Рішення № 80383265, 28.02.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

28 лютого 2019 р. № 520/10392/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Рубан. В.В.,

за участі

секретаря судового засідання - Абояна І.І.,

позивача - ОСОБА_2,

представника позивача - ОСОБА_3,

представника відповідача - Биковченко Н.І.,

представника третьої особи - Орел А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (61002. м.Харків, вул. Жон Мироносиць, 5, код ЄДРПОУ 40108599), третя особа - Слобідський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області (61052, м.Харків, пров. Балашівський, 12) про визнання протиправними та скасування актів, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_2, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якому просить суд :

-визнати протиправними та нечинними акти індивідуальної дії: висновок службового розслідування за фактом отримання тілесних ушкоджень старшим оперуповноваженим ВКП Слобідського відділу поліції Головного управління поліції в Харківській області майором поліції ОСОБА_2 від 23.08.2018 року, акт Слобідського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області від 21 вересня 2018 року № 5/18 про нещасний випадок невиробничого характеру (форма НТ*), акт Слобідського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області розслідування нещасного випадку, що стався 23 травня 2018 року о 22 годині 00 хвилин від 18.09.2018 року (форма Н-5*);

- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Харківській області призначити додаткове розслідування нещасного випадку, що стався 23 травня 2018 року зі старшим оперуповноваженим ВКП Слобідського відділу поліції Головного управління поліції в Харківській області майором поліції ОСОБА_2 та за результатами розслідування скласти та затвердити акти за формою Н-5* та за формою Н-1* з урахуванням висновків суду;

- подати протягом п'ятнадцяти днів, з дня набрання рішення суду законної сили, звіт про виконання судового рішення, що передбачено ч. 1 ст. 382 КАСУ.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вказані спірні акти індивідуальної дії вважає протиправними та такими, що порушують його права, оскільки не згоден з висновками відповідача та третьої особи про отримання ним тілесних ушкоджень у період проходження служби і не пов'язаних з виконанням службових обов'язків, та вказав що порушення службової дисципліни при цьому не допускав.

Позивач та його представник, у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні та у письмовому відзиві на позов зазначив, що доводи позовної заяви є безпідставними та помилковими, а позов не підлягає задоволенню, оскільки під час службового розслідування було встановлено, що тілесні ушкодження, отримані майором поліції ОСОБА_2 були отримані внаслідок порушення ним статті 14 закону України "Про охорону праці" в частині дбати про особисту безпеку і здоров`я та порушення п.1,2 ч.1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію" у частині зобов`язання дотримання законодавства України та професійно виконувати свої службові обов`язки. Також, вказала, що чинним законодавством не передбачено проведення додаткового розслідування нещасного випадку.

Представник третьої особи, в судовому засіданні, проти задоволення позову заперечувала, вказала, що за результатами розслідування нещасного випадку, що стався 23.05.2018р. о 22.00 год. в позивачем, Слобідським ВП ГУНП в Харківській області встановлено, що майор поліції ОСОБА_2 знехтував своїми професійними знаннями та порушив правила особистої безпеки знаходячись на незначній відстані від забіяк, чим дав можливість себе вдарити, отже нещасний випадок, що стався з майором поліції ОСОБА_2 стався в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків.

Суд заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 проходить службу у ГУ НП на посаді старшого оперуповноваженого Слобідського відділу поліції ГУ НП в Харківській області (далі Слобідський ВП), спеціальне звання майор поліції.

23.05.2018 року, згідно доручення начальника Слобідського ВП полковника поліції Торопова С.М. від 21.05.2018 р. № 179 позивач здійснював охорону публічного порядку й безпеки громадян під час проведення футбольного матчу на стадіоні "Металіст" та прилеглій території, у форменому одязі без табельної вогнепальної зброї та засобів індивідуального захисту.

Цільовий інструктаж особового складу Слобідського ВП ГУ НП в Харківській області, задіяного до несення служби під час футбольного матчу на стадіоні "Металіст", проведено т.в.о. заступником начальника Слобідського ВП ГУ НП в Х/о майором поліції Некрасовим О. А.

Цього ж дня, приблизно о 20.46 на телефон чергової частини Слобідського ВП надійшло повідомлення від громадянки ОСОБА_7 про бійку між невідомими особами у сквері, що розташований за адресою: АДРЕСА_2.

Заступник начальника сектору превенцїї Слобідського ВП ОСОБА_8 дав усну вказівку перевірити інформацію про бійку по АДРЕСА_2, а в разі її підтвердження вжити заходів, щодо припинення порушення громадського порядку

На місце події прибула група поліцейських у складі: капітана поліції ОСОБА_8, майора поліції ОСОБА_2, старших лейтенантів поліції - ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12, якими виявлено протиправні дії та порушення громадського порядку, а саме бійку між двома чоловіками.

В момент намагань позивача припинити бійку, він отримав удар кулаком у голову від одного з чоловіків, від чого впав та знепритомнів.

Працівниками поліції було викликано швидку медичну допомогу, яка по приїзду госпіталізувала позивача до 4 ХМКЛШНМД ім. А.І.Мещанінова, де позивачу надано первинну медичну допомогу.

Майор поліції ОСОБА_2 перебував на лікарняному з 24.05.2018 по 03.06.2018 року № 2305, діагноз -ГЗЧМТ, струс головного мозку - Державна установа "ТМО МВС України по Харківській області"; з 04.06.2018 по 14.06.2018 року серії АДВ № 603930, діагноз: ЗЧМТ, струс головного мозку , листок непрацездатності (ХМКБЛ № 17); з 15.06.2018 по 20.06.2018 року № 2634, діагноз: ЗЧМТ, струс головного мозку- Державна установа "ТМО МВС України по Харківській області".

Інформацію за даним фактом 23.05.2018 внесена до ЄО Слобідського ВП за № 13015 та до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 10218220540001198, відкрито кримінальне провадження з правовою кваліфікацією за ч.2 ст. 342 КК України (опір працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов'язків).

Наказом начальника ГУНП в Харківській області № 1073 від 25.06.18р. призначено службове розслідування за фактом отримання тілесних ушкоджень працівником Слобідського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_2

23.08.2018 р. інспектором ВІОЗ УКЗ ГУНП в Харківській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_13 складено висновок службового розслідування, затверджений начальником ГУНП, за фактом отримання тілесних ушкоджень старшим оперуповноваженим ВКП Слобідського ВП ГУНП в Харківській області майором поліції ОСОБА_2 Згідно з вказаним висновком за порушення службової дисципліни, що виразилось у невиконанні вимог п.1,2 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", ст. 14 Закону України "Про охорону праці", позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності , застосовано стягнення у вигляді усного попередження щодо необхідності додержання службової дисципліни. Вказано, що відповідно до вимог наказу МВС України від 27.12.02 № 1346, тілесні ушкодження отримані ОСОБА_2 у період проходження служби і не пов'язані з виконанням службових обов'язків.

18 вересня 2018 року дорученням начальника Слобідського ВП ГУНП № 320 призначено комісію щодо розслідування нещасного випадку, що стався з позивачем.

Зазначена комісія у період з 18.09.2018 р. по 20.09.2018 р. провела розслідування нещасного випадку, який стався 23.05.2018 р. за адресою АДРЕСА_2.

За результатами розслідування 18.09.18р. комісія склала акт форми Н-5 * розслідування нещасного випадку, що стався 23.05.2018 р. о 22 години 00 хвилин, яким встановлено, що нещасний випадок з майором поліції ОСОБА_2. стався в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків.

21.09.18р. комісією Слобідського ВП ГУ НП у Харківській області складено акт про нещасний випадок невиробничого характеру № 5/18 (форма НТ*), затверджений начальником Слобідського ВП, згідно якого ОСОБА_2 порушив особистої безпеки, при цьому знехтував своїми професійними знаннями.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.

Правовідносини щодо отримання травми під час виконання службових обов`язків внормовані наступним чином.

Основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні врегульовані Законом України "Про охорону праці" від 14.10.1992 № 2694-ХІІ (надалі - Закон № 2694).

Статтею 1 Закону № 2694 визначено поняття охорони праці - як система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Відповідно до статті 14 вказаного Закону, працівник зобов'язаний: дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства; знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту; проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди. Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

За приписами статті 22 Закону №2694, встановлено, що роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2013 року N 230 затверджено інструкцію "Про порядок проведення службових розслідувань" (далі - Інструкція №230)

Зазначена Інструкція визначає порядок проведення службового розслідування стосовно особи (осіб) рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у разі надходження до органів та підрозділів внутрішніх справ України, навчальних закладів та науково-дослідних установ системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про вчинення нею (ними) дій, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення, а також компетенцію структурних підрозділів та посадових осіб органів внутрішніх справ України (далі - ОВС) при його проведенні.

Інструкцією визначено, що "службове розслідування" - комплекс заходів, які здійснюються у межах компетенції з метою уточнення причин і умов подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, ступеня вини особи (осіб), якою (якими) вчинено дисциплінарний проступок, а також з'ясування інших обставин; особи РНС - особи рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України.

Пунктом 2.2. Інструкції передбачено, що службове розслідування проводиться уповноваженим на те начальником, у тому числі, у разі реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань відомостей про скоєне особою РНС кримінальне правопорушення; 2.2.6. Загибелі або травмування особи РНС.

Відповідно до п. 5.4. Інструкції, Якщо вину особи РНС повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.

Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено.

Зміст наказу доводиться до відома особи РНС, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.

Особа РНС, стосовно якої проводилось службове розслідування, має право оскаржити рішення щодо накладення на нього дисциплінарного стягнення у порядку, визначеному законодавством України.

Відповідно до п. 8.1. Інструкції №230 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин.

Пунктом 8.4. Інструкції №230 встановлено, що у резолютивній частині висновку службового розслідування виконавцем (комісією) зазначаються: підтвердилися чи спростувалися відомості, які стали підставою для його призначення; пропозиції щодо закінчення службового розслідування, застосування до осіб РНС конкретних заохочень або дисциплінарних стягнень, кваліфікації отриманих тілесних ушкоджень, обставин загибелі (смерті) осіб РНС, списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про направлення матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством.

Судом встановлено, що відповідач склав оскаржуваний висновок, с зазначенням про те, що позивачем отримані тілесні ушкодження у період проходження служби і не пов`язані з виконанням службових обов`язків, оскільки при цьому ним допущено порушення службової (трудової) дисципліни.

Крім того, суд зазначає, що учасниками справи не оспорюється як сам факт отримання травми позивачем, так і поставлений діагноз, факт лікування.

Відповідно до вимог частини першої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

У висновку службового розслідування за фактом отримання тілесних ушкоджень старшим оперуповноваженим ВКП Слобідського ВП ГУНП в Харківській області майором поліції ОСОБА_2 Головного управління поліції в Харківській області від 23.08.2018 року зроблено висновок, що за результатами службового розслідування майор поліції ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження внаслідок порушення ним статті 14 Закону України "Про охорону праці" у частині зобов`язання дбати про особисту безпеку і здоров`я. Тим самим ОСОБА_2 було допущено порушення п.1,2 ч. 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" у частині зобов`язання дотримання законодавства України та професійно виконувати свої службові обов`язки.

Отже, порушення службової дисципліни позивачем, на думку відповідача, виразилося в порушенні п.1,2 ч. 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" та статті 14 Закону України "Про охорону праці".

Згідно пункту 2 частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейський зобов'язаний: професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.

Згідно статті 14 Закону України "Про охорону праці" працівник зобов'язаний: дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства; знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту; проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди. Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Порушення вказаних норм, як на думку відповідача, полягало у тому, що позивач не переконався у власній безпеці та знаходився на незначній відстані від особи, яка порушувала громадський порядок, що призвело до отримання позивачем удару в голову від правопорушника. Згідно висновку службового розслідування від 23.08.2018р. відповідач прийшов до вказаного, в тому числі на підставі отриманих пояснень від ОСОБА_2 та оперуповноважених ОСОБА_12, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_10 які були присутні під час отримання ним тілесних ушкоджень, однак з жодного пояснення не вбачається, що позивач ОСОБА_2 під час отримання ушкоджень діяв не професійно, знаходився на незначній відставні від порушників, не переконався у власній безпеці. Також вказано, що при цьому інші працівники поліції, які знаходились поруч неналежним чином страхували один одного, внаслідок чого майор поліції ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження.

Також, з висновку слідує, що під час проведення службового розслідування надавалися пояснення іншими працівниками поліції з приводу події, що відбулась по АДРЕСА_2 23.05.2018 року.

Проте, як встановлено судом з даного висновку, опитаний капітан поліції ОСОБА_14 не був присутній у момент нанесення ОСОБА_2 тілесних ушкоджень і дізнався про даний факт пізніше, опитати старшого слідчого СВ Слобідського ВП ГУНП у Харківській області капітана поліції ОСОБА_15., яка в складі СОГ 23.05.2018 здійснювала виїзд на місце скоєння правопорушення, не видалось можливим , оскільки остання, згідно наказу ГУНП в Харківській області від 07.08.2018 року № 213 о/с з 16.08.2018 по 31.08.2018 перебувала у відпусті та опитати капітана поліції ОСОБА_8 на момент проведення службового розслідування не виявилося можливим, оскільки згідно наказу ГУНП в Харківській області від 07.08.2018 року № 213 о/с з 06.08.2018 по 26.08.201 перебував у черговій щорічній відпустці з виїздом за межі Харківської області.

Додатково зазначено, що на час винесення висновку, розгляд досудового розслудвання по кримінальному провадженню № 12018220540001198 не закінчений, проводяться слідчі дії направлені на встановлення всіх обставин вчинення даного кримінального правопорушення та фактичного місця знаходження особи ,яка його вчинила.

Будь-яких інших доказів на підтвердження факту порушення позивачем дисципліни, що призвело до отримання ним тілесних ушкоджень в оскаржуваному рішенні Головного управління Національної поліції у Харківській області судом не виялено та відповідачем у судове засідання надано не було.

Крім того, суд зазначає, що в резолютивній частині висновку відповідача, не вказано кваліфікацію отриманих тілесних ушкоджень. А Інструкцією №230 у Висновку службового розслідування, взагалі не передбачено встановлення питання чи перебувала особа в період проходження служби чи поза її межами при обставинах, пов'язаних або не пов'язаних з виконанням службових обов'язків, а також не встановлені критерії за якими можна зробити вказані висновки.

Отже, на підставі викладеного, суд приходить до висновку, що оскаржуваний Висновок прийнятий без врахування всіх обставин, що мали місце при отриманні позивачем тілесних ушкоджень, а тому він є протиправним і підлягає скасуванню.

Щодо актів за формою Н-5* та НТ*, складених Слобожанським ВП ГУНП за результатами розслідування нещасного випадку, що стався 23.05.2018р. з ОСОБА_2, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1.3. Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27 грудня 2002 року N 1346(далі - Порядок №1346) розслідування нещасних випадків (в тому числі поранень), що сталися з особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, військовослужбовцями Національної гвардії України, курсантами (слухачами) навчальних закладів системи МВС України, проводиться з урахуванням цього Порядку.

Пунктом 1.4. Порядку визначено, що розслідування та облік аварій в органах і підрозділах внутрішніх справ, а також професійних захворювань, що сталися з військовослужбовцями Національної гвардії України, курсантами (слухачами) навчальних закладів, особами рядового і начальницького складу органів і підрозділів внутрішніх справ України (далі - працівники), відбувається згідно з діючими нормативно-правовими актами.

Розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров'я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті в підрозділі (далі - нещасні випадки) пункт 2.1. Порядку.

Відповідно до п. 2.2. Порядку за результатами розслідування складаються акти за формою Н-1* (додаток 1) і беруться на облік нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися з працівниками в період проходження служби при виконанні службових обов'язків.

Якщо за висновками роботи комісії з розслідування прийнято рішення, що про нещасний випадок не повинен складатися акт за формою Н-1*, тобто нещасний випадок не пов'язаний з виконанням службових обов'язків, про такий нещасний випадок складається акт за формою НТ* (додаток 2). (п. 2.4. Полрядку)

Згідно з п. 3.5. Порядку керівник підрозділу, одержавши повідомлення про нещасний випадок (у тому числі поранення), крім випадків зі смертельним наслідком та групових випадків травматизму, наказом або розпорядженням організовує його розслідування комісією не менше ніж три особи, до складу якої включаються: керівник (спеціаліст) служби охорони праці підрозділу (голова комісії), керівник (безпосередній або прямий начальник) структурного підрозділу, де працює потерпілий, інші посадові особи, а в разі гострих професійних захворювань (отруєнь) - також спеціаліст СЕС.

Згідно з п. 3.8. Порядку Комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) зобов'язана протягом трьох діб після утворення комісії:

- обстежити місце події, опитати свідків і осіб, причетних до неї, і одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо;

- визначити відповідність умов служби (праці, навчання) вимогам нормативно-правових актів про охорону праці;

- з'ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку (у тому числі поранення), визначити осіб, які припустилися порушення нормативно-правових актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам;

- визначити, чи трапився нещасний випадок (у тому числі поранення) у період проходження служби при виконанні службових обов'язків (не пов'язаний з виконанням службових обов'язків);

- скласти акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (додаток 4) у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1* (НТ*) у п'яти примірниках і передати їх на затвердження керівнику підрозділу, який призначив комісію.

У разі необхідності встановлений термін розслідування може бути продовжений керівником, який призначив комісію.

Відповідно до п. 3.9. Порядку комісія з розслідування визнає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків", якщо він трапився в період проходження служби під час: припинення або запобігання злочинам або правопорушенням; вчинення дій із забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав і свобод; охорони і забезпечення громадського порядку; несення постової чи патрульної служби; виявлення і розкриття злочинів, розшуку осіб, що їх учинили; забезпечення безпеки дорожнього руху; участі в ліквідації наслідків аварії, пожежі, катастрофи, стихійного лиха та інших надзвичайних подій; виконання потерпілим трудових (посадових, функціональних) обов'язків за режимом роботи підрозділу, у тому числі у відрядженні; перебування на робочому місці, на території підрозділу або в іншому місці роботи чи служби (далі - робота) з моменту прибуття потерпілого в підрозділ до його відбуття, що фіксується відповідно до правил внутрішнього розпорядку підрозділу, у тому числі протягом робочого та надурочного часу, або, за дорученням керівника, у неробочий час; підготовки до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь праці, засобів захисту, одягу, а також здійснення заходів щодо особистої гігієни, пересування по території підприємства перед початком роботи і після її закінчення; проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підрозділу, або іншому транспортному засобі відповідно до укладеного договору; проведення навчання, тренувань, обов'язкових фізичних занять у встановлений час, участі в спортивних змаганнях, професійних та кваліфікаційних конкурсах; використання власного транспорту в інтересах підрозділу з дозволу або за письмовим дорученням керівника підрозділу провадження дій в інтересах підрозділу, у якому проходить службу (працює) потерпілий; прямування працівника до об'єкта (між об'єктами) обслуговування за затвердженими маршрутами; прямування потерпілого до місця чи з місця відрядження згідно з установленим завданням про відрядження.

Згідно з п. 3.10. Порядку комісія з розслідування також визнає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків", якщо він стався в період проходження служби внаслідок: безпосереднього впливу правопорушника (злочинця) на працівника (учинення опору, захват заручником, напад на працівника, який перебуває не при виконанні службових обов'язків, з метою помсти за законні дії з припинення правопорушення, затримання або викриття правопорушника в період служби тощо); спроби самогубства працівника під впливом психофізіологічних, небезпечних та шкідливих факторів, пов'язаних з виконанням службових обов'язків; травмування внаслідок нестатутних відносин (у разі відсутності вини потерпілого); раптового погіршення стану здоров'я працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов'язків у разі відсутності умов, зазначених у третьому, четвертому та шостому абзацах пункту 3.11 цього розділу, що визнається пов'язаним з виконанням службових обов'язків за умови, що погіршення стану здоров'я працівника сталося внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів, що підтверджено медичним висновком, або якщо потерпілий не проходив медичного огляду, передбаченого законодавством, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку про стан його здоров'я. Медичний висновок щодо зв'язку погіршення стану здоров'я працівника з впливом на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів або щодо протипоказання за станом здоров'я працівника виконувати зазначену роботу видається лікувально-профілактичним закладом за місцем лікування потерпілого на запит керівника підрозділу чи голови комісії з розслідування; в інших випадках, передбачених чинним законодавством України. Відповідно до п. 3.11. Порядку комісія з розслідування визнає, що "нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків", якщо нещасний випадок (у тому числі поранення) стався: за обставин, які не підпадають під дію пунктів 3.9, 3.10 цього розділу і не пов'язані з виконанням службових обов'язків; унаслідок дій, учинених у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, а також унаслідок дії алкоголю, наркотичних або інших отруйних речовин (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо) за наявності медичного висновку, якщо це не викликано застосуванням цих речовин із службовою метою або порушення вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, був відсторонений від служби (роботи) згідно з установленим порядком; під час скоєння злочинів або інших правопорушень, якщо ці дії підтверджені рішенням суду; у разі природної смерті або самогубства, за винятком випадків, зазначених у пункті 3.10 цього розділу, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та органів досудового розслідування; унаслідок порушення потерпілим службової (трудової) дисципліни.

Згідно додатку 4 до Порядку № 1346 у Висновку акту Н-5* зазначаються особи, у тому числі потерпілий, чиї дії або бездіяльність призвели до нещасного випадку (у тому числі поранення). Перелічуються конкретні порушення вимог законодавчих і нормативно-правових актів про охорону праці, посадових інструкцій тощо (із зазначенням статей, параграфів та пунктів).

У разі, коли порушення допущено працівниками іншого підрозділу або сторонньою особою, цей факт обов'язково зазначається в цьому пункті.

Наприкінці розділу подаються пропозиції щодо притягнення до відповідальності осіб, унаслідок дій або бездіяльності яких стався нещасний випадок.

Зазначається один з таких висновків про нещасний випадок (у тому числі поранення), а саме:

- нещасний випадок (у тому числі поранення) стався в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків;

- нещасний випадок (у тому числі поранення) стався в період проходження служби при виконанні службових обов'язків;

- нещасний випадок (у тому числі поранення) стався в період проходження служби при виконанні службових обов'язків, пов'язаних із безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки, боротьбі зі злочинністю.

Крім того, у висновку зазначається, що складається акт за формою Н-1* або НТ*. Наприкінці акта робиться запис про зустріч членів комісії з розслідування з потерпілими або членами їх сімей, розгляд на місці питань надання соціальної і матеріальної допомоги, роз'яснення потерпілим та членам їх сімей їхніх прав відповідно до чинного законодавства.

Суд зазначає, що у п. 6 Висновок Акту від 18.09.2018р. за формою Н-5*, який наявний в матеріалах справи, відсутні посилання на конкретні порушення вимог законодавчих і нормативно-правових актів про охорону праці, посадових інструкцій тощо (із зазначенням статей, параграфів та пунктів), які на думку осіб, що проводили розслідування нещасного випадку, порушив ОСОБА_2, та не вказано, чому саме комісія прийшла до висновку, що нещасний випадок, який трапився з позивачем стався в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків, оскільки з нього не зрозуміло, яким чином ОСОБА_2 допущено порушення службової (трудової) дисципліни та якими нормативними актами це передбачено.

Суд зазначає, що пункт 3.11 Порядку № 1346встановлено, що комісія визнає, що "нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків", якщо нещасний випадок (у тому числі поранення) стався: унаслідок порушення потерпілим службової (трудової) дисципліни.

Аналіз такого формулювання вказує на необхідність прямого причинно-наслідкового зв`язку між порушенням службової дисципліни та наявністю травми або поранення.

За приписами частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частин першої - третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідач не довів у даному разі обґрунтованості своїх рішень та порушення позивачем службової дисципліни.

Таким чином, суд приходить до висновку, що нещасний випадок, що стався 23.05.2018р. з ОСОБА_2, який був задіяний (згідно з дорученням Слобідського ВП від 21.05.2018р. № 179) по охороні публічного порядку й безпеки громадян на час проведення футбольного матчу на стадіоні «Металіст», та при цьому отримав тілесні ушкодження в період проходження служби при виконанні службових обов'язків.

Під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним у ст.2 КАС України вимогам (пункт 1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" від 6 березня 2008 року № 2).

Суд зазначає, що прийняття рішень, вчинення (невчинення) дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст.2 КАС України) - за змістом цей критерій випливає з принципу законності, що закріплений у частині другій статті 19 Конституції України: "Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України".

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову

В свою чергу, суд зауважує, що обраний позивачем спосіб захисту порушених прав, а саме заявлені позовні вимоги з приводу визнання нечинними: висновку Головного управління Національної поліції в Харківській області від 23.08.18р. та актів Слобідського ВП за формою Н-5*, НТ*, не відповідає вимогам діючого законодавства, виходячи з наступного.

Так, суд вказує, що деякі із встановлених способів захисту порушеного права носять обмежений характер і не можуть бути застосовані при виникненні будь-якого спору у сфері публічних правовідносин. Так, вимога про визнання нечинним рішення може стосуватися лише нормативно-правового акта, а про визнання протиправним та скасування - індивідуального акта.

Нечинним нормативно-правовий акт стає з дати набрання відповідним рішенням суду законної сили, а протиправність індивідуального акта виникає, у разі набрання рішенням суду про задоволення адміністративного позову законної сили, з моменту прийняття такого акта суб'єктом владних повноважень (вчинення дії або бездіяльності).

Таким чином, у тих випадках, коли предметом спору є індивідуальний акт, позовною вимогою за правилами ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України має бути визнання такого акта протиправним та скасування такого акту, а в разі оскарження нормативно-правового акта визнання його протиправним та нечинним.

Аналізуючи наведені обставини та досліджені докази, суд приходить до висновку, що заявлений адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, шляхом визнання протиправними та скасування: висновку службового розслідування за фактом отримання тілесних ушкоджень старшим оперуповноваженим ВКП Слобідського ВП ГУНП в Харківській області майором поліції ОСОБА_2 Головного управління поліції в Харківській області від 23.08.2018 року, акт розслідування нещасного випадку форма Н-5* Слобідського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області від 18.09.2018 року, що стався 23 травня 2018 р. зі старшим оперуповноваженим ВКП Слобідського ВП ГУНП в Харківській області майором поліції ОСОБА_2, акту про нещасний випадок невиробничого характеру форма НТ*, Слобідського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області № 5/18 від 21 вересня 2018 року, відносно старшого оперуповноваженого ВКП Слобідського ВП ГУНП в Харківській області майором поліції ОСОБА_2

А також, для відновлення порушеного права позивач, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Національної поліції в Харківській області провести повторне розслідування за фактом отримання тілесних ушкоджень та нещасного випадку, що стався 23 травня 2018 року зі старшим оперуповноваженим ВКП Слобідського відділу поліції Головного управління поліції в Харківській області майором поліції ОСОБА_2 та за результатами розслідування скласти акти за формою Н-5* та за формою Н-1* з урахуванням висновків суду.

Стосовно вимог позивача про встановлення судового контролю, суд зазначає, що відповідно до ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З аналізу вказаної норми вбачається, що встановлення судового контролю за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі, є правом, а не обов'язком суду. Отже, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах є саме диспозитивним правом суду, яке може використовуватись в залежності від наявності об'єктивних обставин, що підтверджені належними та допустимими доказами. Це виключно як певна (можливо, виняткова) міра впливу на той чи інший орган влади. Застосування наведеної норми - це прерогатива суду.

В своєму ж позові про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення позивач не навів аргументованих доводів, та не надав доказів того, що прийняте рішення суду буде відповідачем тривалий час не виконуватись. Тому дана вимога позивача не підлягає задоволенню.

За змістом частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.

Відповідно до положень, закріплених ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене вище, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (61002. м.Харків, вул. Жон Мироносиць, 5, код ЄДРПОУ 40108599), третя особа - Слобідський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області (61052, м.Харків, пров. Балашівський, 12) про визнання протиправними та скасування актів, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати Висновок службового розслідування за фактом отримання тілесних ушкоджень старшим оперуповноваженим ВКП Слобідського ВП ГУНП в Харківській області майором поліції ОСОБА_2 Головного управління поліції в Харківській області від 23.08.2018 року.

Визнати протиправним та скасувати акт розслідування нещасного випадку форма Н-5* Слобідського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області від 18.09.2018 року, що стався 23 травня 2018 р. зі старшим оперуповноваженим ВКП Слобідського ВП ГУНП в Харківській області майором поліції ОСОБА_2

Визнати протиправним та скасувати акту про нещасний випадок невиробничого характеру форма НТ*, Слобідського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області № 5/18 від 21 вересня 2018 року, відносно старшого оперуповноваженого ВКП Слобідського ВП ГУНП в Харківській області майором поліції ОСОБА_2

Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Харківській області провести повторне розслідування за фактом отримання тілесних ушкоджень та нещасного випадку, що стався 23 травня 2018 року зі старшим оперуповноваженим ВКП Слобідського відділу поліції Головного управління поліції в Харківській області майором поліції ОСОБА_2 та за результатами розслідування скласти акти за формою Н-5* та за формою Н-1* з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області (61002. м.Харків, вул. Жон Мироносиць, 5, код ЄДРПОУ 40108599) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) у розмірі 2114,40 грн. (дві тисячі сто чотирнадцять гривні 40 коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 11.03.2019 р.

Суддя Рубан В.В.