Ухвала суду № 80385374, 12.03.2019, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/4749/19

УХВАЛА

про залишення позову без руху

12 березня 2019 року м. Рівне

Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Кучина Н.Г., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири,-

В С Т А Н О В И В:

11 березня 2019 року до Рівненського міського суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири.

Позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), а тому її необхідно залишити без руху, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї документів, позивачем заявлено вимогу про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 6157,00 грн. та надано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 768,40 грн. Також позивачем заявлено вимогу щодо стягнення моральної шкоди у розмірі 5000 грн., однак документи, підтверджуючі сплату судового збору в матеріалах справи відсутні.

За положеннями ст. ст. 1, 2 Закону України «Про судовий збір», за подання заяв, скарг до суду на всій території України справляється судовий збір, платниками якого є, зокрема, громадяни України, які звертаються до суду.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви про відшкодування моральної шкоди за ставкою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.

Зазначені недоліки слід усунути шляхом надання документів, підтверджуючих сплату судового збору за вимогу про стягнення моральної шкоди.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України , суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п»яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення. Якщо ухвала про залишення заяви без руху постановляється з підстав несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.95, 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири - залишити без руху.

Надати позивачу строк для виправлення вказаних у даній ухвалі недоліків позовної заяви 10 (десять) днів з дня вручення цієї ухвали, а саме:

-надати документи, що підтверджують сплату судового збору у в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Судовий збір необхідно сплатити на реквізити: отримувач коштів - УК у м. Рівному/м. Рівне/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38012714; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - 31213206017002; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу - судовий збір.

Роз’яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Учасник справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://court.gov.ua/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Рівненського міського суду Н.Г.Кучина