Рішення № 80383452, 11.03.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 березня 2019 року № 826/13847/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Обслуговуючого кооперативу "Гаражний кооператив автолюбителів "Дніпровський"до про представники сторін:Київської міської ради визнання протиправною бездіяльності позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3; відповідача - не прибув ВСТАНОВИВ:

Обслуговуючий кооператив «Гаражний кооператив автолюбителів «Дніпровський» (далі - ГКА «Дніпровський» або позивач) звернувся до суду з позовом до Київської міської ради (надалі - КМР або відповідач), у якому, з урахуванням поданих уточнень згідно заяви б/н від 11.11.2016, просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Київської міської ради щодо не вчинення дій для письмового оформлення рішення «Про внесення змін до таблиці № 1 додатку 5 до рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року № 242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві та акцизного податку» за основу (в першому читанні) від 02.07.2015, про виключення з переліку а/с «Каспійська» - м. Київ, перетин вул. Луначарського та провулка Луначарського; а/с «Славутич» - м. Київ, вул. Микильсько-Слобідська, 6/2 - а/с «Московська» - м. Київ, перетин пр-т Ватутіна та вул. Бальзака; а/с «Лада» - м. Київ, вул. Воскресенська, 2а; а/с «Московська» - м. Київ, вул. П. Вершигори, 5; а/с «Прирічна» - м. Київ, пр-т Ватутіна урочище «Чорторій», які використовуються Обслуговуючим кооперативом Гаражний кооператив автолюбителів "Дніпровський», як це передбачено статтею 36 Регламенту Київської міської ради від 14.07.2011 № 383/5770;

- визнати протиправною бездіяльність Київської міської ради, яка при прийнятті рішення про прийняття проекту рішення «Про внесення змін до таблиці № 1 додатку 5 до рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року № 242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві та акцизного податку» за основу (в першому читанні) від 02.07.2015, не надала відповідного доручення постійній комісії підготувати проект до другого читання про виключення з переліку а/с «Каспійська» - м. Київ, перетин вул. Луначарського та провулка Луначарського; а/с «Славутич» - м. Київ, вул. Микильсько-Слобідська, 6/2; а/с «Московська» - м. Київ, перетин пр-т Ватутіна та вул. Бальзака; а/с «Лада» - м. Київ, вул. Воскресенська, 2а; а/с «Московська» - м. Київ, вул. П. Вершигори, 5; а/с «Прирічна» - м. Київ, пр-т Ватутіна урочище «Чорторій», які використовуються Обслуговуючим кооперативом Гаражний кооператив автолюбителів "Дніпровський», із зазначення строків, як це передбачено підпунктом 4 пункту 12 статті 30 Регламенту Київської міської ради від 14.07.2011 № 383/5770.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після ознайомлення 25.08.2016 із текстом протоколу та стенограмою пленарного засідання Київської міської ради від 02.07.2015, позивачу стало відомо, що КМР після прийняття проекту рішення «Про внесення змін до таблиці № 1 додатку 5 до рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року № 242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві та акцизного податку» за основу не визначила постійну комісію, яка за відповідним дорученням КМР в порядку, встановленому п. 13 ст. 30 Регламенту Київської міської ради, повинна була виготовити зазначений проект рішення до другого читання. Зазначено, що відповідачем порушена процедура, встановлена Регламентом Київської міської ради, в результаті чого рішення Київської міської ради про прийняття проекту рішення від 02.07.2015 № 667/1531 «Про внесення змін до таблиці № 1 додатку 5 до рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року № 242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві та акцизного податку» за основу від 15.12.2011 на момент звернення позивача до суду залишається не виконаним КМР.

В наданому до суду відзиві на позов відповідач проти позову заперечив та відмітив, що проект рішення Київської міської ради «Про внесення змін до таблиці № 1 до додатка 5 до рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року № 242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві та акцизного податку» було поставлено на голосування для прийняття в цілому з редакційними правками, як це передбачено частиною 10 статті 28 Регламенту (після закінчення обговорення, якщо депутатами не внесені зауваження, пропозиції та поправки, крім редакційних правок, проект рішення Київради ставиться на голосування для прийняття в цілому. В іншому разі проект рішення Київради приймається за основу для голосування і прийняття або відхилення пропозицій, зауважень, поправок). Таким чином, КМР не було порушено Регламент Київської міської ради.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.09.2016 (суддя Шулежко В.П.) позовну заяву Обслуговуючого кооперативу «Гаражний кооператив автолюбителів "Дніпровський" залишено без руху.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.09.2016 відкрито провадження у даній адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.11.2016 заяву Обслуговуючого кооперативу «Гаражний кооператив автолюбителів «Дніпровський» про відвід судді Шулежка В.П. від розгляду адміністративної справи № 826/13847/16 за позовом Обслуговуючого кооперативу «Гаражний кооператив автолюбителів «Дніпровський» до Київської міської ради про визнання протиправною бездіяльності задоволено. Справу № 826/13847/16 передано на розподіл для визначення іншого складу суду.

Відповідно до розпорядження щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справ від 24.11.2016 № 2622 справу передано на розгляд судді Огурцову О.П.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.11.2016 (суддя Огурцов В.П.) прийнято справу до провадження та призначено до судового розгляду.

Відповідно до розпорядження щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справ від 10.10.2017 № 4142 справу передано на розгляд судді Пащенку К.С.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.11.2017 (суддя Пащенко К.С.) прийнято справу до провадження та призначено справу до судового розгляду у судове засідання.

В судових засіданнях 12.02.2018 та 29.03.2018 судом оголошувалась перерва.

У судовому засіданні 17.07.2018 представники позивача, за викладених у позові підстав, просили суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причин неявки в суд не повідомив. Про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином.

Поряд з цим, представник позивача звернувся до суду із клопотанням про розгляд справи в письмовому провадженні.

Заслухавши в судовому засіданні представників позивача та зважаючи на заявлене клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, суд ухвалив адміністративну справу, відповідно до ч. 3 ст. 194 та ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (по тексту - КАС України), розглядати в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як свідчать матеріали справи, відповідно до рішення Київської міської ради від 22.01.2015 № 22/887 «Про затвердження Концепції розвитку паркувального простору в місті Києві» КП «Київтранспарксервіс» визначено відповідальним за виконання Концепції, завданням якої є збільшення кількості місць для паркування транспортних засобів на майданчиках для денного та нічного паркування з існуючих 25 тис. до приблизно 125 тис. паркомісць на кінець 2020 року у м. Києві щорічно в обсягах близько до 20 тис. паркомісць на рік.

За результатами обстеження паркувального простору, яке було здійснено КП «Київтранспарксервіс», встановлено, що окремі паркувальні майданчики функціонують без належним чином оформлених документів, що посвідчують право користування відповідними ділянками.

З метою усунення виявлених порушень, приведення у відповідність роботи окремих паркувальних майданчиків згідно чинного законодавства, а також збільшення надходжень до бюджету міста Києва було прийнято рішення Київської міської ради від 02.07.2015 № 667/1531 «Про внесення змін до таблиці № 1 додатку 5 до рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року № 242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві та акцизного податку».

Натомість, 11.08.2011 позивачу стало відомо про внесення автостоянок, а саме: а/с «Каспійська» - м. Київ, перетин вул. Луначарського та провулка Луначарського; а/с «Славутич» - м. Київ, вул. Микильсько-Слобідська, 6/2 - а/с «Московська» - м. Київ, перетин пр-т Ватутіна та вул. Бальзака; а/с «Лада» - м. Київ, вул. Воскресенська, 2а; а/с «Московська» - м. Київ, вул. П. Вершигори, 5; а/с «Прирічна» - м. Київ, пр-т Ватутіна урочище «Чорторій», які використовуються Обслуговуючим кооперативом Гаражний кооператив автолюбителів "Дніпровський» до паркувальних майданчиків на підставі Таблиці № 1 до додатка 5 до рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року № 242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві та акцизного податку».

Як зазначено в рішенні Київської міської ради від 23 червня 2011 року № 242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві та акцизного податку», земельні ділянки, які використовуються позивачем, є об'єктом оподаткування, оскільки вони розташовані на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках.

Вважаючи, що відповідачем порушена процедура, встановлена Регламентом Київської міської ради, в результаті чого рішення Київради про прийняття проекту рішення від 02.07.2015 № 667/1531 «Про внесення змін до таблиці № 1 додатку 5 до рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року № 242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві та акцизного податку» взято за основу від 15.12.2011, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач був утворений у відповідності до рішення № 114 виконавчого комітету Дніпровської ради народних депутатів м. Києва від 11.03.1980 та листа № 31 Дніпровського районної ради Автолюбитель УССР від 19.07.1980 та інших нормативних актів.

У подальшому, на підставі рішення виконавчого комітету Ради народних депутатів Київської міської ради від 19.02.1978 № 201/1, виконавчому комітету Дніпровської районної ради народних депутатів відведені земельні ділянки в тимчасове користування до їх освоєння за призначенням під влаштування відкритої стоянки для автомашин.

Після чого, 03.04.1987 Виконавчий комітет Дніпровської районної ради народних депутатів прийняв рішення № 231, яким доручив Об'єднаному кооперативу по будівництву та експлуатації колективних автостоянок «Дніпровський» обладнати господарським способом платні автостоянки за адресами: а/с «Каспійська» - м. Київ, перетин вул. Луначарського та провулка Луначарського; а/с «Славутич» - м. Київ, вул. Микильсько-Слобідська, 6/2 - а/с «Московська» - м. Київ, перетин пр-т Ватутіна та вул. Бальзака; а/с «Лада» - м. Київ, вул. Воскресенська, 2а; а/с «Московська» - м. Київ, вул. П. Вершигори, 5; а/с «Прирічна» - м. Київ, пр-т Ватутіна урочище «Чорторій».

Надалі, листом Республіканського добровільного товариства «Автолюбитель УРСР" від 19.07.1990 № 31 автостоянки, були передані Об'єднаному кооперативу по будівництву та експлуатації колективних автостоянок "Дніпровський" (який створений членами районного товариства "Автомотолюбитель УРСР" та членами Об'єднаного кооперативу по будівництву та експлуатації колективних автостоянок "Дніпровський") на базі, діючих автостоянок. В подальшому зазначений кооператив перейменовано в Обслуговуючий кооператив «Гаражний кооператив автолюбителів «Дніпровський».

05.11.2002 позивач листом № 40, який скерований на ім'я Київського міського голови, погоджував місця розташування земельних ділянок, які використовуються для стоянок у Дніпровському районі в місті Києві.

13.11.2002 Головою Київського міського голови надано доручення № 28173 підпорядкованим службам про розгляд листа № 40, для прийняття рішення стосовно дозволу позивачу із підготовки необхідних документів для оформлення користування зазначених земельної ділянки.

Зазначені клопотання були розглянуті та листом від 23.01.2003 № 03-85/916 було надано згоду на складання проекту відведення земельних ділянок.

Звертаючись до суду з вказаним позовом позивач зазначає, що 11.09.2016 після спілкування з представниками «Київпарктрансервіс» стало відомо про існування рішення відповідача «Про внесення змін до таблиці № 1 додатку 5 до рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року № 242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві та акцизного податку».

25.08.2016 після ознайомлення із текстом протоколу та стенограмою пленарного засідання Київської міської ради від 02.07.2015, на думку позивача вбачається, що в порушення пп. 4 п. 12 ст. 30 Регламенту Київської міської ради, КМР після прийняття рішення про прийняття проекту рішення «Про внесення змін до таблиці № 1 додатку 5 до рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року № 242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві та акцизного податку» за основу, не визначила постійну комісію, яка за відповідним дорученням Київради в порядку, встановленому п. 13 ст. 30 Регламенту Київської міської ради, повинна була виготувати зазначений проект рішення до другого читання.

Надаючи оцінку доводам позивача, суд зазначає таке.

Рішенням від 12 листопада 2014 року № 351/351, відповідно до статей 140, 141 Конституції України, пункту 1 частини першої статті 26, пунктів 13, 14 статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статті 17 Статуту територіальної громади міста Києва Київська міська рада затвердила Регламент Київської міської ради (далі - Регламент).

Відповідно до положень частин першої-третьої статті 28 Регламенту, кожне питання порядку денного обговорюється на пленарному засіданні Київради. Рішення Київради з питання порядку денного може бути прийняте без обговорення, якщо жоден з депутатів не заперечує проти цього.

Гарантоване право на виступ у обговоренні питань порядку денного мають депутатські фракції, групи Київради.

Процедура розгляду питання порядку денного на пленарному засіданні Київради включає такі етапи, для яких встановлюються, як правило, такі обмеження часу:

1) доповідь з питання порядку денного - до 10 хв.;

2) співдоповіді - до 5 хв. кожна;

3) запитання та відповіді на них по доповіді та співдоповідях - до 20 хв.;

4) обговорення питання порядку денного, що включає:

4.1.) гарантований виступ в обговоренні від депутатських груп, фракцій - до 3 хв.;

4.2.) виступи депутатів - до 1 хв.;

5) голосування.

Крім того, частина 9 статті 28 Регламенту зазначає, що голосування проекту рішення Київради на пленарному засіданні включає в себе:

1) прийняття проекту рішення в цілому у разі відсутності зауважень, пропозицій та поправок, крім редакційних правок;

2) прийняття проекту рішення за основу для голосування зауважень, пропозицій та поправок, внесених депутатами на пленарному засіданні Київради під час обговорення проекту рішення;

3) голосування і прийняття або відхилення зауважень, пропозицій та поправок, внесених депутатами на пленарному засіданні Київради під час обговорення проекту рішення;

4) прийняття проекту рішення в цілому з урахування прийнятих зауважень, пропозицій та поправок;

5) схвалення основних положень проекту рішення Київради і прийняття його за основу (перше читання) для направлення на доопрацювання до постійної комісії і підготовки проекту рішення до другого читання;

6) відхилення проекту рішення.

Таким чином, Регламентом передбачено, що за результатами голосування Київська міська рада може прийняти одне із вказаних вище рішень.

Як встановлено судом та убачається зі змісту витягу із стенограми пленарного засідання Київської міської ради 02.07.2015, доповідачами проекту рішення «Про внесення змін до таблиці № 1 до додатка 5 до рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року № 242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві та акцизного податку» були: Голова Постійної комісії Київської міської ради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку - ОСОБА_4 та в.о. директора Департаменту транспортної інфраструктури - ОСОБА_5 При цьому, останній, серед іншого зазначив, що проект рішення розглянутий та підтриманий постійною комісією з питань транспорту і зв'язку та постійною комісією Київської міської ради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку.

Під час обговорення вказаного вище проекту рішення Київської міської ради депутат від фракції «УДАР-Солідарніеть» - ОСОБА_6 зазначила, що у цілому буде підтримувати проект рішення, але звертається з проханням від виборців, щоб ті площадки, які експлуатує ОК «Дніпровський» в цей перелік не потрапляли, тому просила викреслити пункти проекту рішення: 26 - біля Московського мосту; 11 - вул. Вершигори, 2; 12 - вул. Вершигори, 2 повороти у розворотному кільці, вул. Воскресенська, 2-а та пункт 56 ріг вулиць Райдужної та Черемшини (аркуш 4 стенограми).

На вказане прохання співдоповідач - ОСОБА_4 повідомив, що дійсно по багатьох із цих майданчиків йде відведення землі та запропонував вказані адреси не вилучати, тому що вони ніяким чином не вплинуть на роботу цих підприємців або кооперативів, а дати протокольне доручення прискорити розгляд Київською міською радою тих клопотань або вже кадастрових справ, які по цих ділянках уже сформовані. Дану позицію підтримав також доповідач - Козловський О.В., який вказав, що на даний час здійснювати діяльність паркування можливо: або сплачуючи паркувальний збір, або маючи відведену земельну ділянку для ведення цього бізнесу. В той же час, звернув увагу, що ОК «Дніпровський» не має ніяких документів на власність або користування цією земельною ділянкою, тому запропонував залишити даний перелік і розглядати. Також зауважив, що на даний час там здійснюється підприємницька діяльність з протиріччям закону, тому і було запропоновано всім, хто здійснює підприємницьку діяльність, зробити свою діяльність легальною (аркуш 5 стенограми).

В своєму виступі депутат від фракції «УДАР-Солідарність» - ОСОБА_7 просив підтримати прохання депутата ОСОБА_6 та питання щодо окремого протокольного доручення Департаменту земельних ресурсів (КМДА) про прискорення розгляду клопотань ОК «Дніпровський» про їх стоянки (аркуш 11 стенограми).

Після обговорення проекту рішення заступник міського голови - секретар Київської міської ради зазначив, що суб'єкт подання погоджується, що редакційно буде виключено і голосування відбудеться вже за виключенням пропозицій, які подані до президії: депутата Кутняк - вул. Татарська, 7, депутата Березовського - проспект Перемоги, 136, депутата Закревської - вул. Лятошинського, 4-а, депутата Бондаренко - вул. Якуба Колоса, 16, депутата Ялового - проспект Перемоги, 84-а. Решта переліку, який подали депутати ОСОБА_6 і Карпенко головуючий запропонував проголосити для протокольного доручення для прискорення розгляду за тими адресами Департаменту земельних ресурсів (КМДА) і відповідно передачі на розгляд земельної комісії.

Таким чином, головуючий на пленарному засіданні сесії Київської міської ради оголосив, що ставить на голосування запропонований проект рішення з редакційними правками, якими виключено означені ним адреси. За результатами голосування рішення було прийнято. Після чого, на пропозиції депутатів Карпенка та ОСОБА_6 головуючий дав протокольне доручення Департаменту земельних ресурсів (КМДА), в невідкладний спосіб першочергово розглянути клопотання, які подані відповідно в установленому порядку з відповідними документами по існуючих кооперативах, які відносяться до паркування автомобілів, згідно з переліком, серед якого зазначений і ОК «Дніпровський» - Вершигори, 2, напроти у розворотному кільці, Воскресенська, 2-а, Микільсько-Слобідська, 6/2, Маяковського, урочище Чорторий, вул. Панельна, вул. Райдужна, 56, вул. Панельна, 30, біля Московського мосту.

Отже, проект рішення Київської міської ради «Про внесення змін до таблиці № 1 до додатка 5 до рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року № 242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві та акцизного податку» було поставлено на голосування для прийняття в цілому з редакційними правками, як це передбачено частиною 10 статті 28 Регламенту (після закінчення обговорення, якщо депутатами не внесені зауваження, пропозиції та поправки, крім редакційних правок, проект рішення Київради ставиться на голосування для прийняття в цілому. В іншому разі, проект рішення Київради приймається за основу для голосування і прийняття або відхилення пропозицій, зауважень, поправок).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що помилковими є твердження позивача про те, що проект рішення було прийнято за основу (в першому читанні), оскільки частиною 12 статті 28 Регламенту визначено, що у разі, якщо для врахування зауважень, пропозицій і поправок, внесених депутатами на пленарному засіданні Київради під час обговорення, проект рішення потребує доопрацювання, останній може бути прийнятий за основу (перше читання) і направлений до постійної комісії для підготовки до другого читання. Згідно з частинами 13-14 вказаної вище статті рішення Київради, прийняте за основу (в першому читанні), письмово оформлюється постійною комісією Київради з попереднього розгляду відповідного проекту рішення з дотриманням вимог статті 34 цього Регламенту. Постійна комісія, якій направлено проект рішення для підготовки до другого читання, збирає та узагальнює пропозиції депутатів Київради до проекту рішення Київради, що подаються протягом 5-ти днів після пленарного засідання, на якому проект рішення прийнято за основу (перше читання). Пропозиції, зауваження, поправки до проекту рішення Київради подаються на ім'я голови постійної комісії, до якої проект рішення направлено на доопрацювання, через секретаріат Київради. Пропозиції, зауваження, поправки подаються у письмовій формі, у вигляді порівняльної таблиці, з обов'язковим обґрунтуванням необхідності їх врахування. Постійна комісія не розглядає пропозиції, зауваження, поправки, що подані з порушенням встановленого порядку. Постійна комісія зобов'язана підготувати проект рішення Київради до другого читання протягом 30-ти днів після спливу строку, встановленого для подання депутатами пропозицій до проекту рішення. Проект рішення до другого читання готується у вигляді порівняльної таблиці, в якій викладаються всі редакції положень проекту рішення відповідно до пропозицій депутатів. Постійна комісія може об'єднувати подібні за змістом пропозиції в одній редакції.

Таким чином, твердження позивача відносно того, що відповідачем порушено процедуру, встановлену Регламентом Київської міської ради є необґрунтованим.

Доводи позивача щодо не вчинення дій Київською міською радою для письмового оформлення рішення «Про внесення змін до таблиці № 1 додатку 5 до рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року № 242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві та акцизного податку» за основу (в першому читанні) від 02.07.2015, про виключення з переліку а/с «Каспійська» - м. Київ, перетин вул. Луначарського та провулка Луначарського; а/с «Славутич» - м. Київ, вул. Микильсько-Слобідська, 6/2 - а/с «Московська» - м. Київ, перетин пр-т Ватутіна та вул. Бальзака; а/с «Лада» - м. Київ, вул. Воскресенська, 2а; а/с «Московська» - м. Київ, вул. П. Вершигори, 5; а/с «Прирічна» - м. Київ, пр-т Ватутіна урочище «Чорторій», які використовуються Обслуговуючим кооперативом Гаражний кооператив автолюбителів "Дніпровський», як це передбачено статтею 36 Регламенту Київської міської ради від 14.07.2011 № 383/5770, не відповідають дійсності та спростовуються матеріалами справи, зокрема витягом із стенограми пленарного засідання Київської міської ради 02.07.2015.

Крім того, суд зазначає, що помилковим є посилання позивача на Регламент від 14.07.2011, оскільки пленарне засідання Київської міської ради відбувалося 02.07.2015, отже порядок діяльності Київради, її органів та посадових осіб, депутатських фракцій, груп, депутатів Київради, формування виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) визначався Регламентом від 12.11.2014.

За таких обставин, підсумовуючи викладене та враховуючи зазначені вище норми законодавства, суд дійшов висновку, що відповідачем дотримано процедуру Регламенту від 12.11.2014, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Додатково суд звертає увагу, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).

У пункті 8 частини першої статті 4 КАС України зазначено, що позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Аналіз наведених вище норм свідчить, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав, свобод або законних інтересів особи у публічно-правових відносинах, у яких відповідач реалізує владні управлінські функції стосовно заявника.

У відповідності до частини другої статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У підпункті 4.1 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України № 19-рп/2011 від 14 грудня 2011 року зазначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

За змістом Рішення Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004, поняття «порушене право», за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». У цьому ж Рішенні зазначено, що поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування в межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

З огляду на зауважене в цілому, враховуючи, що оскільки прийняття Київською міською радою рішення «Про внесення змін до таблиці № 1 додатку 5 до рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року № 242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві та акцизного податку» за основу (в першому читанні) від 02.07.2015 є лише етапом в процедурі ухвалення КМР кінцевого рішення, а відтак, фактично не породжує жодних правових наслідків для позивача, невмотивованими є доводи останнього про порушення його реальних прав та інтересів.

Згідно з частиною першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За частиною першою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідачем доведено в рамках цієї справи правомірність своїх дій, що в свою чергу, не спростовано позивачем з посиланням на належні і допустимі докази, які б засвідчували протилежне.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28 серпня 2018 року (справа № 802/2236/17-а).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених судом висновків в цілому, суд наголошує на відсутності підстав для задоволення позову.

Відповідно, враховуючи, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, судові витрати відшкодуванню позивачу не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 6, 72-77, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Обслуговуючого кооперативу «Гаражний кооператив автолюбителів «Дніпровський» - відмовити повністю.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя К.С. Пащенко