Рішення № 80382410, 27.02.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2019 року справа № 2340/4152/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

секретар судового засідання – Попельнуха Ю.І.,

за участю:

позивача – ОСОБА_1,

представника позивача – ОСОБА_2,

представника відповідача – ОСОБА_3,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1, позивач) подав позов до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради (далі – Департамент, відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради, ідентифікаційний код юридичної особи 37853109, щодо відмови у виплаті ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, одноразової грошової компенсації за встановлення ІІІ групи інвалідності та виплати різниці у компенсації за встановлення ІІ групи інвалідності, яку пов’язано із виконанням позивачем обов’язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у відповідності до ч. 1 ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи”;

- зобов’язати Департамент соціальної політики Черкаської міської ради, ідентифікаційний код юридичної особи 37853109, здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, одноразову компенсацію, за встановлення третьої групи інвалідності у розмірі 30 мінімальних заробітних плат та різницю у компенсації за встановлення II групи інвалідності у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, встановлених законодавством України на день встановлення інвалідності, відповідно до діючої на той час частини першої статті 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що з 02.10.2002 року позивачеві безстроково було встановлено III групу інвалідності внаслідок захворювання, пов’язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а з 01.12.2014 року позивачеві безстроково було встановлено II групу інвалідності, яку пов’язано із виконанням обов’язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Позивач зазначає, що з 02.10.2002 року має право на виплату одноразової компенсації, як інвалід III групи внаслідок захворювання, пов’язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а з 01.12.2014 року – право на виплату різниці у зв’язку із призначенням позивачеві II групи інвалідності, яку пов’язано із виконанням обов’язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що передбачено ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (в редакції чинній на момент виникнення мого права на компенсацію).

У квітні 2018 року позивач звернувся до Департаменту щодо надання інформації та роз’яснень про нарахування і виплату одноразової компенсації, однак відповіді не отримав, а отримав лише листа з роз’ясненнями вимог чинного законодавства.

У серпні 2018 року позивач повторно звернувся до Департаменту з вимогою здійснити нарахування і виплату одноразової компенсації в розмірі 30 мінімальних заробітних плат, а також здійснити нарахування і виплату різниці в компенсації у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, однак знову отримав листа з роз’ясненнями вимог чинного законодавства.

Позивач вважає дії Департаменту в частині непроведення нарахування і виплати у 2002 році одноразової компенсації, як інваліду ІІІ групи в розмірі 30 мінімальних заробітних плат і різниці у компенсації за присвоєння ІІ групи інвалідності в розмірі 15 мінімальних заробітних плат протиправними, у зв’язку з чим звернувся до суду.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 29.10.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд адміністративної справи за позовом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

09 листопада 2018 року до суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому відповідач просив в задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що із заявою про нарахування і виплату одноразової компенсації як інваліду ІІ групи, а також різниці у компенсації за присвоєння ІІ групи інвалідності позивача звернувся лише 09.08.2018, з порушенням термінів, визначених Порядком використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 № 936. Крім того, до заяви позивачем не було додано документів, що підтверджували б встановлення останньому вищої групи інвалідності із зазначенням дати її встановлення.

28 листопада 2018 року ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовчого засідання у справі на 12.12.2018.

11 грудня 2018 року до суду надійшла заява позивача про перенесення розгляду справи на іншу дату.

Усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 12.12.2018, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання на 27.12.2018.

27 грудня 2018 року ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі № 2340/4152/18 на тридцять дні, усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного, занесеною до протоколу судового засідання, оголошено перерву у підготовчому засіданні до 21.01.2019.

17 січня 2019 року представник позивача подав до суду клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

21 січня 2019 року представник відповідача подав до суду клопотання про долучення до матеріалів справи копії особової справи ОСОБА_1 на 47 аркушах.

21 січня 2019 року усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання до 24.01.2019.

24 січня 2019 року усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 30.01.2019.

30 січня 2019 року усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду, занесеною до протоколу судового засідання, оголошено перерву у судовому засіданні до 11.02.2019.

11 лютого 2019 року усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду, занесеною до протоколу судового засідання, оголошено перерву у судовому засіданні до 27.02.2019.

22 лютого 2019 року представник відповідача подав до суду пояснення.

В судовому засіданні 27.02.2019 позивач та його представник просили адміністративний позов задовольнити повністю, а представник відповідача – відмовити в його задоволенні повністю.

Заслухавши пояснення позивача та представників сторін, повно, всебічно, об’єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Суд встановив, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії А № 447919 категорія 1, виданого 04.02.2004 відповідно до Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

02 жовтня 2002 року позивачеві встановлена ІІІ група інвалідності, причиною інвалідності послуговало захворювання пов’язане з виконанням обов’язків по ліквідації наслідків по на Чорнобильській АЕС, що підтверджується довідкою МСЕК серії 8 ЧК № 011652, виданою 02.10.2002.

Внаслідок повторного огляду спеціальною радіологічною МСЕК ОСОБА_1 встановлено безтерміново ІІ групу інвалідності, причиною інвалідності стало захворювання пов’язане з виконанням обов’язків в/сл по ЛНА на ЧАЕС.

11 квітня 2018 року позивач звернувся до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради з приводу надання позивачу інформації і роз’яснень щодо питань:

- чи проводилися нарахування та виплати на ім’я (проведення або не проведення виплати, із зазначенням причин) і в якому розмірі одноразової компенсації, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1-ї категорії, якому з 02.10.2002 безстроково встановлено ІІ групу інвалідності;

- чому позивачу не проведено виплату різниці у компенсації за встановлення з 01.12.2014 ІІ групи інвалідності, яку пов’язано із виконанням позивачем обов’язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС відповідно до вимог частини 1 статті 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

27 квітня 2018 року Департамент надав ОСОБА_1 відповідь № Т-190/28-5/01-11, в якій зазначив, що заява мала б бути подана заінтересованою особою протягом шести місяців з дати встановлення інвалідності або смерті годувальника. Також відповідач у вказаному листі зазначив, що одноразова компенсація інвалідам ІІ групи виплачується в розмірі 284,40 грн. Окрім того, у Департаменту відсутні відомості та підтверджуючі документи наявності у позивача ІІ групи інвалідності.

09 серпня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Департаменту із заявою, в якій просив:

- здійснити нарахування та виплату одноразової грошової компенсації, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, як інваліду ІІ групи в розмірі 30 мінімальних заробітних плат, виходячи з розрахунку розміру мінімальної заробітної плати, визначеного Законом України “Про державний бюджет” на відповідний рік;

- здійснити нарахування та виплату позивачу різниці у компенсації за присвоєння ІІ групи інвалідності, у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, виходячи з розрахунку розміру мінімальної заробітної плати, визначеного Законом України “Про державний бюджет” на відповідний рік.

30 серпня 2018 року Департамент повідомив позивачеві, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні соціальної допомоги та компенсаційних виплат Департаменту як ліквідатор ЧАЕС І категорії, який має ІІ групу інвалідності з 24.11.2004 та отримує щорічну компенсацію на оздоровлення та продукти харчування. Із заявою про виплату одноразової компенсації позивач до управління не звертався. Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які відомості про встановлення позивачеві вищої групи інвалідності, оскільки ОСОБА_1 не було своєчасно повідомлено управління про дану обставину і не надано підтверджуючих документів.

У зв’язку з тим, що на момент встановлення ІІІ групи інвалідності позивач на обліку в управлінні не перебував, проведення перерахування та виплати одноразової компенсації є неможливим. В управлінні відсутні законні підстави для нарахування та виплати позивачеві різниці у компенсації за присвоєння ІІ групи інвалідності, оскільки ОСОБА_1 не звернувся до управління із заявою та підтверджуючими документами у визначений законодавством термін.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає, що відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров’я визначає Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року № 796-XII (далі – Закон № 796-XII).

Відповідно до статті 1 Закону № 796-XII цей Закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв’язання пов’язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв’язання пов’язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

Відповідно до статті 48 Закону № 796-XII (в редакції, чинній станом на момент встановлення позивачеві інвалідності) одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім’ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою, виплачується в таких розмірах: інвалідам I групи - 60 мінімальних заробітних плат; інвалідам II групи - 45 мінімальних заробітних плат; інвалідам III групи - 30 мінімальних заробітних плат; дітям-інвалідам - 10 мінімальних заробітних плат; сім’ям, які втратили годувальника, - 60 мінімальних заробітних плат; батькам померлого - 30 мінімальних заробітних плат. У разі встановлення інвалідності вищої групи інвалідам виплачується різниця у компенсаціях.

Згідно статті 48 Закону № 796-XII (в редакції, чинній станом на момент позивачем заяв у квітні ті серпні 2018 року) одноразова компенсація виплачується учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали особами з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасникам ліквідації наслідків інших ядерних аварій, особам, які брали участь у ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, які стали особами з інвалідністю внаслідок відповідних ядерних аварій та випробувань, участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, дружинам (чоловікам), якщо та (той) не одружилися вдруге, померлих громадян, смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою, участю у ліквідації наслідків інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, сім’ям, які втратили годувальника, та батькам померлого із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою, дітям з інвалідністю, інвалідність яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою. Компенсація та допомога, передбачені цією статтею, виплачуються в порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” постановою від 26 жовтня 2016 року № 760 Кабінет Міністрів України затвердив Порядок виплати одноразової компенсації за шкоду, заподіяну внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій, ядерних випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та щорічної допомоги на оздоровлення деяким категоріям громадян, що додається (далі – Порядок № 760).

Відповідно до пунктів 2-4 Порядку № 760 одноразова компенсація та щорічна допомога виплачуються за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на відповідний рік для соціального захисту громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, центрами з нарахування та здійснення соціальних виплат, структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних і районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - уповноважені органи) за місцем фактичного проживання (перебування) громадян.

Виплата одноразової компенсації здійснюється за єдиною заявою, передбаченою постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 року № 1146 “Про вдосконалення механізму надання соціальної допомоги”, поданою заінтересованою особою протягом шести місяців з дати встановлення інвалідності або смерті годувальника.

Одноразова компенсація виплачується в розмірах, установлених постановою Кабінету Міністрів України від 14 травня 2015 року № 285 “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України” (Офіційний вісник України, 2015 року, № 40, ст. 1204).

Пунктом 5 Порядку № 760 передбачено, що виплата одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров’ю, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасникам ліквідації наслідків інших ядерних аварій, громадянам, які брали участь в ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, які стали інвалідами внаслідок відповідних ядерних аварій, участі в ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, здійснюється на підставі: посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1 (із вкладкою); експертного висновку міжвідомчої експертної комісії з установлення причинного зв’язку хвороби, інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, іншої ядерної аварії, участі в ядерному випробуванні, військовому навчанні із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт або військово-лікарської комісії, що діє у системі МВС, СБУ чи Міноборони; довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов’язаної з наслідками Чорнобильської катастрофи, іншої ядерної аварії, участі в ядерному випробуванні, військовому навчанні із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт.

У разі встановлення вищої групи інвалідності особам із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інших ядерних аварій, особам, які брали участь в ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, виплачується різниця одноразової компенсації.

Як свідчать матеріали справи, позивач перебуває на обліку в Департаменті з 24.11.2004 як ліквідатор ЧАЕС І категорії, має другу групу інвалідності і отримує щорічну компенсацію на оздоровлення та продукти харчування у розмірі 140,00 грн.

Судом встановлено, що позивач протягом 14 років перебування на обліку в Департаменті за одноразовою компенсацією не звертався.

Із заявою про нарахування і виплату одноразової компенсації як інваліду ІІ групи і різниці у компенсаціях за встановлення ІІ групи інвалідності позивач звернувся лише 09.08.2018, тобто поза межами термінів, визначених Порядком № 760.

Окрім того, до заяви від 09.08.2018 ОСОБА_1 не було додано жодного документу передбаченого Порядком № 760.

Отже, у діях відповідача суд не вбачає протиправності та наголошує, що Департамент, розглядаючи заяву ОСОБА_1 від 09.08.2018, діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом № 796-XII та Порядком № 760.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, в задоволенні яких слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов’язані із прибуттям до суду; пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов’язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 5 статті 139 вказаного Кодексу у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зважаючи на те, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону України “Про судовий збір”, а відповідач не надав суду доказів понесення судових витрат, то підстави для їх розподілу відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 – 246, 255, 295, підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Учасники справи:

1) позивач – ОСОБА_1 (18000, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1);

2) відповідач – Департамент соціальної політики Черкаської міської ради (18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, ідентифікаційний код 37853109).

Рішення складене у повному обсязі та підписане 11.03.2019.

Суддя В.О. Гаврилюк