Ухвала суду № 80386003, 11.03.2019, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 695/2023/17

номер провадження 6/695/37/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2019 рокум. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Середи Л.В.

за участю секретаря Оніщенко Н.В.

розглянувши подання державного виконавця Золотоніського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про застосування до боржника ОСОБА_1 примусового приводу, -

В С Т А Н О В И В :

Державний виконавець Золотоніського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_2 звернувся до суду з поданням про застосування до боржника ОСОБА_1 примусового приводу.

Вказане подання мотивоване тим, що на виконанні Золотоніського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Черкаській області перебуває виконавчий лист № 695/2023/17, виданий 13.06.2018 року Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» боргу в загальній сумі 51428,82 грн. По виконанню вказаного вище виконавчого листа державним виконавцем було відкрито виконавче провадження № 56933608.

Державний виконавець мотивує своє подання тим, що в ході здійснення виконавчого провадження виконавцем встановлено, що боржник рішення суду не виконує, виклики та вимоги державного виконавця ігнорує, при здійсненні неодноразових виходів за місцем проживання боржника було встановлено, що останній відсутній за місцем свого проживання, встановити його майновий стан не можливо, про що державним виконавцем складено відповідні акти.

За вказаних обставин, посилаючись на свідоме ухилення боржником від явки на виклик державного виконавця, останній керуючись нормами ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» звернувся до суду із даним поданням про застосування до боржника ОСОБА_1 примусового приводу.

Державний виконавець у судове засідання не з’явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином у порядку встановленому чинним законодавством.

ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, однак звернувся до суду із заявою, відповідно до якої заперечував проти задоволення вказаного подання державного виконавця та наполягав, що він з’являвся до державного виконавця відразу ж, як тільки отримав відповідну повістку про виклик до останньої, яка роз’яснила йому його права та обов’язки та з’ясувала його місце роботи та майновий стан. Після розмови із державним виконавцем ним було сплачено частину боргу, що стверджується відповідними квитанціями.

Враховуючи встановлені ст. 438 ЦПК України терміни розгляду вказаного подання, суд вважає за можливе розглянути справу без участі осіб, які беруть участь у справі та ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд вважає, що подання державного виконавця про привід боржника не підлягає до задоволення у зв’язку із наступним.

Судом встановлено, що державним виконавцем було відкрито виконавче провадження №56933608 по виконанню виконавчого листа №695/2023/17, виданого 13.06.2018 року Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» боргу в загальній сумі 51428,82 грн.

У своєму поданні державний виконавець зазначає, що нею, за період виконання вказаного вище виконавчого провадження, було здійснено вихід за місцем проживання боржника та складено акти відсутності його за місцем свого проживання, окрім того боржнику неодноразово направлялися відповідні виклики останнього до державного виконавця для з’ясування його майнового стану.

Однак суд зважає, що матеріали справи не містять жодних даних стосовно вищезазначених дій державного виконавця з приводу розшуку боржника та належного його виклику.

Відповідні акти державного виконавця, на які остання посилається, суду надані не були, так само як не були надані відповідні повідомлення про виклики боржника до державного виконавця, належне отримання таких викликів боржником, зміст таких викликів, тощо.

Надані до подання документи взагалі не містять відомостей стосовно того, чи був боржник обізнаний про відкриття відносно нього виконавчого провадження, відсутні відомості чи боржнику надсилалися виклики щодо явки останнього до виконавця для надання пояснень, необхідності виконання боргових зобов’язань, тощо.

Разом з тим сам боржник наполягає на тому, що він відвідував державного виконавця, яка роз’яснила йому його права та обов’язки, з’ясувала його майновий стан та місце роботи, а ним було сплачено частину суми боргу, що стверджується відповідною квитанцією №29 від 25.02.2019 року.

Суд констатує, що матеріали справи доказів зворотного не містять.

Відповідно до загальних принципів, закріплених у ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Нормами п. 14 ч. 2 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено, що саме у разі якщо боржник без поважних причин не з’явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу.

Однак з матеріалів вказаного подання взагалі не можливо встановити чи встановлювалися державним виконавцем поважність причин неявки боржника, чи належно останній був повідомлений про необхідність такої явки, тощо.

Згідно з ч. 1 ст. 438 ЦПК України розшук боржника або дитини, привід боржника оголошуються за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача.

Суд при вирішенні вказаної справи враховує, що неналежне виконання боржником своїх зобов’язань створює перешкоди та унеможливлює належне виконання судового рішення, обов’язковість виконання якого встановлено як Конституцією України так і нормами ст. 18 ЦПК України.

Однак, виходячи з вищевикладеного, в зв’язку з тим, що доводи державного виконавця не підтверджені жодним належним доказом, суд вважає, що вказане подання державного виконавця є немотивованим, а тому задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», п. 1 ч. 1 ст. 258, 259, 260, 438 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання державного виконавця Золотоніського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про застосування до боржника ОСОБА_1 примусового приводу – відмовити.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя Середа Л.В.