Рішення № 80383268, 28.02.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

28 лютого 2019 р. № 520/793/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Зоркіна Ю.В.

при секретарі судового засідання Пройдак С.М.

у присутності

представника позивача Перепаді В.І.

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Військової частини 3005 (вул. Семінарська, буд. 22,м. Харків,61093, код ЄДРПОУ08803543) до ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) про стягнення матеріальної шкоди,-

встановив

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до та просить суд: стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь військової частини 3005 матеріальну шкоду, завдану державі, в розмірі 79372.88 грн.; сплату судового збору покласти на відповідача.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.02.2019 року у справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду.

В судовому засіданні представник позивача заявлений позов підтримала у повному обсязі, просила позовні вимоги задовольнити, пославшись на те, що за результатами службового розслідування, сержанта ОСОБА_2 наказом командира частини 3005 притягнуто до повної матеріальної відповідальності у повному розмірі шкоди, заподіяної з його вини державі у сумі 98 555 грн. 12 коп., шляхом утримання щомісячно у розмірі 20% місячного грошового забезпечення та момент звільнення ОСОБА_2 з лав Національної гвардії України у зв'язку із закінченням строку контракту за ним рахується заборгованість у сумі 79372 грн. 88 коп.

Відповідач процесуальним правом надати відзив на позовну заяву не скористався, у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечував, зазначив, що службове розслідування та його висновки не оскаржував.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

На підставі наказу начальника Східного територіального управління Національної гвардії України від 18.08.2016 року № 63 (по особовому складу) наказом командира військової частини 3005 від 29.08.2016 року № 209 (по стройовій частині) відповідач був призначений начальником продовольчого складу господарчого взводу роти бойового та матеріального забезпечення в/ч 3005 (а.с. 29).

З метою забезпечення зберігання матеріальних цінностей, що належать військовій частині 3005 Східного оперативно-територіального об'єднання НГУ, між вищезазначеною установою в особі керівника установи Уніятова Сергія Миколайовича та позивачем укладено договір від 13.08.2016 року про індивідуальну матеріальну відповідальність ( а.с. 28).

Заступником командира військової частини 3005 по роботі з особовим складом полковником Росляковим О.В., на підставі наказів командира військової частини 3005 № 342 від 05.05.17 року та № 422 від 02.06.17 року, проведено службове розслідування по факту виявлених недоліків під час перевірки організації збереження продуктів харчування на продовольчому складі господарчого взводу роти бойового та матеріального забезпечення військової частини 3005, під час якого встановлено, що державі, в особі військової частини 3005, недостачею товарно-матеріальних цінностей на продовольчому складі господарчого взводу роти бойового та матеріального забезпечення військової частини 3005, яка утворилась внаслідок неналежного виконання обов'язків за посадою начальником продовольчого складу господарчого взводу роти бойового та матеріального забезпечення військової частини 3005 сержантом ОСОБА_2 заподіяна матеріальна шкода загальною вартістю 98555 грн. 12 коп.

Внаслідок вищенаведеного та керуючись вимогами «Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду заподіяну державі», затвердженого Постановою Верховної Ради України від 23.06.1995 року № 243/95-ВР, «Інструкції про порядок проведення службових розслідувань у Національній гвардії України», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 24.10.2014 року № 1133, начальника продовольчого складу господарчого взводу роти бойового та матеріального забезпечення Військової частини 3005 сержанта ОСОБА_2 притягнуто до повної матеріальної відповідальності у повному розмірі шкоди, заподіяної з його вини державі у сумі 98 555 грн. 12 коп., шляхом утримання щомісячно у розмірі 20% його щомісячного грошового забезпечення (наказ від 10.07.2017 року № 550, а.с. 24-27).

Наказом командира військової частини 3005 від 17.09.2018 року № 219 сержанта ОСОБА_2 виключено зі списків особового складу частини у зв'язку із закінченням строку контракту (а.с.33).

Згідно довідки Військової частини 3005 станом на 15.01.2019 року за відповідачем ОСОБА_2 існує заборгованість у сумі 79372,88 грн. (а.с. 13).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає.

Відповідно до ст.2 Закону України"Про військовий обов'язок і військову службу" порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов'язки визначаються цим Законом, відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Закон України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" від 24.03.1999 №548-XIV визначає загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах (далі - Статут).

Відповідно до статті 16 Статуту кожен військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Відповідно до статті 26 Статуту військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Питання матеріальної відповідальності у Збройних Силах України урегульовано Положенням про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженого постановою ВРУ № 243/95-ВР зі змінами (далі - Положення № 243).

Пунктом 1 Положення № 243 передбачено, що це Положення визначає підстави і порядок притягнення до матеріальної відповідальності військовослужбовців і призваних на збори військовозобов'язаних, винних у заподіянні шкоди державі під час виконання ними службових обов'язків, передбачених актами законодавства, військовими статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативними актами.

Згідно з п. 2 Положення № 243 відшкодуванню підлягає пряма дійсна шкода, заподіяна розкраданням, пошкодженням, втратою чи незаконним використанням військового майна, погіршенням або зниженням його цінності, що спричинило додаткові витрати для військових частин, установ, організацій, підприємств та військово-навчальних закладів (далі - військові частини) для відновлення, придбання майна чи інших матеріальних цінностей або надлишкові виплати.

Згідно із п. 16 Положення № 243/95 розмір заподіяної державі шкоди визначається за фактичними втратами на підставі даних обліку виходячи з вільних оптово-роздрібних чи договірних цін, що діють на період розгляду питання про матеріальну відповідальність, а в разі відсутності таких даних - за цінами, що обчислюються в порядку, який визначається Міністерством економіки України. Обчислення розміру шкоди, що підлягає відшкодуванню, провадиться з урахуванням зносу військового майна за встановленими нормами. Командири підрозділів та інші посадові особи про наявні факти заподіяння матеріальної шкоди зобов'язані негайно подати рапорт командиру (начальнику) військової частини. У разі виявлення факту заподіяння матеріальної шкоди командир (начальник) військової частини призначає розслідування для встановлення причин виникнення шкоди, її розміру та винних осіб. Розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня виявлення шкоди. У необхідних випадках цей термін може бути продовжено вищим за підлеглістю командиром (начальником), але не більш як на один місяць.

За висновками ревізії (перевірки), інвентаризації, органу дізнання, попереднього слідства або суду командир (начальник) військової частини в п'ятиденний термін з дня одержання такого висновку видає наказ про стягнення з винної особи відповідної суми.

Розслідування призначається письмовим розпорядженням командира (начальника) військової частини, який має право прийняти рішення про притягнення військовослужбовця і призваного на збори військовозобов'язаного до матеріальної відповідальності.

Розслідування провадиться посадовою особою, компетентною у питаннях обліку, зберігання та використання відповідного майна або яка має вищу юридичну освіту.

Забороняється доручати розслідування посадовій особі, яка є підлеглою чи безпосереднім начальником військовослужбовця чи військовозобов'язаного, призваного на збори, дії яких необхідно розслідувати, а також посадовим особам, які є співучасниками заподіяння матеріальної шкоди чи зацікавлені в результатах розслідування.

Розслідуванням повинно бути встановлено: в чому полягає матеріальна шкода та яка її вартісна оцінка; якими конкретно неправомірними діями військовослужбовця або призваного на збори військовозобов'язаного заподіяно шкоду; вимоги яких законів, військових статутів, порадників, інструкцій та інших нормативних актів при цьому було порушено; умисно чи з необережності та з якою метою заподіяно шкоду; чи заподіяно шкоду винною особою під час виконання службових обов'язків; ступінь вини кожного у разі заподіяння шкоди кількома особами; умови та причини, що сприяли заподіянню шкоди, та її наслідки (пункти 17-19 Положення № 243/95).

Відповідно до п. 37 Положення № 243/95 встановлено, що матеріальна відповідальність не настає у випадках: коли заподіяна шкода є наслідком дії непереборної сили; невстановлення винної особи; смерті винної особи; коли шкоду заподіяно внаслідок виконання наказу старшого начальника, або виправданого в конкретних умовах службового ризику, або правомірних дій.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що до матеріальної відповідальності може бути притягнено військовослужбовця, у разі заподіяння прямої дійсної шкоди, наявної з його боку протиправної поведінки та наявності взаємозв'язку між діями військовослужбовця та заподіяної шкоди. Отже чітко визначено, що необхідно встановити вину в діях саме того військовослужбовця, що притягується до матеріальної відповідальності.

Судовим розглядом встановлено, що за результатами проведеного службового розслідування встановлено нестачу товарно-матеріальних цінностей, переданих під звіт начальника продовольчого складу господарчого взводу роти бойового та матеріального забезпечення військової частини 3005 сержанта ОСОБА_2 загальною вартістю 98 555.12 грн..

Суд також зауважує, що наказ командира в/ч 3005 «Про результати службового розслідування по факту виявлених недоліків під час перевірки організації зберігання продуктів харчування на продовольчому складі», яким позивача притягнуто до відповідальності він не оскаржував, з висновками службового розслідування згоден.

Згідно довідки в/ч 3005 (а.с.13) станом на 15.01.2019 року за відповідачем рахується заборгованість у сумі 79 372 (сімдесят дев'ять тисяч триста сімдесят дві) гр. 88 коп., яка ним самостійно не сплачена, а отже підлягає стягненню у примусовому порядку

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 72 - 77, 90, 134, 139, 192, 241 - 246, 250, 255 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, іпн.НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Військової частини 3005 (код ЄДРПОУ 08803543, індекс 61093, м.Харків, вул. Семінарська,22, р/р 35218096014856, ДКСУ в м.Київ) матеріальну шкоду у розмірі 79372 (сімдесят дев'ять тисяч триста сімдесят дві) грн.88 коп.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду у відповідності до ст. 295 цього Кодексу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі рішення виготовлено 11.03.2019

Суддя Зоркіна Ю.В.