
КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №552/1258/19
Провадження № 6/552/73/19
У Х В А Л А
07.03.2019 року Київський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого судді Кузіної Ж.В.
секретаря Павленко Л.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду подання старшого державного виконавця відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про виділ частки нерухомого майна та звернення стягнення на нерухоме майно боржника,-
ВСТАНОВИВ:
Старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_1 звернувся до суду з поданням про виділ як окремий об’єкт нерухомого майна та звернення стягнення на даний об’єкт майна посилаючись на те, що на виконанні відділу перебуває зведене виконавче провадження щодо стягнення з ОСОБА_2 заборгованості на загальну суму 3 658 882.95 грн. У ході проведення виконавчих дій встановлено, що боржник доходів не має, офіційно не працевлаштований, транспортні засоби на праві власності не зареєстровані. ОСОБА_3 с власником квартири з підвальним приміщенням в буд. А-8-9 у м. Полтава, вул. С. Петлюри (ОСОБА_3), 5, кв. 59 загальною площею 173,1м2, житловою площею 53 м2. У ході проведення опису, держвиконавцем встановлено, що дана квартира з підвальним приміщенням фактично не є одним цілісним об’єктом, а розподілена на три окремих незалежних один від одного об’єкти, а саме підвал площею 66,3 м2 та інші приміщення в одному з яких проживає боржник з малолітньою дитиною, а інше приміщення передається боржником в оренду туристичному агентству. Для виконання рішення судів просив виділити як окремий об’єкт нерухомого майна, підвал площею 66,3 м2, який складається з: сходи 1 пл.6,8 кв.м, підвал 2 пл.44,4 кв.м,,,підвал 3 пл.1,6 кв.м, підвал 4 пл.1,0 кв.м, підвал 5 пл.8,2 кв.м, сходи 6 пл.4,3 кв.м, що розташований в буд. А-8-9 у м.Полтава, вул. С.Петлюри (ОСОБА_3) 5 та входить до складу об'єкту нерухомого майна за реєстраційним номером 18973233, який має загальну площу 173,1 кв.м, житлову площу 53,0 кв.м та складається: підвал: сходи 1 пл.6,8 кв.м, підвал 2 пл.44,4 кв.м, підвал 3 пл.1,6 кв.м, підвал 4 пл.1,0 кв.м; підвал 5 пл.8,2 кв.м, сходи 6 пл.4,3 кв.м- всього по підвалу 66,3 кв.м; І поверх - тамбур 7 пл.3,3 кв.м, кухня 8 пл.9,3 кв.м, кімната 9 пл.28,2 кв.м, санвузол 10 пл.3,6 кв.м, сходи 11 пл.3,7 кв.м, коридор 12 пл.2,0 кв.м, кімната 13 пл.10,8 кв.м, кімната 14 пл.14,0 кв.м, кухня 15 пл.10,0 кв.м, коридор 16 пл.12,3 кв.м, вбиральня 17 пл.1,1 кв.м, лоджія 18 пл.6,5 кв.м, лоджія І пл. 2,0 кв.м. , що належить ОСОБА_2 на праві приватної власності, яке зареєстроване на підставі свідоцтва про право власності САВ/25 8473 виданого 24.05.2007 Управлінням житлово-комунального господарства. Надати дозвіл звернути стягнення на виділений, як окремий об'єкт, підвал площею 66,3 кв.м, який складається з сходи 1 пл.6,8 кв.м, підвал 2 пл.44,4 кв.м, підвал З пл.1,6 кв.м, підвал 4 пл.1,0 кв.м, підвал 5 пл.8,2 кв.м, сходи 6 пл.4,3 кв.м, що розташований буд. А-8-9 у м.Полтава, вул. С. Петлюри (ОСОБА_3) 5 та належить ОСОБА_2
У судове засіданя державний виконавець не з'явився, надав суду заяву про розгляд подання у його відсутність.
Інші особи відповідно до ч.11 ст. 440 ЦПК України не викликались.
Суд, дослідивши матеріали подання, дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що на виконанні відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області перебуває зведене виконавче повадження № 43116026 щодо стягнення з ОСОБА_2 заборгованості на користь стягувачів в загальній сумі 3 658 882,95 грн.
До складу зведеного виконавчого провадження входить:
- виконавче провадження № 42819765 з примусового виконання виконавчого листа №2 - 112/11 виданого 15.04.2011р.Київським районним судом м.Полтава про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість в сумі 2 472 832,34 грн;
- виконавче провадження №42819497 з примусового виконання виконавчого листа №2- 3280/2010 виданого 10.01.2011р. Київським районним судом м. Полтава про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість в сумі 610 346,36 грн;
-виконавче провадження №42819892 з примусового виконання виконавчого листа №2- 114/11 виданого 15.04.2011р. Київським районним судом м.Полтава про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість в сумі 581 364,54 грн;
-виконавче провадження №42819264 з примусового виконання виконавчого листа №2- 113/11 виданого 15.04.2011р. Київським районним судом м.Полтава про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість в сумі 333 819,43 грн ;
- виконавче провадження №45656968 з примусового виконання судового наказу №552/5328/14-ц виданого 28.08.2014р. Київським районним судом м.Полтава про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСББ «Артемівський-5 » заборгованість в сумі 14 001 ,20 грн; .
- виконавче провадження №45611056 з примусового виконання судового наказу №552/5328114-ц виданого 28.08.2014р. Київським районним судом м.Полтава про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСББ «Артемівський -5 » судовий збір в сумі 121,80 грн.
Відповідно до ч.1 ст.18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України,- і за її межами.
Стаття 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий судовий розгляд та закріплює принцип верховенства права, на якому будується демократичне суспільство, і найважливішу роль судової системи в здійсненні правосуддя. Проте, право на справедливий суд було б позбавлено сенсу, якщо б допускало невиконання остаточних судових рішень, які набрали законної сили.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини невід'ємною частиною «права на суд» та фундаментальним аспектом верховенства права є принцип правової визначеності (певності), який включає дотримання принципу остаточності судового рішення.
У розумінні практики Європейського суду частина 1 статті 6 Конвенції передбачає не лише доступ до правосуддя і встановлення порядку судового розгляду, а й гарантує виконання судових рішень з метою запобігання заподіяння шкоди одній із сторін.
У Законі України «Про виконавче провадження» поняття «виконавче провадження» розуміється як завершальна стадія судового провадження (стаття 1). Наведене узгоджується з практикою ЄСПЛ щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на справедливий суд. Так, у рішенні від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греці, заява №183571/91» (Case of Hornsby v. Greece) ЄСПЛ зазначив, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду. Право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалось невиконаним на шкоду одній зі сторін…».
Відповідно до ч.10 ст.440 ЦПК України питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.
Згідно з частиною першою, пунктом першим частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
У частині третій ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлений загальний перелік прав виконавця під час здійснення виконавчого провадження.
Державний виконавець в порядку п.10 ст. 440 ЦПК України та ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» звернувся з поданням щодо звернення стягнення на нерухоме майно.
Проте суд вважає такі дії передчасними виходячи з наступного.
Згідно ч.1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на об’єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.
Державний виконавець у своєму поданні посилається на відсутність будь-якого доходу у боржника, проте до матеріалів подання наданий договір оренди приміщення від 27 січня 2019 року, за яким ОСОБА_2 передав в оренду ОСОБА_4 приміщення за адресою м. Полтава, вул. С.Петлюри,5 та договір оренди від 01 січня 2019 року щодо передання в оренду іншого приміщення Приватному підприємству ( копія договір оренди виготовлена неякісно, тому неможливо з’ясувати назву приватного підприємства) за цією ж адресою.
Таким чином, твердження державного виконавця щодо відсутності у боржника доходу є такими, що суперечать дослідженими судом матеріалами подання.
За таких обставин, суд дійшов до висновку, що державним виконавцем не з’ясовано в повному обсязі питання щодо наявності у боржника доходів, на які може бути звернуто стягнення з метою виконання рішення суду.
Крім того, суд звертає увагу на ту обставин, що за ОСОБА_3 зареєстровано в установленому законом порядку право власності на спірне нерухоме майно.
Керуючись ст. 440 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
У задоволенні подання старшого державного виконавця відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_1 про виділ частки нерухомого майна та звернення стягнення на нерухоме майно боржника відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтави протягом п’ятнадцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий Ж.В.Кузіна
Повний текст ухвали виготовлений 12 березня 2019 року
Судове рішення № 80380490, Київський районний суд м. Полтави було прийнято 07.03.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 552/1258/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: