Ухвала суду № 80383517, 12.03.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

12 березня 2019 року м. Київ № 640/3939/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

ОСОБА_1 до Державної міграційної служби Українипро визнання протиправним та скасування рішення,-В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної міграційної служби України (02000, м. Київ, вул. Володимирська, 9, код ЄДР: 36591201), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у визнані біженцем або особою, яка потребує тимчасового або додаткового захисту від 23.08.2018 № 327-18.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.

Відповідно до п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно з п. 4, п. 5 та п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Так, зі змісту позовної заяви видно, що позивач у ній викладає загальні обставини перетину позивачем кордону України та його спілкування із співробітниками прикордонної служби, які відбувались в ніч з 24 на 25 березня 2018 року, натомість позовна заява не містить обґрунтування, у тому числі нормативного, у чому саме полягає протиправність рішення про відмову у визнані біженцем або особи, яка потребує тимчасового або додаткового захисту від 23.08.2018 № 327-18.

Відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Так, у позовній заяві позивач наголошує на неможливості його повернення на територію РФ на підставі дискримінації його за національними ознаками та політичними переконанням, однак в порушення вимог ч. 4 ст. 161 КАС України позивачем до позовної заяви не надано жодних доказів, які б підтверджували неможливість повернення позивача на територію РФ на підставі дискримінації його за національними ознаками та політичними переконанням.

Також позивачем до позовної заяви не надано самого рішення про відмову у визнані біженцем або особою, яка потребує тимчасового або додаткового захисту від 23.08.2018 № 327-18.

Крім того, згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

В той же час, відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 12 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» рішення про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, протягом п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення про відмову можуть бути оскаржені в установленому законом порядку до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, а також до суду у строки, встановлені цим Законом.

Рішення, що приймаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, щодо визнання іноземця або особи без громадянства біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, а також рішення про втрату чи позбавлення статусу біженця або додаткового захисту, про скасування рішення про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, можуть бути оскаржені в установленому законом порядку та в установлені цим Законом строки до суду.

Аналіз вказаних положень, структури норми, у т.ч. у взаємозв'язку з положеннями ч.ч. 1 та 2 ст. 12 Закону дають підстави для висновку, що Законом встановлено п'ятиденний строк для звернення до суду.

У позовній заяві позивач зазначив, що про порушення своїх прав він дізнався 20.09.2018, отримавши повідомлення про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує тимчасового або додаткового захисту.

В той же час, як видно зі штампу ДП «Укрпошта», проставленого на конверті, в якому надіслана позовна заява, до суду з даним позовом позивач звернувся лише 04.03.2019.

Тобто, з даним позовом позивач звернувся до суду поза межами строку, встановлено ст. 12 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту».

За приписами ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

В той же час, заяви про поновлення пропущеного строку звернення з адміністративним позовом до суду позовна заява не містить, а також доказів на підтвердження поважності причин такого пропуску суду також не надано.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду (вул. Болбочана Петра, 8, корп. 1, блок А, м. Київ, 01601) протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху:

1) уточнення/заяви із викладом обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зокрема, обґрунтування порушення оскаржуваним рішенням інтересів позивача;

2) доказів на підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, у тому числі рішення про відмову у визнані біженцем або особою, яка потребує тимчасового або додаткового захисту від 23.08.2018 № 327-18 та доказів які б підтверджували неможливість повернення позивача на територію РФ на підставі дискримінації його за національними ознаками та політичними переконанням;

3) заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом та доказів поважності причин його пропуску;

Керуючись статтями 160-162, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Відповідно до положень ст. 169 та ч. 1 ст. 294 КАС України ухвала про залишення позову без руху не оскаржується.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя О.А. Кармазін