Рішення № 80383372, 11.03.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 2240/3232/18

РІШЕННЯ

іменем України

11 березня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К.

за участі:секретаря судового засідання Варченко В.В. розглянувши адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства "Фірма "Хмельницькбуд" до Першого відділу державної виконавчої служби міста Хмельницький Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в Хмельницький окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до відповідача, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби міста Хмельницький Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області від 07 вересня 2018 року про стягнення виконавчого збору.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 07 вересня 2018 року головним державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби міста Хмельницький Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області винесено постанову про стягнення виконавчого збору за вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання рішення суду від 18.10.2012 року про зобов'язання позивача усунути перешкоди у здійсненні користування, володіння та розпорядження ОСОБА_1, (стягувач) блоком № 2 (два гаражі на троє дверей), загальною площею 120,2 м кв. по вул. Володимирській, 109 в м. Хмельницькому (ВП № 41725446).

Позивач вважає вказану постанову протиправною, та такою, що підлягає скасуванню, оскільки згідно резолютивної частини рішення Хмельницького міськрайонного суду від 18.10.2012 року та виконавчого листа № 2218/8658/2012 від 26.11.2013 року позивач зобов'язувався "усунути перешкоди у здійсненні користування, володіння та розпорядження ОСОБА_1, (стягувач) блоком №2 (два гаражі на троє дверей), загальною площею 120,2 м кв., по вул. Володимирській, 109 в м. Хмельницькому".

Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 18.10.2012 року про усунення перешкод в користуванні майном, є рішенням немайнового характеру. Порядок виконання таких рішень передбачений розділом VIII Закону України "Про виконавче провадження".

При цьому, способу виконання даного рішення (шляхом примусового вселення, виселення, тощо) встановлено не було. А тому, виконання вказаного судового рішення може бути виконане лиже боржником, а державний виконавець взагалі не в змозі без участі боржника в примусовому порядку виконати дане рішення, а отже й відсутні підстави для стягнення виконавчого збору.

Позивач зазначає, що він є власником гаражів № 5, загальною площею 30,8 м кв., №6, загальною площею 30,4 м кв., №7, загальною площею 16,2 м кв., №8, загальною площею 20,2 м кв., які знаходяться по вул. Володимирській, 109 в м. Хмельницькому.

Всього загальна площа чотирьох гаражів становить 97,6 м кв., право власності на гаражі №№5-8 зареєстровано за приватним акціонерним товариством "Фірма "Хмельницькбуд" в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційними номерами №26747194 на гараж №5, №26748584 на гараж №6, №26750205 на гараж №7, № 26750526 на гараж №8 та підтверджується Витягами з реєстру прав власності на нерухоме майно.

Виконавче провадження № 41725446 було закінчено 11 вересня 2018 року, відповідно до постанови про закінчення виконавчого провадження від 11.09.2018 року.

Підставою для закінчення виконавчого провадження стало, на думку відповідача, виконання рішення суду.

Проте позивач вважає, що рішення Хмельницького міськрайонного суду від 18.10.2012 року на сьогоднішній день не виконано, при цьому не виконання рішення суду відбувається не з вини позивача, так як предметом виконання є вчинення дій щодо об'єкта нерухомості, який не належить приватному акціонерному товариству "Фірма "Хмельницькбуд".

Позивач зазначає, що на сьогоднішній день не існує жодного судового рішення, чи іншого документа, яким було б встановлено, що блок №2 (два гаражі на троє дверей), загальною площею 120,2 м кв., є гаражами №№5-8, загальною площею 97,6 м кв.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, за позивачем зареєстровано право власності на гаражі №5, загальною площею 30,8 м кв., №6, загальною площею 30,4 м кв., №7, загальною площею 16,2 м кв., №8, загальною площею 20,2 м кв., які знаходяться по вул. Володимирській, 109 в м. Хмельницькому.

За ОСОБА_1, (стягувачем у ВП №41725446) зареєстровано право власності на блок № 2 (два гаражі на троє дверей), загальною площею 66,8 м кв., що свідчить про те, що об'єкт нерухомості стягувача та приватного акціонерного товариства "Фірма "Хмельницькбуд" є різними об'єктами нерухомості. Даний факт було встановлено і постановами Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.08.2014 року (по справах №822/3153/14 та №822/3022/14).

Відповідно частини 1 статті 27 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби

Обов'язковими умовами стягнення виконавчого збору є:

1) фактичне виконання судового рішення;

2) вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень.

Таким чином, фактичного виконання рішення Хмельницького міськрайонного суду від 18.10.2012 року не здійснено. Дії, які вчинялись державним виконавцем в рамках виконавчого провадження (крім тих, що передбачені частиною 3 статті 63 Закону України "Про виконавче провадження") були незаконними.

Позивач вказує, що він не мав можливості добровільно виконати рішення суду, так як не володів та не користувався об'єктом блоком №2 (два гаражі на троє дверей), а правомірно користувався об'єктами нерухомості (гаражі №№5-8), які належать йому на праві власності.

В зв'язку з цим, у державного виконавця відсутнє право на стягнення виконавчого збору, тому постанову державного виконавця від 07.09.2018 року (№41725446) вважає неправомірною, і такою, що підлягає скасуванню.

Представник позивача в судове засідання не з'явилася, хоча позивач був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином, та представник позивача подала заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій зазначила, що позовні вимоги підтримує повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча відповідач був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином, та подав до суду відзив на даний адміністративний позов, в якому зазначив, що відповідач повністю правомірно прийняв оскаржувану постанову, тому підстав для задоволення позову немає, також подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 18.10.2012 року по справі № 2218/8658/2012 за позовом за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства "Фірма "Хмелицькбуд" про усунення перешкод в користуванні майном вирішено зобов’язати публічне акціонерне товариство фірма "Хмельницькбуд" усунути перешкоди у здійсненні користування, володіння та розпорядження ОСОБА_2 належним йому блоком № 2 (два гаражі на три двері) загальною площею 120,2 кв.м., по вул. Володимирській, 109 в м. Хмельницькому.

Після набрання вказаним рішенням законної сили Хмельницький міськрайонний суд 26.11.2013 року видав виконавчий лист у даній справі.

27.01.2014 року державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби міста Хмельницький Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області відкрито виконавче провадження № 41725446 з примусового виконання рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18.10.2012 року по справі № 2218/8658/2012, на підставі виконавчого листа виданого 26.11.2013 року.

07 вересня 2018 року головним державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби міста Хмельницький Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області винесено постанову про стягнення виконавчого збору за примусове виконання рішення немайнового характеру в сумі 14892 грн., а саме: за вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання рішення Хмельницького міськрайонного суду від 18.10.2012 року про зобов'язання позивача усунути перешкоди у здійсненні користування, володіння та розпорядження ОСОБА_1, (стягувач) блоком № 2 (два гаражі на троє дверей), загальною площею 120,2 м кв. по вул.Володимирській, 109 в м. Хмельницькому (ВП № 41725446).

11.09.2018 року головним державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби міста Хмельницький Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 41725446, якою встановлено, що 07.09.2018 року державним виконавцем під час примусового виконання проведено ряд заходів примусового характеру, внаслідок якого рішення Хмельницького міськрайонного суду по справі № 2218/8658/2012 від 18.10.2012 року виконано, приватне акціонерне товариство "Фірма "Хмельницькбуд" усунуло перешкоди у здійсненні користування, володіння та розпорядження ОСОБА_2 належним йому блоком № 2, по вул. Володимирській, 109 в м. Хмельницькому, боржником гаражі звільнено самостійно, про що складено акт державного виконавця, тому державний виконавець закрив виконавче провадження № 41725446 з підстав виконання його боржником.

Позивач вважаючи, що відповідачем неправомірно прийнято постанову від 07.09.2018 року про стягнення з нього виконавчого збору, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами суд зазначає наступне.

З 05.10.2016 набрав чинності Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року № 1404-VIII (далі по тексту – Закон від 02.06.2016 року № 1404-VІІІ).

Відповідно до пункту 7 Розділу XIII Прикінцевих та Перехідних положень Закону від 02.06.2016 № 1404-VІІІ, виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

При цьому, в Прикінцевих та Перехідних положеннях Закону від 02.06.2016 року № 1404-VІІІ вказано порядок виконання та правового регулювання саме "виконавчих дій", а не "виконавчого провадження".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року № 606-ХІV, так і Закону від 02.06.2016 року № 1404-VІІІ, виконавче провадження визначається як сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Тобто з урахуванням Прикінцевих та Перехідних положень Закону від 02.06.2016 № 1404-VІІІ слід вважати, що кожна окрема виконавча дія та відповідно прийнята постанова державного виконавця в межах виконавчого провадження повинна регулюватись тим нормативно-правовим актом, під час дії якого вона була розпочата.

Враховуючи зміст Прикінцевих та Перехідних положень Закону від 02.06.2016 року № 1404-VІІІ, суд виходить з того, що положення попереднього Закону України “Про виконавче провадження” від 21.04.1999 року № 606-ХІV застосовується не щодо всього виконавчого провадження № 41725446, а лише щодо тих виконавчих дій, які в межах виконавчого провадження були розпочаті в період дії цього Закону, а тому підлягають і завершенню в порядку Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-ХІV. Кожна виконавча дія, яка оформлюється в тому числі шляхом винесення відповідної постанови державного виконавця, повинна бути вчинена згідно того закону, в період дії якого вона розпочата.

Постанова про стягнення виконавчого збору ВП № 41725446 винесена виконавцем 07.09.2018 року, тобто вже в період дії Закону від 02.06.2016 року № 1404-VІІІ, відтак, державний виконавець, приймаючи дану постанову повинен вчиняти таку дію відповідно до Закону України від 02.06.2016 року № 1404-VІІІ.

Окрім того суд зазначає, що державним виконавцем у постанові про закінчення виконавчого провадження № 41725446 зазначено, що 07.09.2018 року державним виконавцем під час примусового виконання проведено ряд заходів примусового характеру, внаслідок якого рішення Хмельницького міськрайонного суду по справі № 2218/8658/2012 від 18.10.2012 року виконано.

Судові рішення відповідно до статті 124 Конституції України є обов’язковими до виконання на всій території України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом України "Про виконавче провадження" (далі - Закон).

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону).

Відповідно частини 1 статті 27 Закону виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Частина 3 статті 27 Закону визначає, що за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Відповідно до статті 10 Закону заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об’єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов’язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Суд зазначає, що іншими заходами примусового характеру, що передбачені цим Законом, у разі виконання рішення немайнового характеру можуть бути заходи, які передбачені статтями 64-67 Закону.

Системний аналіз наведених норм дає підстави вважати, що обов'язковими умовами стягнення виконавчого збору є:

1) фактичне виконання судового рішення;

2) вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень.

За своїм змістом виконавчий збір є своєрідною винагородою державному виконавцю за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови що такі заходи призвели до виконання рішення.

Суд зауважує, що рішення Хмельницького міськрайонного суду від 18.10.2012 року у справі № 2218/8658/12 є рішенням немайнового характеру. Порядок виконання таких рішень передбачений розділом VIII Закону.

Відповідно до статті 63 Закону за рішеннями, за якими боржник зобов’язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до п.11 ч.1 ст.39 Закону виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.

Проаналізувавши положення статті 63 Закону суд зазначає, що під час виконання рішень немайнового характеру державний виконавець фактично надає боржнику строк на добровільне виконання рішення, а у випадку повторного невиконання боржником рішення протягом наданого строку законодавець диференціює подальші дії державного виконавця залежно від участі боржника в процесі виконання рішення. Так, якщо рішення можливо виконати без участі боржника державний виконавець вживає заходів примусового виконання рішення, а якщо рішення неможливо виконати без участі боржника, державний виконавець після надсилання органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, тобто не вживає жодних заходів примусового виконання рішення.

Таким чином, положення Закону, що визначають порядок виконання рішень немайнового характеру, які не можуть бути виконані без участі боржника, не передбачають вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання рішення та, як наслідок, стягнення з боржника виконавчого збору.

Суд зауважує, що виконання вказаного судового рішення можливе лише боржником, адже усунути перешкоди у здійсненні користування, володіння та розпорядження ОСОБА_1, (стягувач) блоком № 2 (два гаражі на троє дверей), загальною площею 120,2 м кв. по вул. Володимирській, 109 в м. Хмельницькому (ВП № 41725446) може виключно приватне акціонерне товариство "Фірма "Хмельницькбуд".

Крім того, судом встановлено, що фактично судове рішення державним виконавцем виконане не було. Державний виконавець не вчинив будь-яких дій, які б свідчили про реалізацію заходів примусового виконання рішення, передбачених статтею 10 Закону. Більш того, рішення Хмельницького міськрайонного суду від 18.10.2014 року може бути виконане лиже боржником, державний виконавець взагалі не в змозі без участі боржника в примусовому порядку виконати дане рішення, а отже й відсутні підстави для стягнення виконавчого збору.

Враховуючи наведені обставини в сукупності, суд вважає, що в даному випадку стягнення виконавчого збору з позивача згідно постанови державного виконавця від 07.09.2018 року ВП № 41725446 є безпідставним та необгрунтованим, що свідчить про протиправність спірної постанови в частині стягнення з боржника виконавчого збору.

Окрім того судом встановлено, що згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, за позивачем зареєстровано право власності на гаражі №5, загальною площею 30,8 м кв., №6, загальною площею 30,4 м кв., №7, загальною площею 16,2 м кв., №8, загальною площею 20,2 м кв., які знаходяться по вул. Володимирській, 109 в м. Хмельницькому.

За ОСОБА_1, (стягувачем у ВП №41725446) зареєстровано право власності на блок №2 (два гаражі на троє дверей), загальною площею 66,8 м кв.

Суд зазначає, що підстав для стягнення виконавчого збору з позивача немає, оскільки позивач не міг виконати рішення Хмельницького міськрайонного суду від 18.10.2014 року, так як не використовує блок № 2 (два гаражі на троє дверей) загальною площею 120,2 кв. м., за адресою вул. Володимирська, 109 в м. Хмельницькому, оскільки тотожності блоку № 2 з гаражами № 5-8, які належать позивачу на праві власності жодним документом не підтверджено.

Дана обставина встановлена постановами Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.08.2014 року по справах № 822/3153/14 та № 822/3022/14, які набрали законної сили.

Відповідно до частини 3 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлені статтею 78 цього Кодексу.

Згідно із частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак, відповідачем не надано до суду жодного належного доказу того, що він правомірно прийняв постанову від 07.09.2018 року про стягнення з приватного акціонерного товариства "Фірма "Хмельницькбуд", що свідчить про протиправність такої постанови відповідача, відтак суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 268-272, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Першого відділу державної виконавчої служби міста Хмельницький Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області від 07.09.2018 року ВП № 41725446 про стягнення з приватного акціонерного товариства "Фірма "Хмельницькбуд" виконавчого збору в сумі 14892 грн.

Стягнути на користь приватного акціонерного товариства "Фірма "Хмельницькбуд" судовий збір у сумі 1762 грн., (одну тисячу сімсот шістдесят дві гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Першого відділу державної виконавчої служби міста Хмельницький Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_3