Рішення № 80385931, 12.03.2019, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/556/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2019 року Рівненський міський суд

в особі судді – Ковальова І.М.

при секретарі – Соломон О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Рівнеазот» про стягнення невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,-

в с т а н о в и в:

В Рівненський міський суд з позовом до приватного акціонерного товариства «Рівнеазот» про стягнення невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні звернувся ОСОБА_1 у якому просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість по невиплаченій заробітній платі в розмірі 5994,06 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 47 024 грн. 80 коп.

До початку судового засідання позивач подав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог та остаточно просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість по невиплаченій заробітній платі в розмірі 5994,06 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 46 192 грн. 32 коп.

В судове засідання позивач не з’явився, однак подав до суду заяву про проведення розгляду справи у його відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує та просить суд їх задоволити.

В судове засідання представник відповідача не з’явився, однак подав до суду письмовий відзив у якому просив звільнити ПрАТ «Рівнеазот» від відшкодування шкоди, заподіяної затримкою розрахунку при звільненні позивача в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи та подані сторонами письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач по справі працював на ПрАТ «Рівнеазот».

На підстав наказу №309-ВК від 21 лютого 2018 року позивач був звільнений з роботи з 23 лютого 2018 року на підставі ст.38 КЗпП України за власним бажанням у зв’язку з невиконанням власником законодавства про працю.

При звільненні позивача з роботи йому не було виплачено заробітну плату в розмірі 5994,06 грн., що підтверджується довідкою управління Держпраці у Рівненській області від 06 грудня 2018 року №18-04/6602.

Відповідно до частини першої статті 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Відповідно частини першої статті 47 КЗпП власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу

Відповідно до ч.1 ст.115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині стягнення заборгованості по заробітній платі є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Відповідно до частини першої статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки зазначені в статті 116 цього Кодексу, тобто в день звільнення, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Враховуючи те, що відповідач на час звільнення позивача не здійснив з ним остаточний розрахунок по заробітній платі на час звільнення, що не заперечується представником відповідача і розмір заборгованості підтверджується дослідженою в судовому засіданні довідкою, суд приходить до висновку що відповідач зобов'язаний сплатити позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, за період з 24 лютого 2018 року по 12 березня 2019 року.

Вирішуючи питання про розмір середнього заробітку, який підлягає стягненню на користь позивача, суд виходить з того, що відповідно пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» (далі Порядок) середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Згідно з пунктом 8 цього Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Відтак, середній заробіток, який підлягає виплаті за весь час затримки обчислюється шляхом множення 22,38 грн. (середньогодинна заробітна плата х 8 годин) та кількість робочих днів, порахованих з 24 лютого 2018 року по 12 березня 2019 року і сума середнього заробітку за час затримки становить 46 192,32 грн. і саме така сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

В п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз'яснено, що встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

В п.25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз'яснено, що не проведення розрахунку з працівником у день звільнення є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст.117 КЗпП України.

Таке ж роз'яснення цієї норми права, крім наведеної вище постанови Пленуму Верховного Суду України, надав і Конституційний Суд України у своєму рішенні від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 у справі щодо офіційного тлумачення положень статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 117, 237-1 цього Кодексу.

Відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України.

Зазначена правова позиція, викладена Верховним Судом України в постанові від 2 липня 2014 року у справі №6-76цс14, в постанові від 3 липня 2013 р. у справі № 6-64цс13, в постанові від 24 жовтня 2011 р. у справі № 6-39цс11, в постанові від 21 листопада 2011 р. у справі № 6-60цс11.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні зайшли своє підтвердження та підлягають до повного задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки при подачі позову до суду позивач в частині позовних вимог про стягнення заробітної плати звільнений від сплати судового збору, рішення прийнято на користь позивача, тому судові витрати слід стягнути з відповідача в дохід держави. Також, при подачі позову до суду позивачем сплачено судовий збір в розмір 768,40 грн. за позовну вимогу про стягнення середнього заробітку, рішення прийнято на користь позивача, тому дані судові витрати слід стягнути з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,12,141,263,264,265,268,273,354 ЦПК України, ст.ст.47,115,117 КЗпП України, суд,-

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Рівнеазот» про стягнення невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні – задоволити.

Стягнути з ПрАТ «Рівнеазот», 33017, м.Рівне-17, код ЄДРПОУ 05607824 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_2, іпн.3343416913 заборгованість по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі в розмірі 5994,06 грн.; середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 24 лютого 2018 року по 12 березня 2019 року в розмірі 46 192,32 грн. та понесені судові витрати по справі, а саме сплачений судовий збір в розмірі 768,40 грн.

Стягнути з ПрАТ «Рівнеазот» 33017, м.Рівне-17, код ЄДРПОУ 05607824 судовий збір в розмірі 768,40 грн. та зарахувати до спеціального фонду Державного бюджету України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає ІНФОРМАЦІЯ_2, іпн.3343416913.

Відповідач: ПрАТ «Рівнеазот» 33017, м.Рівне-17, код ЄДРПОУ 05607824,

Суддя :