (продавець, виробник) не дійшли згоди щодо причин виникнення недоліків у дорожнього транспортного засобу, споживач має право вимагати направлення дорожнього транспортного засобу на експертизу до випробувальних центрів та лабораторій, що акредитовані згідно із законодавством України.

Як підтверджується матеріалами справи, в процесі виконання відповідачем ТОВ «Саміт Моторз Україна» замовлень позивача щодо обслуговування автомобіля в автомобілі позивача не було виявлено недоліків, отже, правові підстави вимагати проведення експертизи у позивача були відсутні, відповідного обов'язку відповідач ТОВ «Саміт Моторз Україна» не мав.

З метою встановлення обставин щодо наявності в автомобілі позивача несправностей судом за клопотанням позивача неодноразово призначалися судові автотехнічні експертизи.

У судовому засіданні 30.10.2014 року представником позивача було заявлено клопотання про призначення судової автотехнічної експертизи, запропоновано питання, які необхідно поставити на вирішення експертів. Представник ТОВ «Саміт Моторз Україна» не заперечив проти призначення експертизи, запропонував своє питання для постановки експертам. Представник відповідача- Підприємства з іноземними інвестиціями «Тойота Україна» заперечила проти переліку питань позивача. Вислухавши думку сторін, суд ухвалою від 30.10.2014 (а. с. 64-65, т. 3) призначив судову автотехнічну експертизу по справі

14.04.2015 року на адресу суду надійшли повідомлення експертів КНДІСЕ Пупіна І.В., Лисенка О.В. про неможливість надання висновку судової автотехнічної експертизи, призначеної ухвалою суду від 30.10.2014 року (а.с. 85, а.с. 87, т. 3).

Ухвалою суду від 16.06.2015 року вдруге за клопотанням позивача було призначено судову автотехнічну експертизу.

02.12.2015 року на адресу суду надійшов лист КНДІСЕ від 27.11.2015 року №14451/15-52 (а.с. 1, т. 4) з повідомленням судових експертів Пупіна І.В., Крилова Є.С. про неможливість надання висновку судової автотехнічної експертизи (а. с. 2-3, т. 4).

31.08.2015 року в провадження суду надійшло клопотання експерта (а. с. 218, т. 3) про уточнення переліку систем, механізмів, вузлів та деталей, які необхідно дослідити в рамках призначеної експертизи та вирішення питання щодо механізму проведення дослідження автомобіля, яке було частково задоволено судом (ухвалою суду від 18.01.2016 року), встановлено строк для проведення експертизи, призначеної ухвалою суду від 16.06.2015 року, в два місяці.

19.07.2016 року на адресу суду надійшов лист КНДІСЕ від 08.07.2016 року №3637/16-52 (а. с. 19, т. 4) з повідомленням судових експертів КНДІСЕ про неможливість надання висновку (а.с. 20-21, т. 4).

24.05.2017 року судом за клопотанням представника позивача було втретє призначено судову автотехнічну експертизу у справі.

24.07.2017 року та 11.12.2017 року на адресу суду надійшли клопотання експертів КНДІСЕ Григор’євої О.І., Пупіна І.В., Юрченко О.О., Лисенко О.В. про надання матеріалів, необхідних для проведення експертизи (а.с. 2, т. 5). 28.03.2018 року на адресу суду надійшов лист КНІСЕ від 20.03.2018 року №12487/17-52/14094/17-46 (а.с. 78, т. 5), з повідомленням про неможливість надання висновку у судовій автотехнічній експертизі (а.с. 79-80, т. 5).

Відповідно до ч. 1 ст. 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

У матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про ухилення або перешкоджання проведенню експертизи будь-ким з відповідачів, тому у суду відсутні підстави визнати факти, для встановлення яких позивачем заявлялись клопотання про проведення експертизи. Крім того, суд дійшов до висновку, що позивач як власник автомобіля мав можливість вчинити необхідні дії для забезпечення можливості проведення експертизи за його клопотанням.

Не знайшли підтвердження під час розгляду справи й доводи позивача про встановлення порушень прав позивача як споживача з боку ТОВ «Саміт Моторз Україна» перевіркою, проведеною третьою особою. Так, з матеріалів справи хоча й вбачається, що стосовно посадової особи ТОВ «Саміт Моторз Україна» Інспекцією з питань захисту прав споживачів у м. Києві було винесено постанову про адміністративне правопорушення №000105 від 16.07.2015 р.. Однак при цьому слід відміти, що вказана постанова була скасована постановою Шевченківського районного суду від 01.09.2014 року у справі №761/22314/61-ц (а.с. 68-71, т. 2), залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду (а. с. 219 224, т. 4). Київським апеляційним адміністративним судом зазначено, що в матеріалах справи була відсутня письмова згода власника автомобіля - споживача організувати проведення експертизи автомобіля за пропозицією відповідача ТОВ "Саміт Моторз Україна".

Під час судового розгляду даної справи позивач також не надав доказів направлення відповідачу ТОВ "Саміт Моторз Україна" своєї згоди на направлення відповідачем ТОВ "Саміт Моторз Україна" автомобіля конкретній експертній установі з метою надання відповідей на конкретні питання, для вирішення яких була необхідна експертиза.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Також, спростовуються матеріалами справи твердження позивача про ігнорування відповідачем ТОВ "Саміт Моторз Україна" його звернень. Зокрема, відповідачем ТОВ "Саміт Моторз Україна", а також відповідачем Підприємством з іноземними інвестиціями "Тойота Україна" до суду надано листи, з доказами направлення позивачеві, з яких вбачається, що звернення позивача були розглянуті та на них надавались відповіді по суті цих звернень (а. с. 7-52, т. 2).

Встановивши обставини справи, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, з таких підстав.

На підставі аналізу матеріалів справи, оцінивши усі надані по справі докази у сукупності, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого позову та не підтвердження обставин, на які посилається позивач, належними та допустимими доказами.

Зокрема, вимога позивача - зобов'язати відповідача ТОВ «Саміт Моторз Україна» провести гарантійний ремонт автомобіля позивача не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни дорожніх транспортних засобів рядку, затвердженого Наказом Міністерства промислової політики України № 721 від 29.12.2004 року: гарантійний ремонт - комплекс операцій із відновлення справності і роботоздатності дорожнього або його складових частин, які спричинені недоліками, протягом гарантійного терміну експлуатації дорожнього транспортного засобу; недолік - окрема невідповідність дорожнього транспортного засобу вимогам нормативних документів, умовам договорів або вимогам, що пред'являються до нього, а також інформації про дорожній транспортний засіб, яка надана виробником (виконавцем, продавцем); істотний недолік - такий недолік, що робить неможливим або недопустимим використання дорожнього транспортного засобу відповідно до його призначення, або такий, що може представляти загрозу для життя споживача чи інших людей, або такий, для усунення якого необхідні великі витрати праці й часу та який проявляється неодноразово після усунення.

Дослідженням матеріалів справи не встановлено фактів наявності недоліків автомобіля позивача, та відповідно необхідності у проведенні його гарантійного ремонту, а також фактів неналежного виконання ТОВ «Саміт Моторз Україна» своїх обов'язків з гарантійного ремонту, за замовленнями позивача. Матеріалами справи підтверджується, що усі замовлення позивача було виконано належним чином. Доказів протилежного позивачем надано не було.

Крім того, під час судового розгляду справи на питання представника відповідача ТОВ "Саміт Мотор Україна" щодо того, які конкретні недоліки має автомобіль, представник позивача ОСОБА_12 відповідь не надала, повідомила, що відповідні пояснення будуть надані суду в наступному судовому засіданні. У подальшому представник позивача ОСОБА_13 повідомив, що пояснення надавати не буде. У матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують необхідність проведення гарантійного ремонту автомобіля позивача.

Стосовно позовних вимог про зобов'язання відповідача встановити на автомобіль позивача акумуляторну батарею (оригінальну) та відшкодувати позивачеві матеріальну шкоду у розмірі 231,00 грн. за неякісно надані послуги з зарядки акумулятора, суд не вбачає підстав для їх задоволення.

Так, згідно з ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Відповідно до п. ст. 3 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати: відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ЦК України на вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Згідно з ч. 1 ст. 906 ЦК України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 9 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» виконавець зобов'язаний протягом місяця відшкодувати збитки, що виникли у зв'язку з втратою, псуванням чи пошкодженням речі, прийнятої ним від споживача для виконання робіт (надання послуг).

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що правовою підставою для виникнення у виконавця обов'язку замінити пошкоджену (таку, що потребує заміни) річ на іншу річ того ж роду та якості є винні дії виконавця, що спричинили пошкодження (псування) майна споживача. При цьому, питання доказування наявності/відсутності вини виконавця у пошкодженні (псуванні) речі може досліджуватися у випадку, якщо мав місце сам факт пошкодження (псування) речі під час виконання робіт. За відсутності (недоведеності) такого факту відсутні підстави для застосування наведених норм про відповідальність виконавця.

З матеріалів справи вбачається, що несправність акумуляторної батареї позивача була виявлена працівниками ТОВ «Саміт Моторз Україна» після завершення її заряджання, в процесі тестування, що підтверджується дефектною відомістю (а.с. 51, т. 1) та показаннями свідка ОСОБА_5

Представник ТОВ «Саміт Моторз Україна» у своїх запереченнях на позовну заяву (а.с. 157-185, т. 1) та у поясненнях, наданих у судовому засіданні, пояснив, що проведене відповідачем тестування акумуляторної батареї не надає і не може надавати інформації про причини її несправності; не виключено, що батарея може певний час і надалі працювати і не виявляти ознак несправності; однак, оскільки ТОВ «Саміт Моторз Україна» виконує технічні та ремонтні роботи за стандартами, встановленими виробником автомобілів, то висновок про необхідність заміни акумуляторної батареї робиться у всіх випадках, коли такий результат показало відповідне тестування.

Таким чином, позивач міг певний час, у тому числі на момент звернення до відповідача ТОВ "Саміт Моторз Україна", не знати, що акумуляторна батарея, за стандартами виробника автомобілів, є несправною. Аналогічні пояснення були надані свідком ОСОБА_5 Вказане не було спростовано позивачем та його представником. Жодних доказів того, що до моменту звернення позивача до ТОВ «Саміт Моторз Україна» акумуляторна батарея знаходилась у справному стані, позивачем до суду не надано.

Обставини щодо неналежної якості послуг із зарядки акумуляторної батареї, наданих ТОВ «Саміт Моторз Україна» позивачеві, а також, щодо того, що несправність батареї виникла саме після її передачі позивачем ТОВ «Саміт Моторз Україна» для заряджання, матеріалами справи не підтверджуються.

Таким чином, факт пошкодження акумуляторної батареї внаслідок дій персоналу ТОВ «Саміт Моторз Україна» та у період перебування у позивача, не знайшов свого підтвердження.

Щодо самої несправності акумуляторної батареї суд встановив наступне. Відповідно до сервісної книжки на автомобіль «Сервіс та гарантія» (а. с. 192 , т. 1) передбачено, що після 24 місяців експлуатації, але не більше 36 місяців або 100 000 км пробігу, власнику буде надано можливість придбати акумуляторну батарею 50% її роздрібної вартості. Як пояснив представник відповідача ТОВ "Саміт Моторз Україна" та визнав позивач, позивачу пропонувалося придбати акумуляторну батарею автомобіля за 50% її вартості згідно з умовами гарантії, але позивач відмовився та заяву про гарантійну заміну акумуляторної батареї відповідачу ТОВ «Саміт Моторз Україна» не подав.

Виходячи з того, що під час судового розгляду справи не було встановлено порушень відповідачем ТОВ «Саміт Моторз Україна» прав позивача, суд вважає за необхідне відмовити й у задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди, а також про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 5 050,00 грн.

Вимоги про відшкодування моральної шкоди пред'явлено до двох відповідачів - ТОВ «Саміт Моторз Україна» та - Підприємства з іноземними інвестиціями «Тойота Україна», який є офіційним представником - дистриб'ютором виробника «Тойота» в Україні.

Згідно з п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 р., у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

У позовній заяві позивач не вказав, якими саме неправомірними діями кожного з відповідачів йому було заподіяно моральну шкоду, чим обґрунтовується її розмір та якими доказами це підтверджується.

Крім того, суд відзначає, що позовна заява у даній справі є позовом про захист прав споживачів. Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 р. спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або закріплене законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону. Згідно з п. 6 ч. 1 Закону України «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції» шкода визначається як завдані внаслідок дефекту в продукції каліцтво, інше ушкодження здоров'я або смерть особи, пошкодження або знищення будь-якого об'єкта права власності, за винятком самої продукції, що має дефект.

Матеріалами справи не підтверджується наявність будь-яких недоліків в автомобілі позивача, заподіяних ТОВ «Саміт Моторз Україна» або не усунених товариством за замовленням позивача. Не встановлено й обставин заподіяння таких недоліків відповідачем Підприємством з іноземними інвестиціями "Тойота Україна".

Суд критично оцінює докази, надані позивачем на підтвердження заподіяння йому моральної шкоди, зокрема: довідку, видану 06.08.2014 р. лікарем Військово-медичного управління Служби Безпеки України ОСОБА_4 (а.с. 119, т. 1); консультативний висновок Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М. М. Амосова НАМН України від 08.08.2014 р. (а.с. 119, т. 1); висновок спеціаліста від 26.08.2014 р., складений психологом Центру психологічної експертизи та психодіагностики Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний інститут глибинної психології» ОСОБА_14 (а.с. 123-133, т. 1).

Так, у довідці від 06.08.2014 р. лікарем Військово-медичного управління Служби Безпеки України ОСОБА_4 вказано, що позивач має ряд захворювань опорно-рухової системи, у зв'язку з чим для нього є протипоказаним психоемоційне напруження; інформації щодо заподіяння позивачеві моральної шкоди довідка не містить. Крім того, листом Війського-медичного управління СБУ від 26.09.2014 року (а.с. 106, т. 3) підтверджується, що Госпіталем ВМУ СБУ довідка від 06.08.2014 р. позивачеві не видавалася; позивач до госпіталю ВМУ СБУ для отримання медичної допомоги в період з грудня 2013 року по серпень 2014 року не звертався; надання лікарем ОСОБА_4 довідки щодо захворювання поза своєю лікарською спеціальністю не належало до посадових обов'язків ОСОБА_4

З консультативного висновку Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М. М. Амосова НАМН України від 08.08.2014 р. вбачається, що позивачеві поставлено діагноз «фибрилляция предсердий постоянная форма» і рекомендовано операцію. Доказів на підтвердження відсутності вказаного діагнозу у позивача раніше (до відносин з відповідачем 1) до суду не надавалось. З тексту консультативного висновку не вбачається, коли у позивача виникло чи могло виникнути вказане у висновку захворювання, та чи могло воно бути викликане емоційним станом, зумовленим відносинами з відповідачами. Водночас, з висновку спеціаліста, складного психологом Центру психологічної експертизи та психодіагностики Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний інститут глибинної психології» ОСОБА_14 (а. с. 126, т. 1) вбачається, що спеціалісту для складання висновку позивачем було надано такі документи: свідоцтво про хворобу №531 ОСОБА_1, видане військово-лікарською комісією при в/ч 41561 21.08.1986 року, у якому зазначено наступний діагноз: міокардичний кардіосклероз зі складним порушенням серцевого ритму та проводимості: неповна атриовентикулярна блокада с періодами Самойлова, Венкебаха, Мобітца; передсердечна екстрасистолія; недостатність кровообігу 1 ступеня; а також довідку, видану ОСОБА_1 про те, що він у період з 14.03.2000 по 24.03.2000 року перебував на обстеженні та лікуванні у відділенні клінічної фармакології Українського НДІ кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска, було поставлено діагноз міокардичний кардіосклероз, постійна форма аритмії (1997). Таким чином, вказаним підтверджується, що позивач мав хронічні захворювання серцево-судинної системи, з 1986 та 1997 року відповідно, тобто задовго до відносин з відповідачами у справі.

Крім того, у відповідь на адвокатський запит представника позивача (а.с. 180-181, т. 3) Національним інститутом серцево-судинної хірургії ім. М. М. Амосова було повідомлено, що у період з 08.08.2014 р. до 26.05.2015 року (дата підписання відповіді) Позивач госпіталізований так і не був, рекомендована операція не проводилася (а. с. 186, т. 3).

Суд також не бере до уваги висновок спеціаліста від 26.08.2014 р., складений психологом Центру психологічної експертизи та психодіагностики Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний інститут глибинної психології» ОСОБА_14, з наступних підстав.

По-перше, з тексту зазначеного висновку не можливо встановити, які саме дії відповідачів спричинили моральні страждання позивача.

По-друге, як підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_14 не є ні експертом, ні медичним працівником, а відтак не має необхідної кваліфікації та знань для надання висновків про стан здоров'я позивача. Позивач, у свою чергу, як вбачається з позовної заяви, зазначає, що звернувся до ОСОБА_14 за медичною допомогою (а. с. 10, т. 1). ОСОБА_14 для надання пояснень у судове засідання не з'явилась.

Також, суд дійшов висновку, що вказаний висновок спеціаліста не є допустимим доказом, оскільки відповідним засіб доказування не передбачено ЦПК України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 74 ЦПК України спеціалістом є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками, необхідними для застосування технічних засобів, і призначена судом для надання консультацій та технічної допомоги під час вчинення процесуальних дій, пов'язаних із застосуванням таких технічних засобів (фотографування, складання схем, планів, креслень, відбору зразків для проведення експертизи тощо). У даному разі досліджені у висновку питання не пов'язані з необхідністю надання технічної допомоги під час вчинення процесуальних дій, пов'язаних із застосуванням таких технічних засобів; спеціаліст судом не залучався.

Таким чином, суд дійшов до висновку про відсутність правових підстав для відшкодування моральної шкоди, оскільки позивач не довів ні факту вчинення відповідачами будь-яких протиправних дій щодо нього, ні заподіяння йому моральної шкоди самого через відносини з відповідачами. Докази, надані позивачем до суду на підтвердження заподіяння йому моральної шкоди, не підтверджують наведених обставин.

Щодо вимоги про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 5 050,00 грн. суд не вбачає підстав для її задоволення з огляду на наступне. Позивач просить суд задовольнити цю вимогу, посилаючись на норми ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України. Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Згідно з ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Судом встановлено, що вказані витрати позивача у розмірі 5 050,00 грн. не є збитками позивача у розумінні статті 22 ЦК України, не були здійснені позивачем для відновлення будь- яких його прав та не зумовлені протиправними діями відповідача 1 ТОВ «Саміт Моторз Україна». Вказані витрати понесені позивачем добровільно, за власним бажанням, в рахунок оплати замовлених ним послуг на проведення психологічного дослідження, що підтверджується договором (а. с. 120-121, т. 1) та квитанцією про оплату (а. с. 122, т 1).

Суд встановив також відсутність правових підстав для задоволення вимоги позивача повернути йому автомобіль після проведення гарантійного ремонту. Матеріалами справи підтверджується, що з 22.01.2014 року автомобіль перебуває у ТОВ «Саміт Моторз Україна», що не заперечується сторонами. При цьому, позивачем не надано доказів того, що ТОВ «Саміт Моторз Україна» перешкоджає позивачеві у реалізації його права забрати автомобіль. Натомість, у матеріалах справи містяться докази звернення ТОВ «Саміт Моторз Україна» до позивача з проханням забрати належний йому автомобіль: лист від 24.01.2014 р. № 23-14 (а. с. 39, т. 1), лист від 04.03.2014 р. № 62-14 (а. с. 21, т. 2), лист від 20.06.2014 р. № 191-14 (а. с. 39, т. 2).

Вказівка у позовній вимозі про те, що автомобіль слід повернути позивачеві після проведення гарантійного ремонту, вбачається безпідставною, оскільки, як було встановлено судом, правові підстави для проведення гарантійного ремонту відсутні, усі замовлення позивача виконано належним чином; наявність в автомобілі позивача недоліків, у зв'язку з якими автомобіль потребує гарантійного ремонту, не встановлені. Оцінюючи вказані обставини у сукупності, суд відмовляє у задоволенні даної позовної вимог. З тих же підстав, суд вважає необґрунтованою та відмовляє у задоволенні вимоги позивача щодо зобов'язання відповідач 2 внести до сервісної книжки на автомобіль позивача запис про продовження гарантійних зобов'язань на час знаходження автомобіля у відповідача 1 ТОВ «Саміт Моторз Україна».

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

За змістом положень ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що в ході розгляду справи не знайшла свого ствердження належними та допустимими докази обставини щодо порушення прав позивача як споживача діями чи бездіяльністю відповідача 1 та відповідача 2, а відтак в задоволенні позову слід відмовити.

В порядку ст. 141 ЦПК України, судові витрати у справі слід залишити за позивачем, однак, враховуючи, що позивача було звільнено від сплати судового збору, останній не підлягає сплаті позивачем.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України,

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Саміт Моторз Україна", Підприємство з іноземними інвестиціями "Тойота Україна ", третя особа: Інспекція з питань захисту прав споживачів у м. Києві про захист прав споживачів- залишити без задоволення .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи ( вирішення питання) без повідомлення ( виклику учасників справи. зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано .

У разі подання апеляційної скарги рішення , якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скаргии. відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду .

Головуючий : Чередніченко Н.П.