Рішення № 80382273, 12.03.2019, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2019 року Чернігів Справа № 620/618/19

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., за участю секретаря Терехової Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу

за позовомОСОБА_1до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області в особі Ліквідаційної комісії Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській областіпро за участю сторін від позивача від відповідача 2 про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії ОСОБА_1, особа встановлена за паспортом НОМЕР_2 від 07.07.2000 ОСОБА_2, особа встановлена за посвідченням НОМЕР_3 від 20.07.2018 та діє на підставі довіреності № 450 від 14.12.2018- УМВС У С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівської області та Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області в особі Ліквідаційної комісії Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області, в якій просить:

1. з метою виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2017 року по справі № 825/1892/17 витребувати у боржника, УМВС України в Чернігівській області в особі ліквідаційної комісії Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області, документи з датами, підписами та реєстраційними номерами про призначення, зміну та скасування особисто ОСОБА_1, наступних видів грошового забезпечення відповідно довідкової інформації боржника та існуючих рішень комісії УМВС від 17.12.2004 та від 21.04.2005:

про встановлення та зміну розміру надбавок та премії особисто ОСОБА_1:

- надбавки за виконання особливо важливих завдань -50%;

- надбавки за оперативно - розшукову діяльність -41%;

- надбавки за службу в спеціальному підрозділі БОЗ - 45%;

- премії - 80%;

про скасування особисто ОСОБА_1:

- надбавки відповідно Указу Президента України від 31.08.2001 № 771 - 100%;

- надбавки за особливі умови служби - 50%;

- надбавки за безперервну службу - 70%.

2. У разі відсутності вказаних документів у боржника з причини їх знищення з любих підстав, зобов'язати боржника відновити вказані документи для надання їх стягувачу відповідно рішення суду від 21 грудня 2017 року по справі № 825/1892/17.

3. У разі відсутності документів про скасування вказаних надбавок особисто ОСОБА_1, зобов'язати боржника надати відредаговану правдиву інформацію про міліцейське грошове забезпечення ОСОБА_1 станом на вказані дати згідно рішення суду від 21 грудня 2017 року по справі № 825/1892/17.

4. У разі відсутності вказаних документів про призначення чи зміну розміру надбавок та премії у боржника з причини їх неіснування (повної відсутності), що буде доказом фальсифікації довідок про грошове забезпечення ОСОБА_1, постановити окрему Ухвалу відповідно ст. 249 КАС України про порушення боржником закону за ознаками кримінального злочину та про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, які вчинили це порушення. Та надіслати її прокурору або органу досудового розслідування, які повинні надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк.

5. Визнати відмову боржника, УМВС України в Чернігівській області в особі Ліквідаційної комісії Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області, виконати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2017 року по справі № 825/1892/17, у тому числі у примусовому порядку по справі ВП №57978021, незаконним.

6. Встановити судовий контроль за виконанням боржником, УМВС України в Чернігівській області в особі Ліквідаційної комісії Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області, рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2017 року по справі № 825/1892/17, шляхом встановлення строку на подання до суду звіту про виконання вказаного судового рішення.

7. Визнати дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області по закінченню виконавчого провадження без виконання рішення суду та ухваленню Постанови державного

виконавця про закінчення виконавчого провадження від 19.02.2019 по справі ВП №57978021, незаконним.

8. Зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області скасувати Постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 19.02.2019 по справі ВП №57978021 та поновити виконавче провадження по справі.

9. Встановити судовий контроль за примусовим виконанням рішення суду відповідно ст. 382, 287 КАС України, шляхом встановлення строку на подання до суду звіту про виконання вказаного судового рішення у примусовому порядку.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що відділом примусового виконання рішень протиправно закінчено виконавче провадження, оскільки Ліквідаційною комісією УМВС в Чернігівській області рішення суду виконано не було, оскільки останнім так і не надано позивачу інформації щодо здійснення змін грошового забезпечення ОСОБА_1 з датами, підписами, реєстраційними номерами, які вони зробили на підставі відповідних Постанов КМУ, Указів Президента чи інших нормативних актів, які були проведені та відповідно яких з'явилися вказані боржником довідкові данні про грошове забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.11.2015, на 01.12.2015 та на 01.01.2016.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.03.2019 відкрито провадження в справі, слухання призначено за правилами розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ, відповідачу надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача - Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області в особі Ліквідаційної комісії Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області в судовому засіданні пояснив, що рішення суду боржником було виконано в повному обсязі, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Представник відповідача - відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівської області в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, надіслав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що боржником - Управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області в особі Ліквідаційної комісії Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області, було надіслано заяву на інформаційний запит виконавчої служби, відповідно до якої боржник зазначив, що рішення суду виконано в повному обсязі 28.12.2018, що останній підтвердив копіями відповідних листів стягувачу, що направлені йому рекомендованими листами.

Заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.12.2017, яке набрало законної сили, у справі № 825/1892/17 позов ОСОБА_1 задоволено частково та, зокрема, зобов'язано Управління Міністерства внутрішніх справ України в особі Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області надати ОСОБА_1 письмову повну реальну інформацію за інформаційним запитом від 17.10.2017.

Так, Чернігівським окружним адміністративним судом 14.12.2018 видано виконавчий лист № 825/1892/17, на підставі якого 27.12.2018 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівської області відкрито виконавче провадження ВП № 57978021.

Боржником 14.01.2019 було направлено державному виконавцю заяву про виконання рішення суду в повному обсязі, в підтвердження чого долучено копії відповідних листів стягувачу щодо надання запитуваної ним інформації в запиті від 17.10.2017 (а.с. 15-20).

Враховуючи отриману інформацію, головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівської області 19.02.2019 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 57978021 в зв'язку з фактичним виконанням рішення суду (а.с. 21).

Вважаючи такі дії відповідачів протиправними та такими, що порушують норми чинного законодавства та права позивача, останній звернувся до суду із зазначеним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи суд зазначає наступне.

Згідно ст. 129 - 1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання.

Відповідно до ст. 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі також - Закон).

Статтею 1 Закону встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою статті 13 Закону встановлено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною першою статті 26 Закону передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Загальні умови виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення визначені ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно із ч. 1, 2 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

З огляду на матеріали справи, державним виконавцем було направлено запит до боржника щодо виконання останнім рішення суду, який, в свою чергу, на зазначений запит направив відповідь, в якій зазначив про направлення рекомендованих відправлень ОСОБА_1 щодо запитуваної інформації 17.10.2017, в підтвердження чого додано копії листів-відповідей, направлених стягувачу (а.с. 19, 20).

Суд зазначає, що державний виконавець під час виконання рішення суду не наділений повноваженнями щодо надання оцінки змісту відповідей наданих ОСОБА_1

Процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.

Так, згідно з положеннями частини першої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Отже в разі незгоди ОСОБА_1 із діями Управління Міністерства внутрішніх справ України в особі Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області щодо повноти та достовірності наданої інформації за його інформаційним запитом, яка повинна йому бути надана на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, він наділений правом на звернення до суду із відповідною заявою в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

Водночас, згідно з п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Частина 2 ст. 39 вказаного Закону передбачає, що постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про те, що відповідачем доведено правомірність закінчення виконавчого провадження, а тому позовні вимоги про визнання її протиправною та скасування задоволенню не підлягають. В частині вимог до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області в особі Ліквідаційної комісії Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області, то як зазначено вище, в разі якщо позивач не погоджується із діями боржника щодо виконання рішення суду, яке набрало законної сили, він наділений правом на звернення до суду із відповідною заявою в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

Щодо вимоги про зобов'язання відповідача подати у встановлений судом термін звіт про виконання судового рішення, суд зазначає, що враховуючи положення вказаної норми та відмову в задоволенні даного позову, підстав для зобов'язання відповідача у справі подати звіт про виконання рішення, суд не знаходить.

Враховуючи, що позивач у справі звільнений від сплати судового збору та не поніс судових витрат, підстави для відшкодування їх, відповідно до Кодексу адміністративного судочинства, відсутні.

Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач: ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1.

Відповідач: Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, вул. Старобілоуська, буд. 25-А, м. Чернігів, 14017, код ЄДРПОУ 34924518.

Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області в особі Ліквідаційної комісії Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області, пр-т Перемоги, 74, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 08592365.

Дата складення повного рішення суду - 12.03.2019.

Суддя Ю. О. Скалозуб