Рішення № 80383364, 04.03.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/120/19

РІШЕННЯ

іменем України

04 березня 2019 рокум. ХмельницькийХмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К.

за участю:секретаря судового засідання Варченко В.В. представника позивача ОСОБА_1 розглянувши адміністративну справу за позовом Управління житлово-комунального господарства Хмельницької міської ради до Державної архітектурно-будівельної інспекції України , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Управління державної архітектурно-будівельної інспекції України у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Управління житлово-комунального господарства Хмельницької міської ради звернулось до суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Управління державної архітектурно-будівельної інспекції України у Хмельницькій області в якому просить протиправною та скасувати постанову Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області № 50/1022-2/4028-18 від 26.12.2018 року про накладення на Управління житлово-комунального господарства Хмельницької міської ради штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в сумі 57 630 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що під час проведення позапланової перевірки головним інспектором будівельного нагляду не було дотримано та не використано всіх можливостей про повідомлення управління про проведення позапланової перевірки, передбачених постановою Кабінету ОСОБА_2 України від 23 травня 2011 року № 553, в акті, приписі, протоколі, постанові не вказано дати і часу не допущення посадових осіб відповідача для проведення перевірки, а також те, що на дату складання акту, припису, протоколу управлінню не було відомо про проведення позапланової перевірки, та не взяття до уваги головним інспектором будівельного нагляду ОСОБА_3, показів та наданих доказів, під час розгляду протоколу, відсутності вини управління, що є порушенням п. 19, п. 21 постанови Кабінету ОСОБА_2 України від 6 квітня 1995 року № 244 (у редакції постанови Кабінету ОСОБА_2 України від 2 жовтня 2013 року № 735).

В зв'язку із вище викладеним Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції України у Хмельницькій області винесено постанову № 50/1022-2/4028-18 від 26.12.2018 року та накладено штраф в розмірі 57 630,00 грн.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач вважає її протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.01.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, та надала суду пояснення за змістом позовної заяви.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, хоча відповідач був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином, своїм правом на подання відзиву не скористався, та відзиву на позовну заяву не подав.

Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Від третьої особи будь-яких пояснень, заперечень та пояснень до суду не надходило.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали позовної заяви, оцінивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази у їх взаємозв'язку та сукупності, дійшов наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції України у Хмельницькій області проведено позапланову перевірку Управління житлово-комунального господарства Хмельницької міської ради на об'єкті будівництва " Капітальний ремонт, благоустрій прибудинкової території біля житлового будинку по вул. Кам'янецька, 56, м. Хмельницький" під час якої представники позивача не з'явились на обєкт будівництва.

За результатами перевірки Управлінням складено акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 14.12.2018 року, протокол по правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14.12.2018 року та припис від 14.12.2018 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Позивач стверджує, що про проведення позапланової перевірки на об'єкті будівництва на вул. Кам'янецька 56 м. Хмельницький, управління житлово-комунального господарства Хмельницької міської ради на дату складання акту, припису, протоколу, тобто 14.12.2018 року, поштовим зв'язком не отримало повідомлення про проведення перевірки, та безпосередньо під час проведення перевірки представнику управління не надано.

Про існування вказаних документів позивач дізнався 19.12.2018 року, тобто після дати їх складання, а саме після 14.12.2018 року.

На підставі вищезазначеного, Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції України у Хмельницькій області 26.12.2018 року винесено постанову № 50/1022-2/4027-18 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Позивач вважає таку постанову протиправною та винесеною з порушенням норм чинного законодавства, вказує, що позивач не здійснював не допуск посадових осіб Управління державної архітектурно-будівельної інспекції України у Хмельницькій області до проведення перевірки.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлено Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 №3038-VI (далі - Закон №3038-VI).

Відповідно до пункту 11 частини 1 статті 1 Закону № 3038-VI, проектна документація - затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об'єктів будівництва.

Стаття 4 Закону №3038-VI встановлює, що об'єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури. До об'єктів будівництва не належать нафтові і газові свердловини та об'єкти їх влаштування.

Суб'єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна ОСОБА_2 Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону № 3038-VI встановлено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною ОСОБА_2 України, Кабінетом ОСОБА_2 України, Верховною ОСОБА_2 Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Згідно статті 41 Закону № 3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом ОСОБА_2 України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначений Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V.

Відповідно до частини 1 статті 1 цього Закону, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджений постановою Кабінету ОСОБА_2 України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок).

Пункт 5,7 Порядку визначає, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до пунктів 9,11 Порядку, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право, зокрема: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Згідно до п.7 Порядку, строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Відповідно до пункту 14 Порядку, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Пункти 16, 17 Порядку передбачають, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Відповідно до пункту 22 Порядку, постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.

Проаналізувавши наведені вище норми чинного законодавства та співставивши їх з характером спірних правовідносин суд звертає увагу при вирішенні спору на наступне.

Відповідачем в акті перевірки зазначено, що позивачем не допущено посадових осіб органу державного архітектуруно-будівельного контролю на обєкт будівництва "Капітальний ремонт, благоустрій прибудинкової території біля житлового будинку по вул. Кам'янецька, 56, м. Хмельницький" для проведення позапланової перевірки, тому позивач порушив положення пункту 1 частини 4 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та підпункту 1, пункту 11 Порядку № 553.

Суд критично оцінює таке твердження відповідача, оскільки останнім не надано жодного доказу на підтвердження того, якими саме діями позивач здійснив не допуск посадових осіб відповідача до проведення відповідної перевірки.

У вказаному вище акті, який складено 14.12.2018 року відповідачем зазначено, що представники Управління житлово-комунального господарства Хмельницької міської ради для проведення перевірки не з'явились на обєкт будівництва, хоча про проведення перевірки були повідомленні, що не відповідає дійсності, оскільки відповідачем не надано належним чином завірених доказів належного повідомлення позивача про проведення такої перевірки.

Суд звертає увагу сторін, що під час проведення позапланової перевірки головним інспектором будівельного нагляду не було дотримано вимог стосовно належного повідомлення позивача про проведення позапланової перевірки передбачених постановою Кабінету ОСОБА_2 України від 23 травня 2011 року № 553.

При цьому в акті, приписі, протоколі та оскаржуваній постанові не вказано дати і часу не допущення посадових осіб для проведення перевірки, а також те, що на дату складання акту, припису, протоколу Управлінню житлово-комунального господарства Хмельницької міської ради не було відомо про проведення позапланової перевірки, що є безпосереднім порушенням прав позивача.

Суд наголошує, що досліджуючи наявні в матеріалах адміністративної справи копії акта, протоколу, припису, складені посадовими особами УДАБІ у Хмельницькій, встановлено, що останні документи не містять зазначення строку проведення такої перевірки.

Крім того, після отримання припису, позивачем на адресу управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області 20.12.2018 року було направлено лист згідно припису з зазначеною датою та часом для проведення перевірки об'єктів будівництва за адресами вул. Кам'янецька 56, 58, 60, 60/1 м. Хмельницького, однак, як стверджує позивач, жодної перевірки по день розгляду адміністративної справи відповідачем не здійснювалось.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що постанова УДАБІ у Хмельницькій області № 50/1022-2/4027-18 від 26.12.2018 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності винесена посадовою особою відповідача за результатами розгляду акту, протоколу, складених за результатами позапланової перевірки, яка була проведена з порушенням вимог Порядку № 553, є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частин 1-2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету ОСОБА_2 Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обгрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та письмових доказів по справі, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відповідач діяв без дотримання вимог частини 2 статті 2 КАС України, тому позовні вимоги Управління житлово-комунального господарства Хмельницької міської ради є законними, обгрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами, а тому їх необхідно задовольнити.

Крім того суд вважає, що неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову, а оскільки відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не подано до суду в наданий йому строк відзиву на позовну заяву, а тому в силу частини 4 статті 159 КАС України відповідач фактично визнав позовні вимоги.

Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки позивачем у даній справі є суб'єкт владних повноважень, свідки по даній справі не залучались, експертиза не призначалась, тому підстав для розподілу судових витрат немає.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області № 50/1022-2/4028-18 від 26.12.2018 року про накладення на Управління житлово-комунального господарства Хмельницької міської ради штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в сумі 57 630 грн.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 11 березня 2019 року

Позивач:Управління житлово-комунального господарства Хмельницької міської ради (вул. Проскурівська, 1,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 03356163) Відповідач:Державна архітектурно-будівельна інспекція України (бульвар Л. Українки, 26,ОСОБА_1 133,01133 , код ЄДРПОУ - 37471912) Третя особа:Управління державної архітектурно-будівельної інспекції України у Хмельницькій області (вул. Грушевського, 87/2,Хмельницький,Хмельницька область,29013)

Головуючий суддя ОСОБА_4